Україна в системi мiжнародної торгiвлi

Хімічна промисловість є  галуззю експортної спеціалізації  в Луганській, Івано-Франківській і  Черкаській областях, які забезпечують майже половину всього експорту продукції  хімічної промисловості.

На світовому ринку  зростає попит на якісні пакувальні матеріали, пластмаси, фармацевтичні  товари, товари побутової хімії, що є економічним стимулом для структурних  якісних змін у національному  хімічному виробництві, в розвитку його експортного потенціалу.

В експорті України важливе  значення мають вироби харчової промисловості - 9,8% та продукти рослинного (6,1%) і тваринного (3,8%) походження, що відбиває агропромислову експортну спеціалізацію України. Україна експортує цукор, алкогольні напої, м’ясо-молочні продукти, тютюн, кондвироби, рослинну олію, сіль, продукти переробки плодів і овочів. Значно зросли експортні поставки насіння  і плодів, зернових культур, продуктів  борошномельного виробництва.

Враховуючи ту обставину, що на світовому ринку сільськогосподарська сировина коштує набагато дешевше, ніж  продукти її переробки, в Україні  необхідно створювати систему експортних галузей харчової промисловості  на основі застосування сучасних технологій. Це дасть можливість Україні вийти  на насичений світовий ринок продовольства.

У той самий час на світовому  ринку окремі види сільськогосподарської  сировини - волокно льону і конопель, вовна, соняшник тощо ціняться досить високо (500-900 дол. за тонну), тому Україна  є потенційним експортером цієї продукції. Необхідно здійснювати  експортну спрямованість розвитку сільського господарства. Важливо створити і агропромислові зони виробництва  екологічно чистих продтоварів, які  займають особливу нішу на світовому  ринку.

В експорті України знижується частка машин, устаткування та механізмів (порівняно з 1992 р. - у 2 рази) і в 1996 р. вона дорівнює всього 9,8%, а з засобами наземного, повітряного та водного  транспорту (4,4%) - 14,2%. Серед засобів  транспорту в експорті переважають  локомотиви та вагони, а серед машин - котли, ядерні реактори, електричні машини і устаткування.

Машинобудування України  поки що не може задовольнити повністю вимоги зовнішнього ринку через  високу металомісткість продукції, а також відставання з показників якості (точність, надійність, трудомісткість експлуатації, економічність). Структурні зміни в машинобудуванні необхідно  орієнтувати на ринки збуту наукомісткої продукції (електронні товари, побутова техніка, медапаратура та ін.). Проблема розширення виробництва українських  машин та устаткування тісно пов’язана  з підвищенням їх якості та конкурентоспроможності на світовому ринку.

Україна має потужну мінерально-сировинну  і паливну базу, тому в її експорті важливе місце належить паливу і  мінеральним продуктам - 8,8%. Експортуються  сіль, сірка, штукатурні матеріали, цемент, мінеральне паливо, перш за все, нафта, яка значною мірою реекспортується, та продукти її переробки.

Україна багата на уран, але  не має підприємств з виготовлення кінцевого ядерного пального для  АЕС. Тому Україна не експортер, а  імпортер ядерного пального: п’ять  АЕС на 1,5 року роботи (цикл) потребують ядерного пального на 2 млрд. дол., а  на спорудження підприємства для  переробки урану в ядерне пальне необхідно 1 мрд. дол.

Щодо товарів мінерального походження, то Україна також експортує  вироби з каміння, гіпсу, цементу, скла, азбесту, а також керамічні вироби, скло і вироби з нього.

Дуже обмеженим є сучасний експортний потенціал України у  виробництві непродовольчих товарів, частка яких в експорті складає всього 4% - це текстиль, взуття, трикотажне полотно, килими, головні убори, одяг, шкіряна  та хутряна сировина.

Високоефективними експортними  товарами на світовому ринку є  наукомісткі високотехнологічні товари тривалого користування, що задовольняють культурні, побутові, споживчі, туристичні потреби ведення. В Україні необхідно створити експортну спеціалізацію виробництва цих товарів.

В експорті України переважає  сировина та матеріали, але проблема полягає не в цьому, а в тому що мало експортується промислових  товарів і технологій. США і  Канада також найкрупніші постачальники  сировини на світовий ринок, але вони є і найкрупнішими експортерами готової промислової продукції  і послуг.

У структурі експорту України  зростає частка послуг: якщо в 1992 р. їх експорт складав всього 0,5% загальної  вартості українського експорту, в 1996 р. вже 24%, то в 2000 р. – 47,5% - їх експорт  переважає імпорт (3,2%) майже в 14,8 разів. Але на світовому ринку  послуг Україна посідає незначне місце, повільно використовує свої можливості.

