Аудит виробничих запасів

Після закінчення перевірки  робочі документи залишаються у  аудитора, власністю якого вони є. Аудитор повинен забезпечити  надійне зберігання робочих документів. Робочі документи можуть бути вилучені в аудитора за рішенням слідчих органів або суду.

 

Таблиця 7.1 Приблизний перелік робочої документації аудитЗра—

м№ п/п	Назва документа або розділу, по якому оформляються документи	Джерело інформації
1	2	3
	Розділ І. Документи  по організації аудиту
1.1	Лист-пропозиція клієнту	аудитор
1.2	Відповідь клієнта	клієнт
1.3	Інша кореспонденція	аудитор, клієнт, треті  особи
1.4	Окремі вимоги Державної  комісії з цінних паперів і  фондового ринку, Національного  банку України, Міністерства статистики до порядку підготовки та представления фінансової звітності	Нормативні документи
1.5	Окремі вимоги Державної  комісії з цінних паперів і  фондового ринку, Національного банку України, Аудиторської палати України до порядку підготовки та представлення аудиторського висновку	Нормативні документи
1.6	Інформація про судові справи та виставлені па адресу клієнта  претензії й оцінка їх з точки  зору вимог українського законодавства	Клієнт
1.7	Документація по попередньому обстеженню клієнта	Клієнт
1.8	Договір на проведения аудиту	Клієнт-аудитор
1.9	Документи, що підтверджують  розрахунки з клієнтом	Банківські документи
	Розділ II. Організаційна інформація, встановлена законом
2.1	Дані щодо акціонерів (основні акціонери, адреса, телефон)	Клієнт
2.2	Дані щодо директорів (прізвище, ім'я та по батькові, телефон, факс, сфера відповідальності)	Клієнт
2.3	Дані щодо секретаря (прізвище, ім'я та по батькові, телефон, факс)	Клієнт
2.4	Місцезнаходження органу управління справами	Клієнт
2.5	Копії статуту, засновницького договору, свідоцтва про реєстрацію	Клієнт
	Розділ III. Інформація щодо підприємства і його діяльності
3.1	Основні види діяльності і розміщення дочірніх підприємств та філій	Клієнт
3.2	Конкретне законодавство і правила (якщо є)	Клієнт
3.3	Історія підприємства (коротко)	Клієнт
3.4	Зведені минулі результати (основні фінансові показники  за ряд років)	Клієнт
3.5	Характеристика основного  персоналу (освіта, досвід, кваліфікація, досягнення)	Клієнт
3.6	Опис особливостей бухгалтерського  обліку і внутрішнього контролю	Клієнт
3.7	Схеми організації управління	Клієнт
18	Схеми послідовності  операцій	Клієнт
3.9	Контакти клієнта (основні  партнери і основні конкуренти)	Клієнт
3.10	Банківська інформація	Клієнт
3.11	Інформація щодо юристів	Клієнт
3.13	Важливі угоди (торговельні  договори, договори про продаж з  відстроченням платежу або, з  орендою, договори щодо позик)	Клієнт
	Особливості оподаткування  клієнта	Клієнт
	Розділ IV. Фінансова звітність
4.1	Баланс (ф. 1)	Копії документів клієнта
4.2	Звіт про фінансові  результати (ф. 2)	Копії документів клієнта
4.3	Звіт про власний  капітал (ф. 3)	Копії документів клієнта
4.4.	Звіт про рух грошових коштів	Копії документів клієнта
4.5	Примітки до звітності	Копії документів клієнта
4.6	Список виправних проводок, запропонованих клієнту	Копії документів клієнта
4.7.	Список запропонованих клієнту виправних проводок, які  стосуються перекласифікації бухгалтерських рахунків	Копії документів клієнта
