Державна власність: сутність і економічна роль

Мета перегляду  функцій полягає у визначенні основних функцій і обов'язків  центральних органів влади і  виділенні ресурсів на пріоритетні  сфери з метою здійснення ефективного  державного управління, забезпеченого  необхідними ресурсами.

Перегляд  організації державної служби покликаний підвищити якість державного апарату. Досягнути цього можна через чітке відмежування кадрових державних службовців від політиків і їх патронатних служб, зменшення кількості державних службовців; підвищення заробітних плат тим, хто залишиться; запровадження ефективних програм підготовки для приведення кваліфікації державних службовців до стандартів ЄС і введення системи заохочень, про що детальніше йтиметься далі. Ці заходи повинні зменшити схильність державних службовців до корисливої поведінки.

4. Узгодження  діяльності спеціалізованих державних  інститутів, відповідальних за активізацію  інвестиційної діяльності в Україні.  Місією державної інвестиційної  політики є не тільки створення  сприятливих умов для інвестиційної  діяльності, але й залучення інвесторів, стимулювання їх бізнес-активності та постінвестиційне обслуговування. Досвід багатьох країн з перехідною економікою свідчить про важливість формування позитивного іміджу держави, забезпечення потенційних інвесторів об'єктивною інформацією про економічний потенціал країни, надання їм аналітичної, юридичної та організаційної підтримки.

Донедавна в Україні були відсутні спеціалізовані інституції, які б спеціалізувались на вирішенні цих питань. Однак, впродовж минулого року було створено - Державний центр сприяння іноземному інвестуванню при Міністерстві економіки, Державне агентство з інвестицій та інновацій, Національну раду України з інвестицій та інновацій при Президентові Україні та активізовано роботу Консультативної ради з питань іноземних інвестицій. Це є свідченням того, що поліпшення інвестиційного клімату є одним із пріоритетів державної економічної політики. В той же час, наявність такої кількості інституцій, які займаються аналогічними питаннями може дезорієнтувати потенційних інвесторів. Зважаючи на це, необхідно чітке розмежування функцій та обов'язків цих інституцій.

5. Введення системи “заохочень”  і “контролю”. Стрижнем державно-адміністративної  реформи є створення в державному  секторі інституційного середовища, яке ґрунтується на системі  “заохочень” і “контролю”, що  забезпечить ефективне виконання  державними службовцями функцій держави. Система “заохочень” і “контролю” в державному секторі має бути створена за взірцем системи, яка природним чином працює в приватному секторі. В приватному секторі вільні ціни і вільна торгівля дають компаніям змогу шукати способи отримання прибутку і таким чином стимулюють їх діяльність. Контроль забезпечується наявністю конкуренції: ті, хто не підвищують ефективність своєї діяльності і не ведуть постійний пошук шляхів вдосконалення для більш повного задоволення потреб своїх клієнтів, будуть витиснуті з ринку або збанкротують. Подібна система має бути запроваджена в державному секторі в процесі здійснення комплексної державно-адміністративної реформи.

Як свідчить міжнародний досвід, ефективний шлях до створення системи  заохочень лежить через розробку “програм” (або “проектів”), поєднану з бюджетним плануванням, управлінням  і звітуванням відповідно до запланованих показників. Найважливішою особливістю будь-якої програми є акцент не стільки на процесі її виконання, скільки на досягненні бажаного результату. За умови чіткого визначення мети програми та заходів і ресурсів, необхідних для її досягнення, можна провести аналіз вартості її реалізації і передбачуваних результатів та оцінити доцільність її здійснення. Крім цього, є можливість визначити перелік і параметри показників, за якими оцінюється виконання програми відомством, підрозділом чи групою державних службовців, відповідальних за виконання програми, а також проконтролювати їх досягнення. Це дозволить запровадити державне управління, яке б передбачало бюджетне планування, управління і звітування, що буде відштовхуватися від показників, яких необхідно досягнути.

