Економічний стан та перспективи розвитку торговельного підприємництва

По-перше,  лідери не ставлять під сумнів стратегію,  розроблену ними самими або запрошеними консультантами, і не переглядають її. Інновації завжди пов'язані із маневруванням на невідомому маршруті.  Із зростанням фактора невизначеності цінність чітко продуманої та спланованої стратегії зменшується.  Сутність стратегії в даному випадку - це можливість експериментувати, вчитися та адаптуватися.[14:68]

Другою поширеною  причиною,  згідно з дослідженнями,  є неспроможність керівництва торговельних підприємств правильно роз'яснити працівникам, в якому напрямку розвиватиметься підприємство.  Керівники повинні систематично спілкуватися із персоналом щодо місії,  цінності,  бачення розвитку та стратегії. 

Третя причина  дещо несподівана.  Менеджери,  розмірковуючи  над тим,  як зробити свою організацію більш інноваційною,  останнім часом дещо захопились творчою,  креативною складовою. Звичайно, здатність компаній до інновацій суттєво залежить від творчої складової, але не лише від неї. Здатність компаній до інновацій можна визначити як продукування нових ідей та впроваджування їх у життя.[11:109] 

Стратегія інновацій  може працювати на трьох рівнях,  формуючи інноваційну піраміду.  На найвищому рівні знаходяться  ідеї,  які підтримала компанія і  які фактично стали її стратегічним курсом.  На другому рівні маємо  набір перспективних ідей,  які підтримуються спеціально створеними для цього командами. Основою піраміди є ідеї на їх ранній стадії. Вплив такої піраміди поширюється від вершини до основи.  Тобто інновація,  яка лежить на вершині і впливає на всю компанію, впливає на інновації середньої важливості, а вже ті — на найнижчий рівень інновацій. Проте, успішні інновації можуть рухатися від основи до вершини.  Складовою загальної стратегії торговельного підприємства є інноваційна політика,  яка визначає цілі та умови здійснення інноваційної діяльності підприємства, націленої на підтримання його конкурентоспроможності та оптимальне використання наявного потенціалу.  Інноваційна політика може здійснюватись за такими напрямками:

- поліпшення  якості продукції, послуг, впровадження системи управління якістю;

- забезпечення  конкурентоспроможності підприємства  на ринку; 

- впровадження  ресурсо-ощадних технологій;

- поліпшення  умов праці; 

- екологія діяльності підприємства в межах сучасних вимог до охорони навколишнього середовища. [9:39]

Розробка інноваційної політики торговельного підприємства передбачає визначення цілей і стратегій його розвитку на перспективу,  виходячи з оцінки потенційних можливостей і ресурсів підприємства. Стратегічні цілі відображають дві сторони очікуваного результату:  кількісну  (частка ринку,

товарообіг і  т.  д.),  якісну  (інноваційна  поведінка).  Вихідною базою для вибору і розроблення стратегій підприємств є постановка і формулювання стратегічних цілей. Інноваційними стратегіями торговельних підприємств можуть бути: 

• інноваційна діяльність організації,  спрямована на одержання нових продуктів,  послуг і технологій;  маркетингу й управління;
• перехід до нових організаційних структур;
• застосування нових видів ресурсів і нових підходів до використання традиційних ресурсів. [9:45]

Розрізняють найпоширеніші види інноваційних стратегій підприємства: традиційна, імітаційна, залежна, опортуністська, оборонна, наступальна.

Відповідно, прийняття  торговельними підприємствами тих  чи інших стратегій зумовлено певними особливостями: 

• традиційна – винятково підвищення якості продукції чи послуг;
• імітаційна – залучення інноваційних технологій за рахунок купівлі ліцензій;
• залежна –  дрібні підприємства є підрядниками у крупніших щодо виробництва нового продукту, послуги або виробничого методу;
• опортуністська –  пошук підприємством такого виду продукції чи послуги,  який не потребує особливих витрат на дослідження і впровадження,  але дає змогу упродовж певного періоду одноосібно працювати на ринку;
• оборонна – підвищення технічного рівня діяльності, впровадження досліджень і розробок не для лідируючого місця в певній галузі,  а для утримання стабільної позиції серед інших підприємств у техніко-технологічному розвитку. [8:86]

