Економічні проблеми земельних відносин у сільському господарстві

 

 

Інститут аграрної економiки

Української академiї аграрних наук

 

 

 

 

 

 

 

Федоров Микола Миколайович

 

 

УДК 631.1:330.15

 

 

Економічні проблеми

земельних відносин

у сільському господарстві

(теорія, методологія, практика)

 

 

 

 

Спецiальнiсть 08.07.02 - економіка

сільського господарства i АПК

 

 

 

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

 

 

 

 

 

 

Київ - 1998

 

Дисертацiєю є рукопис.

 

Дисертацiйна робота виконана в Інституті аграрної економіки Української академії аграрних наук.

 

Офіційні опоненти:  доктор  економічних  наук,  професор,  акаде-

                             мiк УААН

                            Трегобчук   Валентин  Михайлович,   Інститут

                             економіки Національної академії наук України,

                             завідувач відділу ресурсного потенціалу АПК;

 

доктор  економічних наук,  ст. науковий спів-

робітник, член-кореспондент УААН

Добряк  Дмитро Семенович,   Інститут  земле-

устрою УААН, виконавчий директор;

 

доктор  економічних  наук,  професор

Мосіюк  Пилип  Омелянович,   Національний

аграрний    університет,   завідувач  кафедри

економіки  підприємств  аграрного сервісу.

 

Провiдна установа:  Львiвський державний аграрний університет,

                                    кафедра земельного кадастру.

 

 

    Захист відбудеться “ 24 ” листопада 1998р. о  14  годині на засіданні спеціалізованої вченої ради  Д26.350.01  по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук в Інституті аграрної економіки УААН (252127, м.Київ, вул. Героїв Оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх).

  З дисертацією  можна  ознайомитись у  бібліотеці Інституту аграрної економіки, м.Київ, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх.

 

 

Автореферат розісланий “ 23 ” жовтня 1998р.

 

 

 

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук,                                  

професор                                                         Малiк М.Й.

 

 

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальнiсть теми дослідження. Входження економіки України в ринкові відносини зумовило необхідність аграрних перетворень на селі. Планово-розподiльча система, яка була панівною в економіці країни впродовж тривалого періоду, а також виключно державна власність на землю виявились неспроможними забезпечити  нормальне функціонування сільськогосподарських підприємств в умовах переходу до ринку.

Головним гальмом на шляху перебудови сільськогосподарських формувань стала недосконалість земельних відносин. В усіх, без винятку, сільськогосподарських підприємствах земля перебувала не у власності, а в спільному користуванні. Усуспільнені були й інші засоби виробництва через запровадження так званої колгоспно-кооперативної власності. Все це, кінець кінцем, призвело до відчуження селянина від землі, що, в свою чергу, зумовило зниження мотивації праці, її продуктивності, а в  підсумку - спад виробництва. Адже відомо, що продуктом праці може володіти i розпоряджатися лише той, кому належать засоби виробництва. Оскiльки земля, як головний засіб виробництва, перебувала у виключній державній власності, то й результатами праці сільськогосподарського товаровиробника розпоряджалася держава, а не товаровиробник.

Такі обставини викликали необхідність проведення земельної реформи, яка є складовою частиною економічної реформи i зачіпає глибинні процеси виробництва, взаємодії природи i людини, задоволення її життєвих потреб.

Оголошена в березні 1991р. земельна реформа в Українi вимагала розробки програми, організаційної схеми i механізму її здійснення та відповідного правового i наукового зебезпечення. Невiдкладнiсть вирішення питань реформування земельних відносин викликалась необхідністю створення умов для розвитку багатоукладної економіки шляхом організації нових i реструктуризації існуючих сільськогосподарських підприємств в господарські структури ринкового типу на новій органiзацiйно-економiчнiй основі, яка полягає у поєднанні переваг приватної власності на землю та інші засоби виробництва з колективною формою організації праці.

Вимагали свого вирішення i питання грошової оцінки сільськогосподарських угідь та платності їх використання, але на той час в Українi не було розроблено ні нормативних документів з цих питань, ні методики грошової оцінки земель, ні методики визначення ставок земельного податку.

Таким чином, весь комплекс питань стосовно реформування i розвитку земельних відносин, а також економічного їх регулювання в нових умовах господарювання, є надзвичайно актуальним.

