Аналіз міжнародних економічних відносин України з Росією, Великобританією та США у 2006-2010 рр

1) відміна  або лібералізація валютного  та імпортного контролю;

2) зниження  обмінного курсу місцевої валюти;

3) жорстка  внутрішня антиінфляційна програма (контроль за кредитами банків, за видатками державного бюджету,  за дефіцитом державного бюджету,  за ростом заробітної плати,  зняття контролю за цінами);

4) стимулювання  іноземних інвестицій і відкриття  економіки країни світовому господарству.

 Аналіз  проведених досліджень дозволяє  встановити такі напрямки зменшення  зовнішнього боргу нашої країни:

1. Цільове  використання запозичених коштів.

2. Направлення  коштів на фінансування стратегічно  важливих галузей для економіки  країни.

3. Розмір  державних позик не повинен  перевищувати обсяги державних  інвестицій.

4. Використання  зарубіжного досвіду в питаннях  зменшення зовнішнього боргу. 

5. Вдосконалення  нормативно-правової бази.

6. Питання  подальшого залучення зовнішніх  фінансових ресурсів, необхідно  вирішувати, перш за все, з позицій  ефективного їх використання  для економічного розвитку країни.

7. Докладання  зусиль для того щоб скоротити  майбутні запозичення країни  перед іншими країнами та міжнародними  організаціями. 

 Стрімке  зростання зовнішнього боргу,  який експерти Світового банку  оцінили у розмірі 82% ВВП, ставить  Україну у рейтингу із 18 країн,  яким загрожує дефолт, на 6 місце.  Великий розмір зовнішнього боргу  значно уповільнює ріст економіки  країни та ставить її перед  загрозою дефолту. 

 Валовий  зовнішній борг України досягнув 85,7% від ВВП, з яких більше  половини приросту (60,8%) валового  зовнішнього боргу у 2010 р. сформувались  в секторах державного управління  і грошово-кредитного регулювання.  При цьому зовнішні зобов’язання  цих секторів зросли на 8,5 млрд. (на 35,3%) до 32,5 млрд. (23,7% від ВВП). Таким  чином, ситуація в економіці  країни досить критична.

3.3 Аналіз тенденцій  інвестиційних процесів між Україною, Росією, Великою Британією та  США

3.3.1 Тенденції інвестиційних  процесів в Україні

                                                                                               Таблиця 3.5

Індикатори  інвестиційного клімату України

за 2006-2010 роки [1,22,33]

№	Індикатор	Роки
		2006	2007	2008	2009	2010
1	2	3	4	5	6	7
1	Середній рівень оподаткування прибутків  від господарської діяльності, %	25	25	25	25	25
2	Діапазон ставок податку на прибутки (мінімум - максимум) залежно від сфер господарської діяльності, %	3-25	3-25	3-25	3-25	3-25
3	Темп приросту реального ВВП, у % до попереднього року	7,3	7,9	2,3	-14,8	4,2
4	Темпи приросту промислового виробництва, %	6,2	7,6	-5,2	-21,9	11,2
5	Темп приросту інфляції за рік, %	9,1	12,8	25,2	15,9	9,4

 

Аналізуючи  індикатори інвестиційного клімату  України, можна зробити висновки, що рівень оподаткування в період 2006-2010 роки лишався на рівні 25%, що свідчить про стабільність податкового законодавства та прозорість формування податків. Але така недиференційованість ставки податку на прибуток залежно від сфери господарської діяльності не дає змогу ефективніше працювати пріоритетним галузям національної економіки, які потребують підтримки зі сторони держави.

Стосовно  темпів приросту реального ВВП, видно, що до 2008 року цей показник збільшувався, але вже потім різко впав, це може бути пов’язане з всесвітньою  економічною кризою. Яка не обминула й економіку України. Показники темпів приросту промислового виробництва під час кризи, як і реальне ВВП, мало спадаючу тенденцію  і складав -14,8% у 2009 році, а вже в 2010 – 4,2%. Найбільшого спаду промислового виробництва Україна досягла 21,9 % у 2009. Але Україна поступово виходить на докризовий рівень промислового виробництва.

Темп  приросту інфляції почали спадати після світової кризи. Цей показник з зменшився у 2,6 у 2010 році порівняно з 2008 роком.

Забезпечення  сприятливого інвестиційного клімату  в Україні залишається питанням стратегічної важливості, від реалізації якого залежать динаміка соціально-економічного розвитку та можливість модернізації на цій основі національної економіки.

