Економіка праці й соціально-трудові відносини

      2) Денна тарифна ставка ОП при 100% виконання норми праці

9,47 ∙ 7 = 67,69 (грн)

     3) Загальний заробіток механізатора за 1 день

          67,69 ∙ 1,09 = 73,78 (грн)

      4) Заробітна плата із доплатою за класність

          73,78  ∙ 1,2 = 88,5 (грн)

 

 

 

Задача 3. Визначити акордну розцінку колективу працівників за продукцію. Посівна площа 400 га, урожайність картоплі – 320 ц/га, тарифна годинна ставка відповідає 6 розряду ручних робіт. Доплата за продукцію становить 45%

 

 

Розв’язання

 

 

Р = Т_ф ∙ К_т /  В

 

К_т = 1,45 – коефіцієнт збільшення тарифу

Т_ф = 7,34 ∙ 7 ∙ 285 = 14643,3

В = 400 ∙ 320 = 128000 (ц)

Р = 14643,3 ∙ 1,45 / 128000 = 0,165 грн / ц – розцінка ОП за одиницю продукції

 

 

 

Задача 4. Комбайнер (тракторист-машиніст 1 класу), що працює в Запорізькій області, при змінній нормі виробітку на збиранні картоплі 10,8 га виконав за перші три дні фактично: 1 день – 11,1 га, 2 день – 12,4 га, 3 день – 11,7 га. Нарахувати оплату праці трактористу-машиністу по днях і разом, якщо його робота тарифікується по 3 розряду тарифної сітки.

 

 

Розв’язання

 

1) 11,1 / 10,8 = 1,02 – ступінь виконання норми праці за 1 день

2) 12,4 / 10,8 = 1,14 – ступінь виконання  норми праці за 2 день

3) 11,7 / 10,8 = 1,08 -- ступінь виконання  норми праці за 3 день

4) 5,72 ∙ 7 = 40,04 (грн) – денна  тарифна ставка ОП при 100 % виконанні  норми праці.

5) 40,04 ∙ 1,02 = 40,84 (грн) – загальний  заробіток комбайнера за 1 день

6) 40,04 ∙ 1,14 = 45,64 (грн) --  загальний заробіток комбайнера за 2 день

7) 40,04 ∙ 1,08 = 43,24 (грн) -- загальний  заробіток комбайнера за 3 день

8) 43,24 + 45,64 + 40,84 = 129,72 (грн) -- загальний  заробіток комбайнера всі дні

9) 129,72 ∙ 1,2 ∙ 1,3 = 202,36 (грн) -- загальний заробіток комбайнера із доплатою зв класність

 

 

Задача 5. За ланкою з 3-х скотарів закріплено 200 корів м’ясної породи з плановою продуктивністю 2400 кг і виходом приплоду 90 голів на 100 корів. Праця скотарів тарифікується по 5 розряду тарифної сітки. Доплата за продукцію становить 25%. За одну голову приплоду в господарстві сплачують 10 грн. Визначити колективну та індивідуальну акордні розцінки за 1 ц молока.

 

 

Розв’язання

 

1. Р_(оп)(приплід)=Т ∙ К_т ∙ f_{(прирост)} / В_(впр)                      Р_(оп)(приплід)=10 грн/гол

 

(7,33 ∙ 7 ∙ 365 ∙ 1,25) ∙ f_{(прирост)} / 200 ∙ 0,9 =10

 

f_{(приплоду)} = 200 ∙ 0,9 ∙ 10 /  (7,33 ∙ 7 ∙ 365 ∙ 1,25) = 0,076 = 76 %

f_{(молока)} = 1 – 0,076 = 0,924

 

Р_(оп)(молока)= (7,33 ∙ 7 ∙ 365 ∙ 1,25) ∙ 0,924 / 2400 ∙ 200 = 0,04 грн / кг – індивідуальна акордна розцінка для 1 кг. молока

 

Р_(оп)(молока) = (7,33 ∙ 7 ∙ 365 ∙ 1,25) ∙ 0,924 ∙ 3 / 2400 ∙ 200 = 0,134 грн / кг – колективна акордна розцінка 3 чоловік для 1 кг. молока

 

 

 

Задача 6. Чабанська бригада з 4-х чоловік фактично обслуговує 1250 голів вівцематок і одержала протягом року 76,5 ц вовни та 1370 голів ягнят. Протягом року праця чабанів здійснювалась за доглядом поголів’я з розрахунку 1,05 грн. за голову вівцематок в місяць на кожному чабану. розцінка за продукцію становить за 1 ц вовни – 386,6 грн.,. Визначити загальну суму доплат (кредиту на наступний рік) за продукцію і розмір доплат за 1 грн. фактично здійсненої оплати.

