Контрольная работа по "Економічна теорія"

    Основна форма підприємства на нижчій стадії розвитку капіталізму в промисловості  – фабрика, а технологічний спосіб виробництва вперше базується не на ручній праці, а  на праці машин. Розвиток  системи машин, перехід  до комплексної механізації виробництва  потребував значної кількості кваліфікованих робітників, верстатників, наладчиків, спеціалістів з виготовлення нової  техніки тощо.  Тому зростав загальноосвітній  рівень робітників. Наприкінці ХІХ  - на початку ХХ ст..  типовою була початкова освіта, а наприкінці 40-х  - на початку 50 – х р. ХХ ст..  –  середня. Внаслідок цього зростає  інтерес до змісту праці, певною мірою  долається однобічний розвиток безпосередніх  виробників, спостерігається певний прогрес розвитку особистості.

    Тіснішим  стає взаємозв’язок наукового і  технічного прогресу. Наприкінці ХІХ  ст.. з’явилася  перша наукова  лабораторія в американській  корпорації «Дженерал електрик». З часом такі лабораторії на гігантських монополістичних підприємствах стають типовими. Поступово створюються матеріальні (об’єктивні)  і духовні (суб’єктивні) передумови для такої революційної форми НТП, якою є НТР, що розгорнулася в середині 50-х р. з розгортанням НТР промисловість, а водночас і розкриття людських сутнісних сил досягають найвищого за всю історію людського суспільства розвитку.

    Термін  «НТР» вперше запровадив у науковий обіг Дж. Бернал  у книзі «Світ без війни», що вийшла в СРСР. З того часу  з’явилося понад 150 визначень сутності НТР у працях вітчизняних та російських науковців. Вони найчастіше розглядають її як передання функцій людини машині, революцію в технологічному способі виробництва, процес інтенсивного зближення науки, техніки й виробництва, зміни в основній продуктивній силі. Найлогічнішим і найлаконічнішим визначенням сутності НТР є її характеристика як революції в технологічному способі виробництва, якщо його розглядати як діалектичну єдність продуктивних сил і техніко – економічних відносин. З урахуванням суперечностей цього способу виробництва можна визначити глибинну сутність НТР.

    НТР – докорінні зміни у взаємодії  людини і природи, а також у  системі продуктивних сил та техніко  – економічних відносин.

    Хоча  суперечність між людиною і природою є глибинною сутністю техніко  – економічної категорії «НТР»  і внаслідок цього належить до неантагоністичних суперечностей, проте за недотримання людиною законів  природи вона може набувати конфліктних, антагоністичних форм розвитку. Оскільки людина є соціобілогічною істотою, то в цьому разі відбувається деформація людської особистості, її деградація,  поглиблюються суперечності всього суспільного способу виробництва, в тому числі суперечності в системі відносин економічної власності.

    Глибинна  сутність НТР виявляється в її основних особливостях.

    НТР – докорінні зміни  у взаємодії людини і природи, в технологічному способі виробництва:

• перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу;
• фундаментальні зміни в техніці;
• докорінні перетворення головної продуктивної сили;
• докорінна зміна предметів праці;
• впровадження принципово нових технологій;
• революція у використовуваних людьми силах природи;
• впровадження принципово нових форм і методів організації виробництва і праці.

    1. Перетворення науки на безпосередньо  продуктивну силу. Наука  - це загальний  духовний продукт суспільного  розвитку, загальний інтелект суспільно  нагромадженого знання. Для  сучасної  науки властиві такі тенденції,  як її кібернетизація, математизація,  космізація, екологізація, посилення орієнтації на людину та ін.

    Функцію безпосередньо продуктивної сили наука  виконує традиційно, тобто через  механізм реалізації наукових винаходів  у машинах, робочій силі, предметах  праці та  інших елементах продуктивних сил, а також через перетворення науки на самостійний фактор виробництва, на  відносно самостійну рушійну  силу економічного прогресу. Перетворення науки на безпосередньо продуктивну  силу супроводжується появою в ній  функції управління виробництвом, розширення меж продуктивної праці сукупного  виробника. У ході цього процесу  поглиблюється також суспільний поділ праці, розширюються масштаби товарного виробництва тощо.

    Найважливішими  особливостями перетворення науки  на безпосередньо продуктивну силу є :

    -          пріоритетність теоретичних знань порівняно з експериментальними;

    -          поступове перетворення науки в більшості галузей на початкову стадію безпосереднього матеріального виробництва;

    -          «онаучування» виробництва, тобто посилення наукового характеру виробничих процесів;

    -          перехід до інтенсивного типу економічного зростання на основі розвитку науки;

    -          перетворення праці ученого на продуктивну працю сукупного працівника;

    -          безпосередній вплив науки на окремі елементи продуктивних сил;

    -          переважання розвитку науки у наукомістких галузях та системі «наука – техніка – виробництво»;

    -          перетворення науково – дослідних та дослідно – конструкторських розробок на важливий фактор НТП, конкурентної боротьби;

    -          перетворення  результатів наукових досліджень на товар;

    2. Фундаментальні зміни в техніці  (штучно створених засобах праці,  які посідають проміжне місце  у взаємодії людини і природи). Центральною ланкою революційного  перетворення в цей період  є істотна якісна зміна робочих  машин і поява четвертої ланки  машин – автоматично керуючого  пристрою, який долає обмеженість  психофізичних можливостей людини  як управляючого суб’єкта й  істотно змінює роль її у  процесі виробництва, який стає  все більш незалежним від сприйняття  людини і прискорюється. Отримуючи  імпульс від розвитку науки,  зокрема від відкриття нових  властивостей матерії, розробки  нової техніки, конструкційних  матеріалів, джерел енергії,  і  у свою  чергу, стимулює розвиток  науки. Поява автомата як найпотужнішої  проміжної ланки між людиною  і предметами праці революціонізує  ставлення людини до природи. 

    Сучасна техніка  все більше охоплює такі види трудової діяльності людини, як технологічна, транспортна, енергетична і контрольно – управлінська. Якщо в умовах машинного виробництва відбувалося технологічне підпорядкування праці капіталом, то автоматизована система машин є матеріальною основою для подолання техніко – економічного відчуження. Працю людини все більше замінює праця машин, людина звільняється не лише від ручної праці, а й від виконавських функцій, частково – від функцій розумової праці нетворчого характеру, все більше виконує функції контролю й управління. Водночас автоматизована техніка «виштовхує» людину з виробництва, зі сфери, в якій вона розкрила свої здібності та властивості, а в управлінні багатьма сучасними автоматами (насамперед дисплеями і моніторами) людина значною мірою втрачає свою особистість.

3. Докорінні  перетворення головної продуктивної сили – працівника. Такі перетворення

    передбачають  перевагу розумових зусиль, духовних  здібностей людини в організації  й управлінні виробництвом, високий  рівень освіти і кваліфікації, що дає  змогу людині швидко переходити до інших видів праці, забезпечує її професійну мобільність. З – поміж  потреб людини вирішальну роль відіграватимуть  потреби у вільній і творчій  праці, універсальному характері дій  особи, у  самовдосконаленні, виявленні  талантів; потреби у  всебічному розвитку здібностей людини до сприйняття знань, максимально можливому подовженні активного життя. З цього моменту  почнеться розвиток людини як само мета, абсолютне виявлення її творчих  обдарувань, усіх людських сутнісних  сил.  Особа, яка володіє «безмежністю своїх потреб і здатністю до їх розширення» (Маркс), стане  могутнім фактором економічного і суспільного  прогресу, що, постійно збагачуючись, прискорюючись, за своїм ефектом ще більше перевищить сукупну дію всіх інших елементів  системи продуктивних сил.

    4. Докорінна   зміна предметів  праці, поява принципово нових  видів матеріалів із наперед  заданими властивостями. Вони  створюються на основі синтезу  використовуваних раніше матеріалів  і речей з необхідними фізико  – хімічними властивостями; 

    5. Революція у використовуваних  людьми силах природи. Уперше  їх було широко використано  під час промислової революції  кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст., коли у безпосередньому виробництві задіяли вітер, пару, електроенергію. За НТР розпочалося використання ядерної енергії, енергії Сонці, океанських припливів, підземного тепла Землі тощо.

    6. впровадження принципово нових  технологій, створених на основі  фундаментальних відкриттів: лазерних, плазмових, мембранних та ін. їм  властиві  маловідходність, зростання продуктивності праці в десятки разів, висока якість продукції, екологічна чистота тощо.

    7. впровадження принципово нових  форм і методів організації  виробництва  і праці. Так,  якщо в попередній період домінуючою  була система Тейлора, то нині переважають автономні бригади, система Мейо, людських стосунків, збагачення змісту праці.

    У сукупності цих ознак НТР розгортається  в цілісну систему, охоплює головні  структурні елементи технологічного способу  виробництва.

    Розкриття основних властивостей НТР дає змогу  розгорнуто, системно визначити її сутність, що полягає в таких революційних  перетвореннях науки, техніки та технології, які зумовлюють докорінні  зміни у взаємодії людини  і  природи, особистісних і речових  факторів виробництва, системи продуктивних сил та їх речові форми, що,  у свою чергу, детермінує принципові зміни  ролі людини в суспільному виробництві, перетворення науки на безпосередньо  продуктивну силу.

    Загалом категорія НТР належить до техніко  – економічних категорій (тобто  тих, що відображають розвиток технологічного способу виробництва, але не відображають еволюцію відносин економічної власності  і господарського механізму). Водночас НТР внаслідок дії закону відповідності  виробничих відносин рівню й характеру  продуктивних сил зумовлює зміни  в інших елементах економічної  системи, тобто соціально – економічні зміни. Проте ці зміни – наслідок дії НТР, атому не є її соціально  – економічною сутністю.