Ринок цінних паперів

Усі зазначені  функції фондова біржа може виконувати тільки при розвинутому ринку цінних паперів. ⁷

     Варто зауважити, що в Україні функціонують такі організатори торгівлі цінними паперами: Українська фондова біржа (УФБ), Київська міжнародна фондова біржа (КМФБ), Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ), Донецька фондова біржа (ДФБ), Придніпровська фондова біржа (ПФБ), Позабіржова фондова торговельна система (ПФТС), Південноукраїнська торгово-інформаційна система (м. Миколаїв)

Кількість бірж

(на початок  року)

	Всього  зареєстровано	Універсальні	Товарні та товарно-сировинні	Агропромислові	Фондові біржі  та їх філії	Інші
2003	459	118	201	31	27	82
2004	493	119	227	34	29	84
2005	458	115	244	30	19	50
2006	467	114	258	29	19	47
2007	479	114	272	30	18	45

 

  

 

   Першою виникла УФБ. Перші торги на ній відбулися 6 лютого 1992 р. Нині відкрито 25 її філій по всій Україні. З 1995 р. її конкурентами стали КМФБ, УМВБ, ДФБ і ПФТС.

На УФБ згідно з чинним законодавством можуть випускатися і бути в обігу як державні, так і недержавні цінні папери, укладатися касові угоди й угоди на термін.

Основними ознаками фондової біржі є:

1. фондова біржа-централізований ринок з фіксованим місцем торгівлі, тобто наявністю торговельної площадки;
2. процедура добору найкращих товарів (цінних паперів), що відповідають визначеним вимогам (фінансова стійкість і великі розміри емітента, масовість цінного паперу як однорідного і стандартного товару, масовість попиту тощо);
3. існування процедури добору кращих операторів ринку як членів біржі;
4. наявність тимчасового регламенту торгівлі цінними паперами і стандартними торговельними процедурами;
5. централізація реєстрації угод і розрахунків по них;
6. встановлення офіційних (біржових) котирувань;
7. нагляд за членами біржі (з позиції їх фінансової стійкості, безпечного ведення бізнесу і дотримання етики фондового ринку).

     Фондова біржа отримує права юридичної особи від дня її реєстрації Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку. Статут і правила фондової біржі затверджуються її вищим органом. ⁸

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

⁷Давидов О.І., Зінченко Я.В. «Фондові кризи у ринковій економіці // Фінанси України» ст.76-95

 

 

 

Структура укладених угод на біржах за видами товарів¹

(млн грн.)

	I квартал 2010р.	II квартал 2010р.	III квартал 2010р.	2010р.
Усього	6654,8	11729,7	22936,4	51440,6
Метал і металопродукція	0,7	10,3	13,0	13,5
Будівельні матеріали	52,2	92,5	130,6	205,7
Транспортні засоби	88,6	161,9	171,6	184,5
Лісоматеріали, деревина та вироби із деревини	58,3	123,4	207,3	344,0
Паливо	308,8	1074,4	1683,1	2630,4
вугілля	40,2	442,1	827,7	1376,2
нафта сира	-	-	-	-
газовий конденсат	-	-	-	-
пропан і бутан скраплені	268,6	632,2	855,5	1208,3
Хімічна продукція	39,4	44,1	44,1	107,4
Непродовольчі товари	1,4	5,0	5,6	9,7
Продукція рослинництва	5110,7	7737,7	17591,2	43787,4
Продукція тваринництва	-	-	-	-
Продукти харчування	590,4	1861,3	2148,8	2272,3
Нерухомість	47,1	100,4	122,5	252,4
Земельні ділянки	1,2	1,5	2,4	3,4
Інші види	356,1	517,1	816,1	1629,9

¹Без урахування фондових бірж та їх філій.

 

 

 

 

 

 

 

 

⁸http://ukrstat.gov.ua

 

 

 

  У статуті фондової біржі містяться такі дані:

• найменування і місцезнаходження фондової біржі і засновників;
• розмір статутного фонду;
• умови і порядок прийняття в члени і виключення з членів фондової біржі;
• права й обов'язки членів фондової біржі;
• організаційна структура фондової біржі;
• компетенція і порядок створення керівних органів;
• порядок і умови відвідування фондової біржі;
• порядок і умови застосування санкцій, установлених фондовою біржею;
• порядок припинення діяльності фондової біржі.

У статуті  можуть передбачатися інші положення  стосовно створення і діяльності фондової біржі.

 Правила фондової біржі повинні передбачати:

• види угод, які укладаються на фондовій біржі;
• порядок торгівлі на фондовій біржі;
• умови допуску цінних паперів на фондову біржу;
• умови і порядок підписки на цінні папери, що котируються на фондовій біржі;
• порядок формування цін, біржового курсу і їх публікації;
• перелік цінних паперів, що котируються на фондовій біржі;
• обов'язки членів фондової біржі щодо ведення обліку й інформації,
• внутрішній розпорядок роботи комісій фондової біржі, порядок їх діяльності;
• види послуг, надані фондовою біржею, розмір плати за них;
• правила ведення розрахунків на фондовій біржі тощо.