В цьому контексті, адекватна оплата праці державних службовців, поставлена в залежність від результатів їх діяльності, буде головним складником системи заохочень. Ключовим засобом забезпечення належної мотивації має бути прив'язка суттєвої частини заробітної плати (до 20%-30% для більшості службовців) до досягнутих результатів, визначених у програмі або її частині. На даний час заробітна плата державних службовців не тільки не залежить від результатів роботи конкретного службовця, але й визначається непрозорим чином зі значним акцентом на премії і доплати порівняно з базовою зарплатою. Нематеріальні способи заохочення також слід вдосконалити. Зокрема, слід підвищити престиж і професіоналізм державної служби шляхом залучення службовців до визначення цілей і підготовки програм, а також надання їм достатньої автономії і підзвітності в досягненні запланованих результатів.

6. Рівень зношеності основних  засобів в Україні. Актуальність  інвестиційного механізму лізингу.  Майбутній економічний та соціальний  розвиток України значною мірою залежить від обсягів інвестицій в основні засоби підприємств. Інвестиції в основні засоби покликані оновити техніку та технології на вітчизняних підприємствах різних видів економічної діяльності, забезпечити конкурентоздатність їх продукції; сприяти розвитку малого та середнього бізнесу, створенню нових робочих місць, підвищенню матеріального забезпечення та рівня життя населення країни.

В Україні діапазон складович державного сектора є широким - від суто державних шдприемств, що перебувають у повному державному володінні, до змішаних акціонерних компаній з різною часткою державної власності.

До державного сектору економіки відносяться бюджетні установи, а саме: установи освіти, иащоналшої служби охорони здоров'я, соціальних послуг, суспільного транспорту, національні і місцеві державні підприємства, а також державні корпорації.

Склад державного сектору економіки  за органі.зопійно-правовими формами господарювання представлено на рис 1.

Державний сектор

 

 

 

 

Державні унітарні підприємства

Державні установи

Акціонерні  товариства в статутному капіталі більше 50% голосуючих акцій знаходятся в державній  власності

Дочірні підприємства чиї  головні компанії входять до складу держсектора

Підприємства,що входять  в холдинг,головна команія якого відноситься до  держсектора

 

Рис.1. Склад державного сектору економіки України за організаційно-правовими формами господарювання

Основою державного сектора є сукупність державних підприємств, які незалежно від сфери діяльності і національних особливостей можна об'єднати в три великі трупи:

1. несамостійні публічно-правові підприємства монетні двори, державні школи, комунальні школи, дитячі садки, в'язниці;
2. самостійні підприємства, що діють в рамках публічного права - пошта, залізниці, державні холдинги, державні корпорації;
3. юридично самостійні підприємства, що діють в рамках приватного права - акціонерні товариства.

Слід зазначити, що до складу виключно державних підприємств належать казенні, державні підприємства, які не можуть приватизуватись, державні корпорації та акціонерні компанії. Частка державної власності у вітчизняних підприємствах варіюється в наступних розмірах: понад 50%, але менше, ніж 75%; понад 25%, але менше, ніж 50%; менше ніж 25%, а також державні холдингові компанії, .

Для забезпечення оперативного обліку акцій, часток, паїв, що належать державі у статутних капіталах господарських товариств, здійснення ефективного управління корпоративними правами держави, Фондом державного майна України (далі - Фонд) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.10.2003 №1679 ведеться Реєстр корпоративних прав держави. 
На 1 квітня 2010 року в Реєстрі корпоративних прав держави обліковується 721 господарських товариства, у статутному капіталі яких є державна частка.  
Держава в особі Уряду України, Фонду державного майна України, міністерств і інших центральних та місцевих органів виконавчої влади здійснювали управління корпоративними правами держави у 596 відкритих та закритих акціонерних товариствах, 76 товариствах з обмеженою відповідальністю та 30 національних акціонерних і державних холдингових компаніях (НАК і ДХК), створених спеціальними рішеннями Президента України та Уряду України. 
 
З них:

306 господарських товариств (42% загальної кількості) мають у статутному капіталі державну частку понад 50%, яка надає державі право контролю за їх діяльністю (далі -контрольні), з них 155 господарських товариства (21%) мають державну частку 100%;

200 господарських товариств (28%) мають державну частку в статутному капіталі розміром від 25 до 50% (блокуючий пакет);

215 господарських товариств (30%) мають державну частку в статутному капіталі менше 25% (рис. 2).

