Україна в системi мiжнародної торгiвлi

Збільшуються обсяги торгівлі з країнами NАFТА (в 1996 р. порівняно  з 1995 р. на 37%) і складають близько 1 млрд. дол. Сальдо торговельного балансу  України з цим інтеграційним  угрупованням – від’ємне.

Україна торгує з 42 країнами Африки, на частку яких припадає лише 1,3% зовнішньоторговельного обороту. Головні  торговельні партнери України в  Африці - Єгипет, Алжир, Гвінея, Ліберія, Нігерія, Марокко, Кот-д’Івуар, Гана, Південно-Африканська  Республіка. Важливо, що Україна вийшла на регіональний ринок Африки, цей  напрям в торгівлі буде розвиватись.

Україна торгує з 12 країнами Австралії і Океанії, але у  зовнішній торгівлі України вони посідають незначне місце (0,1%).

Якщо розглядати зовнішню торгівлю України з окремими країнами, то в 1996 р. в експорті України найбільшими  торговельними партнерами були Росія (38,3%), Китай (5,3%), Білорусь (5,1%), Німеччина (2,9%), Туреччина (2,8%), Угорщина (2,6%), США (2,5%), а в імпорті – Росія (46,6%), Туркменистан (8,6%), Німеччина (6,2%), США (3,1%), Польща (2,7%), Білорусь (2,1%), Італія (1,8%).

Серед регіонів України майже  по 1/5 загального республіканського  обсягу експорту припадає на Донецьку та Дніпропетровську області (38,8%), вони є провідними і з імпорту - відповідно 22,4 і 9,9% (32,3%). Виділяються також зовнішньоторговельними зв'язками Запорізька (8,0% експорту і 3,0% - імпорту) і Луганська (відповідно 4,3 і 3,5%) області. На ці 4 області припадає 51,3% експорту і 38,8% імпорту України.

Частка інших областей України у зовнішньоторговельному обороті України коливається  від 4 до 0,5% в експорті і від 3,5 до 0,3% в імпорті. За обсягом експорту-імпорту  товарів серед цієї групи областей відзначаються Миколаївська, Одеська, Полтавська області.

Правильне визначення у зовнішньоторговельній  діяльності України регіональних пріоритетів  є підґрунтям для подальшого збільшення обсягів зовнішньої торгівлі та удосконалення  її структури.

Проблема підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності України на сучасному етапі має  винятково важливе значення. Без  інтеграції до світової економіки Україна  відставатиме від стрімко змінюваних технологій виробництва, технічних, екологічних  та інших стандартів і критеріїв  конкурентоспроможності.

Основними напрямами стратегічної політики України щодо інтеграції до світового ринку і удосконалення  зовнішньоторговельної діяльності є:

• Поєднання структурної перебудови економіки з орієнтацією на активний експорт.
• Створення експортного потенціалу країни із значною питомою вагою у його структурі виробів машинобудування та послуг.
• Збереження та розширення традиційних для українського експорту товарно-регіональних ніш на світовому ринку.
• Скорочення імпорту товарів не першорядного значення, раціональне використання імпорту товарів, які мають важливе економічне і соціальне значення.
• Диверсифікація ринків енергоносіїв та інших стратегічно важливих сировинних та матеріальних ресурсів (пошук альтернативних постачальників).
• Запровадження в практику сучасних форм економічної взаємодії з іноземними державами для взаємовигідного використання обопільного руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили.
• Створення і вдосконалення правових, економічних, організаційних та технічних умов для підвищення конкурентоспроможності українських товарів.
• Застосування тактики "експортного прориву", що означає інтенсивне нарощування експорту порівняно обмеженої групи товарів, для випуску яких є найбільш сприятливі умови.
• Поступове скорочення імпорту зерна та збільшення закупівлі екологічно чистих продуктів харчування, насіння, обладнання для харчової промисловості, техніки для фермерських господарств, комплектуючих виробів.
• Нарощування обсягів зовнішньоторговельного обороту зі збільшенням його експортної частини та одночасним зменшенням невиробничого імпорту.
• Посилення державного регулювання зовнішньоторговельного балансу з метою зменшення від’ємного сальдо, насамперед, з країнами СНД.
• Збереження традиційних ринків збуту товарів і накопичення потенціалу для виходу на нові ринки.
• Нарощування експорту товарів високого ступеня переробки і технологій у тих секторах, де Україна зберегла передові технологічні позиції.

