Ринок цінних паперів

 

 

 

 

 

 

 

¹¹http://ukrstat.gov.ua

     Шляхи вдосконалення відносин на ринку цінних паперів в Україні. 
Досвід побудови національних фінансових ринків латиноамериканських країн і Росії не може бути кращим прикладом для України, оскільки неможливо впроваджувати однакові засоби боротьби з фінансовою кризою у всіх країнах. Коли світові ринки дедалі більше інтегруються, координація їхньої діяльності й забезпечення інституційних основ функціонування залишається національним пріоритетом. Оздоровлення фінансового ринку України нині вимагає розробки науково обґрунтованої стратегії випуску і обігу державних цінних паперів, що базується на довготермінових конструктивних інтересах держави. Підвищення конкурентоспроможності українського фондового ринку і цивілізована інтеграція до міжнародних ринків капіталу повинні стати пріоритетами державної політики на фондовому ринку України.

  З цією метою можна сформулювати наступні пропозиції:

-впровадження в корпоративні відносини міжнародних стандартів корпоративного управління;

-трансформація українських торговців цінними паперами у повнофункціональні,фінансово стійкі інститути, що надаватимуть своїм клієнтам більш широкий спектр фінансових послуг та продуктів; 
-стимулювання інститутів інфраструктури фондового ринку (організаторів торгівлі, прямих учасників Національної депозитарної системи) до впровадження нових фінансових послуг, фінансових продуктів і інструментів;

-здійснення кроків у напрямку інтеграції з фондовими ринками країн Східної Європи, Балтії та країн. ГУУАМ. (Грузія, Узбекистан, Україна, Азербайджан, Молдова);

-впорядкування інтеграційних процесів до фондових ринків ЄС та Росії на засадах цивілізованості і врахування національних інтересів;

-міжнародне співробітництво в рамках IOSCO та інших міжнародних організацій як основа для створення позитивного іміджу українського фондового ринку.

  Основними пріоритетними напрямами розвитку українського фінансового ринку повинні бути:

- стабілізація законодавчої бази, запровадження системи врегульованих оптимальних норм і методів через найвпливовіші, а головне, ефективні та стимулюючі важелі;

- проведення адміністративної  реформи і , зокрема, реформи  Міністерства фінансів у напрямі  вдосконалення його організаційної структури, уточнення функції, підвищення ролі і статусу;

- централізація та  організаційна оформленість обігу  ЦП в Україні через створення  єдиної біржової системи;

- здійснення заходів  щодо стимулювання внутрішнього  ринку капіталів, обмеження доступу  до нього нерезидентів, що сприятиме зростанню обсягів капіталу;

- запровадження та  розвиток таких інститутів, як  ринок застави, іпотечні кредити,  споживчі кредити, на умовах  доступності для вітчизняного  інвестора;

- обмеження зовнішніх  запозичень й розширення випуску державних і місцевих позик;

- залучення на фінансовий  ринок нереалізованого інвестиційного  потенціалу домашніх господарств;

- розвиток різноманітної  довірчої діяльності, операційного  страхування;

- створення системи  захисту прав інвесторів на  фінансовому ринку;

- формування учасника  фінансового ринку як суспільного  інституту, тобто такого учасника, для якого соціально зумовлені  й історично обмежені закони, норми, звички і стереотипи, що  склалися у суспільстві, є настільки  очевидними, що не потребують офіційних угод між контрагентами, які діють в економіці.

      Найбільшою проблемою в найближчі роки стане регуляторний арбітраж (різниця між витратами учасників ринку на дотримання комплексу регулятивних вимог у тій чи іншій країні), пов’язаний з процесом масштабного переміщення ринків в офшорні зони для створення ринку, паралельного внутрішньому. Економічне зростання України багато в чому залежить від зусиль держави і професійних учасників по концентрації ринку в країні та від здатності мобілізувати фінансові ресурси з метою інвестування в реальний сектор економіки. Важливою складовою державної політики, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності фондового ринку України є податкове стимулювання розвитку інфраструктури фондового ринку, професійної діяльності суб’єктів фондового ринку, операцій з цінними паперами та доходів по них.

