Фінансові інвестиції

Рис. 3.2. Організаційно-економічні важелі ефективнішого формування і реалізації фінансових інвестицій.

Найвагомішим організаційно-економічним важелем ефективнішого формування та використання фінансових інвестицій (цінних паперів) можна вважати розвиток фондового ринку в Україні до масштабів, що відповідають параметрам достатньо потужної ринкової системи господарювання. При цьому дуже важливо дотримуватися певних (визнаних у всьому світі) принципів функціонування такого ринку, як-от:

                  правова впорядкованість (достатній розвиток правової інфраструктури забезпечення діяльності фондового ринку);

                  прозорість (надання потенційним інвесторам необхідної інформації щодо умов випуску та обігу цінних паперів, а також щодо фінансово-господарської діяльності їхніх емітентів);

                  контрольованість (формування надійного механізму обліку та контролю, запобігання зловживанням і злочинності на ринку цінних паперів);

                  соціальна справедливість (створення однакових можливостей для діяльності інвесторів на ринку цінних паперів, дотриман­ня прав і свобод суб'єктів ринку);

                  ефективність (максимальна реалізація потенційних можливостей фондового ринку для мобілізації та розміщення фінансо­вих інвестицій у пріоритетні галузі національної економіки).

Як бачимо, одним з важливих чинників, що визначає рівень ефективності ринку цінних паперів, є його інформаційна прозорість. Поки що в Україні недостатньо розвинуто інформаційне поле, ринок цінних паперів залишається малопрозорим, або прозорим тільки на папері.

Державне регулювання фондового ринку в Україні здійснюється за кількома напрямами. До найголовніших належать:

1) забезпечення обов'язкового оприлюднення всієї суттєвої інформації про ринок цінних паперів;

2) ліцензування та регулювання діяльності фінансових посередників на фондовому ринку;

3) нагляд за діяльністю організованих систем торгівлі цінними паперами;

4) забезпечення прав власників цінних паперів.

Поліпшення організації державного регулювання фондового ринку має охоплювати такі організаційні заходи:

1) уточнення функцій системи регулювання фондового ринку, адаптованих до умов розвиненого ринкового середовища;

2) обов'язкове оприлюднення всієї необхідної заінтересованим особам інформації про ринок цінних паперів;

3) обов'язкові ліцензування і нагляд за діяльністю фінансових посередників та організованих систем торгівлі цінними паперами на фондовому ринку;

4) забезпечення в повній мірі прав власників окремих видів цінних паперів;

5) своєчасне внесення назрілих змін до законодавчих актів, що служать правовою базою практичного регулювання діяльності учасників ринку цінних паперів.

Основні важелі ефективнішого формування та реалізації фінансових інвестицій в Україні:

                  Формування й дальший розвиток фондового ринку, дотримання загальновизнаних принципів його функціонування

                  Поліпшення організації державного регулювання фондового ринку України

                  Удосконалення системи економічного обґрунтування емітування різних видів та обсягів цінних паперів

                  Ширше залучення стратегічних інвесторів до процесу придбання цінних паперів високодохідних і високоліквідних підприємств

                  Максимально можливе розширення посередницької діяльності щодо випуску та обігу цінних паперів

                  Здійснення виключно грошової приватизації державних підприємств

                  Посилення контролю за виконанням інвестиційних зобов'язань

                  Підготовка та підвищення кваліфікації кадрів, які займаються формуванням і використанням фінансових інвестицій

                  Оптимізація обсягів купівлі пакетів різних видів цінних паперів вітчизняними та зарубіжними інвесторами

Удосконалення системи обґрунтування емісії різних видів та обсягів цінних паперів має бути спрямоване на: детальний кількісний аналіз практики випуску й розміщення різних цінних паперів; виявлення всієї сукупності недоліків системи емітування цінних паперів в Україні; економічне й соціальне обґрунтування пріоритетності (черговості) випуску окремих цінних паперів та обсягу емітування за їхніми видами з урахуванням дохідності, а також міри впливу на розвиток виробничих та інших суб'єктів господарювання та ефективність їхньої економічної діяльності.

