Економічна сутність витрат підприємства та їх класифікація

Вступ

     В процесі господарської діяльності будь-яке підприємство постійно здійснює витрати. І значну частку витрат займають операційні витрати. До них належать адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Особливістю їх обліку є те що вони не включаються до собівартості продукції і в кінці місяця списуються на фінансові результати. Це зумовлює специфіку  методики обліку, що детально розглянута в даній роботі. Враховуючи те, що “головне завдання кожного підприємства – випуск продукції, торгівля товарами високої якості з найменшими витратами” та “основним завданням бухгалтерського обліку - є виявлення фактичних витрат з виготовлення продукції чи придбаних товарів ...” [11, 12] цілком зрозумілою є актуальність і важливість теми даної роботи, особливо в умовах трансформації економічної системи, коли основними факторами виживання вітчизняних підприємств є мінімізація витрат. Операційні витрати відіграють дедалі важливішу роль в процесі діяльності підприємств в умовах ринкової економіки і конкуренції не тільки з вітчизняними, а й зарубіжними виробниками.      По-перше, ринок вимагає адекватного та ефективного управління підприємством. Для досягнення успіху підприємство повинно наймати висококваліфікований управлінський персонал, збільшувати трансакційні витрати. Відповідно збільшуються адміністративні витрати підприємства, що в свою чергу, потребує посилення контролю за використанням коштів та ретельного аналізу ефективності їх використання.     По-друге, успішне просування товару на ринку потребує значних витрат на збут. Давно пройшли ті часи коли покупці змітали товари з прилавків.   Ринок насичений найрізноманітнішими товарами як вітчизняного, так і закордонного виробництва, що різняться якістю та ціною. Конкуренція змушує виробників провадити серйозні маркетингові дослідження, здійснювати передпродажну обробку товарів (та ж упаковка), витрачати значні кошти на рекламу. Тобто сучасні підприємства змушені адаптуватися до нових умов та впевнено почувати себе у сфері обігу.      По-третє, найкращі перспективи має інноваційний характер розвитку. Відповідно зростають витрати на дослідження та розробки. І знову постає необхідність контролю та аналізу ефективності використання ресурсів. Власне це є три основні напрямки, що виділяються найбільше. Звичайно варті уваги й інші елементи витрат (визнані пені, штрафи, неустойки; втрати від операційної курсової різниці і т. д).       Метою даної роботи є розкриття сутності та особливостей витрат на підприємстві. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Економічна  сутність витрат  підприємства

     Діяльність будь - якого підприємства  завжди пов'язана з певними  витратами матеріальних, трудових, інформаційних, грошових та інших  ресурсів на виготовлення, зберігання, транспортування, сортування, пакування,  фасування та реалізацію товарів.  Сукупність всіх цих витрат  і складає поточні витрати  підприємства.       Розглянемо сутність категорії „витрат" з точки зору різних нормативних документів та літературних джерел.         1. Національні стандарти бухгалтерського обліку П(С)БО 1 та П(С)БО 16 визначають витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). В даному визначенні сутність витрат виражається не через їх економічну природу, а через наслідки операцій з активами та капіталом для фінансово - майнового стану підприємства.   2. Згідно Методичних рекомендацій з формування складу витрат та порядку їх планування в торгівельній діяльності, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 22.05.2002р. № 145 поточні витрати підприємства - це грошове відбиття витрат живої та уречевленої праці на здійснення поточної торговельно-виробничої діяльності підприємства, що за натурально - речовим складом становлять спожиту частину матеріальних, нематеріальних трудових та фінансових ресурсів.           3. Такі економісти як: М.І. Баканов, С.М. Капелюш, Л.П. Петров, A.M. Фрідман, А.А. Макарова та інші головну увагу приділяли витратам обігу, під якими розумілись суспільно - необхідні витрати живої та уречевленої праці. Таке тлумачення витрат було зумовлено тим, що витрати розглядалися у зіставленні з витратами виробництва з одного боку, та витратами споживання - з іншого, а також з домінуванням економічної теорії К. Маркса щодо економічної природи витрат.          4. У своїх працях Ф.Ф. Бутинець, Л.М. Янчева, Т.П. Остапчук, С.І. Якименко [ 1] при розгляді витрат визначають їх як загальноекономічну категорію, що характеризує використання різних речовин і сил природи в процесі господарювання. Відрізняють поняття витрат в бухгалтерському розумінні від витрат в економічному тлумаченні. Так, під економічними витратами розуміють „затрати втрачених можливостей", тобто суму грошей яку можна отримати при найбільш вигідному із всіх можливих альтернативних варіантів використання ресурсів. Таким чином, економічні витрати будь - якого ресурсу обраного для виробництва продукції дорівнюють його вартості при найкращому із всіх можливих варіантів використання. Поняття економічних витрат обумовлено обмеженістю ресурсів у порівнянні з кількістю варіантів їх використання. З бухгалтерської точки зору витрати - це тільки конкретні витрати ресурсів [2]. Дане тлумачення базується на ресурсному розумінні природи господарства, не беручи до уваги інші аспекти.   5. Якщо розглядати роботи іноземних авторів, то особливостями вирішення проблеми розкриття сутності витрат є: присутність однакового підходу до розглядання витрат підприємств, що здійснюють різні види діяльності із зазначенням галузевих особливостей;  розглядання витрат як елемента всієї системи управління у нерозривному зв'язку з іншими важливими показниками фінансово - господарської діяльності; створення умов для практичного впровадження наукових робіт до системи управління підприємством. К.Друрі визначає термін „витрати" як засоби, що витрачено на одержання прибутку. Дане тлумачення є одностороннім, адже здійснюється ототожнення витрат з використанням фінансових ресурсів.  Д.К.Шим, Д.Г. Сігел трактуть витрати як показник у грошовому виразі кількості ресурсів, використаних для досягнення визначеної мети. Це тлумачення виражає сутність витрат лише через натурально - речовий склад, не беручи до уваги сутнісний, часовий аспекти даної проблеми.         Отже, розглянувши поняття „витрат" в нормативних джерелах та в спеціальній літературі, ми бачимо, що різні автори трактуючи це поняття, не розкривають всіх його аспектів, не враховують всіх особливостей функціонування підприємства як самостійного суб'єкта господарювання. Так, при визначенні економічної сутності витрат необхідно враховувати вище перераховані недоліки, знайти єдине найбільш повне тлумачення, що в кінцевому результаті допоможе зрозуміти сутність витрат та приймати раціональні та правильні рішення щодо управління витратами на підприємстві.   В свою чергу, в бухгалтерському обліку витрати відображаються при дотриманні певних умов.            Витрати визнаються за наступних умов:         1. Зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства, крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками.      2. Визнання на підставі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох (наприклад, нарахування амортизації основних засобів, нематеріальних активів тощо).  3. Негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають критеріям активів підприємства (наприклад, уцінка товарів, створення резерву сумнівних боргів тощо).            4. Можлива достовірна оцінка суми витрат. Дотримання цієї умови означає, що оцінка витрат відбувається на підставі положень національних стандартів. 

