Теорія фірми: витрати виробництва

Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Ноября 2012 в 19:03, курсовая работа

Описание работы

Джерелом формування виробничих витрат є виробничі ресурси: природні (земля, вода, ліси тощо), праця, капітал, підприємницька діяльність. Згідно з певними принципами функціонування цих ресурсів формуються цих відповідні виробничі витрати. Використання природних ресурсів формує такі витрати, як рента або плата за землю і орендна плата, використання праці пов’язане із заробітною платою, капітал породжує такі види витрат, як амортизація, процент на капітал і процент на позику, підприємницька діяльність – нормальний прибуток, що є складовою витрат виробництва. Отже, витрати виробництва – це вартість виробничих факторів, використаних для створення певної кількості благ. [1, c.125]

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………........3
Розділ 1. Поняття і види витрат……………………………………………….........4
Витрати виробництва, їх види………………………………….......4
Методи керування витратами……………………………………….8
Розділ 2. Витрати в короткостроковому періоді…………………………………11
Витрати в короткостроковому періоді…………………………….12
Короткострокова функція виробництва за різних видів віддачі змінного фактора…………………………………………………………….16
Розділ 3. Витрати в довгостроковому періоді…………………………………….22
3.1. Мінімізація довгострокових середніх витрат………………………22
3.2. Мінімізація довгострокових сукупних витрат……………………....27
Висновки …………………………………………………………………………...30
Список використаних джерел ………………………………………………….....32

Работа содержит 1 файл

курсова моя.doc

— 349.00 Кб (Скачать)

За цих умов фірмі  необхідно відшукати для кожного  технологічного рівня такий обсяг  випуску, за якого середні сукупні  витрати були б мінімальними. Завдання ускладнюється наявністю постійного, зростаючого і спадного ефектів масштабу.

Якщо розглянути ці ефекти з точки зору витрат, то виявляється, що постійний ефект масштабу спричиняє незмінність довгострокових середніх витрат, зростаючий ефект масштабу дає економію витрат на масштабі, а у випадку спадного ефекту масштабу маємо втрати на масштабі. В кожній з цих иенденцій крива крива довгострокових витрат LAC має іншу форму.       

Розглянемо побудову довгострокової кривої середніх витрат для випадку постійного ефекту масштабу рис.3.4

Рис. 3.4. Крива довгострокових середніх витрат

з постійним ефектом  масштабу

 

Абсциси точок перетину кривих показують обсяги виробництва, за яких доцільно здійснити зміну  його масштабу. Ламана лінія, що з’єднує криві довгострокових середніх витрат між точками перетину (позначена на графіку насічками), і є кривою довгострокових середніх витрат.

Ламана конфігурація пов’язана з дискретністю технологій і масштабів виробництва. Але  якщо припустити, що масштаб виробництва змінюється безперервно, то крива довгострокових середніх витрат буде плавною. Її визначають мінімальні значення середніх сукупних витрат короткострокового періоду. З’єднавши точки найменших витрат в кожному з розмірів підприємства, одержимо криву довгострокових середніх витрат. В умовах постійного ефекту масштабу це буде горизонтальна лінія.

Рис.3.5. ілюструє випадок  зростаючого ефекту масштабу, або  економію на масштабі на низьких обсягах  випуску, які на вищих обсягах  виробництва переходять у спадний ефект масштабу, або втрати на масштабі.

Крива тут має U – подібну  конфігурацію. Причиною її є змінний характер ефекту масштабу. [2, c. 171]

Рис. 3.5. Крива довгострокових середніх витрат

зі змінним ефектом  масштабу

 

Крива довгострокових граничних витрат не огинає короткострокових кривих. Кожна точка на кривій показує граничні витрати найекономнішого варіанту підприємства для всіх можливих розмірів. Крива перетинає криву в точці її мінімуму. Обидві криві пологіші, ніж аналогічні криві короткострокового періоду.

Існує декілька причин виникнення економії на масштабі, які сприяють підвищенню ефективності виробництва, отже, і зниженню витрат на одиницю  продукції: спеціалізація праці; спеціалізація  управлінського персоналу; технічний прогрес; виробництво побічної продукції з відходів основного виробництва; неподільність виробництва. Втрати на масштабі, як правило, пов’язані з труднощами управління: ефективність рішень падає, а середні витрати виробництва зростають. [11, c.372]

На основі вивчення ефекту масштабу вчені створили концепцію мінімального ефективного розміру, яка допомагає встановити оптимальні розміри підприємств в окремих галузях за різних випадків ефекту масштабу.

 

ВИСНОВКИ

З огляду на вище сказане, можна зробити висновоки, що:

1. Використання природних ресурсів формує такі витрати, як рента або плата за землю і орендна плата, використання праці пов’язане із заробітною платою, капітал породжує такі види витрат, як амортизація, процент на капітал і процент на позику, підприємницька діяльність – нормальний прибуток, що є складовою витрат виробництва. Отже, витрати виробництва – це вартість виробничих факторів, використаних для створення певної кількості благ.

