Шпаргалка з «Історії економіки та економічної думки»

6)     зародження протофеодальних відносин

Колонат – форма поземельних відносин між великим землевласником та безпосереднім виробником – колоном; колони – у Стародавньому Римі – це дрібні земельні орендатори.

СТАТУС КОЛОН:

      належність до колон юридично оформлювалася конституціями імператорів

      колони стають спадковими

      заборонялося колонам покидати помістя, біглих повертали рабовласникам

      колони перетворюються у людей, залежних від землевласників

      колони навічно прикріплювалися до землі та втрачали можливість звільнення

      колони платили ренту власнику землі, державні поземельні та подушні податки, виконували різні повинності

10. Періодизація Середньовіччя та особливості кожного з етапів цієї доби

Раннє середньовіччя ( країни Зх.Європи – з V-XI ст.; у країнах Сходу – II-XI ст.)

      період становл. феодальних відносин

      формув.великої земельної власності та класів феодального суспільства

Класичне (розвинуте) середньовіччя ( країни Зх.Європи – з XI-XV ст.; у країнах Сходу - до XVI ст)

      зрост.продукт.праці у с/г та ремеслі

      зростання населення

      формув.централізованих феодальних держав

      виникнення міст як торгово-ремісничих центрів

      Європа перетвор. в один з найбільш передових в економ.і культ.відносинах регіонів світу

Пізнє середньовічння (країни Зх.Європи – з XVI–серед. XVIII ст.; у країнах Сходу до кінця XIX ст)

      поступовий розпад феодалізму та зародження капіталістичних елементів

      епоха первісного нагромадження капіталу та перших буржуазних революцій

      виникнення мануфактурного виробництва

11. Розвиток ремесел і міст у період Середньовіччя

Основними галузями ремісничого виробництва у сер. Європі були гарничодобувна і металургійна та текстильна промисловість

ТЕКСТИЛЬНА

      центрами бабовняної промисловості були Нідерланди, Пн.Італія і пн.Франції

      шовкова промисл. розвив.в Італії і Франції

      виготовлення полотна як домашнього промислу було розповсюджене майже в усіх країнах Центр.і Пн.Європи

ГІРНИЧОДОБУВНА

Представлена як відродженими римськими копальнями (видобут. зал.руди у Франції, Іспанії, Німеччині; олова – в англії; срібла, міді, ртуті – в Іспанії) , так і новими (видобуток зал.руди у Штирії, Каринтії; срібла у Саксонії та Угорщині)

МЕТАЛУРГІЙНА (до XV ст. – у формі селянських промислів, у XV-XVI ст. – у формі капіталістичної мануфактури)

      винахід та виробництво вогнепальної  зброї різко збільшив попит на метал

      у XV ст.був винайдений передільний спосіб плавки заліза

Причини виникнення міст:             

1)     удосконалення знарядь праці

2)     заг.економ.піднесення

3)     розв.торгівлі, обміну, товарно-грошових відносин

4)     Христові походи

У Х ст.феод.міста утв.на пд.Франції, у Х-ХІ ст. – в Англії, Нідерландах, Нім., у ХІ ст.- в Італії. Міста оточували кам’яні або деревяні стіни, глибокі рови, залиті водою.

Міська рада обиралася міськими жителями та вирішувала пит.поповненням та використ.казни міста, розпорядж.військом, судом.

Комунальні революції – боротьба між жителями міста і феодалами за міське самоправління та правову організацію.

НАСЛІДКИ КОМУН.РЕВОЛ.:

1.Звільнення від кріпосницької залежності

2.Міста отримали повне або частк.самоврядування

3.Міста стали осередками промисловості та ремесла

12. Відобр.господ.розвитку Зх.Європи та Київ.Русі у документальних та літ.джерелах Середньовіччя.

Київська Русь була типовою ранньофеодальною державою, в якій завершується становлення феодальних відносин, зростає та зміцнюється феодальне землеволодіння (вотчина). Головними га­лузями економіки Київської Русі, як і в стародавніх слов'ян, були землеробство та скотарство. Основною формою державних пода­тків спочатку була данина, яку збирали через так зване полюддя.. Князі самі або через своїх «посадників» об'їжджали підвладні їм території та збирали дани­ну хутром, медом, воском та ін. У полюддя князь та його дружи­на вирушали у листопаді, і не раз збирали данину всю зиму та вес­ну, а коли сходила з річок крига — підправляли зібране до Києва. Одиницею обкладання при стягуванні данини з окремої сім'ї був «дим», а з окремого господарства – плуг або рало.