2.Класифікація  витрат

    Організація обліку повинна підпорядковуватись на оперативності та точності обліку, як це прийнято в традиційній бухгалтерії, принципу доцільності. Критерієм доцільності  економічний ефект, який отримано від  використання цієї інформації. Однак  і існує і інша необхідність систематизації витрат. З метою бухгалтерського  обліку, аналізу і планування витрати  об’єднуються в однорідні групи  за різними ознаками. Види витрат є  базою для формування калькуляційних статей витрат.

    Згідно  П(С)БО 16 «Витрати», витрати – це зменшення економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) [12].

    Елемент витрат – сукупність економічно однорідних витрат. Непрямі витрати – витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом [12].

    Об’єкт  витрат – це продукція, роботи, послуги, або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат [12].

    Витрати відображаються у бухгалтерському  обліку одночасно зі зменшенням активів  або збільшенням зобов’язань. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходами певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

    За  економічною сутністю поточні витрати  підприємства являють собою сукупність затрат живої та уречевленої праці  на здійснення поточної виробничої діяльності підприємства; а за натурально-речовим  складом - спожиту частину матеріальних, трудових ресурсів.

    Класифікація — це один із методів пізнання та вивчення явищ, процесів, об'єктів, який полягає в їх розподілі на класи на базі визначених ознак, властивостей та закономірних зв'язків між ними. Чим більше виділено ознак класифікації, тим вищий ступінь пізнання досліджуваних явищ, процесів, об'єктів та можливостей управління ними.

    Теорія  обліку та аналізу наводить більше двадцяти видів класифікації витрат за різними ознаками. Розглянемо класифікацію витрат за найбільш розповсюдженими  в економічній теорії та практиці ознками.

    Таблиця 2.1. 

    Класифікація  витрат підприємства [14]

Розглянемо  більш детально наведену в таблиці  класифікацію, характеризуючи кожен  із видів витрат підприємства.

    Класифікація  витрат за періодичністю виникнення передбачає виокремлення таких видів  витрат [10]: одноразові витрати — такі, що здійснюються один раз і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу; поточні витрати — котрі здійснюються регулярно в процесі виробництва. Поточні витрати формують собівартість продукції.

    З метою деталізації обліку та посилення  контролю за здійсненням витрат їх класифікують за місцем виникнення. Місця  виникнення витрат — це структурні підрозділи підприємства, в яких здійснюється первісне споживання виробничих ресурсів. За місцями виникнення витрати групують за виробництвами, службами, цехами, дільницями, бригадами, робочими місцями тощо.

    Для цілей управлінського обліку використовується класифікація витрат за центрами відповідальності. Центри відповідальності витрат —  це структурні елементи підприємства, керівники яких несуть відповідальність за доцільність здійснених витрат.

    За  єдністю складу (однорідністю) витрати  поділяють на: одноелементні — складаються з одного елементу витрат, тобто вони однорідні за складом, мають єдиний економічний зміст і є первинними (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, амортизаційні відрахування тощо); комплексні витрати — різнорідні за складом, охоплюють кілька елементів витрат (витрати на утримання і експлуатацію устаткування, загальновиробничі витрати тощо). їх групують за економічним призначенням у процесі калькулювання та організації внутрішнього обліку з метою ефективного управління.

    Практичний  інтерес для підприємства має  розподіл витрат за критерієм доцільності  їх здійснення на: продуктивні витрати  — котрі передбачені технологією  та організацією виробництва; непродуктивні  витрати — які виникають у  результаті певних недоліків організації  виробництва, порушення технології тощо.

    Існування такої класифікації зумовлене як потребами планування (непродуктивні  витрати не плануються, або плануються укрупнено) та економічного аналізу, так  і потребами бухгалтерського  обліку, за правилами якого непродуктивні  витрати (втрати) не включаються до виробничої собівартості.

    Вважаємо, що класифікацію витрат за способами  перенесення вартості на продукцію, ступенем впливу обсягу виробництва  на рівень витрат, за визначенням відношення до собівартості продукції, за роллю  в процесі виробництва та за видами слід застосовувати лише до поточних витрат підприємства. Крім вище наведених  способів класифікації витрат підприємства існує ще декілька, але вони є  менш розповсюдженими, мають менш практичне  значення для підприємства.