Ринок цінних паперів

Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2013 в 19:40, курсовая работа

Описание работы

Метою роботи є аналіз стану і розвитку фондового ринку в Україні в умовах становлення ринкових відносин.
Предметом дослідження є проблеми відтворювального та інвестиційного процесів в Україні.
Об'єктом дослідження є фондовий ринок України.

Содержание

Вступ………………………………………………………………….......2-3
1)Поняття ринку цінних паперів та його форми………………………4-14
2)Фондова біржа як організований ринок цінних паперів…………..15-24
3)Особливості формування ринку цінних паперів в Україні …….....25-35
Висновки………………………………………………………………..36-38
Список використаної літератури …………………………………………39

Работа содержит 1 файл

курсач.doc

— 298.50 Кб (Скачать)

ПЛАН

 

Вступ………………………………………………………………….......2-3

1)Поняття ринку  цінних паперів та його форми………………………4-14

2)Фондова біржа як організований ринок цінних паперів…………..15-24

3)Особливості формування ринку цінних паперів в Україні …….....25-35

Висновки………………………………………………………………..36-38

Список використаної літератури …………………………………………39

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

    В Україні ринок цінних паперів перебуває на стадії свого становлення, але ще зовсім недавно ринок цінних паперів ми бачили тільки з телеекрана життя Заходу і він здавався абсолютно немислимим в умовах нашої країни. Але все поступово міняється і ось вже і громадяни України стикаються з цим, що має великий вплив на найважливіші аспекти життєвого устрою в країнах з розвиненою ринковою економікою.

    Акції, облігації, сертифікати, чеки, векселі і інші цінні папери, які ще зовсім недавно були новинкою, тепер міцно вкоренилися в наше життя нарівні з такими звичними словами як "біржа" і "депозитарій".

З січня 1992 року працює Українська фондова біржа (УФБ) з Центральним депозитарієм цінних паперів, мережею філій та брокерських контор по всій території України. Зростає кількість позабіржових фінансових посередників, торговців цінними паперами, інвестиційних фондів і компаній.

  Ринок цінних паперів є найвищою формою розвитку товарно-грошових відносин. При гармонійному розвитку, розвинутій інфраструктурі, налагодженому правовому забезпеченні механізмів захисту інтересів всіх його учасників — інвесторів, емітентів, посередників — він є потужним прискорювачем економічного розвитку будь-якої країни.

  На них формуються вихiднi критерiї для оцiнки ефективностіi нових вкладень, здiйснюється економiчний контроль за ефективною дiяльнiстю акцiонерних пiдприємств. Особливо це важливо для "захисту” пiдприємництва вiд наслiдкiв комерцiйного ризику в сучасних умовах, рiзких змiн у структурi свiтового господарства, стрибкiв у динамiцi товарних цiн, вiдсоткових ставок, валютних курсiв.

  Ринки цiнних паперiв ( особливо короткостроковi ) вiдiграють важливу роль у регулюваннi грошового обiгу та кредиту. Досвiд останнiх десятирiч у країнах Заходу свiдчить, що iснування розгалуженої мережi ринкiв цiнних паперiв у багатьох ситуацiях може стримувати розвиток iнфляцiйних процесів. Це пов'язано з тим, що наявнiсть значної кiлькостi рiзних цiнних паперiв допомагає зв'язати частину невитрачених грошових ресурсiв споживачiв, перевести їх з положення незадоволеного поточного попиту в положення, що забеспечує їх збереження. За недостатнього розвитку (або вiдсутностi) ринку цiнних паперiв може скластися драматична проблема розмiщення державних позик, викликана дефiцитнiстю бюджету.

Отже, з усією очевидністю  видно, що дана область ринкових відносин є дуже важливою, складною та актуальною на сьогоднішній день.

 Метою роботи є аналіз стану і розвитку фондового ринку в Україні в умовах становлення ринкових відносин.

 Предметом дослідження є проблеми відтворювального та інвестиційного процесів в Україні.

 Об'єктом дослідження є фондовий ринок України.

