Фінансовий моніторинг в банках

Закон про банківську діяльність надав право Банку Англії забороняти проведення операцій, якщо виникає  підозра в легальності фінансових угод.

Банкам та інвестиційним  фондам Великої Британії заборонено проводити операції із зарахування  на свої рахунки коштів із-за кордону4, якщо від відправника грошей немає  підтвердження про сплату податків у своїй країні [9].

Слід зазначити, що кримінальним злочином вважається і бездіяльність  фінансових установ, яка спричинила легалізацію незаконно отриманих  коштів. У розряд злочинних віднесені  і дії фізичних осіб, які сприяють будь-кому у «відмиванні» грошей через їх приховування, зберігання або інвестування, а також якщо вони знають чи підозрюють, що грошові кошти є доходом від кримінальних злочинів.

В Ірландії Кримінальний юридичний  акт від 1994 р. закликає всі фінансові  інститути вимагати від нових  клієнтів (а також тих, хто, не будучи клієнтом, ставить собі за мету здійснити  великі трансакції) доказів походження грошей, підтверджених документами. Наприклад, в ірландському ІПкІег Вапк на столі у кожного клерка стоїть табличка з написом, що закликає співробітників цієї установи вживати заходів по боротьбі з «підмиванням» грошей.

Що ж стосується німецьких  кредитних інститутів, то вони, згідно з чинним законодавством, зобов'язані  надавати федеральній владі ФРН  необхідну інформацію лише за явних  ознак легалізації "брудних" грошей, ідентифікувати своїх клієнтів під  час здійснення угод, а також протягом певного часу зберігати ці відомості. З цією метою використовуються і  документи, призначені для подання  до податкових органів. За німецьким  законодавством про всі операції клієнтів на суму, що перевищує €10 тис., банк зобов'язаний повідомляти контролюючі  органи. Це стосується в основному  операцій з відкриття рахунка. За рухом коштів на рахунку вони вже, суворо кажучи, не стежать. Якщо протягом трьох днів правоохоронні органи не прореагують па інформацію, операція вважається легальною. При цьому  не дозволяється затримка фінансових операцій більш ніж на добу, оскільки всі організації, які контролюють «відмивання» грошей, дуже опікуються тим, щоб це не завдало фінансової шкоди, щоб не знизилися обороти господарюючих суб'єктів [8].

Як зазначається в доповіді FАТF від 14.02.2000 р. про країни і території, які не співпрацюють, небезпечними слід вважати і такі фактори, як:

1. Можливість керівництва фінансовою установою фізичними чи юридичними особами без відповідних повноважень чи реєстрації з існуючими елементарними вимогами щодо повноважень чи реєстрації;
2. Відсутність заходів щодо захисту фінансових установ від можливості керівництва, контролю або придбання важливих інвестицій з боку злочинців чи їх співучасників;
3. Існування анонімних рахунків або рахунків, відкритих на явно фіктивні імена, тобто рахунків, за якими не можна ідентифікувати клієнта/справжнього власника;
4. Відсутність ефективної законодавчої бази, угод між наглядовими органами та фінансовими установами або угод про здійснення самоконтролю між фінансовими установами про ідентифікацію клієнтів чи справжніх власників рахунків фінансовими установами, якщо існує підозра, що клієнт діє не від власного імені;
5. Відсутність правових чи контролюючих зобов'язань фінансових установ щодо реєстрації та зберігання протягом доцільного та достатнього часу (мінімум 5 років) документів, пов'язаних з ідентифікацією клієнтів, тобто документів, які підтверджують існування та організаційно-правову форму юридичної особи, особи її керівників, справжнього власника, реєстрацію будь-яких змін права власності, а також реєстрацію операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках (рахунки, валюта) та ін. [4].

З огляду на значущість підвищення рівня боротьби з «відмиванням» «брудних» грошей у банківській системі міністри фінансів країн ЄС у 2008 р. схвалили нові заходи щодо цього. Прийнята ними резолюція, зокрема, передбачає більш тісне співробітництво банківських, правоохоронних і бухгалтерських працівників.

Банківські вклади бразильців на Кайманових островах, які вважаються головним у світі "податковим раєм", можуть сягати $40 млрд. Такою є оцінка бразильських банкірів, що облаштувалися  в цьому володінні Великої  Британії у Карибському морі.

Активність, з якою пересуваються  капітали з Бразилії, розміщені на Кайманових островах, примусила ЦБ цієї країни надіслати в англійську колонію свого представника із завданням  укласти угоду, що дозволяє йому посилити контроль за їх діяльністю. Угода зобов'язує діючі там бразильські банки  звітувати перед Центробанком про  свої операції. Проте вони не будуть розкривати імена своїх клієнтів.

Банк повинен визначити  особу своїх клієнтів і дійсних  власників цінних паперів і може приймати клієнтів лише після завершення цього процесу. При цьому ідентифікація  фізичних осіб має проводитися шляхом перевірки офіційних документів або інших відповідних джерел; корпорацій, товариств і фондів – документального свідоцтва конкретної організації і доказу її дійсного існування; трастів – факту дійсного існування довіреної особи або організації, а також даних про них. Надані майбутніми клієнтами ідентифікаційні документи повинні бути дійсними на момент відкриття рахунка в банку.

Відповідно до загальних  правил, банк має встановити особи  дійсних власників усіх рахунків. Перевірка проводиться стосовно всіх головних дійсних власників, установлених згідно з такими принципами.

