Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2013 в 19:40, курсовая работа
Метою роботи є аналіз стану і розвитку фондового ринку в Україні в умовах становлення ринкових відносин.
Предметом дослідження є проблеми відтворювального та інвестиційного процесів в Україні.
Об'єктом дослідження є фондовий ринок України.
Вступ………………………………………………………………….......2-3
1)Поняття ринку цінних паперів та його форми………………………4-14
2)Фондова біржа як організований ринок цінних паперів…………..15-24
3)Особливості формування ринку цінних паперів в Україні …….....25-35
Висновки………………………………………………………………..36-38
Список використаної літератури …………………………………………39
ПЛАН
Вступ…………………………………………………………………
1)Поняття ринку
цінних паперів та його форми……
2)Фондова біржа як організований ринок цінних паперів…………..15-24
3)Особливості формування ринку цінних паперів в Україні …….....25-35
Висновки…………………………………………………………
Список використаної літератури …………………………………………39
Вступ
В Україні ринок цінних паперів перебуває на стадії свого становлення, але ще зовсім недавно ринок цінних паперів ми бачили тільки з телеекрана життя Заходу і він здавався абсолютно немислимим в умовах нашої країни. Але все поступово міняється і ось вже і громадяни України стикаються з цим, що має великий вплив на найважливіші аспекти життєвого устрою в країнах з розвиненою ринковою економікою.
Акції, облігації, сертифікати, чеки, векселі і інші цінні папери, які ще зовсім недавно були новинкою, тепер міцно вкоренилися в наше життя нарівні з такими звичними словами як "біржа" і "депозитарій".
З січня 1992 року працює Українська фондова біржа (УФБ) з Центральним депозитарієм цінних паперів, мережею філій та брокерських контор по всій території України. Зростає кількість позабіржових фінансових посередників, торговців цінними паперами, інвестиційних фондів і компаній.
Ринок цінних паперів є найвищою формою розвитку товарно-грошових відносин. При гармонійному розвитку, розвинутій інфраструктурі, налагодженому правовому забезпеченні механізмів захисту інтересів всіх його учасників — інвесторів, емітентів, посередників — він є потужним прискорювачем економічного розвитку будь-якої країни.
На них формуються вихiднi критерiї для оцiнки ефективностіi нових вкладень, здiйснюється економiчний контроль за ефективною дiяльнiстю акцiонерних пiдприємств. Особливо це важливо для "захисту” пiдприємництва вiд наслiдкiв комерцiйного ризику в сучасних умовах, рiзких змiн у структурi свiтового господарства, стрибкiв у динамiцi товарних цiн, вiдсоткових ставок, валютних курсiв.
Ринки цiнних паперiв ( особливо короткостроковi ) вiдiграють важливу роль у регулюваннi грошового обiгу та кредиту. Досвiд останнiх десятирiч у країнах Заходу свiдчить, що iснування розгалуженої мережi ринкiв цiнних паперiв у багатьох ситуацiях може стримувати розвиток iнфляцiйних процесів. Це пов'язано з тим, що наявнiсть значної кiлькостi рiзних цiнних паперiв допомагає зв'язати частину невитрачених грошових ресурсiв споживачiв, перевести їх з положення незадоволеного поточного попиту в положення, що забеспечує їх збереження. За недостатнього розвитку (або вiдсутностi) ринку цiнних паперiв може скластися драматична проблема розмiщення державних позик, викликана дефiцитнiстю бюджету.
Отже, з усією очевидністю видно, що дана область ринкових відносин є дуже важливою, складною та актуальною на сьогоднішній день.
Метою роботи є аналіз стану і розвитку фондового ринку в Україні в умовах становлення ринкових відносин.
Предметом дослідження є проблеми відтворювального та інвестиційного процесів в Україні.
Об'єктом дослідження є фондовий ринок України.
Теоретико-методологічною основою курсової роботи є використання сучасних досягнень вітчизняних і зарубіжних вчених в економічній науці стосовно проблем функціонування фондового ринку. Статистичну базу дослідження становлять дані Державної комісії з цінних папрів та фондового ринку, Держкомстату та економічних і політичних періодичних видань.
В цій роботі будуть розглянуті основні аспекти ринку цінних паперів в Україні, його структура, інструменти та шляхи вирішення проблем на сучасному етапі.
При виконанні курсової роботи були використані такі джерела:
1)Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” ; 2) Закону України “Про приватизаційні папери”6 березня 1992 р.
3)Давидов О., Яріш О.В. «Інвестиційна привабливість цінних паперів в Україні»; 4)Давидов О.І., Зінченко Я.В. «Фондові кризи у ринковій економіці\Фінанси України»; 5)Пухтаєвич Г.О. «Аналіз національної економіки»
Розділ 1. ПОНЯТТЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ЙОГО ФОРМИ.
Економічна природа цінних паперів пов’язана з грішми.
Предметом торгівлі на фондовому ринку є цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між продавцем (емітентом) та їх власником, передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків.
Цінні папери акумулюють
грошові нагромадження суб’
В умовах ринкових відносин набуває значення і привертає увагу вид майна, як цінні папери. Застосування цінного папера як особливого документа і засвідчення ним майна, наділення його спеціальним правовим режимом відносять до епохи раннього середньовіччя. Зокрема, батьківщиною векселя є Італія, поява його датується XIII ст. Прообразом векселя був супровідний лист одного банкіра-міняйли іншому з проханням виплатити подавцю листа замість сплачених ним грошей відповідну суму в місцевій валюті. Незручності, пов’язані з переміщенням товарів та грошей, усувались, як тільки замість них подавали аркуш паперу, виконаний з додержанням певної форми і з відповідним змістом.