 Теоретико-методологічною основою курсової роботи є використання сучасних досягнень вітчизняних і зарубіжних вчених в економічній науці стосовно проблем функціонування фондового ринку. Статистичну базу дослідження становлять дані Державної комісії з цінних папрів та фондового ринку, Держкомстату та економічних і політичних періодичних видань.

В цій роботі будуть розглянуті основні аспекти ринку цінних паперів в Україні, його структура, інструменти та шляхи вирішення  проблем на сучасному етапі.

   При виконанні курсової роботи були використані такі джерела:

1)Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” ; 2) Закону України “Про приватизаційні папери”6 березня 1992 р.

3)Давидов О., Яріш О.В. «Інвестиційна привабливість цінних паперів в Україні»; 4)Давидов О.І., Зінченко Я.В. «Фондові кризи у ринковій економіці\Фінанси України»; 5)Пухтаєвич Г.О. «Аналіз національної економіки»

 

 

Розділ 1. ПОНЯТТЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ  ТА ЙОГО ФОРМИ.

Економічна  природа цінних паперів пов’язана  з грішми.

Предметом торгівлі на фондовому ринку є цінні  папери — грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між продавцем (емітентом) та їх власником, передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків.

Цінні папери акумулюють грошові нагромадження суб’єктів  ринку, які спрямовуються на виробниче та невиробниче вкладення капіталів. Але не кожний грошовий документ є цінним папером, а тільки той, що засвідчує майнове право у формі титулу власності (акції, векселі) або як відносини позички (облігації, сертифікати), тобто є об’єктом угоди та джерелом одержання доходу. Саме тому до цінних паперів не належать боргові розписки, заповіти, лотерейні білети, страхові поліси. Цінні папери прийнято називати фіктивним капіталом, тому що вони практично не мають внутрішньої вартості, а їхня цінність полягає лише у здатності приносити дохід і засвідчувати право власності.

    В умовах ринкових відносин набуває значення і привертає увагу вид майна, як цінні папери. Застосування цінного папера як особливого документа і засвідчення ним майна, наділення його спеціальним правовим режимом відносять до епохи раннього середньовіччя. Зокрема, батьківщиною векселя є Італія, поява його датується XIII ст. Прообразом векселя був супровідний лист одного банкіра-міняйли іншому з проханням виплатити подавцю листа замість сплачених ним грошей відповідну суму в місцевій валюті. Незручності, пов’язані з переміщенням товарів та грошей, усувались, як тільки замість них подавали аркуш паперу, виконаний з додержанням певної форми і з відповідним змістом.

  

 Пухтаєвич Г.О. «Аналіз національної економіки» ст. 123


  У законодавстві сформульовано поняття цінного папера: в ст.1 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” зазначається, що цінні папери — це грошові документи, які засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передавання грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. 2

З викладеного  вище можна виокремити такі ознаки.

1. Цінний папір має документальний характер, тобто є документом офіційного характеру, виконаним за встановленою формою, що містить необхідний мінімум відомостей певного характеру (реквізити), за істинність яких особа — укладач документа несе встановлену законом відповідальність. Встановлена форма засвідчення прав, пов’язаних з цінними паперами, передбачає додержання всіма учасниками фондового ринку приписаних норм і прав. У необхідних випадках повинні бути здійснені державна реєстрація і ліцензування. 
2. Цінний папір засвідчує майнове право або відносини позики. 
3.  Реалізація втіленого в цінному папері права можлива тільки при пред’явленні оригіналу самого документа, що означає зв’язок вираженого в папері права з самим документом.

4. Передавання втіленого в папері майнового права допускається тільки за умови передавання самого папера

5. Відмова від виконання зобов’язання, вираженого цінним папером, можлива при доказовості недобросовісності держателя або при виявленні підробки цінного папера.

