Демонополізація економіки

  Антимонопольний комітет України (АМКУ) зобов'язав ПІІ «ЛУКОЙЛ Україна», ПП «Окко нафтопродукт», ТОВ «Золотий екватор» і ТОВ «Альянс Холдинг» встановити роздрібні ціни на бензин, дизельне паливо та скраплений газ на такому рівні, який би існував в умовах значної конкуренції на ринку.

  Як  повідомляє прес-служба АМКУ, комітет  встановив, що протягом вересня на АЗС, що працюють, зокрема, під брендами «Лукойл», «ОККО», «WOG», відбулося підвищення цін на бензин марки А-95. Ціни виросли  на 10-19 коп. / Л і склали 10,49-10,60 грн / л. При тому, що на світовому ринку ціни на сиру нафту, Platts показники і курс євро мали тенденцію до зниження, а курс долара щодо гривні залишався стабільним.

  При зазначених умовах ціни на бензин в  останню декаду вересня не повинні  були перевищувати 10,14-10,25 грн / л.

  Станом  на 4 жовтня зазначені оператори  трохи знизили ціни на бензин і  зріджений газ, але не до належного  рівня, відзначають в АМКУ, причому  вартість дизельного палива залишилася без змін. Більше того, ціни на всі  види пального цих підприємств на 10-20 коп. / Л вище, ніж в операторів з незначною часткою на ринку.

  Про результати розгляду рекомендацій нафтотрейдери  повинні повідомити Комітету у десятиденний термін.

  На  сьогодні в системі органів Комітету на розгляді перебуває близько 30 справ  про порушення конкурентного законодавства на регіональних ринках скрапленого газу.

  За  даними Держстатистики, українці купили в серпні на АЗС бензину на 6,8 млрд грн. 

  Антимонопольний комітет України (АМКУ) почав розслідування  обставин підвищення цін на ряд товарів медичного призначення, і вже приблизно через місяць можуть бути оголошені попередні результати.

  Про це повідомив перший заступник голови АМКУ Юрій Кравченко. За його словами, за наявними даними можна говорити про наявність ознак домінування  однієї групи на ринку презервативів із часткою ринку більше 35%.

  «Зараз  ми перевіряємо цю інформацію. Якщо в процесі дослідження буде підтверджено таке положення на ринку і факти  зловживання ним, порушника чекають  штрафні санкції », - заявив А. Кравченко. Він нагадав, що законодавство дозволяє АМКУ накладати штрафи за подібні дії до 10% річного обороту.

  Також заступник голови Антимонопольного відомства підкреслив, що АМКУ дуже б допомогли звернення підприємців, які допоможуть довести факти  порушення.

  Як  повідомлялося раніше, вже після скасування постанови № 785 за дорученням керівництва Кабміну АМКУ під керівництвом Василя Цушко провів нараду з представниками аптечних мереж, і заявив про початок розслідування у зв'язку з можливим змовою постачальників і торговців. 

  Антимонопольний комітет України (АМКУ) зобов'язав виробників соняшникової олії («Кернел-Трейд», «Сантрейд» і «Пологівський олійно-екстракційний завод») здійснювати прозору політику щодо формування цін по кожному з видів продукції.

  Як  повідомляє прес-служба АМКУ, про результати розгляду вимог Комітету підприємства повинні повідомити в десятиденний термін.

  Зокрема, мова йде про постатейному розрахунку собівартості кожного виду товару. Отже, підприємства повинні окремо виділити витрати на виготовлення бутильованої соняшникової олії, що дозволить підприємствам формувати справедливі оптово-відпускні ціни на продукцію.

  Як  відзначають в АМКУ, сьогодні ціни на соняшникову олію знижені і  залишаються стабільними.

  Разом з цим, підтримка цього позитивного суспільного ефекту вимагає проведення відповідної цінової політики з боку основних постачальників продукції в роздрібну мережу. Саме прозоре формування економічно обгрунтованої вартості олії і покликане забезпечити стабільну ситуацію на цьому ринку, відзначають в комітеті.

  Як  уже повідомлялося, 21 лютого цього  року Комітет надав дозвіл 14 учасників  ринку соняшникової олії на узгоджені  дії, спрямовані на відновлення рівноваги  внутрішнього ринку і зниження вартості продукції для українських споживачів. Основні виробники та експортери олії зобов'язалися щомісяця наповнювати вітчизняний ринок до 20 тис. тонн масла і реалізовувати продукцію за середньою оптово-відпускною ціною 12,15 грн за літр. 

