Виконала:

2 курс,

Факультет Менеджменту

Група 2 МО 

Науковий  керівник:

Кандидат  економічних наук,

доцент  кафедри менеджменту організацій,

Гетьман Лариса Генадіївна. 
 
 
 

 

План

Вступ

Розділ 1. . Сутність фінансового  ринку та його функції.    5

1.1. Складові фінансового  ринку.                                                                                        5

1.2. Економічний зміст  поняття «фінансовий  ринок».                                            7

1.3. Функції фінансового  ринку.                                                                                           9

1.3.1. Характеристика функцій  фінансового ринку.                                                            10

Розділ 2. Структура ринку  фінансових ресурсів.              12

2.1. Суб'єкти фінансового  ринку та їх  класифікація.                                             12

2.2. Функції суб'єктів  (учасників) фінансового  ринку                                          13

2.3. Класифікація фінансових  ринків.                                                                            15

Розділ 3. Передумови становлення  та сучасний стан фондового  ринку України.                                                      18

3.1. Передумови і механізм становлення українського ринку цінних паперів.                                                                                                                                           18

3.2. Обіг цінних паперів на РЦП України                                                                      21

3.3. Регулювання фондового ринку в Україні                                                           28

Висновки                                                                                   31

Література                                                                                 33

 

Вступ

 

       Інтернаціоналізація суспільно-економічного життя, перехід  до відкритої економіки сприяють приєднанню України до світового  господарства, її входженню в світовий економічний простір. Поряд з  інтернаціоналізацією відбувається збільшення міжнародних потоків товарів, послуг, капіталів і особливо грошей.

    Фінансовий ринок – це ринок, який опосередковує розподіл грошових коштів серед учасників економічних відносин. За його допомогою мобілізуються вільні фінансові ресурси і спрямовуються до тих, хто може більш ефективно використати дані кошти. Це сприяє не тільки підвищенню продуктивності та ефективності економіки в цілому, а й поліпшенню економічного добробуту кожного члена суспільства. На фінансовому ринку відбувається пошук засобів для розвитку сфер виробництва та послуг. Головна роль фінансового ринку у сучасній економічній системі полягає в акумуляції заощаджень економічних агентів і використання цих коштів для створення нового капіталу.

    Актуальність теми: Процеси реформування власності супроводжуються структурною перебудовою економіки і обумовлюють створення фондового ринку, як складової фінансових відносин, який забезпечує вільний обіг коштів у вигляді цінних паперів. Фондовий ринок сприяє обігу та раціональному розміщенню фінансових коштів, дає можливість самостійно оцінювати ефективність управління підприємством та створює умови для конкуренції. Фондовий ринок дає необмежені можливості для формування фінансових ресурсів і його роль набуває все більшого значення. В силу цього дослідження проблем формування і функціонування фондового ринку  є актуальним і важливим.

  Предметом даної роботи є з’ясування механізму дії фондового ринку України, за допомогою таких методів аналізу, як порівняння та дослідження, визначення сучасного стану українського ринку цінних паперів і  визначення перспектив розвитку ринку.

   Основною метою курсової роботи є дослідження фондового ринку, виявлення основних тенденцій розвитку.

   В роботі розглянуті питання структури фінансового ринку, дана характеристика окремих його сегментів, основних видів та класифікацій, наведені приклади функціонування фондових ринків розвинутих країн. Розглянуті питання становлення українського ринку цінних паперів, здійснення обігу основних фінансових інструментів  та  регулювання фондового ринку.

  При підготовці даної курсової  роботи були використані законодавчі, нормативні, наукові матеріали, спеціалізовані та періодичні видання , що дозволили:

• прослідити еволюцію  розвитку  фондового ринку  в  Україні;
• вивчити інформаційний простір фондового ринку;
• проаналізувати діяльність Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

 

 

Розділ 1. Сутність фінансового ринку та його функції.

 

     Функцiонування ринкової економiки грунтується на функцiонуваннi рiзноманiтних ринкiв, якi можна згрупувати в два основні класи: ринки виробленої продукцiї (товарів та послуг) та ринки трудових i фiнансових pecypcів. На ринку фiнансових pecypciв зустрiчаються такi, в яких у процесi господарювання виникає потреба в коштах для розширення їх дiяльностi, а також такі, у яких накопичуються заощадження, що можуть бути використанi для iнвестицiй. Саме на ринку фiнансових pecypciв, або фiнансовому ринку, вiдбувається перелив коштiв, при якому вони перемiщуються вiд тих, хто має їх надлишок, до тих, хто потребує iнвестицiй. При цьому, як правило, кошти спрямовуються вiд тих, хто не може їх ефективно використати, до тих, хто використовує їх продуктивно. Це сприяє не тiльки пiдвищенню продуктивностi та ефективностi економiки в цiлому, а й полiпшенню економiчного добробуту кожного члена суспiльства.

     На  фiнансовому ринку тi, що мають  вiльнi фiнансовi ресурси, передають їх на рiзних умовах iншим учасникам ринку, якi опосередковано через суб'ектiв ринку або безпосередньо використовують залученi ресурси для фiнансування рiзних галузей економiки, забезпечення потреб населення та потреб державного бюджету. Фiнансовi ресурси надаються на умовах позики або на умовах спiввласностi, коли iнвeстор набувае прав власностi на придбанi за iнвecтoвaнi кошти матерiальнi чи нематерiальнi активи.

1.1. Складові фінансового  ринку.