Значну частину в експорті послуг посідають транспортні послуги - 86%. У структурі ж експорту транспортних послуг 70% належить трубопровідному  транспорту, тобто транзиту нафти  та газу.

В експорті виділяються комунікаційні  послуги (3%), а також послуги з  монтажу та ремонту і в галузі досліджень та розробок (по 2%).

Україна має значні рекреаційно-туристичні ресурси, які при підготовці відповідної  інфраструктури обслуговування можуть забезпечити розвиток у країні міжнародного туризму, значно збільшити експорт  туристичних послуг.

Останнім часом більш  динамічно розвивається експорт  технологій - торгівля патентами і  ноу-хау, послугами лізингу, інжинірингу, консалтингу. Україна має певний потенціал для розвитку послуг у  космічній галузі. Відомо, що космічний  щит СРСР створювався і в Дніпропетровському квадраті. Зараз Україна створює  інфраструктуру для виконання космічних  програм.

На сучасному етапі  для України ще не можна ставити  завдання широкого виходу на ринок  наукомісткої продукції і послуг. Необхідно визначити пріоритетні  напрями науково-технічного прогресу для реалізації їх через систему  республіканських науково-технічних  програм, у тому числі і через  розвиток технопопісів, перш за все  таких, як Київський (мікроелектроніка та обчислювальна техніка), Львівський (робототехніка), Дніпропетровський (супутниковий зв’язок).

Вихід України на зовнішній  ринок може бути високоефективним завдяки  тактиці "лазерного променя", який застосовують Японія та Нові індустріальні  країни - це пошук своїх ніш на світовому ринку товарів та послуг. Україна може, наприклад, ефективно  використати технічний потенціал  воєнно-промислового комплексу для  випуску наукомісткої продукції мирного профілю, а також і виробництва тих видів зброї, які можуть найти збут на світовому ринку.

Близько 20% експорту України  припадає на товарні групи з несприятливою  кон’юнктурою товарних ринків.

Здійсненню ефективної експортної політики перешкоджає низка факторів, серед яких:

• низька конкурентоспроможність більшості готових виробів;
• повільний перехід на випуск нових товарів;
• відставання якості промислової продукції від світових аналогів;
• невідповідність продукції світовим стандартам;
• висока собівартість багатьох товарів (часто вище світової ціни).

Усунення цих негативних факторів сприятиме більш активній інтеграції України до світового  ринку товарів та послуг.

В імпорті України переважають  товари, частка яких складає 92,8% (19 389 млн. дол.), а послуги посідають незначне місце - всього 7,2% (1 400 млн. дол.).

У структурі імпорту товарів 53,5% припадає на паливо і мінеральні продукти. Паливо (нафта і газ) надходять  головним чином з Росії, крім того газ, постачається з Туркменистану, укладено договір на його поставки з Узбекистану.

Машини, устаткування і механізми  в імпорті України посідають  друге місце і з засобами транспорту складають 15,2%, продукція хімічної промисловості, пластмаси і каучук - 9,7%, неблагородні метали та вироби з них - 4,1%. Україна  імпортує продовольчі (7,8%) та непродовольчі (4,1%) товари (текстиль, взуття, головні  убори), а також папір, картон, паперову масу з деревини (3%).

У загальних обсягах імпорту  більше 80% складає продукція, що спрямовується  на задоволення потреб вітчизняного виробництва та забезпечення його функціонування. В імпорті послуг так само, як і в їх експорті, провідне значення мають транспортні послуги (31%), з  інших послуг в імпорті України  виділяються будівельні, з монтажу  та ремонту, страхові, фінансові, незначне місце посідають послуги у  сфері торгівлі патентами та ноу-хау, послуги туристичних організацій.

Україна здійснює зовнішньоторговельні зв’язки з 189 країнами світу. У зовнішньоторговельному обороті України переважають 14 країн  СНД і Балтії - 62,6%. Зовнішньоторговельний  оборот з країнами цього регіону  склав 23777 млн. дол., що на 22,8% більше, ніж  у 1995 р. Спостерігається тенденція  випереджаючих темпів розвитку торгівлі з близьким зарубіжжям завдяки реальному впровадженню режимів вільної торгівлі з цими країнами, зокрема з Росією. У торгівлі з країнами СНД і Балтії Україна має від'ємне сальдо -1613 млн. дол.