       

 

 

2 ст.1 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”


 У сучасному економічному механізмі цінні папери виконують низку функцій. Вони є регулятором суспільного відтворення, забезпечуючи приплив капіталу в одні галузі та відплив капіталу з інших. Цінні папери є знаряддям мобілізації коштів інвесторів. У розвинених країнах значна частина вільного капіталу вкладається безпосередньо в купівлю цінних паперів, які виражають інформаційну функцію та свідчать про стан економіки. Падіння курсу цінних паперів свідчить про погіршення економічної кон’юнктури, а стабілізація курсу або підвищення його — про нормальний економічний стан країн. Крім того, за допомогою цінних паперів здійснюється контроль над економікою та економічними процесами в рамках як макро-, так і мікроекономіки. Економічна ситуація в країні впливає на курси цінних паперів, а ті, у свою чергу, — на функціонування економіки.

 

  Цінні папери розподіляються на три великих групи:

1.пайові — засвідчують відносини співвласності або пайової участі у формуванні статутного фонду і розподіленні прибутку (акції);

2.боргові — опосередковують кредитні відносини (облігації, ощадні сертифікати, депозитні сертифікати, векселі). Пайові та боргові цінні папери об’єднуються в групу фіктивного капіталу першого порядку, тому що емітент відповідає перед інвестором безпосередньо «реальним» майном — грошовими засобами, основним капіталом, нерухомістю;

3.похідні — це особливі фондові цінності, які фіксують проміжні права партнерів у процесі укладання угоди (опціони, ф’ючерси, варанти тощо). Вони належать до фіктивного капіталу другого і третього порядків, не дають ні права власності, ні права на отримання доходу, але засвідчують право на купівлю або продаж цінних паперів різних видів. Головним завданням операцій з ними є одержання прибутку від більш точного прогнозування зміни цін на фондовому ринку.

 

 

   За ознакою дроблення цінні папери поділяються на:

1.роздріблювані-номінальну вартість яких може бути змінено;

2.нероздріблювані- номінальна вартість яких залишається незмінною протягом усього строку чинності папера.

За  ознакою порядку передачі майнових прав (форми виплати дивідендів чи відсотків) вирізняють цінні папери:

1.іменні-які засвідчують право власності конкретної особи, а перехід цих прав потребує обов’язкової ідентифікації (підтвердження особи) власника;

2.на пред’явника-які є безособовими, і перехід прав власності не потребує ідентифікації його попереднього власника;

3.переказні- які містять зобов’язання власника сплатити певну суму грошей у зазначений термін в обумовленому місці певній особі.3

     Відповідно до чинного законодавства в Україні функціонують такі види цінних паперів:

  • акції
  • облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик
  • облігації місцевих позик і облігації підприємств
  • казначейські зобов’язання
  • ощадні сертифікати
  • векселі
  • інвестиційні сертифікати
  • приватизаційні папери.

 

 

 

 

 

  

3Пухтаєвич Г.О. «Аналіз національної економіки» ст. 125-129


  Акція — цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

    Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації всіх видів розповсюджуються на підприємствах і серед громадян на добровільних засадах. 4

   Казначейські зобов’язання — вид цінних паперів на пред’явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу. Випускаються такі види казначейських зобов’язань: довгострокові (від 5 до 10 років), середньострокові (від 1 до 5 років), короткострокові (до одного року). 
  Ощадний сертифікат — письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право власника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і відсотків по ньому. Ощадні сертифікати видаються строкові (під певний договірний відсоток на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред’явника. Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам є недійсним.  
   Вексель — цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути простими і переказними.4 
  

4Мендрул О.Г., Шевчук І.А. «Ринок цінних паперів: Навчальний посібник.» ст.85-95


  Інвестиційний сертифікат — це цінний папір, що випускається компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду. Зазначене свідоцтво про частку (участь) в спеціальному фонді цінних паперів (інвестиційному фонді) дає право власності інвестора на частку у фонді та одержання визначеного доходу.

   Приватизаційні папери — це особливий вид державних цінних паперів, що засвідчують право-власника на безоплатне одержання в процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду. Приватизаційні папери можуть бути лише іменними.

Информация о работе Ринок цінних паперів