4.8	Форми для узагальнення інформації стосовно подальшої оцінки аудитором ймовірності нормального  функціонування клієнта в реальному  майбутньому	Аудитор
4.9.	Огляд деяких аспектів фінансової звітності	Аудитор
4.10	Річна звітність клієнта  за попередній рік	Клієнт
4.11	Додаткова або спеціальна звітність клієнта перед державними органами	Клієнт
4.12	Інформація про розподіл дивідендів по акціях клієнта	Клієнт
4.13	Інша звітна інформація	Клієнт
	Розділ V. Документи по вивченню системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю
5.1	Тести контролю і висновки	Аудитор
5.2	Документи, що фіксують відхилення у структурі внутрішнього контролю	Копії документів клієнта з виснов-ками аудитора
5.3	Графік документообігу клієнта	Клієнт
5.4	Опис системи бухгалтерського  обліку клієнта	Клієнт, аудитор
5.5	Взаємозиикаючі статті підчас проведення консолідації бухгалтерської звітності	Клієнт, аудитор
5.6	Короткий зміст запропонованих виправних проводок і перекласифікацій бухгалтерських рахунків, пов'язаних з процедурами консолідації	Клієнт, аудитор
5.7	Інші документи	Аудитор, клієнт
	Розділ VI. Оцінка ризиків
6.1	Вказівки відносно ризикових  моментів здійснення діяльності в конкретній галузі підприємництва	Висновки аудитора
6.2	Дані про клієнта  і вказівки з виявлених проблемних питань	Клієнт, аудитор
6.3	Економічні нормативи, коефіцієнти та різноманітні економічні аналізи	Нормативні документи, клієнт, аудитор
6.4	Оцінка ризику невиявлення	Аудитор погоджує :і клієнтом
6.5	Загальна оцінка ризиків	Аудитор
6.6	Пропозиції по плануванню процесу аудиту	Аудитор
6.7	Оцінка організації  контролю	Аудитор
6.8	Оцінка ризику з боку органів контролю	Аудитор
6.9	Оцінка процесу контролю над поточними операціями	Аудитор
6.10	Оцінка контролю над  функціонуванням інформаційних  систем (результати і висновки)	Аудитор
	Розділ VII. Оцінка ризику і планування аудиту
7.1	Довідка (інформація) про  підхід та процеси планування	Аудитор
7.2	Документація з оцінки ризику аудита	Аудитор
7.3	Особливі питання, на які клієнт попросив звернути увагу під час  аудиту (включаючи лист-опитування якості попередньо проведеної аудиторської перевірки)	Клієнт, аудитор
7.4	Таблиця проблемних питань аудиту	Аудитор
7.5	План	Аудитор погоджує 3 КЛІЄНТОМ
7.6	Робоча програма	Аудитор
	Розділ VIII. Контроль роботи інших осіб, які брали участь в аудиті
8.I	Робота внутрішніх аудиторів	Внутрішній аудитор
8.2	Робота інших аудиторів	Інші аудитори
8.3	Робота інших фахівців (юристів, податківців)	Інші фахівці
8.4	Робота, яка делегована іншим дочірнім підприємствам (філіям) аудиторської фірми	Інші аудитори
	Розділ IX. Документальне оформлення аудиторських робіт (по розділах)
9.1	Аудит необоротних активів	Аудитор, копії до-кументів, що є до-казовим джерелом, аналітичні таблиці, розрахунки
9.2	Аудит запасів	- „ -
9.3	Аудит коштів, розрахунків  та інших активів	- „ -
9.4	Аудит власного капіталу та забезпечення зобов'язань	- „ -
9.5	Аудит довгострокових зобов'язань	- „ -
9.6	Аудит поточних зобов'язань	- „ -
9.7	Аудит доходів і результатів  діяльності	- „ -
9.8	Аудит витрат за елементами	- „ -
9.9	Аудит витрат діяльності	- „ -
9.10	Аудит засновницьких  та загальних документів	- „ -