У регіональному аспекті  одним з пріоритетних напрямів у  зовнішньоторговельній діяльності України є співробітництво з  країнами СНД, що обумовлено історичними  зв'язками, взаємопов’язаністю економік, подібністю економічних проблем.

Необхідне поглиблення участі України в діяльності Економічного Союзу СНД, Торговельно-економічні стосунки із СНД мають розвиватися  за умов режиму вільної торгівлі. У  відносинах України з країнами СНД  найважливіший пріоритетний напрям - розвиток українсько-російських торговельно-економічних  відносин.

Перспективним напрямом розвитку зовнішньої торгівлі з Росією є налагодження прямих зв’язків з окремими її регіонами. Такі зв’язки вже розвиваються з  Башкоторстаном, Татарстаном, Дагестаном, Бурятією, Якутією, Санкт-Петербургом, створюється міст "Далекий Схід Росії - Україна", підписано (1998 р.) договір  з Кузбасом.

У межах СНД існують  умови для подальшого розвитку торгівлі з Білоруссю і Молдовою, а також  поглиблення відносин з країнами Центральної Азії, насамперед, з  Узбекистаном, Туркменистаном, Казахстаном, які мають великі природні ресурси (зокрема, паливно-енергетичні та мінерально-сировинні), в обмін на які Україна може постачати нові технології, проектно-будівельні потужності, товари.

Серед інших країн СНД  привабливими є зв’язки з країнами Закавказзя, які сприяють виходу України  на ринки Центральної Азії і Близького  Сходу.

Пріоритетним завданням  для України є забезпечення взаємовигідних і стабільних торговельних зв’язків з країнами Балтії, в перспективі  в режимі вільної торгівлі.

У напрямі розвитку зовнішньої торгівлі з окремими регіонами світу, велике значення мають зв’язки з  Європейським Союзом в цілому та особливо з такими країнами, як Німеччина, Італія, Великобританія.

Необхідне збільшення товарообороту  між Україною і країнами Центральної  та Східної Європи, особливо з угрупованням Центральноєвропейської зони вільної  торгівлі (СЕFТА).

З країнами Центральної Європи зовнішньоекономічна політика має  спрямовуватися, насамперед, на відновлення  ефективних традиційних зв’язків, міжнародної спеціалізації і  кооперування, зокрема в металургії, транспортному і сільськогосподарському машинобудуванні, хімічній та легкій промисловості, а також контактів у сфері  науки і техніки.

Для України важливе значення мають торговельні зв'язки з країнами Чорноморського економічного співробітництва, перш за все, з Туреччиною (забезпечення диверсифікації джерел надходження  нафтопродуктів, а також імпорту  сировини для легкої промисловості), Грецією (розвиток судноплавства в  басейні Середземного моря), Болгарією  та Румунією (розвиток торгівлі в Придунайському регіоні).

Необхідно розвивати позитивну  тенденцію до збільшення обсягів  торгівлі з країнами Північноамериканської  зони вільної торгівлі (NАFТА) і особливо з США та Канадою.

У розвитку торговельних відносин з країнами Латинської Америки перспективним  є співробітництво з такими країнами, як Бразилія, Аргентина, Чилі. На нову фазу взаємин виходить співробітництво  з Панамою та Перу, відновлюються  зв’язки з Кубою.

Зростає роль торговельно-економічних  зв’язків з країнами Африки, Азії та Тихоокеанського регіону.

