Еволюція грошей

32

ЗМІСТ

Вступ                                                                                                           4

Розділ 1                                                                                                       5

Походження грошей

Розділ 2                                                                                                       8

Еволюція форм грошей

2.1. Повноцінні гроші                                                                               8

2.2. Неповноцінні гроші                                                                          11

Розділ 3                                                                                                     16

Становлення грошової системи України

Розділ 4                                                                                                     22

Підробка сучасних паперових грошових знаків

Розділ 5                                                                                                     25

Функції грошей

5.1. Функція міри вартості                                                                      25

5.2. Функція засобу обігу                                                                        27

5.3     Функція засобу платежу                                                                  28

5.4     Функція засобу нагромадження                                                      30

5.5     Функція світових грошей                                                                 31

Висновки                                                                                                  34

Список використаної літератури                                                           35

          ВСТУП                                                                                        

Гроші – один із найбільших наших винаходів – складають найбільш                                                                                                          хвилюючий аспект економічної науки. “Гроші зачаровують людей”. Через них вони страждають, для них вони працюють. Вони вигадують найбільш митецькі способи витратити їх. Гроші – єдиний товар, який не можна використати інакше, крім як звільнитися від них. Вони не нагодують вас, не одягнуть, не дадуть притулку і не розважать до тих пір, доки ви не витратите чи не інвестуєте їх. Люди майже все зроблять для грошей, і гроші майже все зроблять для людей. Гроші – це чарівна, повторювана, що змінює маски загадка.

Гроші – одне з найдавніших явищ у житті суспільства – відіграють важливу роль у його економічному й соціальному розвитку. Вони завжди привертали пильну увагу науковців. Уже в працях Платона й Аристотеля є цікаві висловлювання про гроші. Проте систематичні дослідження грошей і формування їх наукових теорій почалися з розвитком капіталізму.

Класична політекономія Заходу, по суті виросла з дослідження фундаментальних проблем грошей, що були поставлені у працях А.Сміта і Д.Рікардо. Незважаючи на багатовікові дослідження і велику кількість теоретичних концепцій грошей, людство сьогодні не має однозначної й остаточної відповіді на питання, що ж таке гроші. Уявлення, які не викликали сумнівів в одних суспільних умовах, зі зміною останніх вступали в суперечність із реальною дійсністю і відкидалися. Очевидно все це можна пояснити тим, що сутність грошей змінюється адекватно змінам характеру суспільних відносин, в яких вони функціонують. Тому для пізнання природи грошей необхідно з’ясувати питання про їх походження, про причини, що зумовлюють виникнення та існування грошей в економічному житті суспільства.

РОЗДІЛ 1

Походження грошей

          Починаючи з Аристотеля і до XVIIIст. У теорії грошей досить поширеною була думка, що гроші виникли в наслідок угоди між людьми або запроваджені законодавчими актами держави задля полегшення обміну товарів. Таке трактування походження грошей дістало назву раціоналістичної концепції.

Проте науковий аналіз походження та природи грошей, зроблений класиками політичної економії А.Смітом, Д.Рікардо, К.Марксом, довів безпідставність раціоналістичної концепції. Адже гроші в їх найпростіших проявах виникли в ранніх стуленнях розвитку суспільства, коли ні фактор взаємної домовленості, ні державна влада просто не могли відігравати істотної ролі у формуванні економічних відносин, тим більше констатувати таку складну їх, форму, як гроші.

У працях К.Маркса представлено класичний за змістом аналіз розвитку форми вартості, який істотно розширює можливості теоретичного осмислення історичного процесу виникнення грошей. Ідеться про зародження на найраніших етапах товарного виробництва та обміну простої форми вартості, пов’язаної з безпосереднім (бартерним) обміном товарів різних споживчих вартостей (схема 1.). У цьому зв’язку легко уявити ринок, де товар А обмінюється на товар Б, товар В – на товар Г, товар Д – на товар Ж і т.ін.

                                              Схема 1

                                     Т1 – Т2         Т3 – Т4   

                                     Т2 – Т3       Тx – Ty     

Просту заступила повна, або розгорнута, форма вартості (схема 2). Вона являє більш високий ступінь розвитку розподілу праці, коли ринкові пропонується окремі товари, що їх обмінюють на всі інші товари,споживані виробником. Скажімо, вирощена худоба (вівця) обмінюється на зерно, металеві вироби, одяг, хатнє начиння тощо.

                                              Схема 2

                                                                  Т2

                                                                   Т3

                              Т1 

                                                                   Т4     

                                                                   Тх

У подальшому розвитку товарного обміну пріоритетною стає загальна форма вартості, коли один із товарів, що систематично обмінюється на всі інші товари, поступово, в процесі розвитку товарообміну, стає загальним еквівалентом, до якого прирівнюються решта товарів. Графічно загальна форма вартості представлена на схемі 3.

                                              Схема 3

                              Т2    

                              Т3

                                                                   Т1                                                                   

                              Т4    

                              Тх

Легко помітити, що загальна форма вартості стала безпосередньою базою, яка підготувала необхідні передумови виникнення грошової форми вартості та відповідної трансформації бартерного обміну в грошовий.

