Ринок цінних паперів

Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2013 в 19:40, курсовая работа

Описание работы

Метою роботи є аналіз стану і розвитку фондового ринку в Україні в умовах становлення ринкових відносин.
Предметом дослідження є проблеми відтворювального та інвестиційного процесів в Україні.
Об'єктом дослідження є фондовий ринок України.

Содержание

Вступ………………………………………………………………….......2-3
1)Поняття ринку цінних паперів та його форми………………………4-14
2)Фондова біржа як організований ринок цінних паперів…………..15-24
3)Особливості формування ринку цінних паперів в Україні …….....25-35
Висновки………………………………………………………………..36-38
Список використаної літератури …………………………………………39

Работа содержит 1 файл

курсач.doc

— 298.50 Кб (Скачать)

 

 

Основні показники діяльності торговців  цінними паперами

за ІІI квартал 2009 року

 

Місце виконання договору

Всього

Біржовий  ринок

Позабіржовий  ринок

Загальна кількість  виконаних договорів, шт.

87 712

58 348

146 060

Обсяг виконаних договорів, млн. грн.

16 733,00

189 499,61

206 232,61

Обсяг виконаних  договорів у розмірі більше 10 млн грн. (млн грн/% до загального обсягу)

13 259,37

144 785,88

158 045,25

79,24%

76,40%

76,63%

Кількість договорів,

обсяг за якими  був більше 10 млн грн, шт.

290

2 899

3 189


 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ   3.ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ.

На сьогодні ринок цінних паперів в Україні  розвивається з кожним днем і розширює сферу своїх інвестиційних можливостей. Вирішальним чинником для такого швидкого розвитку стала катастрофічна нестача грошової маси. А саме однією з основних функцій РЦП є залучення додаткового оборотного капіталу шляхом емісії забезпечених цінних паперів - акцій, облігацій, векселів, депозитарних розписок тощо.

      Від часу набуття Україною незалежності та початку формування ринкової економічної системи країни безперервно йшов процес створення ринку капіталу, або фондового ринку, що характеризувався відокремленням часток (паїв, акцій) суб’єктів господарювання (фізичних та юридичних осіб) у системі обігу пайового (акціонерного) капіталу. Враховуючи той факт, що майже сторіччя економічна система країни функціонувала як така, що не мала ринку приватного капіталу,а весь обіговий капітал був сконцентрований в особі єдиного власника - держави, формування та перехід до цивілізованого ринку приватного капіталу, вищою формою якого є організований фондовий ринок, - досить складна проблема, яка потребує ретельного економічного аналізу і створення власної теоретичної бази функціонування цього сегменту економіки.

   Періодом становлення ринку акцій в Україні вважається 1997 - 1998 роки. В результаті розвитку фондового ринку створилась позабіржова фондова торгова система [ПФТС], що дозволяла укладати угоди в режимі реального часу. Обсяг торгів акціями в ПФТС в 1997р. склав 248.4 млн. грн., 41% якого прийшовся на акції підприємств енергетики, 22.5% - металургії, 17% — хімічної галузі, 9.2% — нафтогазової. Хоча на результатах торгів в першій половині 1998 р. і відбився наслідок несприятливої кон'юнктури на світовому ринку, усе ж ринок працював, збільшувалася його ліквідність. Обсяг торгів акціями склав порядком 136 млн. грн.

 З них 35.3% обсягу торгів прийшлося на акції підприємств енергетики, 23.9% — нафтогазової промисловості, 16.6% - металургії, 9.5% — хімічної промисловості.

Індекс ПФТС визнаний Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК) як єдиний індекс для використання цією організацією для моніторингу  внутрішнього стану українського фондового  ринку. З початку існування індексу  ПФТС — 1 жовтня 1997 р. — він поступово знизився із 100 до 21.62 од. До початку жовтня 1998 р. причиною була світова фінансова криза, що змусила нерезидентів, що домінували на ринку акцій в Україні, репатріювати свої капітали, що природньо, катастрофічні зменшило обсяг ринку. Очевидно, що крім світової кризи було достатньо причин внутрішнього характеру: несприятливий політичний фактор, відсутність перспектив на суттєві економічні реформи, відсутність економічного зростання, криза фінансової системи внутрішнього походження, виснаження внутрішніх інвестиційних ресурсів та ін.

