Викуп державного майна, зданого в оренду - спосіб, за яким власником об'єкта стає орендар відповідно до договору оренди.

       Продаж  на аукціоні та за конкурсом - спосіб, за яким власником об'єкта стає покупець, котрий запропонував у ході аукціону максимальну ціну, або на конкурсі - найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта, а за рівних умов - найвищу ціну.

       Продаж  акцій відкритих акціонерних  товариств - спосіб, за яким власниками акцій державних підприємств, перетворених у відкриті акціонерні товариства, на конкурсних засадах стають ті покупці, які запропонували найвищу ціну за найбільшу кількість акцій після реалізації частини їх на пільгових умовах.

       Механізм  приватизації державної власності  з використанням приватизаційних  сертифікатів (ваучерів) наводиться у схемі 7.

       Схема 7 Принципова схема приватизації

       Приватизація— передача державної або муніципальної власності за плату чи безкоштовно у приватну власність. Головна мета приватизації — це створення ефективної системи управління економікою через трансформацію механізму власності. При цьому, приватизація в Україні виконує декілька функцій. По-перше, вона є інструментом залучення інвестицій та підвищення ефективності економіки. По-друге, приватизаційні надходження є вагомим джерелом поповнення Державного бюджету. По-третє, приватизація залишається основним постачальником відкритих акціонерних товариств та фондового ринку України. У травні 2000 p. було прийнято Закон України "Про державну програму приватизації". Станом на 1 листопада 2000 p. рівень надходжень до Держбюджету від приватизації становив 1 млрд. 341 млн. 270 тис. гри., причому найзначніші надходження в розмірі близько 547,2 млн. грн. пов'язані з приватизацією Миколаївського глиноземного заводу.

       На  сьогодні в Україні існують 2549 відкритих  акціонерних товариств, у яких частка державної власності в статутному фонді становить до 100%. Серед них ВАТ з державною часткою до 5% — 648; від 5% до 25% - 468; від 25% до 50% - 1012; від 50% до 75% - 186 і від 75 до 100% - 235. 
 
 
 
 

       Таблиця № 3

       Розподіл  промислових підприємств  за формами власності  по регіонах у 2001 p. (відсотків  до загальної кількості підприємств у кожному регіоні)

       Роздержавлення  власності, яке йде повним ходом  у сучасній Україні, закладає фундамент й економічної системи, її економічний базис. Отже, по-перше, тривалість цього процесу визначає час перебування України в перехідному періоді. По-друге, від того, до чиїх рук потрапить власність, залежатиме, з одного боку, чи відбудеться Україна як незалежна держава, а з іншого, на чию користь працюватиме економіка - на народ України чи на мафіозні структури, які зараз гарячкове скуповують державне майно й пнуться до влади. 

2. Шляхи вдосконалення відносин власності в Україні.

      У посланні Президента України до Верховної Ради України «Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки» вказується, що до ключових завдань належить упорядкування відносин власності, забезпечення необхідної правової та політичної підтримки і надійного захисту прав приватної власності, яка утверджує свої позиції, створення сприятливих умов для нагромадження національного капіталу, зміцнення його конкурентних позицій, формування ефективного власника на приватизованих підприємствах. Якщо в попередньому десятиріччі основні акценти в цій сфері робилися на кількісних перетвореннях, то тепер, коли сформовано критичну масу приватної власності, на перший план виходить надання реальних гарантій її недоторканності. Це передбачає, зокрема, створення і забезпечення ефективного функціонування державної системи реєстрації прав на нерухоме майно.

      Серед основних завдань наступного десятиріччя - суттєве вдосконалення механізмів корпоративного управління, реалізації та демократизації акціонерної власності, удосконалення законодавства та судової практики в частині забезпечення гарантій прав акціонерів, насамперед дрібних.

      Потрібні  більш цілеспрямовані та ефективні  зусилля держави в захисті  та реалізації майнових прав громадян, забезпеченні недоторканності їхньої власності на житло, земельні ділянки, акції та банківські вклади.

      Держава зобов'язана забезпечити всі передумови для зміцнення позицій власності  споживчої кооперації, яка змінила  свою природу, адаптувалася до ринку  і зберігає свою нішу за якісно нової економічної ситуації.

      Потрібно  відчутно підвищити ефективність роботи державних підприємств та використання державних корпоративних прав. Державний  сектор економіки має функціонувати  на основі ринкової мотивації та прибутковості. Уряд, місцеві органи виконавчої влади повинні оптимізувати обсяги та структура державного сектора економіки, запровадити ефективні принципи управління ним, посилення контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств з часткою державної власності.

      Водночас слід виходити з необхідності активного продовження приватизації, ураховуючи зменшення в наступному десятиріччі питомої ваги державного сектора до 8-10%. Дальше поглиблення приватизаційного процесу, надання переваги його інвестиційній складовій, підвищення прозорості та відкритості для інвесторів сприятиме інтенсивнішому припливу капіталу.