Якщо рахунок відкрито на ім'я окремої особи, приватний  банк повинен з'ясувати, чи діє клієнт від свого власного імені. Якщо виникають  сумніви, банк має встановити, від  чийого імені діє власник рахунка, і його правоздатність.

ВИСНОВКИ

Процес «відмивання» «брудних» грошей узагалі об'єктивно неможливий без залучення банківського сектора, який може відігравати як пасивну роль, тобто безпосередньої технічної ланки, так і активну, яка полягає у створенні умов для проведення сумнівних та незаконних операцій.

Закони багатьох країн  у зв'язку з вимогою обов'язкової  ідентифікації забороняють відкриття  анонімних рахунків або рахунків на пред'явника. В останні роки Австрія, єдина країна серед держав ЄС, яка  дозволяла мати анонімні банківські рахунки, під тиском FАТF розробила програму, що передбачає низку поетапних кроків щодо їх скасування. З огляду на загрозу нового включення до чорного списку країн, які сприяють «відмиванню» грошей, який щорічно оприлюднюється FАТF, про припинення з 31.12.2001 р. операцій по анонімних рахунках оголосив і уряд Ліхтенштейну.

В окремих випадках законодавство  спеціально обумовлює, за яких умов не потрібно проводити ідентифікацію. Зокрема, в Греції така можливість передбачається для низки страхових операцій невеликого розміру і короткострокового  характеру, пенсійного страхування.

Особливу проблему становить  ідентифікація осіб, за дорученням яких діє будь-яка особа чи фірма, або які є бенефісами за угодами  або операціями. Законодавство про "відмивання" грошей жорстко вимагає, щоб у цих випадках також здійснювалась  ідентифікація тих осіб, які стоять за спиною клієнтів, що виконують ті чи інші дії. У тих випадках, коли факт наявності доручення або  бенефіціара є встановленим, від осіб, що здійснюють операції, вимагається надані відомості про їх клієнтів або бснсфіціарів. У тих випадках, коли це питання знаходиться під сумнівом, від фінансової установи або іншої фірми, що підпадає під вимогу законодавства про збирання і передачу інформації у рамках боротьби з "відмиванням" грошей, вимагається докласти всіх зусиль для проведення розслідування про дійсного клієнта або бенефіціара. Недавнім прикладом скасування анонімних банківських рахунків є князівство Ліхтенштейн. Місцева асоціація банків зобов'язала своїх членів припинити практику ведення анонімних банківських рахунків і вимагати від траст-агентів і адвокатів, що відкривають і управляють подібними рахунками, розкриття особи їх клієнтів.

В організації повинна  бути встановлена система письмового контролю, яка визначить стандартні контрольні процедури, що мають здійснюватись  різними "контролюючими шарами" (приватними банкірами, незалежними  операційними підрозділами, внутрішнім аудитом, організаціями, що стягують штрафні  санкції, тощо). Заходи з контролю повинні  відповідати за такі питання, як строки, ступінь підзвітності, визначення сфер контролю, відповідальності сторін, наслідки тощо.

Для створення дійової  системи банківського контролю за недопущенням «підмітання» грошей необхідно здійснити  технічне переозброєння, зайнятися  перепідготовкою технічного персоналу, у стислі строки внести в банківські автоматизовані системи доповнення щодо:

1. Створення системи моніторингу трансакцій, що підпадають під визначення підозрілих;
2. Впровадження системи звітів для контролюючих органів щодо виявлених випадків підозрілих операцій;
3. Створення окремих автоматизованих робочих місць для перевіряючих;
4. Включення у системи нових елементів: довідника по державах, щодо яких є відомості про незаконне виробництво наркотичних засобів, а також в яких розкриття чи надання інформації при здійсненні фінансових операцій с незаконним.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» // Відомості Верховної Ради України. 2003. №1. Ст.2. 6.

2. Указ Президента України від 10.12.2001 p. «Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» // Офіційний вісник України. 2001. №50. Ст. 2230.

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.2002р. №194 «Про затвердження Положення про Державний департамент фінансового моніторингу» // Офіційний вісник України. 2002. №8. Ст.360.

4. Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 28.08.2001 р. «Про Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)» // Офіційний вісник України. 2001. №35. Ст. 1630.

5. Болобуєв А.Ф. Про деякі стандарти злочинної поведінки в технології організованої економічної злочинності // Вісник Академії правових наук України. 2001. № 1 (24).

6. Коротюк В., Карманов Є. Деякі аспекти правового регулювання боротьби з відмиванням грошей у банківській системі // Вісник Нац. банку України. Вересень 2002 р.

7. Конєва 1. Зарубіжний досвід боротьби з відмиванням коштів, отриманих у результаті злочинної діяльності // Тенденції української економіки. – 2001. – № 12. – С.100-103.

8. Контроль за налогообложением в сфере неторгового оборота автомоби-лей необходимо усилить // Украинский финансовьій сервер, 26 сентября 2002 г.

9. Корж В. Окремі проблеми розслідування злочинів про торгівлю жінками, вчинених організованими транснаціональними групами // Право України. – 2001. – №4. – С.78-80.

10 Савченко А. «Відмивання» грошей: порівняльний аспект. - право України. – 2003. №4.

11. Офіційний сайт Державна служба фінансового моніторингу України [Електроний ресурс] // - Режим доступу: http://www.sdfm.gov.ua/

12. Офіційний сайт Національного банку України: Фінансовий моніторинг [Електроний ресурс] // - Режим доступу: http://bank.gov.ua/control/uk/publish/