Транснаціональні корпорації у світовій економіці

     Міністерство  освіти і науки України

     Київський національний торговельно-економічний  університет

     Вінницький  торговельно-економічний інститут

     Кафедра філософії та економічної теорії 
 
 
 

     КУРСОВА РОБОТА

     З дисципліни «Економічна теорія»

     На  тему №68: Транснаціональні корпорації у світовій економіці 
 
 
 
 

                                           Студента IV курсу, групи Мр31зс

                                           Заочної форми навчання

                                           Центру післядипломної

                                           Освіти

                                           Гаврилюк А.В.

                                           Науковий керівник: Стопчак М.В. 
 
 

     Вінниця 2010 
ЗМІСТ 

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1

Теоретико-методологічні  аспекти розвитку ТНК

1.1. Теорії  транснаціоналізації…………………………………………………...4

1.2. Причини виникнення ТНК, види, ознаки, етапи транснаціоналізації, зв'язок з ТНБ………………………………………………………………………6

РОЗДІЛ 2

Аналіз  діяльності ТНК у світовій економіці

2.1. ТНК  на сучасному етапі, індекс  транснаціоналізації……………………..10

2.2. Аналіз  руху прямих іноземних інвестицій  як показник напрямів і масштабів  діяльності ТНК………………………………………………………14

2.3 Регіональний  та галузевий аспект спрямування  інвестицій ТНК………...19

РОЗДІЛ 3

Аналіз  сучасного стану діяльності ТНК  в Україні

3.1 Роль  ТНК в процесі іноземного інвестування  в економіку України……..26

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...34

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….36

 

      ВСТУП

     Міжнародні  корпорації, з одного боку, є продуктом  міжнародних економічних відносин, що швидко розвиваються, а з іншого боку, самі представляють могутній механізм дії на них, а також на національні економіки окремих  країн. На сьогоднішній день деякі ТНК  можуть мати більший вплив на міжнародні економічні відносини, ніж деякі  держави. Дослідження посилення  впливу ТНК на національні економіки  і являє собою актуальність дослідження.

     Метою даної курсової роботи є дослідження  світових процесів транснаціоналізації  для виявлення напрямків подальшого розвитку ТНК і їх взаємодії з  національною економікою. Завданням курсової роботи є дослідження загальносвітових і регіональних аспектів розвитку процесів транснаціоналізації. Об'єктом дослідження є процеси транснаціоналізації в світовому господарстві. Предметом дослідження є вплив діяльності ТНК на національні економіки.

     Наслідки  дій ТНК все сильніше відчувають на собі всі країни, серед яких і  Україна, яка рухається по шляху  інтеграції зі світовою системою. Глобалізація світового ринку - це фактично процес реструктуризації «світу ТНК» . Для  ТНК, що мають єдиний центр керівництва  і діють в багатьох країнах  з метою витягання прибутку для  своїх власників, національні ринки  вузькі, а державні кордони є перешкодами, що заважають максимізувати норму  прибутку на вкладений капітал. Створення  ТНК своїх філій в інших  країнах обіцяє значні вигоди як з  погляду прибутку, так і в плані  загальної перспективи зміцнення  економічної влади. Ця обставина  і пояснює той факт, що в сучасному  світі практично всі масштабні  корпорації перетворилися на транснаціональні.

     Методологічною  і інформаційною основою дослідження виступили: сучасна теорія управління, методологія системного підходу, статистичний метод , а також наукові праці вітчизняних і закордонних учених, огляди ЮНКТАД і матеріали мережі Інтернет.

     РОЗДІЛ 1

     Теоретико-методологічні  основи розвитку ТНК

     1.1 Теорії транснаціоналізації

     В економічній теорії багато уваги  приділяється транснаціональним корпораціям  в першу чергу через їх бурхливе зростання в другій половині XX сторіччя. Спочатку ТНК вивчалися в рамках теорії фірми, потім почали розроблятися самостійні концепції. Фундаментальною  відмінністю ТНК є наявність  у них закордонного виробництва  товарів і послуг, здійснення необхідних для цього вкладень капіталу. В  рамках концепцій сучасних ТНК розроблено чимало моделей експорту капіталу у  формі прямих інвестицій, що пояснюють  природу ТНК. Для повного розуміння  мотивації діяльності ТНК необхідне  розглядання різних трактувань їх суті в ученнях економістів.

     Передумовою розвитку теорії міжнародного руху капіталу послужили класичні економічні теорії XIX століття (наприклад, теорії А. Сміта  і Д. Рікардо), що розглядають міжнародну торгівлю як двигун інтернаціоналізації  та інтеграції світових економік. Ґрунтуючись на даних принципах, Дж.С. Мілль вперше почав розробляти теорію руху капіталів між країнами. Учений бачив причину вивозу капіталу в нормі прибутку, яка в багатих капіталом країнах має тенденцію до пониження[9, с.24]. Економісти Дж.А. Гобсон, Дж.М. Кейнс перенесли положення факторної теорії Ж.-Б. Сіючи на міжнародні відносини, сформулювали постулат про альтернативність міжнародної торгівлі і міжнародного руху чинників виробництва. У зв'язку з цим розвинувся інтерес прихильників даної теорії до маржиналістської теорії граничної корисності факторів[2, с.24]. У концепцію транснаціональних корпорацій вніс внесок і Дж. Гелбрейт, який вважав, що генезис ТНК обумовлений технологічними причинами: сучасна продукція складніша, ніж в XIX сторіччі, її збут і обслуговування за кордоном вимагають від фірм створення місцевого виробництва товарів[2, с.26].