      Стратегія економічного зростання та глибокого  технологічного переоснащення виробництва, як і структурна перебудова економіки, потребують концентрації та централізації національного капіталу, формування потужних виробничих комплексів - національних та транснаціональних корпорацій, фінансово-промислових груп, холдингових компаній, створення навколо них розгалуженої мережі дочірніх фірм, малих підприємств.

      Завдання  полягає в тому, щоб сформувати правове середовище, яке забезпечить ефективний захист кредиторів та власників(інвесторів) від ризиків утрати контролю над власністю внаслідок недобросовісного застосування процедур банкрутства. Держава має активізувати участь у процедурах банкрутства підприємств, які перебувають в її власності, є місто утворюючими або мають стратегічне значення для економіки та національної безпеки, екологічно небезпечних підприємств і суб'єктів природної монополії з метою відновлення їх платоспроможності або ефективної ліквідації. Водночас потрібно активізувати зусилля правоохоронних органів у виявленні злочинних дій, пов'язаних з фіктивними банкрутствами, та запобіганні їм.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       ВИСНОВКИ

       Власність визначає характер функціонування всієї системи виробничих відносин, цілі й мотиви розвитку виробництва.

       Будь-які  докорінні зміни в економічних  відносинах повинні починатися з  відповідних перетворень у відносинах власності.

       Тобто, можна констатувати, що власність - це ядро системи виробничих відносин, серцевина кожного суспільного способу виробництва, чим визначається її місце в системі виробничих відносин.

       Розповсюдження  прав власника на широкі верстви осіб найманої праці в сучасних умовах набуває характеру загальноцивілізаційної тенденції. Це безпосередньо пов'язано з об'єктивною необхідністю подолання відчуження безпосереднього виробника від засобів виробництва.

       Все більшу роль у суспільному виробництві  починає відігравати не індивідуальна  приватна, а колективна усуспільнена власність на засоби виробництва, яка формується із заощаджень трудящих.

       Іншою важливою зміною в сфері відносин власності на сучасному етапі  розвитку ринкової економіки стало  різке зростання значення державної  власності. Зумовлено це тим, що ринковий механізм не тільки не знімає, а ще більше загострює соціальні та екологічні проблеми, а також проблеми користування колективними товарами та послугами. Особливо зростає питома вага держави у виробничій і соціальній інфраструктурах (на відміну від України, де держава в цих сферах здає одну позицію за другою приватному капіталу та сумнівним фондам), де державна власність відіграє, безумовно, провідну роль.

       Перехід до колективних форм власності, а  також різке зростання обсягу й питомої ваги державної власності  мають важливе значення для функціонування всього капіталістичного господарського механізму тому, що в рамках цих процесів капітал як власність і капітал як функція розділилися. Стосовно сучасного капіталістичного господарювання це означає, що процес прийняття господарських рішень переходить від власників капіталу до тих, хто безпосередньо керує підприємством.

       Щоб уникнути надмірного одержавлення економіки  з усіма її негативними наслідками, Україна повинна провести роздержавлення власності, тобто перейти від  переважно державної власності до змішаної економіки (багатоукладної), де рівноправними виступають найрізноманітніші форми власності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури: 
 

1. Богиня  Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки  праці: Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2000.
2. Мочерний С.Б. Економічна теорія: Посібник. — К.: Академія, 1999.
3. Мочерний С.В. Основи економічних знань. – К., 2001. – 312 с.
4. Мочерний С.В. Основи підприємницької діяльності. – К., 2001. – 280 с.
5. Башнянин Г.І. Політична економія. – К., 2000. – 528 с.
6. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія України і світу. – К.: Вікар, 1999.
7. Ковальчук Т.Т. Використання державної власності в Україні//Економічна безпека та політика.-2004.
8. Рибалкін В.О. Теорія власності/Рибалкін В.О., І.В. Лазня.- К:Логос, 2000.-279 с.
9. Сірко А.В. Корпоративні відносини в перехідній економіці: проблеми теорії та практики: Монографія/А.В. Сірко.- К: Імекс, 2004.- 413 с.
10. Малий І.Й. Теорія розподілу суспільного продукту: Монографія/ І.Й. Малий.- К: КНЕУ, 2000.- 248 с.
11. Гриценко А. Сумісно-розділені відносини: праця, власність і влада/А. Гриценко//Економіка Українии.- 2003-№3(496).
12. http://www.refine.org.ua/pageid-1403-1.html Види, типи та форми власності.
13. http://ukrref.com.ua/?id=MzAzOA%3D%3D Відносини власності.
14. http://www.library.if.ua/book/41/2752.html Основи економічних знань.
15. http://www.znannya.org/?view=economics-relation Економічні відносини власності.