Адмінистративні аспекти боротьби з порушенням законодавства щодо економічної конкуренції та проблеми, що виникають при вирішенні спірн

     Згідно  зі ст. 50 Закону порушеннями законодавства  про захист економічної конкуренції  є:

     1) антиконкурентні узгоджені дії;

     2) зловживання монопольним (домінуючим) становищем;

     3) антиконкурентні дії органів  влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;

     4) невиконання рішення, попереднього  рішення органів Антимонопольного  комітету України або їх виконання  не в повному обсязі;

     5) здійснення учасниками узгоджених  дій - суб'єктами господарювання  дій, заборонених згідно з ч. 5 ст. 10 Закону;

     6) делегування повноважень органів  влади чи органів місцевого  самоврядування у випадках, заборонених  згідно із ст. 16 Закону;

     7) вчинення дій, заборонених згідно із ст. 17 Закону;

     8) обмежувальна та дискримінаційна  діяльність, заборонена згідно із  ч. 2 ст. 18, статтями 19 і 20 Закону;

     9) обмежувальна діяльність, заборонена  згідно із ч. 1 ст. 18 Закону;

     10) недодержання умов, передбачених  п. 2 ч. З ст. 22 Закону;

     11) порушення положень погоджених  з органами Антимонопольного  комітету України установчих  документів суб'єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження  конкуренції;

     12) концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України у разі, якщо наявність такого дозв9лу необхідна;

     13) неподання інформації Антимонопольному  комітету України, його територіальному  відділенню у строки, встановлені  органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами;

     14) подання інформації у неповному  обсязі Антимонопольному комітету  України, його територіальному  відділенню у строки, встановлені  органами Антимонопольного комітету  України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами;

     15) подання недостовірної інформації  Антимонопольному комітету України,  його територіальному відділенню;

     16) створення перешкод працівникам  Антимонопольного комітету України,  його територіального відділення у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації;

     17) надання рекомендацій суб'єктами  господарювання, об'єднаннями, органами  влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, що схиляють до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяють вчиненню таких порушень;

     18) обмеження у господарській діяльності  суб'єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольного комітету України, його територіального відділення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

     19) невиконання учасниками узгоджених  дій, концентрації вимог і зобов'язань, якими було обумовлено рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію;

     20) обмежувальна діяльність об'єднань, заборонена згідно зі ст. 21 Закону.

     За  порушення законодавства про  захист економічної конкуренції  до суб'єктів господарювання застосовуються такі види санкцій.

     1. Штрафи відповідно до ст. 52 Закону  України «Про захист економічної конкуренції» накладають органи Антимонопольного комітету на об'єднання, суб'єктів господарювання за такі порушення:

     а) антиконкурентні узгоджені дії; зловживання монопольним (домінуючим) становищем; невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету або їх виконання не в повному обсязі - у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, за який накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

     б) здійснення учасниками узгоджених дій - суб'єктами господарювання дій, заборонених  згідно з ч. 5 ст. 10 Закону; обмежувальну та дискримінаційну діяльність, заборонену згідно із

     ч. 2 ст. 18, статтями 19 і 20 Закону; недодержання умов, передбачених п. 2 ч. З ст. 22 Закону; порушення положень погоджених з органами Антимонопольного комітету України установчих документів суб'єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції; концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України у разі, якщо наявність такого дозволу необхідна; невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов'язань, якими було обумовлено рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію - у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, за який накладається штраф, а якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

     в) обмежувальну діяльність, заборонену згідно із ч. 1 ст. 18 Закону; неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у строки, встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами; подання інформації у неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у строки, встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами; подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню; створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділення у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації; обмеження в господарській діяльності суб'єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольного комітету України, його територіального відділення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції - у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, за який накладається штраф, а якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф накладається у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. [5,32-33]

     Рішення про накладення штрафів у розмірах понад одну тисячу неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян приймають  виключно Антимонопольний комітет  України, адміністративна колегія  Антимонопольного комітету України на їх засіданнях.

     Відповідно  до Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» вчинення господарюючими суб'єктами - юридичними особами та їх об'єднаннями дій, визначених цим законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладання на них Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями штрафів у розмірі до трьох відсотків виручки від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг господарюючого суб'єкта за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі якщо обчислити виручку господарюючого суб'єкта неможливо або виручки немає, зазначені штрафи накладаються у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. [2,54]

     Вчинення  дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, юридичними особами, їх об'єднаннями  та об'єднаннями громадян, що не є  господарюючими суб'єктами, тягне за собою накладання на них Антимонопольним  комітетом України, його територіальними відділеннями штрафів у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     2. Примусовий поділ, як вид господарсько-організаційних  санкцій за порушення законодавства  про захист економічної конкуренції,  застосовується Антимонопольним комітетом у випадках, коли суб'єкт господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, зловживає ним.

     Примусовий  поділ не застосовується у таких  випадках:

     - за неможливості організаційного або територіального відокремлення підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць;

     - за наявності тісного технологічного зв'язку підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць (якщо обсяг продукції, яка вживається суб'єктом господарювання, перевищує тридцять відсотків валового обсягу продукції підприємства, структурного підрозділу чи структурної одиниці).

     Рішення органів Антимонопольного комітету України про примусовий поділ  суб'єкта господарювання підлягає виконанню  у встановлений строк, який не може бути меншим шести місяців.

     3. Відшкодування шкоди. Особи, яким  заподіяно шкоду внаслідок порушення  законодавства про захист економічної  конкуренції, можуть звернутися  до суду, арбітражного суду із  заявою про її відшкодування.

     Шкода, заподіяна порушеннями законодавства  про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18 і 19 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відшкодовується особою, яка вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

     Збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій, визначених Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції» як недобросовісна конкуренція, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, визначеному цивільним законодавством України.

     4. Вилучення товарів. У разі встановлення факту неправомірного використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки або факту копіювання виробів заінтересовані особи можуть звернутися до Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень із заявою про вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням або копій виробів іншого суб'єкта господарювання як у виробника, так і у продавця.

     Порядок використання вилучених товарів  визначає Кабінет Міністрів України.

     Вилучення товарів із неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого суб'єкта господарювання застосовується у разі, коли можливість змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання не може бути усунена іншим шляхом.

     Слід  мати на увазі, що суб'єкта господарювання не можна притягнути до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності.

     Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про  захист економічної конкуренції  становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. [6,187]

     Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про  захист економічної конкуренції, передбачений пунктами 13-16 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.