2. У короткостроковому періоді щонайменше один із ресурсів є постійним. Тому й затрати поділяються на постійні та змінні. Постійні затрати не модифікуються зі зміною обсягів випуску продукції. Змінні витрати збільшуються зі зростанням випуску продукції і знижуються із його зменшенням.

3. Граничні витрати  - це додаткові витрати на змінний ресурс, які пов’язані з приростом обсягу продукції.

4. Середні витрати  - це витрати на одиницю продукції.

5. У короткостроковому періоді за умови, що всі ресурси є постійними і тільки один змінний, діє закон спадної продуктивності змінного ресурсу. Цей закон визначає конфігурацію кривої витрат. Між граничним продуктом змінного ресурсу і граничними витратами виробництва є зворотна залежність.

6. За низьких обсягів  використання змінного фактора  гранична продуктивність додатна  і зростає, що є проявом закону зростаючої граничної продуктивності, а за високих - додатна, але зменшується, коли починається проявлятися закон спадної віддачі.

7. У довгостроковому періоді фірма може змінювати не тільки обсяги будь-якого з вхідних ресурсів, тобто технологію, але й обсяги всіх ресурсів одночасно, тобто масштаб виробництва.

8. Двофакторна виробнича функція дозволяє визначити можливості взаємної заміни ресурсів для технологічно ефективного способу виробництва. Альтернативним способом її описання є карта ізоквант.

9. Ізокванта - це крива, що відображає множину комбінацій вхідних ресурсів, які забезпечують однаковий рівень випуску. Кожна з ресурсних комбінацій на ізокванті представляє свій технологічний спосіб виробництва. Гранична норма технологічної заміни показує, від якої кількості одного фактора треба відмовитись, щоб залучити у виробництво додаткову одиницю іншого фактора.

    Закон зниження граничної норми технологічної заміни полягає у тому, що зі збільшенням застосування будь-якого фактора у виробництві гранична норма технологічної заміни знижується. Цей закон є формою прояву закону спадної віддачі.

10. У довгостроковому періоді всі витрати змінні. Сукупні витрати відображаються ізокастою. Ізокоста - це лінія незмінних витрат, що включає всі можливі комбінації праці і капіталу, які фірма може придбати за даного рівня витрат.

11. Фірма може мінімізувати витрати на заданий обсяг випуску або максимізувати випуск за заданого рівня витрат, якщо обирає комбінацію вхідних ресурсів на основі еквімаржинального принципу: граничні продуктивності ресурсів пропорційні їхнім цінам, або відношення граничного продукту фактора до його ціни однакове для всіх вхідних ресурсів. Рівновага фірми з точки зору виробничої ефективності встановлюється у точці дотику ізокости й ізокванти.

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Рудий М.М. Мікроекономіка: Навч. посіб. – К.: Каревала; Видавець Піча Ю.В,, 2008. – 312 с.

 2. А.Ф.Косік, Г.Е.Гронтковська Мікроекономіка: 2-ге видання, перероблене та доповнене. Навч. посіб. – К: Центр учбової літератури, 2008. – 438 с.

3. Мікроекономіка: Навчальний посібник/ За ред. А.О.Задої. – Д.: Національний гірничий університет, 2009. – 216 с.

4. Рудий М. М., Михайлов С. І. Мікроекономіка (Навч. посібник для студентів економ. спеціальностей). – К.: “Юні вест Медіа”, 2005. – 312 с.

5. Рудий М.М., Жебка В.В. Мікроекономіка. Навч. посіб. – К: Центр учбової літератури, 2008. – 360 с.

6. Задоя А. О. Мікроекономіка: Курс лекцій: Навч. посібник. – Київ: “Знання”, КОО, 2000. – 211 с.

7. Рудий М.М., Ожелевська Т.С. (навч. посібник до вивч. курсу для студ. економ. спец.)К.:вид. центр НАУ, 2005. – 155 с

8. Управління витратами  підприємства – це вміння економити  ресурси та максимізувати віддачу  від них. // Світ бухгалтерського обліку. № 11, 2005

9. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студентів економ. спец. закл. освіти: У 2 ч. / С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін. За заг. ред. С. Будаговської – К.:Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2003. –   517 с.

10. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2001. – 581 с.

11. Ястремський О. І., Гриценко О. Г. Основи мікроекономіки Підручник. К.: товариство “Знання”, КОО, 1998. – 714 с.

12. Базілінська О. Я., Мініна О. В. Мікроекономіка. Навчальний посібник /За ред. Базілінської О. Я. – Чернігів: ЧДТУ, 2004. – 186 с.

13. Базілінська О. Я., Мініна О. В. Мікроекономіка: Навчальний посібник /За ред. Базілінської. Вид-ня 2-ге, перероб. Та доп. – К.: «Центр навчальної літератури», 2005. – 352 с.

14. Самюелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Мікроекономіка/ Пер. з англ.      С. Панчишина, -К.: Основи, 1998. - 676 с.

15. http://ubooks.com.ua/books/000158/inx.php

16. ttp://almamater.com.ua/modules/smartsection/item.php?page=0&itemid=28

17.http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,181/id,7721/

 

 

 




Информация о работе Теорія фірми: витрати виробництва