Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Ноября 2011 в 18:46, курсовая работа
Кожне підприємство, починаючи свою виробничо-господарську діяльність, повинно мати певну грошову суму. На ці грошові ресурси підприємство закуповує на ринку або у інших підприємств сировину, матеріали, паливо, оплачує рахунки за електроенергію, сплачує своїм працівникам заробітну плату, несе витрати по освоєнню нової продукції, усе це являє собою один з найважливіших параметрів господарювання, що одержав назву "оборотні кошти підприємства".
План
Вступ………………………………………………………………………………4
1.Формування оборотних коштів……………………………………..................5
1.1.Джерела формування оборотних коштів……………………………………5
1.2.Форми потреб оборотних коштів…………………………………………..16
1.3.Показники стану і використання оборотних коштів……………………...26
2.Розрахунки оборотних коштів………………………………………………..36
2.1.Обчислення виробничих запасів…………………………………………...36
2.2.Розрахунок тривалості виробничого циклу……………………………….38
2.3.Розрахунок середньозваженої норми оборотних коштів для готової продукції на склад………………………………………………………………39
Висновок………………………………………………………………................41
Література………………………………………………………………………..42
Розрахунок
обертання оборотних
коштів за рік
№
П/п |
Показники | Од. вим. | За планом | Фактично | Відхилення від плану (+,-) |
1. | Реалізація товарної продукції | Тис. грн.. | 5580,0 | 6120,0 | +540 |
2. | Середні залишки нормованих оборотних коштів | Тис. грн.. | 785,0 | 805,0 | +20 |
3. | Одноденний обсяг реалізації продукції | Тис. грн.. | 15,5 | 17,0 | +1,5 |
4. | Час обертання оборотних коштів | Дні | 50,6 | 47,3 | -3,3 |
Дані таблиці свідчать, що фактичний
час обертання коштів за рік скоротився
проти плану на 3,3 дня (50,6-47,3).
Унаслідок прискорення обертання
оборотних коштів із обороту вивільняється
частина коштів, що обраховується множенням
фактичного одноденного обсягу реалізації
продукції на дні прискорення обертання
оборотних коштів. У нашому прикладі за
рахунок прискорення часу обертання оборотних
коштів з обороту вивільняється 56,1тис.грн.
(17,0x3,3).
Для характеристики ефективності
використання оборотних коштів використовується
коефіцієнт обертання, що визначається
за формулою:
де Ко - коефіцієнт обертання оборотних
коштів.
Цей показник характеризує кількість
оборотів оборотних коштів за період,
що аналізується. Що більше оборотів здійснюють
оборотні кошти, то ліпше вони використовуються.
У нашому прикладі кількість
оборотів збільшилась за рік на 0,5 оборота
((6120/805)/(5580/785)), що позитивно позначилось
на діяльності підприємства.
Коефіцієнт завантаження оборотних коштів
є оберненим до коефіцієнта обертання
показником і визначається за формулою:
де Кз - коефіцієнт завантаження оборотних
коштів, коп.
Він характеризує участь
оборотних коштів у кожній гривні реалізованої
продукції. Що менше оборотних коштів
припадає на 1 грн. обороту, то ліпше вони
використовуються.
У нашому прикладі (див. табл.
1.3.2.) фактично у 1 грн. реалізованої продукції
авансовано 13 коп. (805,0/6120,0), тоді як за планом
передбачалось 14 коп. (785,0/5580,0), що свідчить
про підвищення ефективності витрат.
Для характеристики ефективності використання
оборотних коштів можуть використовуватись
коефіцієнт ефективності (прибутковість
оборотних коштів) і рентабельність. Вони
обчислюються за формулами:
де Ке - коефіцієнт ефективності оборотних
коштів, коп.;
П - прибуток від реалізації продукції,
грн.;
Р - рентабельність оборотних коштів,
%.
Якщо Ке є абсолютним показником
і характеризує, скільки прибутку припадає
на 1 грн. оборотних коштів, то Р - відносний
показник, що визначає ступінь використання
оборотних коштів. Що більшим є значення
першого і другого показників, то ефективніше
використовуються оборотні кошти.
Поліпшення використання оборотних
коштів підприємств і підвищення ефективності
виробництва можна досягти через:
1) скорочення виробничих
запасів товарно-матеріальних цінностей
у зв'язку з переходом на оптову торгівлю
та прямі економічні зв'язки з постачальниками;
2) прискорення обертання оборотних
коштів за рахунок реалізації непотрібних,
залежалих товарно-матеріальних цінностей.
Поліпшення використання оборотних
коштів вивільняє їх. Це вивільнення може
бути абсолютним і відносним.
Абсолютне
вивільнення оборотних
коштів - це пряме скорочення потреби
в оборотних коштах проти попереднього
періоду за одночасного збільшення обсягу
виробництва (реалізації).
