Бюджетно-податкова політика

 

Зміст 
 

Вступ…………………………………………………………..…………………………2

1. Поняття  державної фінансової системи…………………………………………….4

1.1. Державний  бюджет:його структура та функції…………………………………..4

1.2. Види  державного бюджету та шляхи його фінансування……………………….6

1.3. Сутність  державного боргу,його форми і вплив на економіку ………………..10

1.4. Основні  теорії і методи управління  державним боргом в Україні…………….13

2. Характеристика  державної  податкової системи…………………………………15

2.1. Теорія  оподаткування: визначення податків, класифікація та функції податків………………………………………………………………………………...15

2.2. Основні  принципи та методи оподаткування…………………………………...19

3. Фіскальна  політика України……………………………………………………….22

3.1. Бюджетно-податкове  управління української економіки……………………...22

3.2. Характеристика державного боргу України……………………………………24

З.3. Міжнародний  досвід бюджетно-податкової політики…………………………26

Висновки…………………………………………………………………………….....29

Список  літератури……………………………………………………………………..31

Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

    Соціально-економічний розвиток будь-якої країни має певні чинники, що характеризують цей процес. Одним із найсуттєвіших чинників впливу є економічна політика уряду і її ефективні складові: фінансова, бюджетно-податкова, грошово-кредитна, соціальна політика. В сучасних умовах найбільш суттєвого значення набуває бюджетно-податкова політика. Саме система регулювання економіки значною мірою залежить від зміцнення державних фінансів, через які держава акумулює грошові ресурси для фінансування суспільних потреб.Необхідно відзначити, що окремі питання бюджетної та податкової політики, їх місця в державному регулюванні економіки розглядали в своїх працях такі зарубіжні вчені, як У. Петті, А. Сміт, Д. Рікардою.  

    Бюджетно-податкова політика– один із головних важелів економічного впливу на динаміку ринкових процесів і від нього, багато в чому, залежить успіх економічних реформ в країні. Величезний практичний та теоретичний досвід різних країн світу в цій сфері може бути використаний лише відносно, з урахуванням економічних, соціальних, культурних та політичних умов розвитку України. Саме тому дослідження проблем бюджетно-податкового регулювання в перехідній економіці є надзвичайно важливим та актуальним у наш час для ефективного розвитку нашого суспільства.

    Правові, фінансові і організаційні заходи держави у сфері бюджету і податків визначаються цілями бюджетно-податкової політики, що обумовлені соціально-економічним устроєм суспільства, політичними групами, стратегічними цілями, що визначають розвиток національної економіки, і міжнародними зобов’язаннями у сфері державних фінансів.

    Метою моєї курсової роботи є теоретико-методологічне обґрунтування змісту, напрямків та функцій бюджетно-податкового регулювання економіки, дослідити та обґрунтувати сутність державного боргу, причини його виникнення та його  

вплив на розвиток економіки нашої держави. Відповідно до мети основними завданнями даної курсової роботи є: розкритя теоретико-методологічних засад формування державної економічної політики щодо бюджетно-податкового регулювання економіки; визначення і проведення аналізу основних важелів бюджетно-податкової політики в Україні; охарактеризувати політекономічну сутність податків як механізму акумуляції доходів держави та регулювання економіки;висвітлити та пояснити всі аспекти державного боргу та методів його управління з погляду економічної теорії.

    Предметом дослідження є методологія та інституціональні основи формування податкової та бюджетної системи як механізму макроекономічного регулювання економіки України. Об̉̉̉̉̉єктом дослідження виступають економічні процеси, а також відносини, що виникають при використанні бюджетно-податкових важелів регулювання в соціально-економічних умовах сучасних ринкових перетворень.

    Основним методом дослідження є діалектичний спосіб пізнання процесів та явищ, що характеризують закономірності розвитку соціально-економічних відносин. Використано також традиційні методи: системно-структурного аналізу, абстрагування, систематизації й узагальнення, методи порівняльного, статистичного аналізу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Поняття  державної фінансової системи

1.1. Державний  бюджет: його структура та функції 

    Державний бюджет (англ. budget - сумка) - це фінансовий план видатків держави та джерел їх покриття (за рік).Держбюджет як список державних доходів і видатків за певний період (фінансовий рік) має бути затверджений у законодавчому порядку.Через державний бюджет розподіляється близько 70% національного доходу країни[10,с.364]. Сутність держбюджету визначається соціально-економічним ладом, природою, задачами і функціями держави.Бюджетну систему України складають державний бюджет і місцеві бюджети.На першому етапі відбувається процес складання проекту держбюджету, Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня подає його на розгляд Верховній Раді України.На другому етапі - розгляд і затвердження проекту бюджету на сесії Верховної Ради.На третьому - виконання і складання звіту про виконання (покладено на Кабінет Міністрів України). Фактично виконання бюджету починається з 1 січня і завершується 31 грудня кожного календарного року.

