Напрямки покращення системи планування та забезпечення технологічною остнасткою

Продовж. Табл. 2.2

     Питома  вага техніки й обладнання, яке знаходиться у безпосередній експлуатації, виражається за допомогою коефіцієнта структури техніки, який розраховується по наступній формулі: 

     _{Кстрi =} ^N_iр  _{, де}

     ^N_i^з 

N_i^р - фактичний кількість i-го виду обладнання або техніки, яка знаходиться у роботі;

N_i^з - загальна кількість i-го виду техніки й обладнання підприємства.

     Відомості про кількість техніки, яка знаходиться в експлуатації, а також у капітальних ремонтах, монтажах демонтажах  і резерві наведена у таблиці 2.2. У цій таблиці також представлені результати розрахунку коефіцієнта структури по видах техніки й обладнання підприємства.

Розділ 3 Напрямки покращення системи  планування та забезпечення технологічною  остнасткою 
 

     Підвищення  ефективності використання основних засобів  підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

     Для нормального функціонування підприємства, необхідна наявність визначених устаткування, транспорту, будівель і  т.п.. Основні виробничі фонди, що складаються з будинків, споруджень, машин, устаткування й інших засобів праці, що беруть участь у процесі виробництва, є самою головною основою діяльності фірми. Без їхньої наявності навряд чи змогло б підприємство розпочати свою діяльність [12,4].

     Раціональне й ощадливе використання основних фондів підприємства є на сьогодні однією з найактуальніших задач, що стоять перед підприємством.

     Висока  ступінь зносу активної частини основних фондів свідчить про негайну необхідність введення у експлуатацію нових об'єктів основних засобів замість істотно зношених, що дозволило б не перенавантажувати собівартість продукції зростаючими витратами на ремонт старої техніки й обладнання, а також не відволікати і без того не досить великі кошти амортизаційного фонду підприємства на фінансування капітальних ремонтів.

     Отже  наявна необхідність термінового оновлення основних фондів підприємства, при цьому найближчим часом необхідно буде замінити близько 80% всього обладнання підприємства. Якщо на підприємстві не буде негайно розпочате відновлення активної частини своїх ОЗ, то протягом найближчих 3-4 років практично все устаткування прийде до повної непридатності, а число капітальних і поточних ремонтів зросте до критичної величини, що призведе до численних простоїв обладнання і значного збільшення собівартості продукції в частині витрат на ремонт і обслуговування устаткування і зниженню її якості через моральне і фізичне старіння ОФ підприємства [2,17].

     До того ж, що велика частина обладнання підприємства є істотно зношеною, далеко не все устаткування знаходиться у експлуатації. Значна частина техніки і обладнання підприємства перебуває в капітальному ремонті, монтажах, демонтажах і резерві, що істотно знижує ефективність використання основних засобів підприємства.

     Отже, якби основні фонди, які марно простоюють на підприємстві,  були б реалізовані за їх залишковою вартістю, а кошти від цієї реалізації були б покладені у банк, то підприємство отримувало б у вигляді депозитних відсотків. додаткового прибутку щорічно. Однак при застосуванні часткового способу відтворювання підприємство не зможе цілковито позбутися непродуктивного збільшення основних фондів, тільки перехід на повний спосіб відтворювання дозволить підприємству реалізувати техніку й обладнання, яке марно простоює, і отримувати вищезазначений прибуток.

     Зменшити  витрати на утримання  і експлуатацію основних фондів, шляхом встановлення жорстких нормативів витрат матеріалів і електроенергії на основні фонди  підприємства і здійснення контролю за їх дотриманням. Позбутися або  максимально скоротити непродуктивне збільшення техніки й обладнання, за рахунок реалізації обладнання, яке практично постійно простоює, а також зношеного обладнання, яке вимагає частих ремонтів, тобто перейти від часткового способу відтворювання основних засобів до повного. Це дозволило б істотно скоротити витрати, пов'язані із утриманням невживаного устаткування, а також ремонтом зношеної техніки [13].

     Досягти повного усунення або значного скорочення непродуктивного збільшення основних фондів за рахунок переходу від значного способу відтворювання основних засобів до повного. Повний спосіб відтворювання дозволить позбавитися значних витрат на капітальний ремонт і утримання обладнання, оскільки цей спосіб відтворювання передбачає, що стара зношена техніка не зазнає постійних ремонтів (як при частковому способі відтворювання), а реалізується за залишковою вартістю, або здається в металобрухт, а замість цієї техніки буде придбаватися нове більш сучасне обладнання.

     Придбання нової техніки замість застарілого  обладнання дозволить істотно скоротити непродуктивне збільшення основних фондів, за рахунок того, що зовсім невелика кількість техніки буде знаходитися у монтажі і демонтажі (при заміні старої зношеної техніки на нову), резерв устаткування можна істотно скоротити, оскільки нове обладнання набагато надійніше, ніж зношене, яке неодноразово зазнавало капітальних ремонтів.