Підсумкова  документація

 

Підсумкова документація складається з аудиторського  висновку та додаткової документації, що передається замовникові.

За результатами аудиторської перевірки складаються аудиторський висновок та інша документація, що передається замовнику.

Аудиторський  висновок — це офіційний документ, який складається в установленому порядку за результатами проведення аудиту і містить судження-оцінку аудитора стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів.

Аудиторський  висновок

Завершальним етапом аудиту є складання аудиторського  висновку, який має відповідати вимогам Закону України "Про аудиторську діяльність" (ст.7, 21) та національних нормативів аудиту.

Основні елементи аудиторського висновку

Аудиторський висновок складається з таких розділів.

Розділ "Заголовок", де треба записати, що аудиторська перевірка проводилася незалежними аудиторами, вказати назву аудиторської фірми, а також навести повну назву підприємства, яке перевіряється, та час перевірки.

Розділ "Кому адресується аудит" потребує чіткого визначення адресата.

Розділ "Вступ" містить дані про склад звітності, яка перевірялась, дату, на яку була складена інформація, обов'язкове повідомлення про відповідальність за складання звітності керівництва підприємства та зауваження, що аудитор зобов'язаний готувати висновок на підставі інформації, яка надійшла за результатами перевірки представленої звітності.

Розділ "Масштаб  перевірки" передбачає висвітлення масштабів аудиту і змісту виконаних робіт. Цей розділ має забезпечити споживачам аудиторського висновку впевненість у тому, що аудит спланований і проведений відповідно до вимог українських нормативів або за вимогами міжнародних стандартів аудиту. Аудиторський висновок повинен містити твердження про те, що перевірка була спланована і підготовлена з достатньою достовірністю виявлених найсуттєвіших помилок звітності.

Аудитор має оцінити  суттєвість помилок у системі  обліку і внутрішнього контролю підприємства клієнта, виявити ступінь їх впливу на фінансову звітність.

Далі слід вказати  на те, використовувався чи не використовувався принцип вибіркової перевірки інформації і що під час перевірки аудитор звертав увагу тільки на суттєві помилки.

Аудиторський висновок має містити такі заяви:

— про те, що аудитор  використав конкретні тести при  перевірці інформації; яка підтверджує цифровий матеріал, покладений в основу створення звітності;

— про методологію  обліку, яку використало керівництво  підприємства для підготовки звітності  в цілому.

Розділ "Висновок аудитора про перевірену фінансову  звітність" потребує чіткого судження аудитора про звітність, правильність усіх її суттєвих аспектів відповідно до інструкцій про порядок складання звітності та чинних принципів обліку.

Розділ "Дата аудиторського висновку". Аудитор повинен проставляти дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки. Завершеною вважається перевірка, коли її результати доведені до керівництва підприємства, на якому проводилася перевірка і керівництво підписало звіти, що додаються до аудиторського висновку та акту прийому-здачі роботи. Керівництво підприємства подає аудиторський висновок до відповідної податкової інспекції України не пізніше як через десять днів після закінчення аудиторської перевірки.

Розділ "Адреса аудиторської фірми" містить адресу дійсного місцезнаходження аудиторської фірми, номер та термін дії ліцензії, отриманої від Аудиторської палати України.

Розділ "Підпис аудиторського висновку". Аудиторський висновок та звітність, про яку аудитор дає свій висновок, підписується незалежними особами (аудиторами) від імені аудиторської фірми.

Висновок аудитора за результатами аудиту буває різних видів. Класифікація висновків наведена на рис. 7.3.

 

Рис. 7.3. Класифікація аудиторських висновків

 

Безумовно позитивний висновок складається у випадках, коли, на думку аудитора, виконані такі умови:

— аудитору надана вся інформація і пояснення, необхідні для цілей аудиту;

— інформація цілком достатня для  відображення реального стану суб'єкта перевірки;

— наявні адекватні дані з усіх питань, суттєвих для достовірності й повноти змісту інформації;

— фінансова документація складена на основі прийнятої на підприємстві системи бухгалтерського обліку, а сама система задовольняє існуючі законодавчі та нормативні вимоги;

— звітність складена на основі дійсних  облікових даних і не є суперечливою;

— звітність складена належним чином  за затвердженою формою.

Якщо під час перевірки в  аудитора виникли заперечення або  сумніви щодо правильності тих чи інших використаних суб'єктами перевірки  рішень, але йому представлено переконливі (обгрунтовані на законодавчому та нормативному рівні) докази цих рішень, то у своєму висновку аудитор не зобов'язаний посилатися на ці рішення і така ситуація не змінює безумовності позитивного висновку.

Аудитор не може видати безумовно позитивний висновок у разі:

— непевності, коли він не може сформулювати свою думку;

— незгоди, якщо сформульоване  судження аудитора суперечить даним  перевіреної фінансової інформації. Причини непевності:

— обмежені обсяги аудиторської роботи через недостатність необхідної інформації і пояснень, без чого аудитор не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (незадовільний стан обліку, обмеження у часі);

— ситуаційні обставини, непевність у правильності висновку з певної ситуації.

