Антикризовае управление предприятием

         Отже саме контроль за виконанням антикризової програми є одним з найважливіших у  впровадженні антикризового управління у разі загрози банкрутства підприємства, організація на відповідному рівні  якого визначить подальшу долю суб’єкта господарської діяльності. [44] 
 

       3.1  Фінансові аспекти оздоровлення  ВАТ завод «Темп». 

      Антикризова програма підприємства має розглядатися як документальне оформлення прийнятого рішення стосовно шляхів та засобів  виведення підприємства зі стану  кризи. Це рішення залежить від отриманих  результатів діагностики кризового  стану суб’єкта підприємницької  діяльності.

      Так, враховуючи оцінку показників, розрахованих вище, пропонуємо в рамках антикризової програми здійснити наступні санаційні  заходи.

      Підприємству  слід мобілізувати внутрішні резерви  фінансової стабілізації, що здійснюється за такими напрямками: реструктуризація активів, зменшення витрат та збільшення виручки від реалізації.

      У рамках антикризової програми пропонуємо такі заходи по відновленню платоспроможності:

1) мобілізація  прихованих резервів, у тому числі:

      - через реалізацію окремих об’єктів  основних та оборотних засобів,  які безпосередньо не пов’язані  з господарською діяльністю (як  свідчить практика, такі об’єкти  на підприємствах радянської  доби складають 20%)

      - використання зворотного лізингу  (господарська операція, яка передбачає  продаж основних засобів з  одночасним зворотнім їх отриманням  у фінансовий або оперативний  лізинг);

      - лізинг основних засобів (цей  метод уможливлює модернізацію  обладнання, а отже здійснення  санаційних заходів виробничо-технічного  характеру, коли бракує необхідних  інвестиційних ресурсів за умов  високого показника зносу основних  фондів);

      - використання давальницької сировини, тобто спосіб завантаження виробничих  потужностей підприємства ( а отже, збільшення майже всіх показників  господарсько-фінансової діяльності  підприємства), та продовжити комісійну  торгівлю нафтопродуктами, що  дасть змову збільшити чистий  доход.

      - рефінансування дебіторської заборгованості, що може поліпшити платоспроможність  підприємства (механізм полягає  в переведенні дебіторської заборгованості  в інші ліквідні активи за  допомогою факторингу, обліку векселів  тощо.

      - варто підбирати кадри виключно  за професійними можливостями, та  активізувати роботу по дослідженню  ринків збуту.

      Особливої уваги в процесі розробки антикризової програми нашого підприємства заслуговує участь кредиторів у фінансовому  оздоровленні боржника. Фінансова участь кредиторів у санації підприємства може бути у таких напрямках:

1) реструктуризація  наявної заборгованості;

2) зменшення  або списання заборгованості (обумовлене  мировою угодою -- домовленістю між  кредитором та боржником);

3) надання  санаційних кредитів (при цьому  поліпшується платоспроможність  боржника, однак структура капіталу  та рівень та рівень фінансової  залежності підприємства погіршується, бо збільшується питома вага  позикового капіталу.[50]

      При проведенні антикризового управління пріоритетними повинні бути зовнішні та внутрішні джерела відновлення  платоспроможності ВАТ завод «Темп», а також внутрішня організація діяльності підприємства, особливо кадрового складу, від якого і буде залежати успішність виконання антикризової програми. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 

            В ході проведеного  дослідження був змодельований  процес антикризового управління ВАТ завод «Темп» від діагностики загрози банкрутства та виявлення необхідності розробки заходів відновлення неплатоспроможності до переведення антикризового управління на постійну основу, тобто організації контролю запобігання виникнення кризових явищ у майбутньому. 

            Антикризове управління – це досить складний і затяжний у часі процес, що потребує практичних навичок, високого рівня відповідальності, розвиненої інтуїції тощо. Це значний  ризик, проте виправданий .