Відносне вивільнення оборотних
коштів виникає тоді, коли внаслідок поліпшення
їх використання підприємство з тією самою
сумою оборотних коштів або з незначним
їх зростанням у плановому році збільшує
обсяг виробництва.
За нинішніх умов господарювання через
інфляційні процеси найбільш реальним
є відносне вивільнення оборотних коштів.
Відносне вивільнення оборотних коштів з обороту відображає:
а) стабільність оборотних коштів при зростанні обсягів реалізації продукції;
б) зростання залишків оборотних коштів при випереджаючих темпах зростання обсягів реалізованої продукції.
Ураховуючи це, слід більше
уваги приділяти реалізації заходів, які
сприяють відносному вивільненню оборотних
коштів.
Показники
стану й ефективності
використання оборотних
№
п/п |
Показники | Визначення | Економічна суть |
1. |
Наявність оборотних коштів | (Вк+ З) – (Оз + Пк) | Характеризує величину власних оборотних коштів |
а) брак |
Фн < Н |
Перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною наявністю | |
б) надлишок |
Фн > Н |
Перевищення фактичної наявності оборотних коштів над нормативом | |
2. | Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства | Фн М |
Відображає питому вагу вартості оборотних коштів у загальній вартості майна підприємства |
3. | Оборотність |
СТ
Р |
Характеризує час, за який оборотні кошти здійснюють один оборот |
4. | Коефіцієнт обертання |
Р
С |
Характеризує кількість оборотів за період, що аналізується |
5. | Коефіцієнт завантаження |
С
Р |
Показує, скільки оборотних коштів авансовано у 1 грн. реалізованої продукції |
6. | Прибутковість |
П
С |
Характеризує, скільки прибутків припадає на 1 грн. оборотних коштів |
7. | Рентабельність |
П × 100%
С |
Визначає ступінь використання оборотних коштів |
Вк - власні кошти;
З - забезпечення наступних витрат;
Оз - основні засоби та інші позаоборотні
активи;
Пк - позикові кошти;
Фн - фактична наявність оборотних коштів;
Н - норматив оборотних коштів;
М - вартість майна підприємства;
С - середня вартість оборотних коштів;
Т - тривалість періоду, за який обчислюється
обертання оборотних коштів;
Р - обсяг реалізації продукції;
П - прибуток від реалізації продукції.
Показники стану й ефективності використання
оборотних коштів, порядок їхнього визначення
та їхній економічний зміст наведено в
(табл. 1.3.2.б.).
Ефективне
використання оборотних коштів
є одним із першочергових
Якщо говорити про поліпшення використання оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних фондів, що виражається в наступному:
Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва.
Прагнення до економії
матеріальних ресурсів спонукає до впровадження
нової техніки й
Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці.
Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства.
Економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства.
На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами варто розуміти виникаючі або виниклі, але ще не використані (повністю або частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів.
У залежності від характеру заходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості і на виробництві підрозділяються на виробничо-технічні й організаційно-економічні.
До виробничо-технічних напрямків відносяться заходи, зв'язані з якісною підготовкою сировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин, устаткування і виробів, застосуванням більш економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки і прогресивної технології, що забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів.
До основних організаційно-економічних напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів, зв'язаних з підвищенням наукового рівня нормування і планування матеріалоємності промислової продукції, розробкою і впровадженням технічно обґрунтованих норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплекси заходів, зв'язаних із установленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, більш ефективних видів сировини і матеріалів.
Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному конкретному підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з той самою кількості сировини і матеріалів - залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів.
Чимале значення має скорочення втрат у виробничому процесі, за рахунок якого можна досягти 15-20% всієї економії матеріальних ресурсів.
При управлінні оборотними коштами важливо також правильно вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства
Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін.
Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання.
Прискорення оборотності
1.3.3.
ВПЛИВ РОЗМІЩЕННЯ ОБОРОТНИХ
КОШТІВ НА ФІНАНСОВИЙ
СТАН ПІДПРИЄМСТВА
Функціонування
оборотних коштів розпочинається з моменту
їх формування і розміщення. Раціональне
розміщення як складова управління оборотним
капіталом має певні особливості не лише
в різних галузях, а навіть і на різних
підприємствах однієї галузі. Визначальними
тут є такі чинники: вид господарської
діяльності, обсяг виробництва; рівень
технології та організації виробництва;
термін виробничого циклу; система постачання
необхідних товарно-матеріальних цінностей
і реалізації продукції та ін.
Залежно від розміщення,
умов організації виробництва й реалізації
продукції оборотні кошти мають різний
рівень ліквідності, а отже, і ризику використання
(рис. 1.3.3.).
Информация о работе Ефективність використання оборотних коштів підприємства