  НКРЕ  зробила крок до демонополізації  експорту електроенергії

  Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) зробила ще один крок у бік  демонополізації експорту електроенергії. У п'ятницю комісія внесла зміну  в правила проведення аукціонів  з продажу перетину для експорту електроенергії.

  Як  відзначає видання "Коммерсант Україна", мінімальна стартова ціна перетину знижена в 100 разів. А оператору енергомереж "Укренерго" надано право самому стверджувати підсумки тендерів. Учасники ринку вітають рішення комісії - на їх думку, воно дозволить на 40-50% наростити експорт електроенергії вже після першого аукціону.

  "У  початковому проекті постанови,  опублікованому на сайті комісії  11 червня, стартова ціна лота визначалася  за складною формулою. Тариф на  передачу електроенергії магістральними  та міждержавними електромережами треба було помножити спочатку на коригувальний коефіцієнт від 0 до 10, який повинно було визначати Мінпаливенерго для кожного напрямку експорту електроенергії, потім на термін надання послуг по лоту, на величину пропускної здатності електромереж і на 1000 ", - відзначає газета.

  З нинішнього варіанту формули вилучений  коригувальний коефіцієнт, а множник  формули 1000 замінений на 10. Тобто, продовжує  видання, стартова ціна перетину знижена  в 100 разів. У новому документі також  спрощений порядок формування аукціонної комісії. Спочатку передбачалося, що комісія буде складатися з трьох осіб - по одному представнику НКРЕ, Мінпаливенерго та НЕК "Укренерго" (управляє магістральними електромережами). Тепер же персональний склад комісії затверджується наказом "Укренерго", тобто в нього можуть бути включені тільки представники компанії.

  Зокрема, на початку червня НКРЕ схвалила проект постанови, в якому говорилося, що будь-яка енергогенеруюча компанія, що має ліцензію на постачання енергії  за нерегульованим тарифом, може брати участь в аукціонах з викупу перетину міждержавних електричних мереж України. Аукціони повинна була проводити НЕК "Укренерго", що володіє лініями електропередачі. 

  Авіакомпанії  заявляють про  необхідність демонополізації  аеропорту "Бориспіль". Для розвитку українського авіаринку необхідно демонополізувати аеропорт "Бориспіль". Такої думки дотримується виконавчий директор авіакомпанії "АeроСвiт" Андрій Шкатюк. Він заявив, що аеропорт є природним монополістом, хоча і не визнаний таким. "У другій половині 1990-х років аеропорт приступив до демонополізації своєї діяльності Те, що відбувається зараз, нічим іншим як повернення до монополізації не назвеш ... Аеропорт блокує наш розвиток", - підкреслив він.

  Також Шкатюк зазначив, що за останній час  у компаній, що працюють в "Борисполі", накопичилося багато проблем, а "останньою краплею" стала оголошена аеропортом рентабельність за 2005 рік на рівні 62%. Він заявив, що інші компанії, що працюють в "Борисполі", вийшли на "мінуси або всього на кілька відсотків" і додав, що "компанії не можуть погодитися з тим, що хтось багатіє за їх рахунок, зокрема" Бориспіль ". Крім того, виконавчий директор авіакомпанії "АeроСвiт" висловив подив з приводу недавньої заяви керівництва аеропорту про те, що тепер всі компанії, які орендують територію біля "Борисполя", повинні укладати договір з ТОВ "Юридично-комерційне агентство". За його словами, ця вимога є незаконним.

  У свою чергу президент "Міжнародних  авіаліній України" Юрій Мірошников заявив, що його авіакомпанія теж отримала заяву від аеропорту, з яким він "також не згоден". Він додав, що не може не підкреслити у зв'язку зі сформованою ситуацією "стурбованість станом безпеки польотів". За його словами, аеропорт та авіакомпанії складають одне ціле, а чвари між ними можуть призвести до небажаних наслідків.

  Міністр транспорту та зв'язку України Віктор Бондар, коментуючи дану ситуацію, зазначив, що нещодавно була проведена перевірка, в результаті якої з'ясувалося: окремі керівники, свого часу працювали  в державних структурах, на даний момент працюють в аеропорту і мають в ньому свою власність. "Вони відстоюють свої інтереси", - додав В. Бондар.