    Державний бюджет України має досить тривалу історію становлення і розвитку. Вона бере свій початок у XVI ст. Спочатку була загальновійськова казна, до якої надходили доходи від рибних промислів, скотарства, полювання. Видатки передбачалися на військове спорядження, будівництво укріплень, монастирів тощо.У 1990 р. прийнято Закон „Про бюджетну систему України", відповідно до якого державний бюджет складається з двох ланок - загальнодержавного бюджету і місцевих бюджетів.Державний бюджет (місцеві бюджети) завжди складається з двох частин: доходної і витратної. Доходна частина показує обсяги і джерела доходів бюджету, а витратна – бюджетні видатки та їх обсяги. До основних джерел доходів відносять:

• податки;
• платежі за використання природних ресурсів (воду, землю);

 

• неподаткові надходження (від приватизації);
• доходи від операцій з капіталом;
• офіційні трансферти;
• цільові фонди.

Існує багато статей видатків, але їх можна  згрупувати у шість основних напрямків:

• національна оборона;
• утримання державного апарату;
• фінансування бюджетного сектора економіки;
• соціальні видатки;
• фінансування розвитку економіки;
• відсоток за державний борг;

Структуру державного бюджету країни зображено у таблиці 1.1(дод А).

    Сутність державного бюджету як економічної категорії реалізується через його функції: фіскальну,розподільчу,стимулюючу,контрольну.

    Фіскальна функція бюджету полягає у вилученні за допомогою податків та інших джерел,які мають допоміжний характер, частини доходів громадян, підприємств, установ, організацій для утримання державного апарату, виробництва суспільних благ, тобто забезпечення тих видів діяльності, які не мають власних джерел доходів (природоохоронні заходи, архіви, бібліотеки тощо), або ж мають недостатні для забезпечення належного рівня розвитку джерела фінансування (фундаментальні наукові дослідження, оперні театри, музеї тощо).

    Розподільча функція бюджету полягає в тому, що акумульовані в державному бюджеті грошові засоби уряд використовує для перерозподілу, спрямовуючи їх на розвиток виробничої та соціальної інфраструктури, інвестування в капіталомісткі галузі з тривалим строком окупності витрат, на структурну перебудову,  
 

прискорення НТП, зростання життєвого рівня  населення, вирішення соціальних проблем.

    Стимулююча функція бюджету проявляється в тому, що, змінюючи базу та ставки оподаткування, використовуючи пільги, тарифи тощо, уряд здійснює стимулюючу (обмежувальну) політику, впливаючи на циклічні коливання економіки, зміну її структури тощо. Контрольна функція бюджету виконується завдяки тому, що він у грошовому вираженні віддзеркалює відтворювальний суспільний процес, виявляє економічні пропорції, відхилення від рівноваги тощо.  
 

1.2. Види  державного бюджету та шляхи  його фінансування 

    Бюджет характеризується не тільки за структурою та функціями. За станом розрізняють державний бюджет:

— нормальний (збалансований), коли надходження і видатки бюджету врівноважені;

— дефіцитний, коли видатки перевищують доходи;

— профіцитний, коли доходи перевищують видатки;

    Дефіцитний бюджет, зазвичай, має місце у період спаду обсягів національного виробництва, коли податкові надходження зменшуються, а потреба у видатках зростає.

    Профіцитний бюджет характерний для періоду економічного зростання і застосовується як засіб для упередження економічного буму, за яким неминуче наступає економічний спад.

    Згідно статті першої Закону України Про “Державний бюджет України на 2010 рік “  розмір бюджету становив:” Визначити доходи  Державного  бюджету України на 2010 рік у сумі 254.995.704,1 тис.  гривень,; затвердити видатки Державного бюджету України на 2010  рік  у сумі  307.748.182,9  тис.  

гривень”[1].Для нашої держави вже досить тривалий час є характерний дефіцитний бюджет. Причин бюджетного дефіциту є декілька:

— спад виробництва внаслідок циклічних  коливань, який призводить до зниження рівня доходів (а відтак і податків), що надходять до державного бюджету;

— збільшення державних витрат на розвиток військово-промислового комплексу (ВПК), реалізацію соціальних програм, фінансування збиткових підприємств тощо;

— значний  сектор "тіньової економіки", що уникає сплати податків;

— зростання  витрат на утримання управлінського апарату;

— непомірні  втрати, приписки, розкрадання державних  ресурсів тощо;

    Є ще один досить важливий аспект бюджетного дефіциту. Розрізняють бюджетний дефіцит:

— фактичний;

— структурний ;

— циклічний;

    Фактичний дефіцит державного бюджету — це різниця між державними надходженнями і видатками. Він складається під впливом фіскальної політики і циклічних коливань.

    Структурний дефіцит визначають як різницю між надходженнями за повної зайнятості за наявних податкових ставок і фактичними видатками.

    Циклічний дефіцит — це різниця між фактичним і структурним дефіцитами. Перевищення фактичного дефіциту над структурним становить циклічний дефіцит, а перевищення структурного дефіциту над фактичним — циклічний надлишок. Наявність вмонтованих стабілізаторів означає, що надлишок чи дефіцит фактичного бюджету за конкретний рік не є вдалим показником фіскальної політики. Покажемо це за допомогою графіка державні видатки і податкові надходження.