Аналіз міжнародних економічних відносин України з Росією, Великобританією та США у 2006-2010 рр

 

 

Продовження таблиці 3.1

1	2	3	4	5	6	7
7	Наявність державної соціальної допомоги для іммігрантів 2	2006	Т	Т	Т	Т
		2007	Т	Т	Т	Т
		2008	Т	Т	Т	Т
		2009	Т	Т	Т	Т
		2010	Т	Т	Т	Т
8	Складність отримання  візи в країни світу громадянам України	2006	-	Л	С	С
		2007	-	Л	С	С
		2008	-	Л	С	С
		2009	-	Л	С	С
		2010	-	Л	С	С
9	Складність отримання  візи в Україну громадянам інших  країн 3	2006	-	Л	Л	Л
		2007	-	Л	Л	Л
		2008	-	Л	Л	Л
		2009	-	Л	Л	Л
		2010		Л	Л	Л

 

Аналізуючи  дані наведені у табл. 3.1, можна зробити висновки, що до загальної тенденцій зростання офіційного і фактичного рівнів безробіття в обраних країнах. Аналогічну тенденцію видно й по рівню середньої заробітної плати, вона також має зростаючу тенденцію.

Наочне  зображення рівня ВВП на душу населення  у різних країнах видно з рис. 3.1:

Рис. 3.1 ВВП на душу населення

Порівнювати розмір ВВП на душу населення достатньо  важко, в силу різного економічного розвитку країн, що чітко видно з  даного показника. До світової кризи була тенденція до незначного зростання рівня ВВП на душу населення.

 

Загалом, за офіційною статистикою, кількість  людей, що виїжджають з України скорочується, але збільшується кількість іммігрантів  у нашій країни. Переважна більшість  українців їде до Росії, тому що мають  там родичів та «на заробітки», тому що середній рівень заробітної плати  в промисловості там більший  і потрапити до сусідньої країни дуже просто, для цього не потрібно оформлювати візу якщо термін перебування  не перевищить 90 днів.

Коридори міграції „Росія – Україна” і „Україна – Росія” – на другому і третьому місці в світі за масовістю. Окрім Росії, найбільше українці їдуть на заробітки в Білорусь, Казахстан, Узбекистан, Молдову, Азербайджан, Грузію, Вірменію, Таджикистан, Киргизстан.

Україна також посіла одинадцяте місце в  списку країн з найбільшою кількістю  іммігрантів. За оцінкою Всесвітнього банку, нині за межами країни працює 5,3 млн. українців, що складає 11,6% від загальної  кількості населення. Притому серед  українських мігрантів частка українських  жінок складає 57,2%. За прогнозом аналітиків Всесвітнього банку, обсяг грошових переказів з-за кордону в Україну  за підсумками 2010 року складе $5,3 млрд. Для порівняння, минулого року українці, працюючі за кордоном, переказали в країну $5,1 млрд. Водночас обсяг переказів поки що не досяг докризового показника 2008 року – $5,7 млрд.

Також наша країна зайняла п’яте місце в  рейтингу країн з самою великою  кількістю емігрантів. Їх кількість  складає 6,6 млн. (14,4% від загальної  кількості населення країни). Після Росії, найбільш часто українці емігрують в Польщу, США, Казахстан, Ізраїль, Німеччину, Молдову, Італію, Білорусь, Іспанію.

Тим часом, з метою врегулювання міграційних  коридорів „Росія – Україна” і  „Україна – Росія” обидві країни розглядають  питання про те, щоб змінити  порядок заповнення міграційних  карт. Зокрема, передбачається перебування  українців на території РФ без  реєстрації протягом 180 днів.

Для того, щоб дати точну оцінку причин міграції населення з однієї країни в іншу, рівня середньої зарплати та оподаткування  фізичних осіб мало. Потрібно враховувати  споживчий кошик кожної країни, рівень соціального захисту населення  та ін.

 

 

Таблиця 3.2

Міграція  населення між Україною та Росією, Англією та США

за 2006- 2010 роки [1,32]

Міграція населення	Роки	Світ в цілому	Росія	Англія	США
1	2	3	4	5	6
З України, осіб	2006	Н.д	32721	Н.д	Н.д
	2007	Н.д	51492	Н.д	Н.д
	2008	664762	49064	Н.д	Н.д
	2009	728166	Н.д	Н.д	Н.д
	2010	6081890	3590532	13392	321860
В Україну, осіб	2006	15778	4153	146	267
	2007	24032	7092	147	371
	2008	27842	8703	199	401
	2009	8628	442	145	70
	2010	48343	14602	417	838

 

Україна належить до першої п'ятірки країн, де проживають міжнародні мігранти, та займає 4 місце в цьому списку. Чисельність  мігрантів з інших країн. Які  проживають на території України, за деякими оцінками досягла близько 4 млн. осіб. За повідомленнями Центру інформації ООН, першу позицію в цьому  списку займають США, друге –Росія, третє –Німеччина. Необхідно відмітити, що ці дані включають в себе міграційні потоки, що відбулися між колишніми республіками СРСР після його розпаду.