  Спочатку  проведення конференції планувалося  в райдержадміністрації Борисполя, але представники компанії "АeроСвiт" повідомили, що керівництво аеропорту заблокувало вхід до райдержадміністрації. Представники "Борисполя" в свою чергу підтвердили, що трудовий колектив виступає проти проведення в даний час на території адміністрації конференції "користувачів аеропорту", оскільки вважає цю конференцію одним із заходів, спрямованих на підрив роботи та ділової репутації аеропорту. При цьому вони підкреслюють, що ДМА "Бориспіль" - підприємство, яке є "ласим шматочком" для "нечистих на руку олігархів".

  На  початку лютого співпрацюють з "Борисполем" компанії отримали повідомлення, згідно з яким управління майном у зв'язку з підписанням договору між ДМА "Бориспіль" та ТОВ "Юридично-комерційне агентство", права та обов'язки за договорами оренди передані ТОВ "Юридично-комерційне агентство», з яким для подальшого співробітництва компаніям необхідно переукласти договори. Зокрема, таке повідомлення отримали ЗАТ "Авіакомпанія" АeроСвiт ", ЗАТ" Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України", ТОВ "Аерохедлінг", державне авіаційне підприємство "Україна", ТОВ "Київ-Кетерінг", ТОВ "ІнтерАвіа" та ін.. 

  Антимонопольний комітет України (АМКУ) має намір ретельно дослідити фармацевтичний ринок України, виявити  «хвороби», поставити  «діагноз» і почати його «лікування».

  Про це заявив глава АМКУ Василь Цушко  під час наради з представниками фармацевтичної галузі з питання дотримання законодавства про конкуренцію.

  «Дослідження  покликане забезпечити належне  функціонування фармацев-тичного ринку  в розрізі конкурентного законодавства. Для цього необхідно об'єднати зусилля. Результати цієї роботи повинні відобразитися в чесних правилах поведінки, за якими буде працювати вся фармацевтична галузь країни », - зазначив В. Цушко.

  Участь  у заході взяли представники Міністерства охорони здоров'я, Державної служби лікарських препаратів Україна, фармацевтичних компаній і професійних об'єднань.

  Підставою для проведення антимонопольних  перевірок діяльності учасників  фармацевтичного ринку стало  значне перевищення цін на окремі лікарські засоби в Україну за цінами реалізації в країнах їх виробництва (наприклад, ситуація з оболонковими контрацептивами та дитячими підгузниками іноземного виробництва, ціни на які в Україні в кілька разів вище ціни в країнах-виробниках).

  За  результатами наради з метою врегулювання цінової ситуації на ринку прийнято рішення створити робочу групу. До її складу увійдуть фахівці з Комітету, представники аптечних асоціацій, виробники та дистриб'ютори лікарських засобів.

  Комітет очікує підтримки у вирішенні  проблемних питань у галузі з боку Міністерства охорони здоров'я, Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової служби, Державної митної служби України тощо.

  Разом з цим, Комітет звернув увагу  учасників ринку на обов'язковість  дотримання норм конкурентного законодавства, що забороняють зловживання монопольним  становищем та вчинення антиконкурентних дій (за такі порушення передбачені штрафи до 10% річної виручки). 

  Перший  заступник голови АМКУ Рафаель Кузьмін  розповів про поточні  проблеми і досягнення політики у сфері  захисту економічної  конкуренції.

  Зараз, коли Україна ввійшла в епоху масштабних реформ, реалізація запланованих перетворень багато в чому залежить від стабільності економіки. Безсумнівний вплив на її функціонування надає Антимонопольний комітет України (АМКУ). Потрібно пам'ятати, що вплив органу відчувається і на «низовому» рівні рядовими споживачами послуг і товарів.

  Сьогодні  робота цього держоргану спрямована проти держави, а точніше, його монополії, на надання низки послуг, в першу  чергу, адміністративних.

   - Які тенденції  монополізації секторів  української економіки Ви могли б виділити на даний момент?

  - Економіка України за 20 років  незалежності еволюціонувала до  ринкового (змішаного) типу. Кількість  підприємств, які діють на ринках  з конкурентною структурою, в  докризовий період перевищила 50%. Однак у результаті фінансової кризи 2008 - 2009 років, який привів до банкрутства низки дрібних і середніх підприємств, знову намітилася тенденція до збільшення частки монополізованих ринків.