  Пріоритетними напрямками розвитку фондового ринку, з урахуванням необхідності змін у його податковому регулюванні,вважаємо:

-встановлення спеціального порядку ведення податкового обліку фінансових результатів та декларування доходів професійних торговців цінними паперами та прирівняних до них осіб (інституційних інвесторів) від операцій з цінними паперами та деривативами, відмінного від обліку аналогічних операцій та декларування доходів від таких операцій інших суб’єктів фондового ринку, які не мають статусу торговців цінними паперами;

-звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість некомерційних (неприбуткових) організацій фондового ринку (організатори торгівлі, Центральний депозитарій, добровільні об’єднання професійних учасників, фонди захисту прав інвесторів тощо), які забезпечують функціонування інфраструктури, діяльність яких спрямована на захист прав і законних інтересів інвесторів та здешевлення обліку та обігу цінних паперів;

-звільнення від оподаткування податком на додану вартість доходів від діяльності на фондовому ринку професійних учасників, чий статус встановлено відповідно до спеціального законодавства, та будь-яких операцій, пов’язаних з обігом цінних паперів (корпоративних прав) та деривативів.

  Створення ефективної системи захисту прав та законних інтересів інвесторів можливе тільки за умови об’єднання зусиль законодавчої, виконавчої та судової гілок влади, громадських організацій, засобів масової інформації, емітентів та самих інвесторів.

  Для подальшого розвитку інструментів фондового ринку України необхідно: 
-створення ринку похідних

-запровадження нових фінансових інструментів через застосування механізму пілотних проектів

-законодавче запровадження системи андерайтингу

-надання місцевим органам влади можливості здійснювати випуск муніципальних облігацій під певні пріоритетні прибуткові програми. ¹²

     Цілісна інституційна інфраструктура фондового ринку повинна забезпечити його ефективне функціонування, слугувати національним інтересам, забезпечувати економічну безпеку і суверенітет України. Сьогодні торгова інфраструктура фондового ринку України, що складається з фондових бірж та інформаційно-торговельних систем, перш за все, обслуговує приватизаційні та постприватизаційні процеси розподілу і перерозподілу корпоративної власності.

  Фондовий ринок України не сприяє ефективному залученню та розподілу капіталу, як  наслідок:

- розміри організованого ринку корпоративних цінних паперів в Україні є незначними за обсягами ринкової капіталізації, за кількістю і обсягами угод з цінними паперами;

-неорганізований ринок значно перевищує організований;

-на неорганізованому ринку переважають угоди з векселями. 

  ¹²http://www.refine.org.ua

 Зважуючи на вищевикладене пріоритетними вважаємо наступні заходи: 
-забезпечення прозорого ціноутворення, при якому ціни організованого ринку можуть бути основою для оцінки активів інститутів спільного інвестування і для цілей оподаткування;

-створення через державне регулювання та саморегулювання професійних учасників ефективної системи контролю за торгівлею за участю афілійованих осіб; ¹³

-встановлення обов’язковості укладання угод з великими пакетами цінних паперів українських емітентів на організованих ринках;

-створення рівних умов вторинного обігу однотипних фінансових інструментів у різних організаторів торгівлі;

-створення умов для торгівлі на організованому ринку акціями молодих компаній росту (венчурних компаній);

-створення умов для торгівлі на організованих ринках іноземними цінними паперами;

-запровадження заходів для розміщення українськими емітентами цінних паперів на організованих ринках

-розвиток технологій торгівлі похідними на організованих ринках; 
-здійснення організаторами торгівлі розрахунково-клірингової діяльності з похідними;

-впровадження електронного документообігу при укладанні та виконанні угод з корпоративними цінними паперами, прийняття єдиних стандартів та сертифікації систем електронного цифрового підпису та шифруванні даних, придатних для використання у будь-яких технічних та технологічних системах, які будуть підтримувати функціонування інфраструктури фондового ринку України. ¹³

 

 

¹³Давидов О., Яріш О.В. «Інвестиційна привабливість цінних паперів в Україні» ст..100-145

Висновки.