Україна буде продовжувати активну співпрацю з країнами Північної (Єгипет, Марокко, Туніс) і  Західної Африки (Гвінейська Республіка, Нігерія), з Південно-Африканською Республікою. Найперспективнішим партнером України на Далекому Сході є Японія, яка включила Україну до Генеральної системи преференцій. Необхідно активізувати співробітництво з Новими індустріальними країнами (НІК), з країнами АСЕАН, Китаєм та Індією, країнами Південно-Західної Азії.

Країни Південно-Західної Азії (Близького та Середнього Сходу) такі, як Ліван, Кувейт, Туреччина, Сирія, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати мають велике значення з  точки зору забезпечення економіки  України джерелами енергоносіїв і споживання інженерно-технічних  послуг України у спорудженні  промислових та цивільних об’єктів, транспортної і комунальної інфраструктури. За певних умов доцільне співробітництво  у розвитку трансконтинентальної системи  транспорту та зв’язку. Українські підприємства ВПК можуть одержати в цьому регіоні  необхідні для конверсії кошти  від торгівлі воєнною технікою, озброєнням та надання ремонтних послуг.

Китай та Індія є одними з основних партнерів України  у зовнішній торгівлі, в перспективі  це ринки для значного збільшення експорту української продукції  машинобудування і передових  технологій, насамперед, для реконструкції  об’єктів, збудованих колишнім СРСР.

Країни АСЕАН - потенційні партнери України в XXI столітті. Вони можуть стати значними ринками для  вітчизняної машинотехнічної продукції, інженерно-технічних послуг, підготовки кадрів.

Україна може взяти участь у будівництві великих об’єктів енергетичного та промислового значення. Збільшуватимуться обсяги експорту традиційної продукції української  промисловості (металопрокат, вироби важкого  машинобудування, верстати, мінеральні добрива та інша хімічна продукція) імпорту порівняно дешевих, але  високотехнологічних виробів.

Для удосконалення регіональних зовнішньоторговельних зв’язків Україні  в перспективі необхідна участь в міжнародних торговельних організаціях, особливо в ГАТТ/СОТ, а також співробітництво  з інтеграційними угрупуваннями, перш за все, з ЄС, а також з CEFTA, ЦЕІ, NAFTA.

Фактор віддаленості від  Середньої Азії та Казахстану значно зменшує ефективність української  торгівлі з ними, при цьому зменшується  і транзитна роль Росії, особливо це стосується торгівлі металами, що обумовлено зростанням цін внаслідок високих  транспортних тарифів у Росії.

Організація та здійснення торговельних відносин між країнами СНД передбачає активний обмін необхідною статистичною інформацією і, в першу  чергу, співставлення по зовнішній  торгівлі. Передбачається обмін статистичними  виданнями та публікаціями, методологією, розробками і програмами, а також досвідом проведення статистичних спостережень, узгоджень принципів формування статистики зовнішньої торгівлі.

Це сприятиме створенню  спільних інформаційних систем, які  дадуть змогу забезпечити відстеження  стану ринку товарів та послуг усіх країн СНД, включаючи обсяги виробництва та споживання товарів  та послуг та їх порівняльну кон'юнктуру  на внутрішньому та світовому ринку.

Успішному розвитку економічних  відносин між країнами СНД сприятиме  остаточне визначення загальної  стратегії інтеграційного співробітництва. Ця стратегія має враховувати  як геоекономічні переваги, так і  першочергові регіональні та державні інтереси зацікавлених сторін.

2. Незативнi рогнози

 

Україна поступово вибуває  з обойми світової торгівлі. Згідно з останнім рейтингом залученості  країн в міжнародну торгівлю Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), Україна  зайняла 86-е місце з 132 країн, опустившись  на 5 позицій. Цей рейтинг ВЕФ публікує раз на два роки, починаючи з 2008-го.