А тому між схемою 3, яка характеризує спосіб реалізації загальної форми вартості, і схемою 4, що подає механізм функціонування грошової форми вартості, принципової різниці нема.

                                              Схема 4         

                              Т1

                              Т2

                                                                   Г

                              Т3 

                              Тх                                                                         [1,c.56]        

Розглянемо переваги грошового обміну товарів і послуг над бартерним

Однією з умов бартерного обміну є збіг потреб двох учасників цієї дії. Грошовий обмін долає цю обмеженість. Він суттєво полегшує обмін товарів і послуг і урізноманітнює його.

Використання грошей долає й іншу обмеженість бартеру – високий рівень витрат праці й ресурсів, необхідних для його здійснення. Мова йде про трансакційні (transaction – операція) витрати обігу. Гроші скорочують операційні витрати, пов’язані з товарним обміном. У цьому відношенні система товарно-грошового обміну значно ефективніша від бартеру.

При використані грошей зменшуються елементи ризику товаровиробника стосовно можливостей реалізації свого продукту, його обміну на інший товар, якого в даний час і в даному місці (ринку) може просто не бути. При цьому зв’язку вельми важливим призначенням грошей є забезпечення зв’язку між агентами обмінних операцій у часовому вимірі. Якщо в обставинах бартерного господарства обмін мусить бути синхронним, то гроші створюють умови його асинхронізації.                                    [6,c.54]

          РОЗДІЛ 2

          Еволюція форм грошей

Гроші пройшли тривалий і складний шлях розвитку з точки зору не тільки ускладнення їх економічної суті та підвищення суспільної ролі, а й урізноманітнення їх, форм. Під впливом зміни суспільних відносин, формою виразу яких є гроші, та ускладнення вимог ринку до грошей останні періодично скидали одну форму і набували іншої, більш адекватної новим умовам. Еволюція форм грошей відбувалася в напрямі від повноцінних грошей до неповноцінних, якими є сучасні гроші.

2.1. Повноцінні гроші. Початковою висхідною формою повноцінних грошей були товарні гроші. Спочатку це були предмети першої необхідності – худоба, сіль, зерно, риба, хліб тощо як найбільш ходові товари. Цей факт підтверджується тим, що в назвах сучасних грошей деяких країн збереглася старовинна назва худоби. Так, у Стародавній Індії худоба називалася “рупа”, а її сучасна грошова одиниця називається рупія.

На зміну предметам першої необхідності в ролі грошей поступово предмети розкоші, передусім прикраси: намисто з черепашок, перли, хутра, інші дорогоцінні вироби. Це можна пояснити тим, що попит на предмети розкоші виявився більш динамічним, тривалим і об'ємним, ніж на предмети першої необхідності. Та й за своїми фізичними даними були менш громіздкі, довше зберігалися,мали більш сталу вартість.

Другий великий поділ праці (відокремлення ремесла від землеробства) істотно розширив межі товарного виробництва й обміну та прискорив розвиток ринку. Ринок поставив перед грошовим товаром нові вимоги - бути однорідними, економічно подільним, здатним тривалий час зберігати свою вартість. Задовольняти такі вимоги попередні гроші не могли у зв'язку з їх, фізичними властивостями. На їх, місце ринок стихійно висунув метал. Почалася тривала ера металевих грошей. Спочатку використовувалися звичайні метали  -  залізо, мідь, бронза та ін., що найчастіше вживалися людьми. Згодом цю роль почало виконувати срібло як благородний метал з високою питомою й сталою вартістю та здатністю до зберігання. Проте ще більшою мірою цими властивостями природа наділила золото, яке також стало претендувати на роль грошового товару. Цей етап у розвитку грошей характеризувався паралельним функціонуванням золота й срібла в ролі грошей і називався золото-срібним біметалізмом. Закінчився він наприкінці ХIХ ст. перемогою золота, установленням золотого монометалізму.

З появою металевих грошей вони використовувалися у формі простих зливків чи кусків металу. Такі гроші мали величезні переваги перед товарними грошима. Разом з тим форма зливків обумовлювала певні незручності, які незабаром стали стримувати розвиток грошових відносин. У кожній платіжній операції необхідно було зважувати зливки, визначати пробу і, що найгірше, ділити їх на частини. Щоб уникнути цих незручностей, зливки робили різної ваги. Найбільш відомі купці ставили на них своє тавро, яке засвідчувало вагу і пробу металу.

Однак авторитет купця як приватної особи був обмеженим, і його тавро могло задовольнити вузьке коло суб'єктів ринку. З розвитком торгівлі виникла потреба таврування зливків більш відомою й авторитетною особою, і ця функція перейшла до держави. Держави стали виготовляти за встановленою формою зливки металу, вагу і пробу яких засвідчували своїм штемпелем. Такі зливки дістали назву монети. Назва “монета” походить від першого монетного двору, що був відкритий у Римі при храмі Юнони-Монети в III ст. до н. е.