             Пропонується  на основі аналізу індикаторів  неплатоспроможності та діагностики  загрози банкрутства, аналізу  ефективності впроваджених заходів  санації та реструктуризації  організувати на підприємстві  систему постійного контролю  антикризового управління, що забезпечить  зворотній зв’язок між об’єктом  управління та системою управління. На основі такого контролю  відбувається обґрунтування необхідних  дій та заходів управлінського  впливу, що забезпечує найвищу  міцність останньої. Для ВАТ завод «Темп» це має призвести до досягнення фінансової стійкості і незалежності через деякий час після впровадження антикризових заходів. Тож в даному випадку антикризове управління підприємством можна розглядати, як єдину можливість виживання товариства та уникнення ліквідаційної процедури.

Додаток  А 

Рис. 1.1 Основні етапи антикризового  управління 
 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999. 
2. Бюлетень Національного банку України № 12. - 2005. - С. 8-9. 
3. Закон України «Про банкрутство». Із змінами і доповненнями №2343-Х/ Відомості Верховної Ради України 1992 №31 с. 308-329. 
4. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 30.06.99 р. №784-ХIV // Голос України. 1999. 30 липня с. 12-26. 
5. Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховання банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2001 р. №10. 
6. Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (затверджена наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року N 14) 
7. Антонова О.В. Управление кризисным состоянием организации (предприятия).: Учеб. пособие. для вузов. / Под ред. проф. В.А.Швандара. – М.: ЮНИТИ-ДАНА. - 2004. – 141 с. 
8. Антикризисное управление: Учеб. пособие / К.В. Балдин, О.Ф. Быстров, В.В. Перцов и др.; Под ред. К.В. Балдина. – М.: Гардарики, 2006.- 272 с. 
9. Антикризисное управление: Учебник. – 2-е изд., доп. и перераб. / Под ред. проф. Э.М. Короткова. – М.: Инфра-М, 2006. – 620 с. 
10. Антикризисное управление: от банкротства – к финансовому оздоровлению / Под ред. Г.П. Иванова. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1995. – 130 с. 
11. Ареф'єва О.В., Городинська Д.М. Методичний підхід до оцінки та механізм моніторингу економічної стійкості підприємства // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. - №6(61). – с. 57-61. 
12. Базаров Г.З., Беляев С.Г., Белых Л.П. и др. Теория и практика антикризисного управления: учебник для вузов // Под ред. С.Г.Беляева и В.И.Кошкина. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1996. – 469 с. 
13. Басовский Л.Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка. Учебное пособие. - М.: ИНФРА - М, 2002. - 260 с. 
14. Билык М. Анализ финансовой стабильности и устойчивости предприятия // Справочник экономиста. – 2004. - №1. – с. 53-59. 
15. Бланк И.А. Управление финансовой безопасностью предприятия. – К.: Ника-Центр: Эльга, 2004. – 784 с. 
16. Бобылева А.З. Финансовое оздоровление фирмы: Теория и практика: Учеб. пособ. – М.: Дело, 2003. – 256 с. 
17. Большаков А.С. Антикризисное управление: финансовые аспекты. – СПб.: СПбГУП, 2005. – 132 с. 
18. Булгакова Л.Н. Управление финансово-хозяйственной деятельностью предприятия. – М.: Персектива., 2002.- 176 с. 
19. Булев И.П., БрюховецкаяН.Е. Антикризисное управление предприятием. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. – 179 с. 
20. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. С.Ф.Покропивного . - К.: КНЕУ, 2003. - 608 с. – Рос.мовою. 
21. Зінь Е.А., Турченюк М.О. Планування діяльності підприємства: підручник. - К.: ВД „Професіонал”, 2004. - 320 с. 
22. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч.посіб. – 3-тє вид., перероб і доп. – К.: Знання-Прес, 2002. – 190 с. 