Пухтаєвич Г.О. «Аналіз національної економіки» ст. 123
У законодавстві сформульовано поняття цінного папера: в ст.1 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” зазначається, що цінні папери — це грошові документи, які засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передавання грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. 2
З викладеного вище можна виокремити такі ознаки.
1. Цінний папір має документальний
характер, тобто є документом офіційного
характеру, виконаним за встановленою
формою, що містить необхідний мінімум
відомостей певного характеру (реквізити),
за істинність яких особа — укладач документа
несе встановлену законом відповідальність.
Встановлена форма засвідчення прав, пов’язаних
з цінними паперами, передбачає додержання
всіма учасниками фондового ринку приписаних
норм і прав. У необхідних випадках повинні
бути здійснені державна реєстрація і
ліцензування.
2. Цінний папір
засвідчує майнове право або відносини
позики.
3. Реалізація
втіленого в цінному папері права можлива
тільки при пред’явленні оригіналу самого
документа, що означає зв’язок вираженого
в папері права з самим документом.
4. Передавання втіленого в папері майнового права допускається тільки за умови передавання самого папера
5. Відмова від виконання зобов’язання, вираженого цінним папером, можлива при доказовості недобросовісності держателя або при виявленні підробки цінного папера.
2 ст.1 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”
У сучасному економічному механізмі цінні папери виконують низку функцій. Вони є регулятором суспільного відтворення, забезпечуючи приплив капіталу в одні галузі та відплив капіталу з інших. Цінні папери є знаряддям мобілізації коштів інвесторів. У розвинених країнах значна частина вільного капіталу вкладається безпосередньо в купівлю цінних паперів, які виражають інформаційну функцію та свідчать про стан економіки. Падіння курсу цінних паперів свідчить про погіршення економічної кон’юнктури, а стабілізація курсу або підвищення його — про нормальний економічний стан країн. Крім того, за допомогою цінних паперів здійснюється контроль над економікою та економічними процесами в рамках як макро-, так і мікроекономіки. Економічна ситуація в країні впливає на курси цінних паперів, а ті, у свою чергу, — на функціонування економіки.
Цінні папери розподіляються на три великих групи:
1.пайові — засвідчують відносини співвласності або пайової участі у формуванні статутного фонду і розподіленні прибутку (акції);
2.боргові — опосередковують кредитні відносини (облігації, ощадні сертифікати, депозитні сертифікати, векселі). Пайові та боргові цінні папери об’єднуються в групу фіктивного капіталу першого порядку, тому що емітент відповідає перед інвестором безпосередньо «реальним» майном — грошовими засобами, основним капіталом, нерухомістю;
3.похідні — це особливі фондові цінності, які фіксують проміжні права партнерів у процесі укладання угоди (опціони, ф’ючерси, варанти тощо). Вони належать до фіктивного капіталу другого і третього порядків, не дають ні права власності, ні права на отримання доходу, але засвідчують право на купівлю або продаж цінних паперів різних видів. Головним завданням операцій з ними є одержання прибутку від більш точного прогнозування зміни цін на фондовому ринку.
За ознакою дроблення цінні папери поділяються на:
1.роздріблювані-номінальну вартість яких може бути змінено;
2.нероздріблювані- номінальна вартість яких залишається незмінною протягом усього строку чинності папера.
За ознакою порядку передачі майнових прав (форми виплати дивідендів чи відсотків) вирізняють цінні папери:
1.іменні-які засвідчують право власності конкретної особи, а перехід цих прав потребує обов’язкової ідентифікації (підтвердження особи) власника;
2.на пред’явника-які є безособовими, і перехід прав власності не потребує ідентифікації його попереднього власника;
3.переказні- які містять зобов’язання власника сплатити певну суму грошей у зазначений термін в обумовленому місці певній особі.3
Відповідно до чинного законодавства в Україні функціонують такі види цінних паперів:
3Пухтаєвич Г.О. «Аналіз національної економіки» ст. 125-129
Акція — цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.
Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації всіх видів розповсюджуються на підприємствах і серед громадян на добровільних засадах. 4
Казначейські зобов’язання — вид цінних паперів на пред’явника,
що розміщуються виключно на добровільних
засадах серед населення, засвідчують
внесення їх власниками грошових коштів
до бюджету і дають право на одержання
фінансового доходу. Випускаються такі
види казначейських зобов’язань: довгострокові
(від 5 до 10 років), середньострокові (від
1 до 5 років), короткострокові (до одного
року).
Ощадний сертифікат — письмове свідоцтво банку
про депонування грошових коштів, яке
засвідчує право власника на одержання
після закінчення встановленого строку
депозиту і відсотків по ньому. Ощадні
сертифікати видаються строкові (під певний
договірний відсоток на визначений строк)
або до запитання, іменні та на пред’явника.
Іменні сертифікати обігу не підлягають,
а їх продаж (відчуження) іншим особам
є недійсним.
Вексель — цінний
папір, що засвідчує безумовне грошове
зобов’язання векселедавця сплатити
після настання строку визначену суму
грошей власнику векселя (векселедержателю).
Векселі можуть бути простими і переказними.4
4Мендрул О.Г., Шевчук І.А. «Ринок цінних паперів: Навчальний посібник.» ст.85-95
Інвестиційний сертифікат — це цінний папір, що випускається компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду. Зазначене свідоцтво про частку (участь) в спеціальному фонді цінних паперів (інвестиційному фонді) дає право власності інвестора на частку у фонді та одержання визначеного доходу.
Приватизаційні папери — це особливий вид державних цінних паперів, що засвідчують право-власника на безоплатне одержання в процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду. Приватизаційні папери можуть бути лише іменними.