Недостатнiсть теоретико-методологiчних i науково-методичних розробок щодо реформування земельних відносин, потреба країни у правовому забезпеченні здійснення земельної реформи, необхідність розробки організаційної схеми та механізму реформування i економічного регулювання земельних відносин обумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Стан вивчення проблеми. Земельні відносини, як складова виробничих відносин, завжди були в полі зору науковців, спеціалістів i практиків. Як суспільні відносини, вони цікавили філософів, істориків, політиків, державних діячів.

Аналiз вітчизняного i зарубіжного наукового надбання з даної проблеми показав, що вона є невичерпною i актуальною в будь-який період розвитку суспільства.

Розвитку земельних відносин в історичному плані присвячені дослідження П.А.Хромова, П.А.Зайончковського, В.О.Ключевського, М.В.Колганова, С.М.Дубровського, П.М.Першина, В.П.Теплицького, Б.Г.Литвака, Б.Д.Лановика, З.М.Матисякевича, Р.М.Матейка та інших вчених. Автори досліджували земельні відносини різних суспiльно-економічних формацій. Вони відмічали, що в основі змін земельних відносин домінуючою завжди була власність на землю, як головний засіб виробництва у сільському господарстві.

На початкових етапах розвитку суспільства земельні відносини змінювались еволюційна. У міру розвитку цивілізації відбувався прискорений їх розвиток шляхом проведення земельних реформ.

Значний внесок у справу удосконалення земельних відносин на різних етапах розвитку суспільства зробили П.А.Столипiн, М.І.Туган-Барановський, М.А.Макаров, О.В.Чаянов, О.М.Енгельгардт i інші. Їх теоретичними розробками, а також практичною реалізацією викладених  ідей доведено, що тільки вільний селянин, який не зазнає будь-якого примусу або утиску чужої волі, який володіє землею i сам вибирає спосіб господарювання, зможе себе проявити повною мірою як справжній господар на землі. До цього селяни прагнули протягом всіх земельних реформ, які проводились починаючи з відміни кріпосного права 1861 року.

Питанням розвитку земельних відносин у радянський період присвятили ряд наукових праць П.М.Першин, О.О.Никонов, Є.С.Карнаухова, П.Ф.Ведєнiчев, Б.З.Харченко та інші.

Велике коло питань, пов´язаних з формуванням i розвитком земельних відносин, розглядається у наукових працях сучасних вчених економiстiв-аграрникiв: П.Т.Саблука, В.Я.Месель-Веселяка, П.І.Гайдуцького, В.В.Юрчишина, О.М.Онищенка, І.І.Лукiнова, В.М.Трегобчука, Л.Я.Новаковського, Д.С.Добряка, І.А.Розумного, Д.І.Гнатковича, П.О.Мосiюка, М.Й.Малiка, Б.Й.Пасхавера, О.А.Бугуцького, В.Г.Андрiйчука, М.Г.Лобаса,  Г.Д.Гуцуляка, В.Й.Шияна, І.М.Буздалова, Е.М.Крилатих, І.Б.Загайтова та інших. Результати їх досліджень мають значний вплив на формування наукової думки i вироблення напрямів практичних дій щодо удосконалення земельних відносин. Ці питання залишаються актуальними i сьогодні.

Завдання полягає у дослідженні економічних проблем розвитку i регулювання земельних відносин в нових умовах, у взаємозв´язку i взаємодії категорій, що їх характеризують, зокрема, власності на землю, її вартісної оцінки i земельної ренти.

Зв´язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацiйна робота за своїм напрямком тісно пов´язана з планами i тематикою науково-дослiдних робіт відділу земельних відносин Інституту аграрної економіки УААН.

В дисертаційній роботі знайшли відображення основні результати багаторічних наукових досліджень автора з питань розвитку земельних відносин, економічної i грошової оцінки земель та її застосування, раціонального використання i охорони земель, економічного стимулювання господарюючих суб´єктів за підвищення родючості грунтів, які викладені у наукових звітах, зокрема за: 1991-1995рр., № держреєстрації 0194U0176604; 1994р. - за замовленням Державного комітету України по земельних ресурсах; 1996р. - за замовленням Мiнiстерства економіки України i Мiнiстерства сільського господарства i продовольства України; 1996р., № держреєстрації 0196U004661; 1986-1990рр., № держреєстрації 01.87.0085116; 1991р. - за замовленням Інституту “Укрземпроект”, 1990р., № держреєстрації 01.89.0055931 - за замовленням Держагропрому УРСР; 1981-1985рр., № держреєстрації 01820080708; 1980р., № держреєстрації 78005922.