Відбувається зменшення  частки зовнішньоторговельного обороту  з країнами далекого зарубіжжя до 37,4% в 1996 р. (1995 р. - 39,1%).

Основним торговельним партнером  України залишається Російська  Федерація, на неї припадає - 46,3% загальних  обсягів торгівлі. Загальний товарообіг з Росією перевищує 17 млрд. дол. і  постійно зростає. У торгівлі з Росією товарами та послугами склалося від’ємне сальдо, але спостерігається тенденція  до його зменшення: у 1996 р. воно складало 118 млн. дол. проти 843 млн. дол. за 1995 р.

В експорті України (= 100%) до Російської Федерації переважають  послуги (37,6%, в тому числі транспортні 34%, передусім трубопровідного транспорту - 31%), на другому місці - продовольчі  товари (19%), а далі продукція машинобудування (15,0%) та металургійної промисловості (14,6%), хімічної (8,6%) та легкої промисловості (1,3%), руди металів (1,1%).

У структурі загального імпорту  України з Російською Федерацією до 70% припадало на енергоносії (газ, нафту, нафтопродукти), на машинобудівну  продукцію - 12%, близько 7% - на продукцію  гірничорудної та металургійної  промисловості, 6,2% - на продукцію хімічної промисловості, 2,3% - на деревину та продукцію  деревообробки, імпорт послуг склав 3,5%.

В експорті товарів України  до країн СНД і Балтії виділяються - Білорусь (5%), Туркменистан (1,9%), Молдова (1,7%), Грузія (1,2%).

В імпортних надходженнях товарів з країн близького  зарубіжжя переважають Туркменистан (9,2%), Білорусь (2,1%), Казахстан (0,9%).

Зовнішньоторговельний оборот товарами і послугами з країнами далекого зарубіжжя у вартісному виразі зростає і в 1996 р. становив 14192 млн. дол. З цими країнами склалося додатне торговельне сальдо в  сумі 804 млн. дол., що є компенсуючим фактором на фоні значного від’ємного сальдо, яке створюється в торгівлі з Росією та Туркменистаном.

Серед регіонів світу, з країнами яких Україна здійснює зовнішню торгівлю, перше місце посідає Європа: 22,8% зовнішньоторговельного обороту, в  тому числі 22,1% експорту і 23,4% імпорту  України. З 40 країн Європи, які торгують з Україною, перше місце належить Німеччині (2,9% експорту і 6,2% імпорту), за нею йдуть Угорщина, Польща, Італія (відповідно 2,6; 2,5 і 2,4% в експорті, і 1,2; 2,7 і 1,8% в імпорті). З інших європейських країн виділяються Словаччина, Франція, Чехія, Великобританія.

На європейському континенті превалює торгівля з країнами Європейського  Союзу, на частку якого припадає 12,8% зовнішньоторговельного обороту України. Сальдо взаємної торгівлі з країнами ЄС від’ємне (1 млрд. 43 млн, дол.). Такий  стан торгівлі і, перш за все, випереджаючий  темп зростання імпорту, обумовлений:

• реальним наповненням товарами кредитних ліній, що надавались Україні з боку Німеччини, Італії, Франції та ЄС в цілому;
• збереженням низки торговельних обмежень для товарів з України;
• низькою ефективністю використання українськими підприємствами торговельних преференцій ЄС.

Динамічним є розвиток торгівлі з країнами СЕFТА. З цим  регіоном зовнішньоторговельний оборот товарами зріс у 1996 р. (порівняно з 1995 р.) на 20,2%, в тому числі експорт  на 26,6%, а імпорт на 14,8%. Зберігається від’ємне сальдо з Польщею, Чехією, Словенією, яке значною мірою  компенсується додатнім сальдо у  відносинах з Угорщиною та Словаччиною.

Країни Азії посідають  друге місце у зовнішній торгівлі України (18,4%), сальдо торговельного  балансу з ними додатне. Серед 41 азіатської країни, що ведуть торгівлю з Україною, перше місце посідає Китай - його частка в експорті України 5,3%, але  в імпорті всього 0,5%. Більш ніж  по 2% в експорті України належить Туреччині і Таїланду, а серед  інших країн Азії в торгівлі з  Україною виділяються Сирія, Ліван, Іран, Японія, Індія, Південна Корея.

У торгівлі України товарами з 37 країнами Америки (4,1% в зовнішньоторговельному обороті) виділяються США (2,5% в експорті і 3,1% в імпорті України), а також  Бразилія, Канада, Аргентина, Чилі, Венесуела, Перу.