Таблиця 3.6

Експертна оцінка інвестиційної привабливості  України за 2006- 2010 роки

№	Критерій	Вага	Роки
			2006	2007	2008	2009	2010
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Політична стабільність	0,1	5	5	3	5	6
2	Рівень розвитку та стабільність нормативно-правової бази регулювання господарської  діяльності	0,1	6	6	6	6	6
3	Економічна стабільність	0,3	7	5	4	5	5
4	Валютна стабільність	0,2	7	6	2	3	4
5	Рівень захисту інтелектуальної  власності	0,05	6	6	6	6	6
6	Рівень податкових пільг іноземним  інвесторам	0,05	1	2	2	3	3
7	Рівень розвитку комерційної інфраструктури	0,05	7	8	8	7	8
8	Трудовий потенціал	0,1	9	8	8	8	7
9	Рівень податкових пільг іноземним  інвесторам	0,05	3	3	3	3	3
Інтегральна оцінка інвестиційної привабливості		1	6,35	5,55	4,25	4,95	5,2

 

Для розрахунку інтегральної оцінки інвестиційної  привабливості використовували  формулу:

                                                ,                                          (9)                                   

де  - інтегральна оцінка інвестиційного клімату в Україні в і – му році;

- оцінка інвестиційної привабливості   за j – м критерієм; - вага j – го критерію;

n – кількість критеріїв оцінки інвестиційної привабливості.

Аналізуючи  отриману інтегральну оцінку інвестиційної  привабливості України в період 2006-2008 років, прослідковується спад даного показника. Якщо в період 2006-2007 роки інвестиційна привабливість була відносно стабільною, то у 2007 –2008 роках усі негативні процеси в нашій країні поглибила світова економічна криза, яка стала індикатором міцності та оперативності реагування національної економіки на глобальні економічні процеси. Але не дивлячись на це, інвестиційний клімат в Україні залишається несприятливим, хоч і оцінка виросла після кризи. Серед причин, що обумовлюють несприятливий інвестиційний клімат в Україні, а відтак стримують економічний розвиток, такі: нестабільність українського законодавства, зарегульованість більшості ринків, нерозвиненість ринкової інфраструктури, зокрема фондового ринку, валютна нестабільність і малий рівень інтелектуальної власності. Найчастіше інвестори скаржаться на посилення тиску з боку владних структур, укорінення корупції, складнощі у сфері оподаткування, особливо, відшкодуванні ПДВ та загальну ринкову нестабільність.

У таблиці  3.7 наведені галузі народного господарства України за ступенем їх інвестиційної приваблививості.

                                                                                              Таблиця 3.7

Інвестиційна  привабливість галузей народного  господарства України [2]

Групи галузей за інвестиційною привабливістю	Перелік галузей промисловості за окремими групами
1. Пріоритетні за рівнем  інвестиційної привабливості	1.1. Металургія (кольорова і чорна) 1.2. Обслуговування населення 1.3. Торгівля
2. 3 достатньо високою  інвестиційною привабливістю	2.1. Нафтодобувна і газова промисловість 2.2. Машинобудування і металообробка 2.3. Цементна промисловість 2.4. Виноробна промисловість
3. 3 середньою інвестиційною  привабливістю	3.1. Хімічна і нафтохімічна промисловість 3.2. Виробництво збірного залізобетону 3.3. Вовняна промисловість 3.4. Виробництво плодоовочевих консервів 3.5. Масложирова промисловість
4. 3 низькою інвестиційною  привабливістю	4.1. Вугільна промисловість 4.2. Електроенергетика

 

Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україні на 1 січня 2011 року становив 44,7 млрд.дол. США і збільшився порівняно  з обсягами на 1 січня 1996 року в 49,9 раза та склав 979 доларів на одну особу. Кількість  країн світу, які інвестують економіку  України, на 1 січня 1996 року становила 94 країни, на початок 2011 року – 125. Упродовж 15 років десятка основних країн-інвесторів України змінювалась. У 2010 році основними  країнами-інвесторами були Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Російська Федерація, Австрія, Франція, Сполучене Королівство, Швеція, Віргінські Острови, Британські та США, яким належить понад 82% загального обсягу прямих інвестицій в економіці України. Порівняно з 1996 роком зі складу десяти найбільших країн-інвесторів вибули Швейцарія, Ірландія, Бельгія та Польща. Станом на 1 січня 2011 року значні обсяги іноземних інвестицій зосереджено на підприємствах промисловості (31% загального обсягу прямих інвестицій в Україні), зокрема переробної (28%). Серед галузей переробної промисловості суттєві обсяги інвестицій унесено у металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів (13%), у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів (4%), хімічну та нафтохімічну промисловість (3%), а також машинобудування (3%). У фінансових установах акумульовано 34% прямих інвестицій, на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку, а також в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям, – по 11%. У таблиці 3.8 наведено дані по обсягах прямих інвестицій з України в економіку країн світу на 1 січня 2011 року становив 6,9 млрд.дол. США. Прямі інвестиції з України здійснено до 46 країн світу, переважна їх частка спрямована до Кіпру.

 

Таблиця 3.8

Обсяги прямих інвестицій у 2010 році [22]

	Обсяги прямих інвестицій на 01.01.2011 (млн.дол. США)	У % до підсумку
Усього	6871,1	100
у тому числі
Кіпр	6342,5	92,3
Російська Федерація	194,3	2,8
Латвія	87,9	1,3
Польща	49,1	0,7
Грузія	31,1	0,5
Вiрґiнськi Острови, Британські	25,8	0,4
Казахстан	25,2	0,4
Інші країни	115,2	1,6