Міста Київської Русі були як центрами ремесла і торгівлі, так і адміністративно-воєнними.

Налічувалося до 40 ремісничих спеціальностей: виготовлення зброї, щитів, панцирів, замків, цвяхів, предметів домашнього вжитку, гончарних, ювелірних виробів тощо. Рівень майстерності давньоруських ремісників був надзвичайно високим, не поступа­вся рівню провідних країн того часу. Диференціація ремесел, посилення обміну сприяють розвиткові внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Основною формою внутрішньої торгівлі були невеликі місцеві ринки, зв’язок між якими був віднос­но слабким. Зовнішня торгівля в Київській Русі розвивалась завдяки наявності таких важливих торговельних шляхів, як «з варяг у гре­ки» (з Балтійського моря в Чорне), по Волзі до узбережжя Каспійсь­кого моря. Вивозились хутра, мед, віск, льняні тканини, прикраси. Ввозились шовкові тканини, парча, оксамит, срібло, мідь, прянощі.

Незважаючи на значну роль торгівлі та ремесла, переважна частина населення займалася землеробством й різними промис­лами. Значне місце посідало скотарс­тво: розводили велику рогату худобу, коней, свиней.

З розвитком феодального землеволодіння виникає та набирає поширення така його форма, як вотчина — спадкова феодальна власність на землю. Вона виникала в результаті жалування кня­зем землі боярам і визначалась як безумовне володіння землею при необмеженому розпорядженні нею. Вотчина ділилася на пан­ське господарство та селянське держання. У дрібне господарство смерда входили наділ землі, хата, худоба, птиця. Селянин платив феодалу оброк, обробляв своїми знаряддями та своїм тяглом пан­ське поле.

                Про створення та структуру Давньоруської держави вчені дізнались з літописів, найціннішим в інформаційному плані з яких був літопис «Повісті минулих літ», перша редакція якого була створена ченцем  Печерського монастиря Нестором близько 1111 р. Найповніше вона збереглася у Лаврентіївському та Іпатіївському літописах, які являють собою відповідний звід київського та га­лицько-волинського літописання. В повісті минулих літ згадуються ранні державні формування словянських племен ще до утворення Русі, та описуються династії князів різних племен та династії князів Київських.

13. Економ.думка Середньовіччя

1) Раннього Серед.

      відображення проблеми розкладу общини і поглиблення соц.нерівності

      зазнала вел.впливу церкви

Джерело : «Варварська правда»

2) Середнього Серед.

      розвив. під впливом кодонічної доктрини ( поєднання думок церкви та античних мислителів)

      відображ.проблеми розвитку феодалізму, економ.і політ.розвитку міст

Джерела:1)твори Августа Блаженного:

«Про працю монахів»

      виступав проти торгівлі

      засудж.рабство

      землеробство-гол.діяльність людини

2) твори Фоми Алвіського

«Суми теологів»

3) Єресі – неканонічне трактування Біблії

3) Пізнього Серед.

      Меркантилізм – економ.течія

      Соц.утопії Томаса Мора

      Твори Томмадо Кампанелли

      Економ.вимоги антифеод.рухів

14. Господ.розвиток країн Європи та США у період  розкладу феодалізму і генезису індустр.суспільства (XVI-XVIII ст)

XVI-XVII ст. – період розпаду феодалізму та початок переходу до індусріального суспільства

Передумови:

1)     ліквідація політ.роздробленості та становлення держав

2)     формув.та розвиток абсолютизму

3)     буржуазні революції в Нідерландах, Англії, Пн.Америці, Франції

Наслідки:

1)     посилюється вплив Європи на країни світу, починається  становлення єдиної цивілізації

2)     загострення кризи римсько-католицької церкви

3)     зародження індустр.суспільства у країнах Зх.Європи

Наслідки бурж.револ.у Нідерландах (1566-1609рр.)

      голанд.мануфактури – кращі в Європі

      фермерство стало переважати феод.спосіб виробн.

      фермерство орієнт. на вирощ.найприбутк.структур

      Голандія володіє найбільшим торговельним флотом

      Зрост.ролі банків.кредитування

Наслідки бурж.револ.в Англії (1640-1660)

      Скасовано феод.власність на землю

      Розшир.багатогалуз.мануфактурного виробн.

      У 1694р.ств.Банк Англії

      Формув.комерційних банків

Наслідки бурж.револ.у Франції (1789-1794)

      Ліквідовано феод.привілеї

      Скасовано цеховий устрій

      Розшир.сталеварної промисл.