 

     Позика  оформляється рiзними видами боргових цiнних паперiв, банкiвського, комерцiйного  чи державного кредиту. Платою за використання позичкового капiталу виступає процент, який залежить від структури попиту та пропозицii на позичковий капiтал i може коригуватись у той чи iнший бiк, забезпечуючи iнвecтopy вищий або нижчий рівень прибутку. 3 одного боку, piвeнь процентної ставки має бути нижчим вiд ставки прибутку від використання залучених pecypciв, щоб позичальник мав змогу погасити позику та забезпечити зростання власного капiталу. 3 другого боку, процентна ставка має забезпечити iнвecтopy прибуток від надання коштiв у позику, а також компенсувати втрати від знецiнення pecypciв внаслiдок iнфляцii та ризикiв вiд здiйснення конкретних iнвестицiй. Реальна ставка прибутку на позичковий капiтал вiдповiдає середнiм темпам зростання економiки з поправкою на ризик здiйснення конкретних iнвестицiй. Чим ефективнiше функцiонує ринок позичкового капiталу, тим бiльшою мiрою процентна ставка на позиковий капiтал вiдповiдає ризику iнвестицiй i ефективностi конкретної галузi економiки та eкoнoмiки в цiлому.

     Рівень  прибутку на iнвестицii в акцiонерний  капiтал визначається piвнeм рентабельностi конкретного виробництва та ринковою кон'юнктурою, що впливає на ринкову капiталiзацiю корпорацii. Рівень прибутку на акцiонерний капiтал значною мiрою вiдповiдає рiвню ефективностi конкретного виробництва i в разi неефективної дiяльностi може забезпечити інвестору нульову або вiд'ємну ставку прибутку. Інвecтop - власник aкцii подiляє ризик iнвестицiй з iншими акцiонерами пiдприємницької структури i тому прибуток на iнвeстицiї в акції може коливатись у значних межах. На вiдмiну вiд прибутку на акцiонерний капiтал процент на позичковий капiтал у цiлому мeнш пов'язаний iз поточною фiнансово-господарською дiяльнiстю конкретного суб'єкта господарювання i в основному визначається кон'юнктурою ринку. [21]

     Передача  в користування фiнансових pecypciв  на фiнансовому ринку оформляється тим чи iншим фiнансовим інструментом. Якщо ресурси передаються на умовах позики, це оформляється вiдповiдними iнструментами позики – борговими цiнними паперами (облiгацiями, векселями, ощадними сертифiкатами тощо) або рiзними видами кредитних інструментів. Якщо інвестор вкладає кошти в aкцioнepний кaпiтал, така операцiя оформляється iнструментами власностi - акцiями. Платою за нaдaнi в позику ресурси виступає процент, а при безстроковому інвестуванні коштів в акцiонерний капiтал - прибуток у виглядi дивiдендiв i капiтaлiзований прибуток, що направляється на збiльшення власного капiталу корпорацii.

     Оскiльки передача в користування капiталу вiдбувається через продаж фiнансових активiв, якi вiдображають права на отримання  доходу на вкладений капiтал, фiнансовий ринок можна визначити як ринок, на якому випускають, продають i купують  фiнансовi активи. Фінансовий ринок являє собою систему економiчних та правових вiдносин, пов'язаних iз купiвлею-продажем або випуском та обiгом фiнансових активiв. Суб'єктами цих вiдносин виступають держава, а також ті, хто бажає передати в користування вiльнi фiнанcовi ресурси, ті, якi потребують iнвестицiй, та фiнансовi посередники, якi на стабiльнiй, впорядкованiй основі забезпечують перерозподiл фiнансових pecypciв серед учасникiв ринку. Іншими словами фінансовий ринок – це грошові відносини, що склалися в процесі купівлі – продажу фінансових активів під впливом попиту та пропозиції на позиковий капітал, рух якого втілюється в цінних паперах.

     Осiб, якi iнвестують кошти в дiяльнiсть iнших суб'єктiв ринку, купуючи певнi фiнансовi активи, називають інвесторам та власниками фінансових активів - акцiй, облiгaцiй, депозитiв тощо. Тих, хто залучає вiльнi фiнансовi ресурси через випуск та продаж iнвecторам фiнансових активiв, називають емітентами таких активів. Кожен фiнансовий актив є активом інвестора - власника активу та зобов'язанням того, хто емітував даний актив.

1.2. Економічний зміст  поняття «фінансовий  ринок» 

     Фінансовий  ринок – це вся система економічних  відносин, що виникають між його прямими учасниками при формуванні попиту і пропозиції на специфічні послуги – фінансові послуги, пов’язані з процесом купівлі-продажу, розподілу та перерозподілу фінансових активів, які знаходяться у власності  економічних суб’єктів національної, регіональної та світової економіки. 

     Як  економічна категорія фінансовий ринок  виражає економічні відносини між  суб’єктами економіки з приводу  реалізації вартості та споживчої вартості, укладеної у фінансових активах. Економічні відносини та взаємозв’язки, які виникають на фінансовому  ринку, визначаються об’єктивними економічними законами, фінансовою політикою держави  та реальною потребою суб’єктів економіки  здійснювати заощадження та інвестиції, надавати та брати грошові кошти  в борг. На фінансовому ринку діють  закони попиту та пропозиції, граничної  корисності, конкуренції, що зумовлюють реальні можливості функціонування всіх суб’єктів економіки відповідно до умов ринкової економіки. На фінансовому  ринку відбувається суспільне визначення якості та ціни фінансів.