     Решта всіх теорій транснаціоналізації якоюсь мірою може бути зведені до різновидів і напрямів розвитку теорії економічної  влади в широкому сенсі слова і дозволяють конкретизувати деякі її загальні положення для дослідження проблематики ТНК. Економічна влада – це влада у сфері економічних відносин, тобто відносин виробництва, обміну і розподілу. Економічна влада часто невід’ємна від політичної, адже діяльність держави в економіці також пов'язана з виробництвом благ, дією на процес їх розподілу і участю в обміні.

     Трактування ТНК, що з'явилося у 1960-і рр., з погляду  теорії галузевих ринків і монополістичної  конкуренції (С. Хаймер, Ч. Кинделебергер) зв'язує їх виникнення із спробами запобігти  формуванню можливих конкурентів за кордоном і знайти монопольну владу[9, с.29].

     Переваги  економічної влади як відносин знаходяться  в центрі досліджень в рамках напряму, домінуючого в аналізі ТНК  з 1970–1980-х рр., – теорій трансакційних витрат і інтернаціоналізації, що базуються на ідеї руху прямих інвестицій як частині внутрішньофірмових операцій крупних господарських комплексів -ТНК. Розвитком теорії інтернаціоналізації можна вважати «еклектичну» теорію ТНК Дж. Данінга. Ця модель ґрунтується на ідеї про те, що фірма починає виробництво за кордоном, коли співпадають три передумови: фірма володіє перевагами на новому ринку; фірмі вигідно реалізовувати ці переваги на місці, а не через експорт товарів і технологій; фірма використовує виробничі ресурси за кордоном більш ефективно, чим у себе вдома [9, с.31]. Дослідження транснаціональних корпоративних мереж виходить з таких передумов: корпорації є членами інтегрованої соціальної мережі, заснованої на перехресній акціонерній власності, довгострокових контрактах, угодах, альянсах і особистих контактах.

     Отже  розгляд основних концепцій, що пояснюють  природу ТНК, дозволяє зрозуміти  поведінку і мотивацію іноземних  інвесторів, пояснити процеси вивозу капіталу транснаціональними корпораціями і розробити методи його державного регулювання в інтересах національних економік.

 

     1.2 Причини виникнення ТНК, види, ознаки, етапи транснаціоналізації, зв'язок з ТНБ

     Найбільш  загальною причиною виникнення транснаціональних  корпорацій є інтернаціоналізація  виробництва і капіталу на основі розвитку продуктивних сил, що переростають національно-державні межі. Інтернаціоналізація  виробництва і капіталу набуває  характеру експансії господарських  зв'язків через створення найбільшими  компаніями численних відділень  за кордоном і перетворення національних корпорацій на транснаціональні. Вивіз  капіталу стає найважливішим чинником у формуванні і розвитку міжнародних  корпорацій. До конкретних причин виникнення ТНК слід віднести їх економічну ефективність, обумовлену великими масштабами виробництва  у низці галузей. Жорстка конкуренція, необхідність вистояти в конкурентній боротьбі сприяють концентрації виробництва  і капіталу в міжнародному масштабі. В результаті стає виправданою діяльність в глобальних масштабах, з'являється  можливість понизити витрати виробництва  і отримати надприбуток.

     У зарубіжній економічній літературі можна зустріти безліч визначень  міжнародних монополій: багатонаціональні  корпорації, інтернаціональні корпорації, транснаціональні компанії, глобальні  компанії і ін. Так, відомий західний маркетолог Ф. Котлер по організаційних принципах виділяє два основних види міжнародних компаній[5, с.38]. :

     1. Транснаціональні корпорації —  це національні монополії із  закордонними активами. Їх виробнича  і торгово-збутова діяльність  виходить за межі однієї держави. Філії і дочірні компанії за кордоном мають відносно самостійні служби виробництва і збуту готової продукції, науково-дослідницьких розробок, послуг споживачам і ін. В цілому, вони складають єдиний крупний виробничий комплекс з правом власності над акціонерним капіталом тільки представників країни-засновника. В той же час філії і дочірні компанії можуть бути змішаними підприємствами з переважно національною участю країни базування.

     2. Багатонаціональні корпорації —  це, власне, міжнародні корпорації, які об'єднують національні компанії  низки держав на виробничій  і науково-технічній основі. З  погляду міжнародного права ознаками  багатонаціональних корпорацій  є: 1) наявність багатонаціонального  акціонерного капіталу; 2) існування  багатонаціонального керівного  центру; 3) комплектування адміністрації  іноземних філій кадрами, що  знають місцеві умови. Останнє,  до речі, властиво і багатьом  ТНК. Взагалі, межі між цими  двома групами міжнародних компаній  вельми рухомі, можливий перехід  однієї форми в іншу.

     З моменту появи міжнародні корпорації поступово виробляли стратегічну  лінію своєї поведінки. До основних її ознак можна віднести:

     1) забезпечення свого виробництва  іноземною сировиною;

     2) закріплення на зарубіжних ринках  через мережу своїх філій;

     3) розміщення виробництва в тих  країнах, де витрати виробництва  нижчі, ніж в країні базування;

     4) орієнтація на диференційовану  виробничо-торгівельно-фінансову діяльність.

     В основному формування ТНК відноситься до 60-х років ХХ сторіччя. З часу свого виникнення міжнародні корпорації зазнали значну еволюцію. Перше покоління сучасних міжнародних корпорацій представляли головним чином так звані колоніально-сировинні транснаціональні корпорації. В ході першої світової війни і післявоєнний період набрали силу ТНК, що спеціалізувалися на виробництві озброєнь. На цьому етапі розвитку ТНК не робили такого істотного впливу на світову економіку і відповідні їй світові господарські зв'язки. Загальне число міжнародних монополій на початок 40-х років XX століття не перевищувало 300.