В роботі також відображені розробки автора з питань правового i науково-методичного забезпечення земельної реформи в Українi та стосовно механізму економічного регулювання земельних відносин в умовах формування ринкової економіки.

Мета i задачі дослідження. Метою дослідження є узагальнення теорії i практики формування i розвитку земельних відносин у сільському господарстві, визначення їх сучасного стану та тенденцій i на цій основі опрацювання напрямів удосконалення та економічного механізму регулювання земельних відносин в умовах трансформування існуючих сільськогосподарських підприємств у більш ефективні виробничі структури ринкового типу i розвитку багатоукладної економіки.

Вiдповiдно до мети дослідження в роботі поставлені такі задачі: розкрити сутність i дати визначення категорії земельних відносин у сільському господарстві та проаналізувати їх розвиток в iсторико-економiчному аспекті; визначити економiко-правову основу формування земельних відносин; дослідити сучасний стан та обгрунтувати методологію i напрями удосконалення земельних відносин;  опрацювати пропозиції щодо удосконалення існуючого та створення нового нормативно-правового i науково-методичного забезпечення земельної реформи у сільському господарстві;  визначити етапи здійснення земельної реформи в Українi;  розробити  організаційну схему здійснення земельної реформи; опрацювати механізм здійснення земельної реформи; розробити методику грошової оцінки сільськогосподарських земель i порядок її проведення; визначити порядок проведення i механізм грошової оцінки сільськогосподарських земель;  опрацювати пропозиції щодо методики визначення розмірів плати за використання земель сільськогосподарського призначення; обгрунтувати напрями удосконалення економічного механізму регулювання земельних відносин у сільському господарстві; обгрунтувати основні положення економічного стимулювання власників землі i землекористувачів за раціональне використання i охорону земель; опрацювати концептуальні основи формування i розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення;  розробити пропозиції щодо удосконалення нормативно-правової бази земельних відносин у сільському господарстві.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних i практичних проблем земельних відносин у сільському господарстві в період переходу до ринку; організація i механізм здійснення земельної реформи; напрями удосконалення економічного i правового регулювання земельних відносин.

Об´єктом дослідження є земельні відносини у сільському господарстві на різних ступенях розвитку суспільства i різних рівнях управління виробництвом.

Інформацiйною базою дисертаційного дослідження є офіційні статистичні дані Держкомстату України, Державного комітету України по земельних ресурсах, Мiнiстерства агропромислового комплексу України, багаторічні відомості річних звітів колективних i державних сільськогосподарських підприємств, оперативні дані щодо здійснення земельної реформи в областях України. При написанні дисертації використані положення чинного законодавства України, постанов Кабiнету Мiнiстрiв України та наказів Держкомзему України стосовно регулювання земельних відносин у сільському господарстві.

Методологiя i методи дослідження. Теоретичною i методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання i системний підхід до вивчення суспільних явищ у їх взаємозв´язку, теоретичні розробки вітчизняних i зарубіжних вчених: економiстiв, істориків, філософів, юристів з проблеми формування i розвитку земельних відносин в аграрній сфері, а також чинні законодавчі та інші нормативні акти, що регулюють земельні відносини в Українi.

Вiдповiдно до задач, поставлених у дисертаційній роботі, використовуються різні методи дослідження, зокрема: статистико-економiчний, включаючи вибірковий, монографічний, порівняльного аналізу, абстрактно-логiчний, графічний, математико-статистичний, анкетного обстеження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі досліджень, проведених автором:

- теоретично обгрунтовано i дано визначення категорії земельних відносин у нових економічних умовах сільськогосподарського виробництва;

- опрацьовано методологію реформування земельних відносин у сільському господарстві;

- визначені та обгрунтовані етапи здійснення земельної реформи в аграрній сфері;

- вперше запропоновано організаційну схему здійснення земельної реформи;

- розроблено механізм здійснення земельної реформи;

- удосконалено методику економічної оцінки земель та розроблено на її основі методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, визначено порядок  проведення та опрацьовано механізм здійснення грошової оцінки сільськогосподарських земель;