Фінанси акціонерних товариств

Пріоритети структурної  перебудови визначені в програмі уряду "Україна-2010". Проте в  цій програмі зазначені тільки загальні напрями, не підкріплені ні джерелами фінансування, ні будь-якими розрахунками.

Для забезпечення ефективної структурної перебудови необхідно  прискорити темпи приватизації, що дасть змогу залучити у виробництво  додатковий капітал, необхідний для розширення господарської діяльності. Більшість інвесторів, як національних, так і іноземних, зацікавлені у придбанні акцій наших флагманів економіки, які поки що перебувають у власності держави, не даючи ніякого прибутку.

Вартість державних активів в акціях, паях, частках становить понад 9 млрд. грн. , при цьому понад 80% статутних фондів не проіндексовано. У 2001 році за результатами роботи цих підприємств держава отримала менш ніж 0,5% дивідендів на свої корпоративні права. А от мобілізація коштів через акції була б джерелом додаткового фінансування економіки. Загальновідомо, що акціонування дає можливість подолати обмеженість власних і позичених коштів для значних капітальних вкладень, а також для їх спрямування в найприбутковіші та найперспективніші галузі. Це і є реальним ринковим механізмом регулювання процесів суспільного виробництва. Перетворення частки заощаджень населення в акції допоможе стримуванню інфляції, оскільки зменшиться тиск грошової маси на валютний ринок, ринок товарів і послуг, він переміститься на ринок недержавних цінних паперів (оскільки державні цінні папери себе скомпрометували, викликавши фінансову кризу в 2000 році).

Важливо також і те, що акціонерне товариство є найзручнішою і найзро-зумілішою  для іноземних інвесторів формою спільної діяльності з вітчизняними підприємцями.

Важливим при інвестуванні в акціонерне товариство є той  факт, що до валових доходів емітента, який є об'єктом оподаткування  відповідно до Закону України [ 2 ], не включаються  суми коштів або вартість майна, котрі надходять платникові податку (емітенту) як прямі інвестиції або реінвестиції у корпоративні права. Отже, практично прямі інвестиції не підлягають оподаткуванню, що є додатковим стимулом вкладання коштів у акції суб'єктів господарювання. Водночас просто інвестиція у вигляді внесення коштів на розрахунковий  рахунок  підприємства  невигідна,   оскільки   відразу оподатковується ПДВ — 20% і податком на прибуток — 30%. І хоч як дивно, такі інвестиції досить часто вимагаються при виконанні інвестиційних зобов'язань, які ще називають поповненням обігових коштів підприємства. Хоч акціонерне товариство може використати й запозичені кошти, проте підсумкові втрати на податках залишаються подібними.

Будь-які інвестори  закономірно вимагають також  гарантій, а вони, за інших рівних умов, достатньо надійні там, де вкладання капіталу підкріплене правами власності, в тому числі й спільної. Акціонерна форма підприємництва надає таку можливість, що в майбутньому, буде основним стимулятором надходження у вітчизняну економіку додаткових фінансових ресурсів.

Нерозв'язаною проблемою, яка безпосередньо впливає на структурну перебудову і розвиток акціонерного підприємництва, є створення ринкової інфраструктури та її основної ланки  — повноцінного фондового ринку. На сьогодні роль фондового ринку суттєво відрізняється від тої, яку він відіграє у ринковій економіці, а його сегмент, ринок акціонерного капіталу, не втілює головної мети акціонерного підприємництва — оптимального розподілу фінансових ресурсів із метою максимізації прибутку. Ефективність же прийнятих рішень в акціонерних товариствах не знаходить свого відображення у зміні цін на акції, що котируються на біржах, оскільки більшість підприємств в Україні не платить дивідендів і, як наслідок, не зростає попит на цінні папери і не збільшуються в перспективі обсяги торгів. До того ж податкова система України також не стимулює цього сегмента ринку.

Аналізуючи проблеми, які виникли за час проведення ринкових реформ у нашій державі, можна зробити висновок, що для  їх успішного подолання необхідні кардинальні зміни у пріоритетних напрямах фінансово-економічних реформ. Зокрема, слід реально перебудовувати структуру економіки. При цьому необхідно переорієнтувати централізоване фінансування на підприємства з ризиковим капіталом, які, крім виробничої діяльності, займаються дослідженнями у сфері електроніки, нових матеріалів, біотехнологій, програмного забезпечення. Як переконує світова практика, такі підприємства є надійним джерелом економічного зростання в майбутньому.

Як законодавча, так і виконавча влада мають надавати пільги компаніям, що виробляють експортноспроможну високотехнологічну продукцію, а не тим, які займаються експортом сировини і напівфабрикатів.

Наступним кроком у впровадженні реформ повинно стати вирівнювання в правах як національного, так і іноземного інвесторів, створення для них більш "прозорих" правил гри на ринку. При цьому необхідно законодавче відрегулювати діяльність акціонерних товариств, які є привабливою формою бізнесу для нерезидентів і фондових бірж, що зобов'язані обслуговувати цей сектор ринку. Для цього треба на певний строк звільнити від оподаткування будь-які операції з цінними паперами, зокрема скасувати утримання державного мита, податку на прибуток від операцій із цінними паперами.