Позначення «фондова біржа» або таке, у якому міститься  вираз «фондова біржа», може використовувати у своєму фірмовому найменуванні або рекламі тільки та організація, яка створена в порядку, визначеному статтею 34 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу». ⁹

    Особливістю державного регулювання роботи біржі є те, що Міністерство фінансів призначає своїх представників, уповноважених стежити за дотриманням положень статуту і правил фондової біржі і які мають право брати участь у роботі її керівних органів. Така практика має місце в країнах з розвинутою економікою: наприклад, в Англії, США функціонують державні комісії з нагляду за фондовими біржами. Уряд має намір йти на визнання правонаступництва стосовно цінних паперів і здійснювати компенсацію втрат від їх знецінювання.

Закон передбачає також  особливі умови припинення діяльності фондової біржі. Одним з них є виникнення ситуації, коли в біржі залишається менше 10 членів і протягом 6 місяців у її склад не будуть прийняті нові члени. У такий спосіб законодавство намагається не допустити виникнення монополістів у сфері фондового ринку. ⁸

На фондовій біржі  здійснюються певні операції й угоди, що поділяються на касові і термінові.

За касовими операціями відбувається негайний розрахунок і оформлення.

Найбільш цікаві операції на термін, оскільки вони мають завжди спекулятивний характер, тому в деяких країнах подібні угоди заборонені.

Угоди з преміями передбачають, що одна із сторін має право відмовитися від своїх зобов'язань, а в результаті платить «відступні» іншій стороні.

Продаж без покриття в термін полягає в наступному: гравець бере в борг певну кількість акцій з видачею боргового зобов'язання. Потім продає їх за біржовим курсом, а через термін, очікуючи зниження курсу, він купує їх знову за низькою ціною і повертає власникові, одержавши свій дохід.

 

⁹Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” (із змінами і доповненнями)

Вищий орган  фондової біржі складається з Консультативної Ради (апарат порадників) і Виконавчого органу фондової біржі, що містить апарат фондової біржі, який складається з таких підрозділів:

• організація ринку — встановлення правил торгівлі й організації діяльності ринку, допуск нових членів на біржу, виключення членів, допуск на ринок цінних паперів (листинг);
• поточне управління біржовим ринком — організація поточної роботи ринку (трейдинг);
• організація і нагляд за поточною роботою обліково-операційних, клірингових і депозитарних систем; збір, аналіз і поширення поточної біржової інформації; організація і нагляд за поточною роботою ринків окремих видів цінних паперів (ф'ючерсні й опціонні секції тощо);
• нагляд за станом ринку — контроль стану і тенденцій розвитку біржового ринку, зовнішнє спостереження й оцінка фінансово-господарського становища компаній-членів фондової біржі, дисциплінарне спостереження й адміністративні санкції;
• зовнішні зв'язки і послуги — міжнародні зв'язки; зв'язки з громадськістю; послуги публіці, компаніям-емітентам, компаніям-членам фондової біржі.
• розвиток — маркетинг і управління стратегічним розвитком; розробка нових технологічних й інформаційних систем для торговельної, обліково-адміністративної й інформаційної діяльності фондової біржі.

Поряд з торгівлею  цінними паперами на фондовій біржі існує позабіржовий ринок, що охоплює ринок операцій з цінними паперами, який функціонує поза фондовою біржею.

Через цей ринок проходить  більшість первинних розміщень  і торгівля паперами гіршої якості (порівняно з зареєстрованими на біржі).

Разом з тим, існують  перехідні форми, так звані «прибіржові» ринки, що розмивають чітку межу між  біржовими і позабіржовими ринками, — це «другі», «треті», «рівнобіжні» ринки, які створюються фондовими біржами і знаходяться під їх регулюючим впливом.

  Як правило, подібні ринки мають більш низькі вимоги до якості цінних паперів, містять у собі акції малих і середніх компаній, підтримуючи при цьому регулярність торгівлі, котирування і єдність правил.

Виникнення цих ринків було обумовлене прагненням фондових бірж розширити свій ринок, а також бажанням створити упорядкований, регульований ринок цінних паперів для фінансування невеликих і середніх компаній, що є носіями найбільш сучасних технологій. З іншого боку, з позабіржового обороту виникають організовані системи торгівлі цінними паперами, що мають комп'ютерну основу й аналоги територіально розподіленої електронної біржі.

Нині ринок цінних паперів в Україні знаходиться  в стадії формування і розвитку. Поки ще не існує чіткої системи розміщення цінних паперів як для вітчизняних, так і для іноземних фізичних і юридичних осіб, немає чіткого і повного правового забезпечення функціонування національного ринку цінних паперів, достовірного і докладного інформаційного забезпечення, захисту від підробки цінних паперів та ін.

Подальший розвиток українського фондового ринку стримується рядом об'єктивних і суб'єктивних факторів, основними з яких є такі:

• криза української економіки, інфляція, відсутність твердої національної грошової одиниці;
• відставання існуючої законодавчої і нормативно-правової бази функціонування фондового ринку і розвитку властивих йому реальних процесів (як приклад можна згадати ситуацію, що склалася з трастами й іншими фінансовими посередниками);
• недостатність державного регулювання національного ринку цінних паперів;
• слабкий розвиток первинного ринку цінних паперів, невелика кількість операцій з похідними від цінних паперів;
• відсутність гарантій щодо операцій з цінними паперами, недовіра населення і його психологічна непідготовленість до операцій на фондовому ринку;
• зубожіння більшої частини населення, його низька купівельна спроможність, що заважає появі масового приватного інвестора;
• відсутність гарантій держави щодо захисту грошових заощаджень населення, у тому числі й у цінних паперах.