Рис. 2. Розподіл корпоративних прав держави за розміром державної частки в статутному капіталі станом на 1 квітня 2010 року

 

Крім того, з них:

107 акціонерних товариств засновано міністерствами в процесі корпоратизації державних підприємств, які не подають до Фонду фінансової та статистичної звітності, а функції з управління цими товариствами здійснюють виключно засновники - міністерства;

60 господарських товариств (8% загальної кількості) мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, з них 46 контрольних.

Фонд і його регіональні відділення здійснюють управління 596 об'єктами з корпоративними правами держави (83% загальної кількості), з них з державною часткою від 50 до 100% -188 об'єктів.

Вид ГТ	Загальна кількість		до 10%		від 10 до 25%		від 25 до 50%		від 50 до 100%
	станом на 01.01.10	станом на 01.04.10	станом на 01.01.10	станом на 01.04.10	станом на 01.01.10	станом на 01.04.10	станом на 01.01.10	станом на 01.04.10	станом на 01.01.10	станом на 01.04.10
ВАТ, створені в процесі приватизації та корпоратизації	434	418	82	78	71	68	135	131	146	141
ХК, ДАК, НАК	31*	30*	0	0	0	0	0	0	31*	30*
АТ, створені за участю ФДМУ	91	90	27	27	11	11	37	36	16	16
ТОВ	77	76	13	12	19	19	26	26	19	19
АТ, які  знахо-дяться в управлінні інших  органів вик-чої влади	118	107	0	0	0	0	8	7	110	100
Разом	751	721	122	117	101	98	206	200	322	306

*в т. ч. 18 ХК, які знаходяться в управлінні у інших органів виконавчої влади

Табл.1. Загальна кількість пакетів акцій, часток, паїв, що належать державі у статутних капіталах господарських товариств

Як свідчать дані таблиці 1, протягом порівняльного періоду загальна кількість господарських товариств зменшилася на 30 одиниць. Зокрема, загальна кількість ВАТ, створених в процесі приватизації та корпоратизації, зменшилася на 16, а саме: з державною часткою до 10% - 4 ВАТ, з державною часткою від 10 до 25% - 3 ВАТ, з державною часткою від 25 до 50% - 4 ВАТ, з державною часткою від 50 до 100% - 5. 
Сумарна вартість корпоративних прав держави в усіх господарських товариствах за номінальною вартістю пакетів акцій на 01.04.2010 становить 43,39 млрд. грн., з них НАК і ДХК -20,74 млрд. грн. (47,8 % загальної вартості), інші господарські товариства - 6,14 млрд. грн. (14,1 %). Сумарна номінальна вартість державної частки в статутному капіталі акціонерних товариств, заснованих міністерствами у процесі корпоратизації державних підприємств, становить 16,51 млрд. грн. (38,1 %)(Табл.3). 
Як видно з наведеної таблиці 2, сумарна вартість державної частки в статутних капіталах господарських товариств збільшилася на більш як 9 млрд. грн. Таке збільшення зумовлене рішенням Уряду щодо передачі Міністерству фінансів України корпоративного управління наступних господарських товариств.

Назва товариства	Статутний капітал, млрд.грн.	Держчастка, %	Вартість держчастки, млрд.грн.
Публічне  акціонерне товариство "Родовід  банк"	2,81	99,97	2,81
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ"	3,57	99,94	3,57
Публічне  акціонерне товариство акціонерний  банк "Укргазбанк"	3,80	81,58	3,10
Разом	10,18	-	9,47

Табл.2. Сумарна вартість державної частки в статутних капіталах господарських товариств

Дані таблиці 3 свідчать, що протягом порівняльного періоду загальна вартість корпоративних прав, управління якими здійснює Фонд, зменшилася на 4 млрд. гривень. Це відбулося за рахунок передачі корпоративних прав ВАТ "Укртелеком", ВАТ "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект", ВАТ "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект", ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море", ВАТ "Сумихімпром" міністерствам.