Реалізація запропонованих заходів дасть змогу в перспективі підвищити ліквідність цінних паперів та довіру інвесторів до національного фондового ринку.

Зменшення загальної  суми фінансових ресурсів підприємства (валюти балансу), потребує аналізу  того, за рахунок яких факторів це відбулося. Серед причин цього зменшення найважливіші такі:

збитки від реалізації продукції і від позареалізаційних  операцій;

нестачі, крадіжки, псування товарно-матеріальних цінностей у  разі невіднесення їх на винних;

витрати за рахунок прибутку на матеріальне заохочення працюючих, на виплату дивідендів, на соціальні заходи у розмірах, які перевищують новостворені відповідні цільові фонди;

зменшення суми короткотермінових  і довготермінових кредитів комерційних  банків, інших позикових ресурсів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної  літератури

 

 

1. Закон України "Про  господарські товариства" від  19.09.1991 року зі змінами та доповненнями.

2. Закон України "Про  підприємства в України" від  27.03.1991 року.

3. Закон України "Про  цінні папери та фондову біржу" від 18.07.1991 року № 1201 -XII зі змінами та доповненнями.

4. Закон України "Про  національну депозитарну систему  та особливості електронного  обігу цінних паперів в Україні"  від 10 вересня 1998 року.

5. Бородина Е.І. "Фінанси  підприємств", М., "Банки і біржі", 1995р.

6. Безгубенко Л.М. "До  запитання про суть фінансів" // "Фінанси України", 2000р.,№  1.

7. Жуков Е.Ф. "Цінні  папери та фондові ринки", М., "Банки і біржі", 1995 p.

8. Кондратьєв О.Д. "Фактори  забезпечення фінансової стійкості  підприємства" // "Фінанси України", 2001 p., № 9.

9. Коробов Н.В. "Анализ  финансово-хозяйственной деятельности  предприятий", К., "Высшая школа",2000 г.

10. Кравченко В.І. Фінанси місцевих органів влади України. Монографія. Нац. ін-т. стратегічних досліджень. -К.: 1996.
11. Критик А.Б. Основы финансовой деятельности предприятия. - Санкт-Петербург, 1996.
12. Мозговой О.Н. Фондовый рынок Украины. - К.: -Феникс, 2001.

13. Лайком К. "Управление  финансами предприятия" // "Журнал  для акционеров", 2001, № 2.

14. Лупенко Ю.О. "Формування  контрольних пакетів акцій акціонерного  товариства" // "Фінанси України", 2001 p., № 9.

15. Поддєрьогін A.M. "Фінанси  підприємств", К., 2000 р.

16. Портнов А.В. "Удосконалення  законодавчої бази акціонерних  товариств" // "Фінанси України", 2000р. №12.с.22-24.

17. Статистичний збірник  за 1999 p.

18. Статистичний збірник  за 2000 p.

19. Стецько М.В. "Фінанси  AT: проблеми і перспективи" // "Фінанси  України", 2000р. №4. с.54-56.

20. Суторміна В.М. "Фінанси  зарубіжних корпорацій", К., "Либідь", 1993 p.

21. Суржик В.Г. "Фінансове прогнозування  доходів та витрат акціонерного  товариства" // "Фінанси України", 2001 p., № 12.

22. Суржик В.Г. " Акціонування  й управління акціонерним капіталом" // "Фінанси України", 2001 р. с.82-84.

23. Третяк О.Д. "Прогнозування фінансового стану AT" // "Фінанси України", 2000р., №11. с.38-40.

24. Рубцов Б.Г, Зарубежные рынки  : инструменты, структура, механизм  функционирования (гл.1., §1.2). – М.: ИНФРА-М.  – 1996.

25. Мозговой О.С каждым  годом важность регулирования рынка ценных бумаг возрастает. // Инвест-газета. – №7.2000г.

27. Общая теория финансов / Под ред. Л.А.Дробозиной. - М.: ЮНИТИ, 1995.
28. Опарін В.М. Фінанси. - К.: 1999.
29. Суторміна В.М., Федосов В.М., Рязанова Н.С. Фінанси зарубіжних корпорацій. Навчальний посібник -К.: Либідь, 1993.
30. Финансы Учебное пособие / Под ред. А.М.Ковалевой /. -М.: Финансы и статистика, 1999 .
31. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы предприятия: Учебное пособие. - М.:  ИНФРА-М, 1999.
32. Фондовий ринок України / Керівник авт. кол. - В.В. Оскольський / - К.: УФБ, Скарбниця, 1999.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

Додаток 1

Структура господарських  товариств в Україні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Формування фінансових ресурсів акціонерного товариства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Заміна статутного фонду  акціонерного товариства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

 

Структурно-логічна  схема розподілу балансового  та чистого прибутку підприємства