      Введено франк замість лівра

Особл.соц-економ.розвитку США:

1)успішно розвив.різноманітні промисли, рибальство, скотарство та приміт.типу мануфактури

2)переваж.дрібні та сер.фермерські господ.товарного характеру

3)земля вільно відчужувалася

4)промисл.у цілому розвив.повільно, провідне місце у сусп.посів торговець

5)у с/г панували вел.плантації господ.з використ.праці рабів

6)колонії позбав.права вільної торгівлі

7)існув.заборона ств.власних фабрик

8)постійно збіл.мито на іноземні товари

15. Істор.передумови виникнення , сутність та етапи еволюції меркантилізму

Політика меркантилізму – політика, яка захищала вітчизняних товаровиробн.від іноземних конкурентів та була спрямована на нагромадження золота та срібла у країні шляхом обмеження вивозу їх та збіл.вивозу товарів.

ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ:

1)     поступове витіснення натур.господ.товарним виробн.

2)     інтенс.розв.міжнар.торгівлі

3)     становлення централізованих держав

4)     поглиблення поділу праці, мануфактури

5)     зміна ролі торгов.капіталу

6)     розвиток науки та ліквід.ідеолог.монополії церкви

ОСН.ПОСТУЛАТИ МЕРКАНТИЛІЗМУ:

1.      Предмет дослідження – сфера обігу

2.      Гроші – абсолютна форма багатства

3.      Доктрина активного торгов.балансу

4.      Виробн. – допом.сфера

5.      Політ.проткціоналізму (захист виробника)

ЕТАПИ РОЗВ.МЕРК.:

1.Ранній

Представники : В.Стаффорд, Г.Скаруффі

1) Доктрина акт.грош.балансу

2) Макс.держ.втручання в економіку

2.Пізній

Представники : Т.Мен, кольбер, А.Монкретьєн

1)Доктрина акт.грош.балансу

2)завд.держави:

      Фрсув.експорту

      Розвиток посередницької торгівлі

      Регулювання позичкового проценту

16. Особл.мануфактурного періоду в розвитку промисл.в країнах Зх.Європи, США

МАНУФАКТУРА – стадія промисл., що історично передувала машинному виробн.; підпр., засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій роб.силі.

Передумови виникнення:

      Розв.товарного господ.

      Посилення майнової та соц.диференціації

      Формув.вел.капіталів та розвиток розширеного відтворення

      Перетворення феод.зем.власності на об’єкт купівлі-продажу

      Використ.найманої роб.сили

Типи мануфактур:

1.      Розсіяна (XVI – перша пол.XVII ст.)- грунт.на сільс.промислах та дрібному ремеслі.

2.      Централізована (друга пол.XVIIст.)- характер.територ.єдністю виробництва

3.      Змішана

Особл.мануф.періоду у країнах Зх.Європи

1)     Європ.феодальні країни були вилучені зі світового рину та перетворилися на країн-продавців продукції своїх економік

2)     Мануфактурну стадію у розгорнутій формі ройшли Нідерланди, Англія та Франція

3)     Панівну роль відігравали Голландія та Англія

      Голландія – батьківщина мануфакт.виробн, переважали централіз.мануфакт.

      У друг.пол.XVIIIст. голландські мануфакт.відстають від англ., наприк.XVIII ст.за темпами і масштабами англ.промисл.займає І місце у світі

      Мануфакт.у Франції виготов.переважно предмети розкоші;перваж.розсіяні мануфакт.

      Нім.відставала від Голландії, Англії та Франції. Співіснували розсіяні, центр.та вотчинні мануфакт.

РЕЗУЛЬТ,РОЗВ,МАНУФАКТ,ВИРОБН,:

1.      Зрост.продукт.праці

2.      Просте товарне виробн.переросло у ринкове

3.      Ств.умов переходу до машинної стадії розв.капіталізму у промисл.

4.      Збіл.концентрації виробн.

5.      Розвив.міжнарод.розподіл праці

6.      Формув.нац., європ.та світ.ринки товарів та грошей

7.      Поява монопольних торг.компаній, вдоскон.товарних бірж

17. ВГВ , їх соц.-економ.причини та наслідки

СОЦ.-ЕКОНОМ.ПРИЧИНИ ВГВ :

1)     Дефіцит золота та срібла

2)     становлення перших абсолютистських монархій

3)     криза Левантійської та Ганзейської торгівлі – пошук нових торгов.шляхів

4)     науково-тех.прогрес

Епоха ВГВ:

1 етап (кін.XV-поч. XVIст.)- лідери –Іспанія та Португалія.

Наслідки : був відкритий Новий Світ та здійснені спроби перших кругосв.подорожей