 

 

Розв’язання

1. 1,05 ∙ 1250 ∙ 12= 15750 (грн) – отриманий річний аванс заробітної плати для 4 робіт;
2. 15750 : 4 = 3937,5 (грн) – отриманий річний аванс зароб плати для 1 працівника
3. 386,6 ∙ 76,5 = 29574 (грн) – остаточний розрахунок за кінцевий результат роботи;
4. 29574 – 15750 = 13824 (грн) – належить остаточно доплатити 4 працівникам за кінцевий результат;
5. 13824 : 4 = 3456 (грн) –необхідно доплатити 1 працівнику за кінцевий результат;
6. 3456 / 3937,5 = 0,87 (грн) – розмір доплати за 1 грн фактично здійсненої оплати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3 Форми і системи оплати праці в АПК

 

Форми і системи заробітної плати представляють собою способи встановлення залежності велечини винагороди за працю від кількості і якості витраченої праці. Основне її призначення – забезпечення правильного співвідношення між мірою праці і мірою її оплати.

Основиними формами  заробітної плати є почасова і відрядна. На окремих підприємствах застосовуються і інші форми заробітної плати, але оснвною формою вважається почасова, оскільки на її основі будуються, як правило всі інші форми, зокрема відрядна.

При  почасовій формі заробітної плати мірою праці виступає відпрацьований час, а заробіток працівнику нараховується згідно з його тарифною ставкою (ТС), чи посадовим окладом за фактично відпрацьований час.

ЗПпч = ТС ×  РЧ.

При відрядній формі заробітної плати мірою праці є вироблена працівником продукція (або виконаний бсяг робіт) (ВП). А розмір заробітку прямо пропорційно залежить від її кількості та якості, виходячи із встановленої відрядної розцінки (ВР):

ЗПв = ВР × ВП.

Системи заробітної плати  харакеризують взаємозв’язок елементів заробітної плати:  тарифної частини, доплат, надбавок, премій.

 

Системи почасової  форми оплати праці

 

1. Проста-почасова.  Заробіток (Зпп) залежить від тарифної ставки (ТС), що відповідає присвоєному працівникові тарифному розряду, та відпрацьованого ним робочого часу (РЧ)

 

Зпп = ТС × РЧ

2. Почасово-преміальна (Зппр).  Згідно з данною системою працівник понад оплату відповідно до відпрацьованого часу і тарифної ставки, отримує премію (П) за забезпечення певних кількісних і якісних показників.

Показники, за які передбачено  преміювання повинні чітко враховуватись і відображати особливості роботи працівників. Наприклад, працівники, які обслуговують основне виробництво, можуть бути премійовані за забезпечення ритмічної роботи обладнання по випуску продукції, покращення коефіцієнта його використання, збільшення міжремонтного періоду експлуатації, скорочення витрат на обслуговування і ремонт тощо:

 

Зппр = ТС ×  РЧ + П.

     

3. Оплата праці за місячними посадовими окладами застосовується щодо працівників, робота яких має стабільний характер, щодо керівників і спеціалістів. Може бути простою (заробіток дорівнює встановленому окладу) і преміальною (окрім окладу заробіток включає премію). [ 10 ; с 89]

 

Системи відрядної  форми оплати праці

При відрядній формі оплата праці проводиться виходячи з обсягів виробленої продукції і розцінок за одиницю продукції. Розрізняють такі системи відрядної форми оплати праці:

1. пряма індивідуальна;
2. непряма відрядна;
3. відрядно-перміальна;
4. відрядно-прогресивна;
5. акордна;
6. акордно-преміальна;

 

1. При прямій індивідуальній системі оплати праці заробіток працівника (Зпі) нараховується згідно з кількістю виробленої продукції (ВП) і постійних відрядних розцінок за одиницю цієї продукції (ВР):

 

Зпі = ВП × ВР.

 

Розцінка за одиницю  продукції (ВР) може визначатись 2 способами:

1. як відношення почасової тарифної ставки до норми виробітку за цей же час (Нвир);

             

ВР = ТС / Н вир;

2. шляхом множення почасової тарифної ставки нанорму часу на виготовлення одиниці продукції (Нч);

ВР = ТС × Нч.

