Фінансовий стан ТОВ Рембуд

     Зміст

Введення

1. Фінансова звітність, як джерело інформації для аналізу

2. Загальна оцінка стану засобів підприємства та джерел їх утворення

3. Оцінка позикових джерел підприємства

4. Показники оборотності

5. Аналіз платоспроможності підприємства

6. Аналіз обсягу продажів, витрат виробництва та прибутку

7. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

8. Аналіз рентабельності

9. Аудит на підприємстві

Висновок

Список використаної літератури

     Введення

     Організація «Рембуд» має структуру товариства з обмеженою відповідальністю, в  якій застосовується змішана форма  власності.

     Дана  організація здійснює ремонтно-будівельну діяльність із залученням підрядних  фірм. Тобто дане підприємство працює на прибуток отримується з процентної різниці від надаваних послуг. Дана організація - посередник між замовником і виконавцем, це середня ланка яке дуже швидко може звести замовника і виконавця на вигідних один для одного умовах отримавши від угоди свій законний відсоток. На чолі організації стоїть директор підприємства у підпорядкування якого перебувають - бухгалтер і за сумісництвом касир. У штаті підприємства числяться 10 чоловік. Облік в організації ведеться з використанням комп'ютерної системи і високої кваліфікації працівників (кваліфікація працівників визначається виходячи з спеціальної вищої освіти, стажу роботи і знання необхідних програм для роботи).

     У підприємства ТОВ «Рембуд» є ліцензія на здійснення таких робіт:

     - Будівництво меліоративних об'єктів

     - Виробничих приміщень

     - Виробництво загальнобудівельних робіт

     - Здійснення будівельних, ремонтних, будівельно-монтажних робіт в області меліорації та інших областях

     - Надання послуг з експлуатації меліораторскіх систем

     - Інженерні вишукування для будівництва

     - Виконання електромонтажних робіт

     - Монтаж будівель і споруд

     - Виробництво санітарно-технічних робіт

     - Оздоблювальні роботи

     - Архітектурна діяльність

     - Організація оптово-роздрібної торгівлі продукцією виробничо-технічного призначення.

     Учасниками  цього товариства є громадяни  Р.Ф.

     - Гордієнко Д.В

     - Сидоров А.В

     Так само на підприємстві є ліцензія на будівництво будівель, споруд 1 та 2 рівнів відповідальності до державних  стандартів.

     Статутний капітал Товариства визначений у  розмірі 10000 рублів, за рахунок коштів Учасників та визначає мінімальний  розмір майна Товариства, що гарантує інтереси кредиторів.

     Статутний капітал товариства поділений на 100 часток, номінальна вартість однієї частки 100 рублів і розподілений між  учасниками товариства наступним чином:

     - Гордієнко Д.В - 5000 руб., Що становить 50 часток, 50% Статутного капіталу Товариства.

     - Сидоров А.В - 5000 руб., Що становить 50 часток, 50% Статутного капіталу Товариства.

     Статутний капітал Товариства на момент реєстрації ТОВ сформований на 100%.

     1. Фінансова звітність, як джерело інформації для аналізу

     Фінансовий  аналіз - це наука про сферу людської діяльності, спрямованої на вивчення, теоретичну систематизацію, пояснення  і прогнозування процесів, які  відбуваються з фінансовими ресурсами  та їх потоками, через оцінку фінансового  стану і виявлених можливостей  вдосконалення функціонування та ефективного  управління ними як на окремому підприємстві, так і в державі в цілому.

     На  основі аналізу фінансових ресурсів та їх потоків виробляються або окремі заходи, або фінансова стратегія, спрямована на досягнення цілей фінансової політики в наступний за аналізованих період функціонування підприємства. Тобто можна стверджувати, що фінансовий аналіз виконує аналітичну, синтетичну (узагальнюючу), економічну, прогнозну і контрольну функції.