В квітні 1998 р. Україна  як  ринок, що розвивається, була включена до системи індексів МФК, і до індексу IFC Frontier. Дані для обчислення індексу грунтуються на результатах торгівлі в ПФТС і включили до себе 17 українських корпорацій із загальною капіталізацією у 668 млн. дол. США, що в обсязі ВВП [валовий внутрішній продукт] країни становить 1,38%.Значення цього показнику навіть серед країн, що розвиваються в середньому становило близько 30%. В розрахунок капіталізації не приймалися акції,  які належать державі.Якщо враховувати великі частки держави в енергогенеруючих підприємствах ті,що блокують в багатьох інших, очевидним стає занижений рівень капіталізації. Ринкова капіталізація цих підприємств, розрахована на весь статутний фонд, і склала б майже 5 млрд. дол. Цікавий той факт, що частка акцій цих підприємств в обсязі торгів в ПФТС становила в першому півріччі 1998 р. від 93 до 62%. Це свідчить про високу концентрацію ринку акцій в Україні та є показником нерозвинутості ринку і слабкої економіки.

Тому початок приватизації крупних підприємств може сильно змінити галузеву структуру торгівлі.

Завдяки ринку  з'явилася можливість розміщення акцій  деяких українських емітентів крізь  депозитарні розписки на західних ринках.

Ринок дав можливість розрахувати загальноприйняті фондові  індекси по найбільш ліквідним акціям. Так, індекс Р/Е для 17-ти підприємств, зазначених вище, склав за 1997 р. в  середньому 2-8 од., в той час як цей коефіцієнт на розвиненому ринку становить як мінімум 10-12 од. Щоправда, тут існує багато ньюансів, пов'язаних зі державними відмінностями в бухгалтерському обліку, в доступності акцій, в ступені  ризику. Безумовно, спираючись на аналіз українських бухгалтерських форм звітності, не можна достовірно оцінити підприємство. Неадекватність, абсолютна недостатність бухгалтерської інформації робили ринок неповоротким, що придавало особливу цінність інсайдерській інформації. Тому більш реальний в умовах України індекс P/S, бо обсяг продаж є більш реальною величиною у порівнянні з бухгалтерським прибутком. Довіра інвесторів, в основному іноземних, до цього коефіцієнту підтверджується і статистично — відхилення значень цього коефіцієнту по найбільш ліквідним акціям менші, аніж у Р/Е. Середнє значення цього коефіцієнту по відзначеним вище 17-ти підприємствам знаходиться в 1997 р. в межах 0.3-0.5.

На динаміку торгів акціями  впливав досить ємкий ринок ОВГЗ як альтернативний шлях інвестування «коротких» грошей. Наприклад, падіння  доходності ринку ОВГЗ на початку 1998 р. призвело до зростання обсягу торгів акціями в системі ПФТС з 28.8% в січні до 69.77% в квітні.

Однак, незважючи на присутність  іноземного капіталу та наявністі торговельної системи, ринок акцій в Україні  тяжко було назвати таким із-за його низької ліквідності, тобто можна лише констатувати факти угод з акціями, але казати про ринок було б не зовсім вірно.

 

Більш-менш ліквідними можна  було назвати лише акції декількох  емітентів в окремі періоди, при  цьому їхня ліквідність була достатньо умовна, залежала від багатьох факторів, в окремі періоди була  відсутньою і т.д. Тому український ринок акцій з самого початку не сприймався поважними іноземними портфельними інвесторами як сферою прикладання більш-менш значного капіталу.

Ринок акцій, що існував в Україні, представляв собою в основному спекулятивні угоди — просту зміну акціонерів, без  політики емітента на використання цього ринку з метою залучення грошей, тому його стан ніяким чином не відбився на розвитку виробництва. Без цієї політики ринок акцій взагалі неможливий, бо це необхідна передумова становлення публічних корпорацій. Об'єктивною причиною цього стало, по-перше, те, що основа цінності акцій — реальні інвестиційні можливості — у українських корпорацій в існуючих економічних і правових умовах дуже низькі і ризиковані, по-друге, те, що фінансовий ринок України дуже вузький і деформований державними позиками. Суб'єктивна причина — той фактор, що менеджмент корпорацій не враховував акції як інструмент фінансування, ставлячись до нього виключно як до феномену власності.

