Наслідки нерівномірного розподілу в економіці України

Альтернативний підхід спирається на так звані індикатори ризику бідності, тобто на наявність у сім'ї (домогосподарства) однієї або кількох ознак, що тісно  корелюють з бідністю. Прикладом  може бути наявність не менше 5 дітей, відсутність у сім'ї осіб молодше 75 років тощо. Переваги такого підходу  обумовлені спрощенням процедури надання  допомоги і відповідним скороченням  адміністративних витрат. Недоліки пов'язані  з тим, що всі індикатори ризиків  бідності є непрямими і пов'язані  з бідністю стохастично, а не функціонально. Відповідно можливі помилки у  забезпеченні адресності: неповнота  охоплення бідних або навпаки  надання допомоги небідним. Значною  мірою запобігти розпилу коштів може так званий механізм самоідентифікації  або само адресності. Його ідея зводиться  до формування таких видів допомоги, які прагнуть отримувати тільки дійсно бідні верстви населення. Прикладом, прийнятним для працездатних верств суспільства, можуть бути програми громадських робіт з оплатою не вище порогу бідності. Потребує істотного посилення увага до осіб з обмеженими фізичними можливостями, яким необхідно створити максимально сприятливі умови для адаптації до суспільного життя, професійної реабілітації та зайнятості, запобігання соціальній ізоляції. Першим кроком до розробки державної стратегії підвищення рівня життя та подолання бідності в Україні стало Послання Президента України до Верховної Ради України в 2001 році, де вперше на державному рівні було проаналізовано наявні проблеми і окреслено основні напрями дій. У розвиток ідей послання Кабінетом міністрів було розроблено Стратегію подолання бідності, яку затвердив своїм Указом Президент України. Стратегія визначила систему пріоритетів на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу. Сьогодні необхідна координація різнопланових зусиль щодо подолання бідності, їх концентрація в рамках практичної реалізації Стратегії.

Досить швидко адресними  діями (переважно пасивного характеру) можна викорінити абсолютну бідність у найгостріших її проявах. Пом'якшення  відносної бідності, пов'язаної насамперед з економічною нерівністю населення, вимагає більше часу і зусиль передусім  активного характеру. Що ж стосується суб'єктивної бідності, то для запобігання  соціальних конфліктів, до яких вона може призвести, необхідні час, довіра до влади на всіх рівнях і узгоджені  дії чи не всіх соціальних інститутів суспільства.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Державне регулювання  доходів населення - сукупність законодавчих норм та виконавчих і контролюючих важелів та заходів, що реалізуються уповноваженими державними установами для стабілізації доходів і їх зростання, а також недопущення їх надмірної диференціації та зменшення масштабів бідності. Регулювання доходів державою спрямоване на створення умов, які сприяють нормальному відтворенню робочої сили, нагромадження людського капіталу, посилення мотивації найманих працівників до трудової діяльності, надання допомоги тим, хто не може забезпечити собі певного рівня доходу.

Державне регулювання  доходів населення в Україні, було суперечливим, непослідовним і  непродуманим. Передовсім це стосується регулювання оплати праці, індексації доходів і оподаткування. Уряд намагався  захистити реальні доходи населення  збільшенням соціальних виплат, наданням різноманітних видів допомоги та дотацій. Водночас проводилася політика консервації доходів. Все це призвело до значних змін у функціональному  та родинному розподілі доходів. Демонтаж командно-адміністративної системи  і закладання основ ринкової економіки  спричинили низку негативних тенденцій  у розподілі доходів.

Формування ринкових відносин не може не супроводжуватися диференціацією доходів. В Україні диференціація  доходів набула, небажаних масштабів. В останні роки доходи 10% найбагатшого населення перевищують у 13 разів  доходи 10% найбіднішого. Коефіцієнт Джині, розрахований за рівнем подушного грошового  доходу, становить 35-36, в той час  як оптимальний для ринкової економіки  не перевищує 26. За останні роки у  вітчизняній економіці розширилася  зона малозабезпеченості і бідності. Згідно з нашими розрахунками, 12-16% населення  країни мали подушний сукупний дохід, що нижчий межі бідності, а 26-28% населення -- нижчий межі малозабезпеченості. Ця значна частина населення не має  змоги споживати товари і послуги навіть на мінімальному рівні.