     Крім  переходу до повного способу відтворювання, скорочення величини основних засобів, яке практично не застосовуються, також можливо за рахунок виявлення і реалізації (або здача у металобрухт у разі істотного зношування) непотрібного обладнання або обладнання, що використовується на незначну частину своєї потенційної виробничої потужності. Також доцільно зробити реорганізацію структури устаткування таким чином, щоб забезпечити оптимальну (тобто відповідну найбільшій економічній віддачі) величину виробничої потужності. Слід однак враховувати, що при цьому необхідно буде зберегти можливість зміни виробничих потужностей, щоб мати можливість пристосовуватися до величини замовлень, що змінюється,  а також можливих коливань ринкової кон'юнктури [20]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 
 

     Загальна характеристика шахти «Павлоградська» показує, що шахта розробляє вельми тонкі, але досить якісні вугільні пласти на відносно малих кутах падіння (до 10°), що дозволяють застосовувати погоризонтний спосіб розробки шахтного поля.

   Фінансовий  стан підприємства розкриває не лише ступінь його життєдіяльності, а  й потужність чинників розвитку. Очевидно, що найстійкішим є статичний стан, тобто стан спокою.

   Застосування  терміну стабільність до характеристики фінансового стану підприємства є ознакою сталості (постійності) руху як динамічного процесу, що має певну швидкість, темп вимір прояву у порівняні розмірностей теперішнього стану з минулим. Застосування терміну рівновага до динамічного процесу характеризує сталість його прояву в часі, тобто динамічну стійкість [14].

   Аналіз  стану основних фондів показав, що на підприємстві застосовується частковий спосіб відтворювання, внаслідок якого техніка й обладнання підприємства є зношеними на 76,34%, а термін повного оновлення техніки становить близько 55,6 років. При цьому у безпосередній експлуатації знаходиться тільки 53,61% робочої техніки і устаткування підприємства.

     Результати  розрахунків показують, що активна частина основних фондів має більш високий відсоток зносу (46,45%) ніж пасивна частина (30,63%). Різниця цих показників дорівнює 15,82% (46,45%-30,63%). Однак це не означає, що об'єкти пасивної частини основних засобів (будівлі, споруди та ін.) є більш новими у порівнянні з технікою й устаткуванням активної частини основних засобів, а швидше за все є наслідком відмінності основних ставок нарахування зносу по цих видах основних фондів (15% - для активної частини і 5% - для пасивної частини основних засобів).

   Основні засоби -- матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійсненна адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

   Для обліку основних засобів підприємства використовують рахунки: № 10 “Основні засоби” і № 13 „ Знос необоротних активів”, 11 “Інші необоротні активи”.

   На  дебеті рахунку №10 “Основні засоби” відображається собівартість основних засобів, що надійшли у звітному періоді, а на кредиті - собівартість основних засобів, що вибули у звітному періоді. Дебетове (і тільки) сальдо означає суму на звітну дату собівартості власних об'єктів основних засобів, що знаходяться у розпорядженні підприємства.

     В останні роки у промисловості  намітилися тенденції постійного зростання основних фондів, які не завжди супроводять ся поліпшенням техніко-економічних показників, що вказує на незадовільний стан та істотне зниження ефективність використання основних фондів. Ефективність використання основних фондів залежить від правильності їх формування і застосування, що вимагає постійного детального аналізу стану і ефективності використання основних фондів в умовах конкретного підприємства [8].

     Для визначення придатності основних засобів  до подальшого використання, неможливості реалізації i неефективності їх відновлення  створюється комiсiя, до складу якої входять: головний інженер, головний механік, головний енергетик, головний бухгалтер, головний технолог та iншi особи. Комiсiя обстежує об'єкт, який підлягає списанню, встановлює його фізичний стан i можливість подальшої експлуатації, з'ясовує причини, які обумовили непридатність (знос, порушення правил експлуатації, аварія), винних осіб, можливість використання окремих вузлів, матерiалiв i здійснює їх оцінку.

     На  основі обстеження об'єкта комiсiя складає  акт про лiквiдацiю основних засобів (форма ОЗ-3 або ОЗ-4 на списання об'єкта). В ньому вказується номер, дата, рік виготовлення або будівництва об'єкта, дата введення його в експлуатацію, початкова вартість, сума зносу, причини вибуття, вартість матеріальних цінностей, одержаних вiд лiквiдацiї повністю чи частково лiквiдовується об'єкт (будинки i споруди можуть бути лiквiдованi частково). Акт виписується у двох примірниках - перший передається в бухгалтерiю, а другий залишається у вiдповiдальної особи i служить пiдставою для здачi на склад матеріальних цінностей, одержаних вiд лiквiдацiї. Акт затверджується керівником організації [22].