  З огляду на специфіку, тенденції і проблеми розвитку українського фондового ринку, можна зробити такі висновки і пропозиції щодо підвищення його ролі у забезпеченні економічної безпеки держави:

• на сучасному етапі фондовий ринок України не повною мірою виконує завдання щодо залучення інвестицій до реального сектору економіки;
• ринок цінних паперів краще виконує завдання перерозподілу власності, тоді як у розвинутих країнах метою більшості угод є отримання доходів та зростання вартості інвестицій;
• наявність 10 організаторів торгів в Україні не гарантує переважання організованої торгівлі, аналіз свідчить, що торгівля відбувається за межами організованого ринку;
• потребують захисту фінансові інвестори (насамперед міноритарні акціонери) шляхом удосконалення відповідної законодавчої бази, відсутня правова база щодо участі фізичних осіб в операціях на фондовому ринку;
• торгівля цінними паперами має бути зосереджена на організованому ринку, оскільки укладання угод за межами організованого фондового ринку применшує інвестиційну привабливість країни, провокує тінізацію українського капіталу;
• необхідно поступово централізувати торгівлю цінними паперами, що дасть можливість залучати більше учасників;
• для цього маємо запровадити пільгове оподаткування операцій купівлі-продажу цінних паперів на організованому ринку та жорсткіше оподаткування на неорганізованому ринку, а також встановити вимоги щодо мінімального обсягу торгів цінними паперами для організаторів торгівлі;
• держава має сприяти залученню коштів населення на фондовий ринок, оскільки в Україні заощадження населення становлять від 10 до 20 млрд дол. США;
• для спрямування їх на фондовий ринок, необхідно запровадити на початковому етапі пільгове оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від операцій з цінними паперами;
• маємо підвищити прозорість діяльності емітентів цінних паперів, пристосувати структуру інформації про емітентів до міжнародних стандартів звітності, що забезпечить її презентабельність і дасть змогу інвестору оцінити реальну вартість підприємства та його потенціал;

Умова розвитку фондового ринку — поширення практики рейтингування емітентів та інструментів фондового ринку, щоб інвестори могли отримувати інформацію про надійність українських позичальників та емітованих ними цінних паперів, а українські емітенти завдяки цьому отримували вищі міжнародні рейтинги і були успішними на зовнішніх ринках капіталу.

   Ринок цінних паперів є багатоаспектною соціально-економічною системою, на основі якої функціонує ринкова економіка в цілому. Він сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу і соціальну сфери, структурній перебудові економіки, позитивний динаміці соціальної структури суспільства, підвищенню достатку кожної людини шляхом володіння і вільного розпорядження цінними паперами, психологічній готовності населення до ринкових відносин.

   Успішне функціонування економіки в умовах ринку не можливе без розвиненого й стійкого фондового ринку. Для стабілізації фінансового становища у зв'язку з обмеженістю фінансових ресурсів держави постає необхіднсть забезпечити розширене відтворення шляхом залучення та "переливу” коштів через фондовий ринок. Розвиток ринку цінних паперів є своєрідним індикатором лібералізації економіки й успішного проведення ринкових реформ.

   В даний час у розвинутих країнах ринки цiнних паперiв належать до числа найбiльш динамiчно зростаючих елементiв фiнансової сфери. Оборот на нових ринках цiнних паперiв зростає в багато разiв швидше, нiж обсяг операцiй на товарних ринках i на традицiйних ринках комерцiйного та банкiвського кредиту. Формування ринкiв цiнних паперiв означає високий ступiнь економiчного розвитку. З ускладненням господарського механiзму функцiї ринкiв цiнних паперiв стають дедалi рiзноманiтнiшими. Система цих ринкiв створює необхiдний i важливий компонент сучасного механiзму економiчного регулювання.

 Так, у країнах Заходу рух капiталiв, перерозподiл трудових i матерiальних ресурсiв мiж рiзними галузями виробництва найчастiше опосередковується ринками цiнних паперiв.

  В умовах, коли величезнi обсяги капiталу виявляються зв'язаними на тривалий перiод у тiй чи iншiй продуктивнiй формi, саме ринки цiнних паперiв надають економiцi тої гнучкостi й мобiльностi, яка забезпечує можливiсть швидкого переливу ресурсiв з одних галузей в iншi i здiйснення структурної перебудови виробництва. На вiдмiну вiд iнших фiнансових ринкiв тiльки ринки цiнних паперiв є дiйовим iнструментом розподiлу й перерозподiлу капiталу корпорацiй мiж галузями.

 

 

 

 

 

Література: 

1. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” (із змінами і доповненнями)