23. Кивачук В.С. Оздоровление предприятия: экономический анализ. – М.: Изд-во дел. И уч.лит.; Мн.: Анафея, 2002. – 384 с. 
24. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. – К.:Знання, 2000. – 378 с. 
25. Котляр М.Л. Аналіз фінансового стану підприємства // Фінанси України. – 2004. - №5. – С. 99-104. 
26. Лагун М.І. Послідовність проведення комплексного аналізу фінансового стану підприємства // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. - №6(61). – с. 31-36. 
27. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій. - К.: Київ.нац.торг.-екон.ун-т, 2001. – 580 с. 
28. Макаренко І.О. Особливості управління господарським ризиком в умовах рнкової економіки// Актуальні проблеми економіки. – 2006. - №6(60). – С. 159-165. 
29. Москаленко В.П., Пластун О.Л. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства як основа для діагностики його банкрутства //Актуальні проблеми економіки. - №6(60). – С180-191. 
30. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посіб.– К.: Вища школа., 2003. – 278 с. 
31. Москаленко В.П., Пластун О.Л. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства як основа для діагностики його банкрутства // Актуальні проблеми економіки. – 2006. - №6(60). – С. 180-191. 
32. Поддєрьогін А.М. Фінансовий менеджмент. – К.:КНЕУ, 2005. – 535 с. 
33. Попов В.М., Ляпунов С.И., Воронова Т.А. Бизнес фирмы и бюджетирование потока денежных средств. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 400 с. 
34. Рудык Н.Б. Структура капитала корпорации: Теория и практика. – М.: Дело, 2004. – 274 с. 
35. Салига С.Я. та ін. Антикризове управляння підприємством: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 208 с. 
36. Селезнев В.В. Основы рыночной экономики Украины / Учеб. пособие. – 2-е изд., доп. и пере раб. – К.: А.С.К., 2002. - 656 с. 
37. Селезнева Н.Н., Ионова А.Ф. Финансовый анализ. Управление финансами. – М.: ЮНИТИ, 2003. – 639 с. 
38. Сио К.К. Управленческая экономика: Пер. с англ. - М.: ИНФРА - М, 2000. -671с. 
39. Скрипник А.В. Державне регулювання трансформаційної економіки (аспекти моделювання)/ Державна податкова адміністрація України: Акад. ДПС Укр. - Ірпінь, 2002. - 312 с. 
40. Статсюк Г.А. Фінанси підприємств: Навч.пос. – Херсон – Олді-плюс, 2004. – 478 с. 
41. Сытник Л.С. Организационно - экономический механизм антикризисного управления предприятием. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2000. – 504 с. 
42. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств.: Навч. пос. для студ. вузів. – Ірпінь: Акад. ДПС Укр., 2003. – 460 с. К.: Вид-во «Ніка-Центр», 2002. – 359 с. 
43. Філіпченко О. Розміри підприємств і собівартість продукції // Економіка України. - 2003. - №9. - С.42-46. 
44. Фомин Я.А. Диагностика кризисного состояния предприятия: Уч.пос.для студ.вузов. – М.: ЮНИТИ, 2003. – 349 с. 
45. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: Навч.посібник. – К.: ЦУЛ, 2002. – 359 с. 
46. Череп А.В. Економічний аналіз: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 160 с. 
47. Череп А.В. Фінансова санація та банкрутство суб’єктів господарювання: Підручник. – К.: Кондор, 2006. – 380 с. 
48. Чернов В.А. Финансовая политика организации: Учебн.пособие для вузов / Под ред. М.И. Баканова. – М.: Юнити-ДАИА, 2003. – 248 с.  
49. Чернышева Ю.Г., Чернышев Э.А. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Уч.пос. – Москва: ИКЦ «МарТ»; Ростов н/Д: Изд.ц. «МарТ», 2003. – 304 с. 
50. Шабліста Л.М. Фінансова стійкість підприємства: сутність і методи оцінки // Економіка і прогнозування. – 2006. – №2. – С. 46-57. 
51. Шандора Н.В. Використання собівартості для прийняття управлінських рішень // Фінанси України. - 2003. - №2. - С.97-104.