 

2. При непрямій відрядній системі заробіток працівника залежить не від його особистого виробітку, а від результатів праці працівників, що ним обслуговуються. Вона застосовується для оплати праці допоміжних робітників, від яких значною мірою залжить темп і виробіток основних працівників. Оплата праці таких працівників може здійснюватись трьома способами:
1. Заробітна плата визначається за формолою:

          Знв = Тч × Чр × Нв,

  де Тч – годинна  тарифна ставка допоміжних працівників;

       Чр  – кількість працівників, що  обслуговуються;

       Нв  – норма виробітку для працівників, що обслуговуються;

         б) Загальний заробіток допоміжного  робітника обчислюється множенням  його тарифного заробітку за  відпрацьований час на коефіцієнт  виконання норм виробітку в  середньому по всіх об’єктах, що обслуговуються даним працівником.

        в) Загальний заробіток допоміжного  працівника визначається множенням  коефіцієнта, який характеризує  співвідношення тарифних ставок, допоміжних працівників і тарифних  ставок працівників, що ним  обслуговуються, на фактичний відрядний заробіток працівників, що обслуговуються.

  3. При відрядно преміальній системі заробіток працівника включає відрядний заробіток і премію за досягнення встановлених індивідуальних або колективних показників.

З_вп = З_пі + П

Преміювати працівників можуть за: підвищення продуктивності праці; покращення якості продукції, освоєння нової техніки і технології, економію матеріальних затрат тощо.

4. При відрядно-прогресивній системі виробіток виконаний в межах встановленої норми (Но), оплачується за звичайними розцінками (Цо), а робота, виконана понад норму (Нп) – за прогресивно зростаючими розцінками (Ци):

З_прог = Н_о × Ц_о + Н_п × Ц_п

 

3. При акордній системі оплати праці розмір заробітку встановлюється за виконання всього комплексу робіт із визначенням терміну виконання. Акордна оплата вводиться для окремих груп працівників із метою підвищення продуктивності їх праці і скорочення термінів виконання роботи. Аккорд – це підвищення існуючої розцінки на 25-50%. Він вводиться в тому випадку, коли певний обсяг робіт виконується у зазначений термін і за умови належної якості.

    5. Аккордно-преміальна система оплати праці передбачає ще і премії а якісне і довгострокове виконання робіт.

 

 

 

 

 

Висновки

Організація праці повинна  розглядатись з двох боків:  по-перше, як система виробничих взаємозв’язків працівників із засобами виробництва та один з одним, що утворює певний порядок трудового процесу, який включає: поділ праці та її коперування, впровадження рацілнальних прийомів та методів праці, науково обгрунтованих норм праці, її мотивацію, планування і облік; по-друге, як систематична діяльність людей по впровадженню нововведень у існуючу організацію праці для приведення її у відповідність з досягнутим рівнем розвитку науки, техніки, і технології.

Форми та методи суспільної організації праці залежать від форми власності   на   засоби   виробництва,   рівня   розвитку   науково-технічного

прогресу, економічних  законів, які існують в суспільстві  та в сфері соціально-трудових відносин. При проектуванні трудових процесів (при побудові робіт) типовою є ситуація альтернативного вибору між різними формами організації праці, прийомами та методами виконання робіт. В таких випадках, приймаючи рішення, слід керуватися економічними, соціальними і психолого-фізіологічними критеріями. У сільськогосподарських підприємствах, відповідно до їх спеціалізації, створюються: ланки, бригади, дільниці, цехи, ферми, загони.

В економіці  країни можна виділити такі форми  поділу праці: між галузями економіки, всередині цих галузей, а також всередині підприємств. Поділ праці на підприємстві передбачає спеціалізацію окремих працівників на виконанні певної частини спільної роботи. Існують такі основні види поділу праці: технологічний, поопераційний, функціональний, професійний, кваліфікаційний. Кожен з яких має свої особливості.

Нормування  праці – це основна її організація  на підприємстві, це вид діяльності з управління підприємством, спрямований  на встановлення оптимальних співвідношень  між витратами та результатами праці, а також між чисельністю працівників різних груп та кількістю одиниць обладнання.

Основними об’єктами нормування праці є робочий час, обсяг роботи, зона обслуговування, витрати енергії працівників.

Раціональне використання робочого часу на підприємстві починається із встановлення найдоцільніших режимів праці і відпочинку. Розрізняють змінний, добовий, тижневий і місячний режими. Для виявлення резервів раціональнішого використання фонду робочого часу працівників проводиться класифікація видів витрат робочого часу за такими напрямками: а) час роботи і час перерв у роботі; б) нормований і ненормований  робочий час.