Економічна система суспільства

    3) відносин спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва;

    4) організаційно-економічних відносин, складовою яких є управління виробництвом;

    5) відносин між людьми щодо привласнення засобів виробництва. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновок 

       Отже, економічна система - це сфера функціонування продуктивних сил і економічних відносин, взаємодія яких характеризує сукупність організаційних форм та видів господарської діяльності; багатогранна єдність закономірно пов’язаних між собою явищ і процесів економічного життя суспільства, усі елементи якої перебувають в органічному взаємозв’язку між собою і не існують поза її межами. Сутність її полягає в наявності відповідної міри якісної однорідності, взаємозв’язку елементів, що робить можливим її функціонування. В основі розвитку людського суспільства лежить виробництво матеріальних і духовних благ, інших цінностей, цілісна сукупність яких забезпечує умови життєдіяльності людини на даному етапі сучасного стану. Між учасниками в ході виробництва, розподілу, обміну і споживання складаються і постійно вдосконалюються різноманітні за своїм змістом економічні відносини. Останнє виявляється через економічну поведінку суб'єктів господарювання.

       Кожній системі притаманні такі властивості: цілісність, упорядкованість, стійкість, саморух та загальна мета. Розвиненість, взаємодія та взаємодоповнення економічних рівнів є запорукою стійкості, динамічності та ефективної результативності системи. Здатність комплексно, адекватно і своєчасно реагувати на зміни навколишнього середовища свідчить про мобільність економічної системи. Цілісність і самодостатність характеризуються не тільки необхідними, а й достатніми елементами саморозвитку та самовідтворення.

       Економічна  система має три основні ланки, підсистеми: економічну структуру продуктивних сил суспільства, систему економічних  відносин і механізм господарювання. Продуктивні сили - це система економічних факторів, які в процесі суспільного поділу праці забезпечують перетворення навколишнього середовища, створюють блага для задоволення потреб людини і суспільства, визначають рівень продуктивності суспільної праці.

Без людини, людського фактору неможливе виробництво, адже саме людина оживляє речові фактори виробництва, приводить їх у рух, адже центральне місце в економічній системі належить людині.

       Економічні відносини являють собою сукупність соціально-економічних та організаційно-виробничих зв'язків між господарюючими суб'єктами в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ, послуг і доходів, а також це відносини і зв’язки між людьми, що виникають у процесі суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання виробничих благ. Специфіка економічної системи суспільства визначається соціально-економічними виробничими відносинами, які мають складну і багатогранну структуру, що ґрунтується на відносинах власності. Власність визначає суспільний спосіб поєднання робочої сили з засобами виробництва та відповідні стосунки між людьми з приводу привласнення матеріально-речових елементів і результатів виробничого процесу. Одночасно відносини власності зумовлюють історичну специфіку суспільства, його соціальну структуру, пануючу систему політичної та економічної влади.

Соціально-економічною основою функціонування економічної системи є відносини власності. Власність як комплекс відносин, багатомірне та багаторівневе явище, і соціально-економічний процес характеризується поліфункціональністю і полірезультативністю.

Список  використаної літератури: 

1. Барвихин  А.П. Политэкономия.- М.: Финпресс, 2000
2. Грабовський В.В Основи економічної теорії: Підручник. – К.: Либідь, 1999.
3. Клименко О.С. Мікроекономіка: Підручник. – К.: Либідь, 2002.
4. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н. Климко. – 5-те вид., випр. – К.: Знання-Прес, 2004.
5. Політична економія: конспект лекцій / укладач Бойко О.Я. – Л.: Політехніка, 2003.
6. Політична економія: Навч. посібник / За ред. К. Т. Кривенка. — К.: КНЕУ, 2001. — Тема 3.
7. Бєляєв О. О., Бебело А. С. Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — Тема 3.
8. Мочерний С. Виробництво // Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол.: … С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін. — К.: Академія, 2000. —  
   Т. 1. — С. 191—193.
9. Мочерний С. Економіка // Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол.: … С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. — К.: Академія, 2000. — Т. 1. — С. 380—382.
10. Мочерний С. Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил // Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол.: … С.
11. Мочерний (відп. ред.) та ін. — К.: Академія, 2000. — Т. 1. — С. 534—536.
12. Павлишенко М. Економічна система чи спосіб виробництва // Економіка України. — 2000. — № 3.
13. Покритан А. Про економічний зміст сучасних суспільних відносин в Україні // Економіка України. — 2000. — № 10.