Для усунення надмірної диференціації  доходів та звуження зони малозабезпеченості необхідно:

1. скасувати оподаткування трансферних платежів;
2. підвищити рівень неоподатковуваного мінімуму;
3. розширити базу оподаткування;
4. запровадити систему загальнообов'язкового державного соціального страхування;
5. поліпшувати механізм надання соціальної допомоги;
6. ухвалити та реалізувати Програму подолання бідності в Україні;
7. забезпечити зростання вітчизняної економіки.

Формування працездатної частини людського капіталу гальмують  масові вкрай низький розмір, що призводить до різкого падіння рівнів споживання населення, погіршення структури  його харчування. Оскільки немає впевненості  у завтрашньому дні, населення перебуває  у стані постійного стресу, що ставить  під загрозу його здоров'я, сприяє зниженню показників демографічного відтворення, і саме виживання значної частини  населення, є серйозною загрозою для майбутнього України. Погіршення економічного становища більшої  частини населення призводить до наростання зневіри в економічні реформи, економічна політика ризикує  втратити свою соціальну базу, що призведе до різкого зниження її ефективності та значних соціальних втрат від  реформ.

Як наслідок - сьогодні для розв'язання кризових явищ потрібні значно складніші заходи, аніж ті, які можна було вжити раніше.

Зрозуміло, що політичні  та економічні трансформації самі по собі не призведуть до бажаного ефекту - створення демократичної, ринково зорієнтованої держави, якщо не буде враховано інтереси та не буде адаптовано до нових умов суб'єкта цих перетворень - населення.

Виходячи з багатовимірності людського розвитку, основними показниками  людського капіталу можна вважати: тривалість життя при народженні, стан здоров'я населення, сумарний коефіцієнт плідності, рівень освіти населення та рівень його доходів.

Список використаної літератури

1. Дідківська Л.І., Головко  Л.С. - Державне регулювання економіки  - К.: Знання, 2004. - 213 с.

2. Стратегія економічного  і соціального розвитку України  (2004-2015 роки) “Шляхом Європейської  інтеграції” - Авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін.; Нац. ін-т  стратег. дослідж., Ін-т екон. прогнозування  НАН України, М-во економіки  та з питань європ. інтегр. України. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. - 416 с.

3. Загальнообов'язкове державне  соціальне страхування та пенсійне  забезпечення : у цифрах і фактах - К.: Міністерство праці та соціальної  політики України, Пенсійний фонд  України, 2004. - 45 с.

4. Іванова О.Л. - Соціальна  політика : теоретичні аспекти. - К.: Академія, 2003. - 107с.

5. Мельник А.Ф. - Державне  регулювання економіки. - К.: Знання, 2004. - 358 с.

6. Морозова Т.Г., А.В. Пукулькина. - Государственное регулирование  экономики и социальный комплекс. - М.: Финстатинформ, 2001. - 217 с.

7. Чистов С.М., Никифоров  А.Є. - Державне регулювання економіки. - К.: КНЕУ, 2000. - 314 с.

8. Михасюк І., Мельник А. - Державне регулювання економіки. - Л.: Українські технології, 2003. - 494 с.

9. Шестакова Е. - Реформирование  системы социальной защиты населения  в странах Восточной Европы. - М.: МэиМО. - 2000, №1.

10. Український фінансовий  сайт -http://ufs.kiev.ua/

11. Переваги і недоліки  оновленого бюджету. - Журнал ТПП  України “Діловий Вісник”, 2005, №  5.

12. Новіков В. - Потенціал  стабільної соціальної політики. - Україна: аспекти праці, 2005, №  1.

13. Дядкова Н. - Про заходи  щодо підвищення результативності  роботи міністерства праці та  соціальної політики. - Україна: аспекти  праці, 2005, № 2.

14. Ліванова Є. - Проблеми  майнового розшарування населення  України. - Україна: аспекти праці, 2005, № 4.

15. Соціальний захист як  ознака цивілізаційного суспільства. - Віче, 2005, №5.

16. Державний комітет статистики  України - hhtp://www.ukrstat.gov.ua/

17. Про індексацію грошових  доходів населення: Закон України  з доповненнями. - http://zakon.rada.gov.ua/

18. Про державні соціальні  стандарти та державні соціальні  гарантії: Закон України. - http://zakon.rada.gov.ua/

19. Про внесення змін  до Закону України “Про Державний  бюджет України на 2005 рік”. - http://zakon.rada.gov.ua/

20. Про зайнятість населення:  Закон України з доповненнями. - http://zakon.rada.gov.ua/