Загальна причина  — перехідний, характер економіки, що призвів до невідповідності структур планової, і ринкової економіки, внаслідок  чого чисельні підприємства виявилися  неефективними чи просто не сприйнятими  ринком. 10

Для українських  акціонерних товариств актуальним є не завдання оперативного фінансового  менеджменту — зняття вершків  від діяльності інвесторів-спекулянтів, не організація управління ліквідністю  і курсом акції, в тому числі через  депозитарні розписки, звітність, індекси, а завдання стратегічного фінансового менеджменту — знаходження стратегічного інвестора.

 

10http://library.if.ua


На основі викладеного  можна зробити наступні висновки:

1. Ринок акцій  був створений іноземними та  нечисленними українськими інвесторами з метою контролю за певними ринком українських підприємств і діями спекулянтів акціями.

2. Єдиним фактором, здатним у нинішній час зробити  стабільним ринок акцій в Україні,  є розмір і періодичність виплати  дивідендів.

3. В Україні  немає в завершеній формі інституту акціонерної власності, що в нинішній час не зовсім ефективна в основному з причин низького інвестиційного потенціалу колишніх державних підприємств. Тому матеріальні інтереси сприяють переливу коштів, що належать акціонерному товариству, до приватної власності та тіньової економіки.

 

Обсяг виконаних договорів торговцями цінними паперами з розподілом

за  видами ринку, місцем виконання договору та видами цінних паперів

у ІІIкварталі 2009 року, млн грн

 

Вид цінного папера

Біржовий  ринок

В тому числі:

Позабіржовий  ринок

продаж  ОВДП

продаж  ЦП, що належать державі

Первинний ринок

Акції

0,34

0

0

188,94

Облігації підприємств

3 363,95

0

0

431,05

Інші цінні  папери

6 497,64

2 990,82

3 500,75

7 411,56

Всього  на первинному ринку

9 861,94

2 990,82

3 502,06

8 031,55

Вторинний ринок

Акції

3 099,12

0

1,31

63 990,85

Облігації підприємств

1 610,98

0

0

11 883,29

Інші цінні  папери

2 160,97

1 263,66

0

105 593,93

Всього  на вторинному ринку

6 871,06

1 263,66

1,31

181 468,06

Всього

16 733,00

189 499,62


 

Фінансовий  рахунок. Рахунки інституційних секторів економіки11

(у фактичних  цінах; млн.грн.)

 

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Зміни в зобов’язаннях і чистому  багатстві

Чисте кредитування (+), 
чисте запозичення (–)

15521

36829

13156

–7745

–26086

–67384

516

Статистична розбіжність

5239

154

959

–555

5940

–4601

6425

Чисте прийняття фінансових зобов’язань

6510

43129

81584

94336

196471

189927

47740

Готівкові гроші  та депозити

1497

1751

4562

81

8499

14919

–9724

Цінні папери, крім акцій

4934

11347

13755

17046

29018

–11556

–12612

Кредити та позики

4141

18192

23421

45005

88380

95868

–12094

Акції та інші види участі в капіталі

–1498

8800

39950

27901

53560

57365

38397

Страхові технічні резерви

–17

Інша кредиторська заборгованість

–2564

3039

–104

4303

17014

33331

43790

Зміни в активах

Чисте придбання фінансових активів

16792

79804

93781

87146

164445

127144

41831

Монетарне золото та спеціальні права запозичення

–59

–80

51

96

111

120

–146

Готівкові гроші  та депозити

12123

36173

57265

36284

91198

71151

61898

Цінні папери, крім акцій

2679

1093

16351

21699

32158

7785

–21727

Кредити та позики

53

972

1076

1116

3091

2378

2252

Акції та інші види участі в капіталі

156

–50

1493

–632

3896

5164

1592

Страхові технічні резерви

Інша дебіторська заборгованість

1840

41696

17545

28583

33991

40546

–2038

Информация о работе Ринок цінних паперів