Ширше залучення стратегічних інвесторів до процесу придбання цінних паперів високодохідних і високоліквідних підприємств передбачає послідовне здійснення таких організаційно-економічних заходів: по-перше, концентровану в часі аналітичну оцінку виробничо-господарської діяльності всіх підприємств та організацій, що підлягають приватизації, і виявлення всіх реально функціонуючих і потенційно ефективних підприємств з достатньо високим рівнем рентабельності та ліквідності активів; по-друге, активний пошук за допомогою доступних методів (включаючи й залучення засобів масової інформації) потенційно можливих інвесторів і пропонування останнім першочергового придбання акцій чи інших емітованих цінних паперів ефективних суб'єктів господарювання. При цьому бажано застосовувати певну систему стимулювання інвесторів для прискорення процесу реалізації випущених цінних паперів і досягнення поставлених емітентами цілей.

Максимально можливе розширення посередницької діяльності щодо випуску та обігу цінних паперів через надання додаткових послуг у цій сфері спеціалізованими інституціональними утвореннями, банківськими установами та інвестиційними компаніями також помітно сприятиме підвищенню ефективності формування й використання фінансових інвестицій підприємств (організацій). Зазвичай до таких посередницьких послуг належать: брокерська й дилерська діяльність; управління портфелями цінних паперів; реєстраційні функції та довірчі операції; надання позик, зв'язаних із використанням цінних паперів; поєднання функцій фінансового посередника на ринку цінних паперів та інституціонального інвестора тощо.

Одним з важливих організаційно-економічних важелів більш ефективного формування й використання фінансових інвестицій має стати відмова від малоефективної сертифікатної приватизації і перехід до здійснення виключно грошової приватизації державних підприємств та інших цілісних майнових комплексів. Це пояснюється можливістю формування в такий спосіб реального власника суб'єктів підприємницької діяльності, нагромадження значних фінансових інвестицій від приватизації, підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності приватизованих підприємств та інших суб'єктів господарювання.

Посилення контролю за виконанням інвестиційних зобов'язань, зокрема умов конкурсів з продажу державного майна можна досягти через: по-перше, установлення санкцій за порушення обумовлених термінів і форм інвестування об'єктів приватизації; по-друге, розробку і практичне використання економічного механізму деприватизації (націоналізації) пакетів акцій неефективно приватизованих суб'єктів господарювання.

Неодмінною умовою ефективного функціонування фондового ринку, використання всіх видів цінних паперів має бути постійна підготовка та підвищення кваліфікації кадрів, які професійно займаються формуванням і реалізацією необхідних обсягів фінансових інвестицій. Досягнення такої важливої мети можливе з допомогою розширення мережі спеціальних навчальних закладів відповідних рівнів, започаткування в діючих навчальних центрах підготовки високопрофесіональних фахівців за всіма необхідними спеціальностями та спеціалізаціями.

Важливим організаційно-економічним важелем ефективнішого залучення фінансових інвестицій в економіку України треба вважати оптимізацію обсягів купівлі пакетів різних видів цінних паперів вітчизняними й зарубіжними інвесторами. Розроблені науковцями методичні основи оптимізації інвестиційного портфеля учасників фондового ринку (ринку цінних паперів) полягають у тім, що потенційні інвестори:

1) розглядають кожну інвестицію як можливий розподіл очікуваних прибутків за період володіння цінними паперами;

2) намагаються максимально збільшити очікуваний дохід протягом одного інвестиційного циклу;

3) оцінюють можливий ризик за інвестиційним портфелем, ураховуючи мінливість очікуваних доходів;

4) приймають остаточне рішення щодо видів та обсягу купівлі цінних паперів на засаді максимізації очікуваних доходів і мінімізації можливого ризику.