Сьогодні  у світі, за різними оцінками, нараховується  від 150 до 175 млн. осіб, які проживають за межами країн свого походження. З них більше 65 млн. – мігранти. Участь українців в глобальних світових процесах – значна. Більше 30% всіх українців живуть за межами України, є громадянами інших держав та глибоко інтегровані в їх суспільство. Серед країн-донорів пострадянського простору Україна продукує більш за все трудових мігрантів. Цей показник викликає занепокоєння особливо на фоні низької народжуваності та високої смертності.

В основі міграційних процесів лежить цілий  комплекс причин, але головні серед  них – соціально-економічні. Міграційні процеси мають глибокі наслідки, один з головних – втрата висококваліфікованої робочої сили, наукових кадрів. Перебуваючи  за сфери соціального захисту  своєї держави, українські трудові  мігранти самі інвестують в Україну  чималі кошти: кожен з мігрантів  чи нових емігрантів висилає допомогу своїм сім'ям в середньому 200 доларів  США на місяць, та крім того вкладають  кошти на навчання дітей, в будівництво  житла, бізнес. Та хоч серед позитивних моментів трудової міграції головним є рух до України зароблених коштів нашими громадянами та освоєння ними культури виробництва та нових виробничих відносин, соціально-правове становище  наших трудових мігрантів, тим більше нелегалів, викликає велике занепокоєння. Особливо турбує торгівля людьми.

Найбільшою  проблемою нової міграційної  хвилі, особливо нелегальних трудових мігрантів, є їхня правова незахищеність  як з боку України, так з боку країн  їх перебування. У більшості випадків приїзд українців на роботу за кордон в основному знаходиться під  контролем організованих злочинних  угруповань.

Спостерігається тенденція зростання виїзду за кордон молоді – студентів та випускників  вузів.

Поширеного  масштабу набули такі негативні явища  як нелегальна міграція, торгівля людьми. Через територію України пролягають шляхи нелегальних мігрантів, які прямують до країн Західної Європи. Значна частина з них осідає в Україні, перебуваючи на нелегальному становищі. Продовжується виїзд молодих жінок до іноземних держав для роботи, де їх нерідко використовують для сексуальної експлуатації.

Міграція має загальнодержавне значення і впливає на внутрішньо-економічне, політичне і соціальне становище.

У зв'язку з цим, важливе значення набуває  державне регулювання міграційних  процесів, що має здійснюватись шляхом формування та реалізації міграційної  політики.

В міжнародній  практиці широко застосовується процедура реадмісії, тобто повернення нелегальних мігрантів сусідній державі, з території якої вони прибули. Так роблять, до речі, наші західні сусіди - Угорщина, Словаччина, Польща та Румунія, з якими Україна має відповідні угоди. На сьогодні органи внутрішніх справ приймають рішення про видворення з України в добровільному порядку. Але добровільною може бути тільки репатріація (re patriatio – повернення на батьківщину), а процедура видворення – це насамперед примусова дія і застосовується як міра адміністративного впливу. Користуючись цією ситуацією, знаючи що реальна депортація їм майже не загрожує, нелегальні мігранти на довгий час можуть залишатись в Україні, не відмовляючись при цьому від повторних намірів потрапити в Західну Європу.

Так званих економічних мігрантів Україна  не може видворити за браком коштів, вирішити цю проблему відразу не під  силу навіть значно багатшим країнам, ще складніше депортувати в країну громадянської належності потенційних  біженців, оскільки це б суперечило нормам міжнародного законодавства  стосовно прав людини, до яких приєдналася  Україна.

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2. Аналіз руху позичкового  капіталу України відносно аналізованих  країн

3.2.1 Фактори руху позичкового  капіталу між країнами

                                                                                                 Таблиця 3.3

Фактори руху позичкового капіталу між Українок та Туреччиною,

Італією, США за 2006-2010 роки [32,33]

№	Фактор	Роки	Країни світу
			Україна	Росія	ВБ	США
1	2	3	4	5	6	7
1	Середній рівень ставки проценту за кредит комерційних банків, %	2006	15,16	10,24	4,64	7,95
		2007	13,89	10,03	5,52	8,05
		2008	17,49	12,22	4,62	5,08
		2009	20,86	15,30	0,62	3,25
		2010	15,86	10,81	0,50	3,25
2	Діапазон (мінімум- максимум) ставок проценту за кредит комерційних банків, %	2006	13,7 - 14,8	10,0 - 10,9	Н.д.	Н.д
		2007	13,2 - 13,8	9,2 - 10,8	Н.д	Н.д
		2008	13,6 - 19,6	10,4 - 15,5	Н.д	Н.д
		2009	17,4- 23,4	10,3- 16,1	Н.д	Н.д
		2010	15,2 -16,4	8,6-14,8	Н.д	Н.д
3	Темп приросту інфляції за рік, %	2006	109,1	109,7	102,3	103,2
		2007	112,8	109,0	102,3	102,9
		2008	125,2	114,1	103,6	103,8
		2009	115,9	111,7	102,2	-100,3
		2010	109,4	106,7	103,3	101,4
4	Ставки оподаткування доходів  нерезидентів від кредитування, %	2006	13,0	30,0	Н.д.	Н.д.
		2007	13,0	30,0	Н.д	Н.д
		2008	13,0	30,0	Н.д	Н.д
		2009	13,0	30,0	Н.д	Н.д
		2010	13,0	30,0	Н.д	Н.д