За підсумками першого  звіту Україна перебувала на 71-му місці. Тому, її падіння триває вже  два звітні періоди. Оцінка проводиться  за чотирма критеріями: доступ до ринків, рівень адміністрування, інфраструктура транспорту і зв'язку, а також  бізнес-середовище країни, пише"КоммерсантЪ-Украина" .

Найбільш високо експерти ВЕФ оцінили рівень доступу до ринку країни - 4,73 бала (26-е місце). Хоча ця оцінка за два роки погіршилася (було 4,76 бала).

Покращилася оцінка за показником інфраструктури транспорту та зв'язку - 3,91 бала (64-е місце), але погіршився бізнес-клімат - 3,66 (103). Найнижче оцінено  рівень адміністративних бар'єрів - 2,5 бала (116-е місце).

"В оцінці доступу  до ринків береться до уваги  рівень протекціонізму, а бізнес-клімат, на відміну від рівня адміністрування,  враховує більш широкий спектр  питань - від можливості захисту  власності в суді до макроекономічної  стабільності", - пояснив старший  економіст центру "CASE-Україна" (партнер ВЕФ) Володимир Дубровський.

Середня оцінка країни за 10-бальною  шкалою впала за два роки з 3,85 до 3,79 бала - Україна опинилася в  одній компанії з Малаві (85) і Домініканською Республікою (87). Лідерами залученості  у світову торгівлю, як і раніше залишаються Сінгапур (1), Гонконг (2) і Данія (3), у той час як аутсайдером  став Чад (132).

У порівнянні з іншими країнами регіону, становище України виглядає не так уже й погано: поступаючись Грузії (38), Вірменії (59), Молдові (76) і  Азербайджану (76), ми випереджаємо Казахстан (105), Таджикистан (110), Киргизстан (111 ) і  Росію (112).

Експерти та представники бізнесу погоджуються з висновками ВЕФ.

"Дійсно, завдяки підготовці  до Євро-2012 в Україні спостерігається  поліпшення транспортної інфраструктури, однак це відбувається на тлі  постійного погіршення бізнес-клімату  і посилення адміністративного  тиску на бізнес", - відзначає  виконавчий директор "Європейської  бізнес асоціації" Анна Дерев'янко.

Остання оцінка інвестиційного клімату в країні, проведена асоціацією, показала черговий мінімум - 2,18 бала за 5-бальною шкалою.

При цьому від більшого спаду Україна врятувала підготовка до Євро-2012, в першу чергу модернізація транспортної інфраструктури.

"Після Євро-2012 обсяг  бюджетних інвестицій в інфраструктуру  різко знизиться. На тлі триваючого  погіршення бізнес-середовища це  означає, що наступний звіт  СЕФ зафіксує ще більше падіння  позиції Україна в глобальному  рейтингу. Ситуацію може виправити  лише задекларована урядом модернізація  залізниць, однак сумнівно, що  позитивний ефект від неї зможе  перекрити негатив в інших  сферах ", - пояснив економіст ІГ "АРТ-Капітал" Олег Іванець.

"Чекати поліпшення  бізнес-клімату в країні не  варто як мінімум до закінчення  виборчої кампанії", - погоджується  Дерев'янко.

Раніше повідомлялось, що проблеми в українській економіці  стають все більш помітними - падіння  промислового виробництва та обсягів  вантажоперевезень викликали скорочення зовнішньої торгівлі.. Зниження експорту в березні на 2% через зменшення попиту на продукцію металургії та транспортного машинобудування відбулося вперше від осені 2009 року, коли в Україні була в розпалі економічна криза. Хоч експерти очікують, що показники квітня повинні покращитися, негативна динаміка експорту має довгостроковий характер і може чинити істотний тиск на курс гривні.

14 травня, повідомлялось,  що українська економіка демонструє швидкі темпи гальмування, яке не змогли не помітити міжнародні організації. У I кварталі ВВП зріс тільки на 1,8%. В агентстві Fitch у п'ятницю повідомили про погіршення прогнозу зростання ВВП України в поточному році до 1,6%.