     Предметом фінансового аналізу є фінансові  ресурси та їх потоки. Основна мета фінансового аналізу полягає оцінці фінансового стану підприємства для виявлення можливостей підвищення ефективності його функціонування. Основне завдання полягає в ефективному управлінні фінансовими ресурсами підприємства.

     Інформаційна  база фінансового аналізу містить  основну інформацію - річну, піврічну або квартальну бухгалтерську звітність  підприємства (баланс підприємства - форма  № 1, звіт про прибутки та збитки - форма  № 2) та додаткову інформацію - інші форми бухгалтерської та статистичної звітності, дані управлінського обліку і т . д.

     Під аналізом фінансової звітності підприємства розуміється виявлення взаємозв'язків  і взаємозалежностей різних показників його фінансово-господарської діяльності, включених у звітність.

     Результати  фінансового аналізу дозволяють зацікавленим особам та організаціям приймати управлінські рішення на основі оцінки поточного фінансового стану  та діяльності підприємства за попередні  роки. Деталізація процедурної сторони методики аналізу фінансового стану залежить від поставлених цілей, а також різних факторів інформаційного, тимчасового, методичного, кадрового та технічного забезпечення.

     Ефективність  проведення фінансового аналізу  як елемента керуючої системи значною  мірою залежить від якості формованої і використовуваної інформаційної бази і способів оцінки її аналітичних можливостей, які найбільш повно відповідають меті дослідження. Стосовно до аналізу фінансового стану економічного суб'єкта вона набуває важливого значення, тому що від якості інформації при прийнятті управлінських рішень значною мірою залежить рівень фінансової стійкості комерційної організації.

     Інформація  може бути недостатньою або надлишкової  для користувача, у зв'язку з чим  вводиться поняття «істотна інформація». Організація повинна розкривати в бухгалтерській звітності кожен істотний показник. Зміст бухгалтерської звітності являє собою комплекс показників, пов'язаних між собою як логічно, так і інформаційно. Процес реформування сучасної російської фінансової звітності спрямований на наближення її до Міжнародних стандартів фінансової звітності.

     Так як розглянуте підприємство ТОВ «» Рембуд »є не великим підприємством  оформляються такі звітні форми:

     - Бухгалтерський баланс.

     - Звіт про прибутки та збитки.

     - Звіт про рух грошових коштів.

     - Звіт про зміни капіталу.

     Оцінка  динаміки складу та структури активу балансу

     Дослідження активів організації дозволяє отримати найбільш загальне уявлення про які  мали місце якісні зміни у структурі  активу балансу, а також про динаміку цих змін.

     При аналізі Розділу 1 - Необоротні активи слід звернути увагу на тенденції  зміни таких елементів:

     - Наявність у складі активів організації нематеріальних активів (стор. 110) опосередковано характеризує обрану організацією стратегію як інноваційну, так як вона вкладає кошти в патенти, технології, іншу інтелектуальну власність

     - Питома вага основних засобів (стор. 120) може змінюватися і внаслідок впливу зовнішніх факторів (наприклад, порядок їх обліку, при якому відбувається запізнілі корекція вартості основних фондів в умовах інфляції, в той час, як ціни на сировину, матеріали, готову продукцію можуть рости досить швидкими темпами), необхідно звернути увагу на зміну абсолютних показників за звітний період

     - При аналізі такого елемента як незавершене будівництво (стор. 130) слід звернути увагу, що оскільки ця стаття не бере участь у виробничому обороті, то, отже, за певних умов збільшення її частки може негативно позначитися на результативності фінансово-господарської діяльності.

     - Наявність довгострокових фінансових вкладень (стор. 140) вказує на інвестиційну спрямованість вкладень підприємства, хоча подібні вкладення вимагають додаткової (поза рамками даного аналізу) оцінки їх економічної ефективності.