Лише комплексне використання названих організаційно-економічних важелів спроможне забезпечити максимально можливу ефективність формування та реалізації фінансових інвестицій усіх суб'єктів підприємницької (виробничо-господарської) діяльності в Україні.[9, ст.147 ]

Тому всі учасники ринку цінних паперів мають одночасно й комплексно вживати конкретні заходи організаційного та економічного характеру.

Висновки

Отже, фінансовими інвестиціями називають активну форму ефективного використання тимчасово вільного капіталу та інструмент реалізації стратегічних цілей, пов’язаних із диверсифікацією операційної діяльності підприємства. Тобто, фінансові інвестиції означають використання наявного капіталу для придбання (купівлі) акцій, облігацій та інших цінних паперів, що їх випускають підприємства або держава. Основним поняттям, що стосується фінансових інвестицій є «фінансовий ринок». Основною складовою фінансового ринку є ринок цінних паперів. Осіб, які інвестують кошти в діяльність інших суб'єктів ринку, купуючи певні фінансові активи, називають інвесторами та влас­никами фінансових активів — акцій, облігацій, депозитів тощо.

Переважна більшість фінансових інструментів підпадає під поняття цінних паперів. Згідно із Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" цінні папери — це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Основними видами цінних паперів є облігації, акції, вексель тощо. Портфель цінних паперів - це сукупність зібраних воєдино різних фінансових інструментів для досягнення конкретної мети інвестора. Порт­фель може бути сформований із цінних паперів одного типу або різних інвестиційних цінностей.

В системі управління інвестиціями оцінка їх ефективності один з найбільш трудомістких і відповідальних етапів. Помилка в оцінці ефективності здатна викликати значні фінансові ризики та втрати. Об’єктивність такої оцінки значною мірою залежить від обґрунтованості таких прогнозних параметрів, як тривалість життєвого циклу проекту, норма дисконту та величина чистих грошових потоків, що генерується цим проектом.

Для інвесторів важливим є визначення вартості простих акцій, оскі­льки вони не мають гарантованого рівня доходів. Як відомо, доходами за акціями є дивіденди та капітальний приріст вартості акцій. Майбутні гро­шові потоки за простими акціями можуть складатися із суми нарахованих дивідендів та із суми нарахованих дивідендів і прогнозної вартості реалізації фондового інструменту.

Основними параметрами боргових цінних паперів (насамперед облі­гацій) є номінальна ціна, терміни сплати основного боргу, норма доходу, термін та порядок сплати відсотків. Термін та порядок сплати відсотків визначає регулярність їх спла­ти протягом року.

Для оцінки ефективності фінансових операцій із векселями вико­ристовують розрахунки суми процентів, дисконтного доходу, дохідності векселя.

Отже, оцінювання ефективності того чи іншого інструменту інвестування зводиться до оцінювання його реальної вартості, яка забезпечує отримування очікуваної норми прибутку.

Сьогоднішній стан розвитку вітчизняного ринку цінних паперів, з одного боку, віддзеркалює історичні тенденції розвитку, з другого - залежить від напрямків розвитку міжнародних фондових ринків. Ефективність ринку цінних паперів залежить від ступеня розвитку та можливостей його інститутів.

Становлення та розвиток України як незалежної держави, її економічної та політичної систем, ринкової моделі господарювання спричиняє самостійне вирішення господарюючими суб’єктами проблем фінансового забезпечення власної виробничої та інвестиційної діяльності. Тому дуже важливим є застосування якісного фінансового аналізу  підприємств, оцінки їх ліквідності та платоспроможності, пошуку шляхів підвищення фінансової стійкості.

Найвагомішим організаційно-економічним важелем ефективнішого формування та використання фінансових інвестицій можна вважати розвиток фондового ринку в Україні до масштабів, що відповідають параметрам достатньо потужної ринкової системи господарювання.

Отже, оцінка фінансових інвестицій є важливим інструментом управління при здійсненні інвестиційної діяльності. Аналіз показників ліквідності та прибутковості інвестицій дозволяє координувати роботу з вкладання фінансових інвестицій,  здійснювати контроль за їх використанням та отримати бажані результати, тобто прибуток від інвестиційної діяльності.