Причини незгоди: 

— неприйнятність системи або способів обліку;

— розходження у судженні відносно відповідності фактів або  сум фінансової звітності даним  обліку;

— незгода щодо ступеня  та способу відображення фактів у  обліку та звітності;

— невідповідність проведення або оформлення операцій нормам законодавства та іншим вимогам.

Наявність будь-якого  ступеня непевності або незгоди  є підставою для відмови щодо винесення безумовно позитивного  висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від ступеня непевності або незгоди: нефундаментальний або фундаментальний.

Наявність нефундаментальних непевностей та (або) незгод дає аудитору підстави сформулювати умовно-позитивний (із застереженнями) висновок.

Наявність фундаментальної незгоди є підставою для видання негативного висновку, а також для відмови щодо видання висновку.

В усіх випадках формулювання висновку, який відрізняється від  безумовно позитивного, аудитор  має описати всі суттєві причини  свого судження (непевностей та незгод). Ця інформація повинна бути коротко викладена в окремому розділі висновку, який передує формулюванню висновку або відмові від висновку. У цьому ж параграфі може бути посилання на більш детальне обговорення зазначених моментів у іншій документації, яка передається клієнтові.

Якщо аудитор видає  умовно позитивний висновок і заперечення, пов'язані з наявністю нефундаментальної непевності, то він формулює відмову від свого висновку з конкретного питання (на підставі приведених у попередньому параграфі аргументів), а в останньому висловлює своє судження за допомогою тих самих формулювань, що й для безумовно позитивного судження.

Якщо заперечення у  висновку пов'язані з наявністю  нефунда-ментальної незгоди, аудитор  формулює цю незгоду за конкретними  моментами (висловлює своє судження на підставі раніше наведених аргументів), а за відсутності цих моментів висловлює своє позитивне судження.

Окремим випадком є ситуація, коли прорахунки й відхилення, виявлені під час перевірки, були ліквідовані  до моменту складання аудиторського  висновку. У цьому випадку також  є підстави для видання умовно позитивного висновку. Аудитор наголошує на тому, що показники фінансового стану є достовірними з урахуванням ліквідації цих відхилень станом на відповідну дату (попередню дату складання аудиторського висновку).

Якщо аудитор відмовляється  від видання висновку про звітність, він аргументує неможливість сформулювати висновок про стан справ.

У різних обставинах стандартна форма аудиторського висновку може змінюватись. Будь-які зміни щодо стандартного позитивного висновку називаються "відхиленням" від  нього. Такі зміни бувають трьох видів:

1) обмеження;

2) модифікація аудиторського  висновку;

3) доповнення до аудиторського  висновку.

Висновок з  обмеженнями відображає:

— посилання на наявність  відхилень від чинних в Україні  принципів обліку;

— обмежений масштаб  аудиторських процедур;

— неможливість надання  аудиторського висновку за неперевіре-ною  звітністю або у зв'язку з порушенням незалежності аудитора;

— неможливість винесення  аудиторського висновку, який підтверджував би достовірність звітності, через неадекватність достовірної інформації. :

В аудиторському висновку необхідно описувати будь-яку  нестачу інформації, що спричинила до неможливості виконання процедури аудиту. В основному така нестача пояснюється:

— неможливістю підтвердити  дебіторську і кредиторську заборгованість;

— незадовільними результатами інвентаризацій та інших майнових стосунків.

У аудитора можуть виникати сумніви і щодо деяких інших первинних документів. Це небажання клієнта, щоб аудитор виконував дії, пов'язані з прямими стосунками зі своїми контрагентами, які необхідні аудиторові для підтвердження чи непідтвердження первинних та інших документів. У цьому випадку аудитор зобов'язаний вирішити проблеми достовірності інформації іншими можливими альтернативними методами. За умови позитивного результату аудитор не вносить у свій висновок обмежень і видає позитивний висновок.

Модифікація аудиторського  висновку

Модифікований аудиторський висновок — це висновок, який містить  додаткові пояснення, але у сам  висновок обмеження не вносяться.

Як правило, модифікований аудиторський висновок містить такі моменти: