Грошової реформи в Україні

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………2

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження грошової системи і грошових реформ………………………………………………………………………….….4

1. Виникнення і природа грошових систем…………………………………....4
2. Класифікація грошових систем………………………………………………7
3. Типи грошових реформ…………………………………………….………..11

Розділ 2. Аналіз історичної еволюції грошової систем. Грошової реформи в Україні……………………………………………………………………………16

2.1 Становлення і розвиток грошової cистеми в Україні……………………………………………………………………….…...16

2.2 Грошова реформа в Україні. Особливості її проведення і наслідки……..22

2.3 Грошово-кредитна політика в Україні……………………………………..28

Висновки…………………………………………………………………………40

Список використаних джерел………….……………………………………….42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Грошово-валютні  відносини є надзвичайно складною і важливою сферою господарського життя  будь-якої сучасної держави. Органічною частиною системи грошових відносин окремих держав є національна валютна система.

Національна грошова система невіддільна  від реального стану економіки  країни. Вся багатогранність економічних, соціальних і політичних проблем  суспільного розвитку безумовно  позначається й на сфері грошового  обороту. Грошова система має  бути адекватною соціально-економічним  умовам розвитку суспільства. Вдосконалення  грошової системи, зміна її кількісних і якісних характеристик відбувається в ході проведення грошових реформ, які є одним з найважливіших  інструментів грошової політики.

Грошові реформи до яких вдаються окремі держави при виникненні екстремальних ситуацій – глибокого структурного розбалансування всієї системи функціонування та механізму грошового обігу, завжди пов’язане з ризиком. Тут, як засвідчує світова практика, можливі прорахунки та невдачі. Саме це вимагає проведення в кожному випадку, коли йдеться про грошові реформи, глибоких аналітичних розрахунків усебічного підготування. Та світова практика засвідчує, що у багатьох країнах світу завдяки проведенню глибоких грошових реформ вдавалося у стислі строки досягти істотної стабілізації грошового обігу, відтак і загальної санації (оздоровлення) економічного розвитку.

Грошові реформи, що проводились в різні  часи в багатьох країнах, значно відрізнялись за своїми цілями, глибиною реформування діючих грошових систем, методами стабілізації валют, підготовчими заходами тощо.

   Актуальність проблеми полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку економіки грошова система країни повинна бути досить розвинутою для ефективного регулювання стабільності національного грошового курсу валюти.   

    Метою є вивчення  становлення національної грошової  системи, недоліків та розроблення  шляхів їх подолання.

Основними завданнями є:

• дізнатися про виникнення і природу грошових систем;
• класифікувати грошові системи;
• проаналізувати становлення і розвиток грошової системи в Україні;
• дослідити особливості і наслідки грошової реформи;
• визначити напрям грошово-кредитної політики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1.Теоретичні основи дослідження грошової системи і грошових реформ

1. Виникнення і природа грошових систем

Гроші виникають  у ІV-ІІІ тис. до н.е., а грошові  системи лише із зародженням капіталістичного способу виробництва.

 

Сформувалась  грошова система в ХVI-XVII ст., хоч  окремі її елементи (наприклад, види державних  грошових знаків) існували й раніше. З виникненням капіталістичного способу виробництва (який супроводжується  перетворенням натурального господарства на грошове, набуттям товарним виробництвом всезагального характеру та інше) з’являється об’єктивна необхідність в уніфікації форм грошового обігу  і централізації емісії грошей тощо. Це було потрібне для подолання свавілля феодалів у визначенні цінності монет, ліквідації децентралізації у монетній справі та інше.[1,c.155]

У розвитку грошових систем виділяють два етапи:

• коли загальний еквівалент безпосередньо знаходився в обігу і виконував функції грошей;
• коли роль золота ,як загального еквівалента падає, а згодом воно перестає виконувати цю роль, і в обігу функціонують кредитно-паперові гроші.

Гроші виступають основним інструментом функціонування ринкової економіки. Це обумовлюється  тим, що вони опосередковують усі  економічні відносини людей з  приводу купівлі-продажу результатів  їхньої діяльності. Свої функції гроші  виконують у результаті безперервного  руху в сфері обігу.

Рух грошей здійснюється в рамках грошової системи.

Грошова система  — це встановлена державою форма  організації грошового обігу  в країні. Грошова система формується історично і закріплюється законами держави.[16]

 

Елементи грошової  системи

 

Грошова одиниця

 

  встановлений у законодавчому порядку грошовий знак. Вона служить для вимірювання цін товарів та послуг. Грошова одиниця встановлюється законодавством країни з урахуванням соціально-економічних та історичних закономірностей її розвитку.

 

Масштаб цін

 

  засіб вираження вартості у грошових одиницях, що базується на фіксованій державою ваговій кількості металу в грошовій одиниці. Масштаб цін складається під впливом попиту та пропозиції.

 

Емісійна система

 

 установи, що здійснюють випуск грошей і цінних паперів та визначають порядок емісії. Регулюється емісія внутрішнім законодавством країни з урахуванням економічного і валютного стану.

Форми грошей

  матеріалізована в певному  типі загального еквівалента  мінова вартість, яка забезпечує  стабільність обігу товарів і  є стабільним платіжним засобом  у готівковому обігу. Форми  грошей визначаються відповідними  юридичними актами. До них відносяться:  банківські білети, казначейські  білети та розмінні монети. Суттєва відмінність видів грошових знаків у механізмі їх емісії. Випуск банкнот зумовлює кредитна емісія центрального банку. Банківські білети надходять у сферу обігу в зв’язку з видачею кредиту, його погашення зумовлює вилучення грошових знаків з обігу. Казначейські білети випускаються в обіг під час бюджетної емісії, яка проводиться міністерством фінансів (казначейством). Монета – злиток металу, що має встановлені законодавчо форму, вагу, склад металу, певні зображення й написи, включаючи номінал вартості.

 

Валютний курс

 

 це співвідношення грошових  одиниць різних країн, яке визначається  їх купівельною спроможністю. Порядок  готівкової й безготівкової емісії  та обігу грошових знаків встановлюється  державою і регулюється внутрішнім  законодавством країни.

 

Регламентація готівкового та безготівкового грошового обігу

 

  включає визначення сфер  готівкових та безготівкових  розрахунків і режиму використання  грошей на рахунках, форми розрахунків,  порядок платежів тощо. Центральний  банк повинен суворо контролювати  грошовий обіг, сприяти забезпеченню  стабільності грошової одиниці,  регламентувати правила здійснення  безготівкових платежів, форм розрахунків  способів і порядку платежів.  [10,c. 51]

1.2 Класифікація типів грошових систем

В результаті розвитку товарного виробництва  і властивих йому економічних  відносин поступово змінилися, удосконалилися і набували різних форм грошові системи. В історичному аспекті класифікація грошових систем відбувалася за різними  критеріями.

1. Залежно  від форми, в якій функціонують  гроші, виділяють такі види  грошових систем:

— систему  металевого обігу;

— систему  паперово-кредитного обігу.

Система металевого обігу функціонувала в той  період, коли грошовий метал безперервно  перебував в обігу і виконував  всі функції грошей, а банкноти були розмінними на метал.

Металеві  грошові системи виступали у  двох формах: біметалізму і монометалізму. Біметалізм — це грошова система  в якій роль загального еквівалента  законодавчо закріплена за двома  металами: золото і срібло. [5].Хоча система біметалізму проіснувала досить довго (у Західній Європі з XVI до початку XIX ), але виявилася нежиттєздатною, бо суперечила природі грошей як загального еквівалента. Законодавче закріплення металами однакової ролі загального еквівалента не відповідало співвідношенню їхньої реальної ринкової вартості.

У цьому проявлялася  дія закону Коперника - Грешема.[6]

Біметалізм  не відповідав потребам розвинутого  ринкового господарства, оскільки використання двох металів в якості міри вартості суперечило економічній суті цієї функції  грошей. Практика довела, що загальну міру вартості може виконувати лише один метал. Так з’явився монометалізм.

Монометалізм  — це грошова система, за якої роль загального еквівалента виконує  один метал: золото — золотий монометалізм або срібло — срібний монометалізм.

У міру розвитку капіталістичного господарства біметалізм поступається монометалізму, а срібний  монометалізм поступається золотому.[19]

Уперше золотий  монометалізм було запроваджено в Англії (1816р.).У Франції його було введено в 1876-1878рр.,у Росії—в 1897р.

Розрізняють чотири види золотого монометалізму:золотий стандарт,золото злитковий стандарт,золотодевізійний стандарт,золото- доларовий стандарт.[4,c.167]

Система паперово-кредитного обігу являє собою грошові  системи, за яких обіг обслуговують грошові  знаки у паперовій та металевій  формах. У них внутрішня вартість не відповідає номіналу. Такі грошові  системи регулюються державою, яка  бере на себе зобов’язання щодо забезпечення сталості емітованих від її імені  грошових знаків. В історичному аспекті  розрізняють паперові грошові системи  та системи кредитних грошей, що нерозмінні на золото.

За паперової  системи грошового обігу емісія грошових знаків у формі казначейських  білетів здійснюється державним  казначейством з метою покриття дефіциту бюджету країни. В цьому  випадку емісія грошей не зумовлена  потребами товарного обороту. Тому така емісія призводить до збільшення маси паперових грошей в обігу  і до їх знецінення. До емісії грошей у формі казначейських білетів  вдаються здебільшого країни за складної економічної ситуації, викликаної кризовими  явищами, війнами тощо.

У ході грошових реформ світу (1924–1929 рр.) відбулося  повернення до золотого стандарту у  двох нових формах: золотозливкового та зо-лотодевізного стандартів. Золотозливковий  стандарт являє собою грошову  систему, за якою в обігу відсутні золоті монети та їх вільне карбування. Обмін банкнот здійснюється лише на золоті зливки з певним обмеженням. Так, у Великобританії ціна стандартного зливкамасою 12,4 кг становила 1700 фунтів стерлінгів, а у Франції ціна зливка масою 12,7 кг становила 215 тис. франків.

Більшість країн  із досить обмеженою кількістю золотих  запасів (Німеччина, Австрія та інші) перейшли до золотодевізного стандарту. За цим стандартом в обігу відсутні золоті монети та їх вільне карбування. Обмін банкнот здійснювався на іноземну валюту (девізи), яка обмінювалася на золото. У такий спосіб зберігався опосередкований зв’язок паперових  грошей тридцяти країн світу із золотом.

У 30-і роки ХХ ст. в усіх країнах світу утвердилася  система кредитних грошей, нерозмінних  на золото. Сучасні гроші за своєю  суттю є кредитними грошима. Вони безпосередньо пов’язані з господарським  оборотом і реально відображають його розвиток. Отже, сучасні гроші  у своїй основній масі виступають, по-перше, свідченням вартості, або  титулом платоспроможності і, по-друге, реальним відображенням руху товарно-матеріальних цінностей, руху грошового капіталу.

Сучасній  грошовій системі властиві такі риси:

а) втрата прямого і опосередкованого зв’язку із золотом внаслідок  витіснення його з внутрішнього і  зовнішнього обігу;

б) випуск грошей в обіг відбувається не лише з метою здійснення кредитування суб’єктів господарювання, але і  для кредитування держави;

в) розширення безготівкового обігу і зменшення  готівкового;

г) розвиток хронічної  інфляції;

д) здійснення державного регулювання грошового  обігу;

е) відміна офіційного золотого вмісту банкнот і незабезпечення їх розміну  на золото.

Кредитний механізм емісії грошей базується на загальних  принципах кредитування. Це створює  передумови для забезпечення сталості грошей за рахунок формування стабільного  механізму регулювання пропозиції грошей відповідно до потреб обороту  в засобах обігу. Зараз в усьому світі емісія грошей монополізована державою. Вона бере на себе зобов’язання забезпечувати сталість грошових знаків, які емітує центральний емісійний банк від її імені.

За певних умов кредитна природа банківських  білетів може набувати формального  характеру. Розлад економіки суспільства  впливає на характер функціонування кредитно-фінансових установ. Випуск банкнот  з метою покриття бюджетного дефіциту змінює характер їх функціонування. Це призводить до непропорційного збільшення грошової маси в обігу, сприяє виникненню та поглибленню інфляційної ситуації. Так, внаслідок значного зростання грошової маси в 1991-1993 рр. грошова система України мала паперово-грошовий характер. За рахунок кредитів НБУ фінансувався весь дефіцит державного бюджету. Це був період повного розладу економіки, грошової і банківської систем (за 1993 р. інфляція перевищила 10 000%).