     Розділ II - Оборотні активи. Збільшення частки оборотних коштів у майні (активах) може свідчити про:

     - Формуванні більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню оборотності засобів організації;

     - Про відволікання частини поточних активів на кредитування споживачів готової продукції, товарів, робіт і послуг організації, дочірніх підприємств та інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію цієї частини оборотних засобів із виробничого процесу;

     - Згортання виробничої бази;

     - Спотворенні реальної оцінки основних фондів внаслідок існуючого порядку бухгалтерського обліку і т.д.

     Зростання (абсолютний і відносний) оборотних  активів може свідчити не тільки про  розширення виробництва або дію  чинника інфляції, але й про  уповільнення їх обороту, що об'єктивно  викликає потребу в збільшенні їхньої маси.

     При вивченні структури запасів основну  увагу доцільно приділити виявленню  тенденцій зміни таких елементів  поточних активів, як сировину, матеріали  та інші аналогічні цінності (стор. 211), витрати в незавершеному виробництві (стор. 213), готова продукція і товари для перепродажу (стор. 214 ), товари відвантажені (стор. 215).

     Збільшення  питомої ваги виробничих запасів  може свідчити про:

     - Нарощуванні виробничого потенціалу організації;

     - Прагненні за рахунок вкладень у виробничі запаси захистити грошові активи організації від знецінення під впливом інфляції;

     - Нераціональність обраної господарської стратегії, внаслідок якої значна частина поточних активів иммобилизована в запасах, чия ліквідність може бути невисокою.

     Велика  увага при дослідженні тенденцій  зміни структури оборотних коштів слід приділити статтями дебіторська  заборгованість (стор. 230 і стор. 240).Високі темпи зростання дебіторської заборгованості по розрахунках за товари, роботи і  послуги свідчать про те, що дане підприємство активно використовує стратегію товарних позик для  споживачів своєї продукції. Кредитуючи їх, підприємство фактично ділиться з ними частиною свого прибутку.

     Оскільки  грошові кошти (стор. 260) та короткострокові  фінансові вкладення (стор. 250) є найбільш легко реалізованими активами, то збільшення їх частки (в умовах низьких  темпів інфляції 3-8% річних і ефективно  функціонуючого ринку) можна розглядати як позитивну тенденцію.

     Оцінка  динаміки складу і структури пасиву балансу

     Дослідження структури пасиву балансу дозволяє встановити одну з можливих причин фінансової нестійкості (стійкості) організації.

     Джерелами власних коштів підприємства (Розділ III пасиву балансу) є: статутний капітал (стор. 410) з урахуванням статті власні акції, викуплені в акціонерів (стор. 411), додатковий капітал (стор. 420), резервний  капітал (стор. 430), а також нерозподілений прибуток (стор. 470).

     Збільшення  частки власних коштів за рахунок  будь-якого з джерел сприяє посиленню  фінансової стійкості організації. При визначенні співвідношення власних коштів і позикових слід враховувати, що, як правило, довгострокові позики і кредити (стор. 610) прирівнюються до джерел власних коштів (стор. 490). Крім того, слід враховувати, що при певних умовах такі статті пасиву балансу, як доходи майбутніх періодів (стор. 640) і резерви майбутніх витрат (стор. 650) є по суті джерелами власних коштів. При цьому наявність нерозподіленого прибутку може розглядатися як джерело поповнення оборотних коштів і зниження рівня короткострокової кредиторської заборгованості.

     Аналізуючи  структуру короткострокової кредиторської  заборгованості (Розділ V пасиву балансу), слід звернути увагу на тенденцію  до збільшення частки позикових коштів у джерелах утворення активів  підприємства. Нераціонально висока частка позикових коштів у джерелах, що залучаються для фінансування господарської діяльності - з одного боку свідчить про посилення фінансової нестабільності, а з іншого про активний перерозподіл (в умовах інфляції і невиконання в строк фінансових зобов'язань) доходів від кредиторів до підприємства-боржника.