На жаль, єдиної та успішної для всіх торговельних підприємств моделі інноваційної стратегії не існує. Вибір стратегії залежить від різноманітних виробничих, технічних, ринкових, соціальних,  культурних та інших факторів. Вищезазначені інноваційні стратегії тією чи іншою мірою зв'язані з

інноваційним  ризиком.  Ступінь ризику спрощено можна визначити,  виходячи з того,  що в загальному вигляді будь-яка інноваційна стратегія розпадається на три типи нововведень: 

• стосовно продукту, послуги — існуючий, новий;
• щодо ринку — існуючий, новий;
• відносно технології — існуюча, нова.[8:105]

Узагальнюючи  викладений матеріал,  можна зробити  висновок,  що в умовах ринкової конкуренції  для того, щоб протистояти змінам, підприємства вимушені реалізовувати  інноваційну стратегію, збільшуючи обсяги виробництва, товарообороту, прибутку, підвищуючи продуктивність

праці, прискорюючи  оборотність вкладеного капіталу створенням нових потреб у своїх покупців. В умовах підвищеного ризику торговельним підприємствам найдоцільніше використовувати  одну з таких стратегій:  імітаційну,  опортуністську чи оборонну.  Вибір саме однієї з перелічених

стратегій ґрунтується  на необхідності залучення інноваційних технологій,  які не потребують особливих  витрат на дослідження і впровадження,  але дають змогу упродовж певного  періоду гарантовано зберегти стабільну позицію серед інших підприємств у техніко-технологічному розвитку.[8:123]

Висновки

 

 

Отже, сучасна торгівля розвивається під впливом радикальних змін, що відбуваються в економіці. Торгівля, як і інші галузі економіки, переживає соціально-економічну кризу починаючи з 1990 р. Тому, незважаючи на те, що в 2004-2005 рр. намітилася позитивна динаміка в розвитку торгівлі, ці досягнення не можна порівняти з масштабом падіння обсягу її діяльності в попередні роки.

Інституціональні  зміни в торгівлі стали найбільш суттєвими і вплинули на формування різних каналів реалізації товарів: безпосередньо через магазини, організовані ринки, неформальні ринки.

Значні зміни  в торгівлі значною мірою вплинули на всі підприємства і винятком не було державне підприємство «Суходільський спирт завод».

Державне підприємство «Суходільський спиртовий завод » засновано на основі державної власності і входить до складу Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики України  і є підзвітним йому. Підприємство створене з метою реалізації виробленої продукції, а також активного використання державного майна шляхом запровадження нових технологій, форм організації виробництва, задоволення потреб у спирті, а також іншої продукції і наданні послуг, виходячи із виробничих можливостей і отримані на цій основі прибутку.

Проаналізувавши економічні показники підприємства господарської діяльності, його можна назвати мало прибутковим. Через різні нестабільності в торгівлі в підприємства зменшилися доходи від виробництва продукції, значною мірою збільшилися витрати на виробництво продукції в порівняні з минулими роками, також зменшився дохід працівників підприємства, зріс податок на додану вартість (ПДВ). Все це зумовило нестабільність виробництва даного підприємства.

Але державне підприємство «Суходільський спирт завод» шукає альтернативні шляхи подолання цих проблем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

 

 

1. Апопій В.В., Міщук І.П., Ребицький В.М. та ін. Організація торгівлі:

         підручник. – К.: Цент навчальної літератури, 2005. – 616 с.

2. Каплина С.А. Технологія оптової і роздрібної торгівлі. Р – зв - Д.,
2002. р.

     3. Марцин В.С. Економіка торгівлі.  Підручник –– Київ : Знання,

            2006.–– 402 с.

     4. Гребнева А.І. Економіка торгового підприємства. М., 1996.

     5. Греховодова М. Н. Економіка торгового підприємства.Р-н-Д., 2001.

     6. Дашков Л. П. Комерція й технологія торгівлі.М.,2002.

      7. Технологія й обладнання підприємств торгівлі / за ред. В.М.Ребіцького.

        – К.: Либідь, 1996. – 304 с.

      8. Волков О.  І., Денисенко М. П.,  Гречан А. П. та ін. Економіка та

  організація інноваційної діяльності:  Підручник. /  О.  І.  Волков,  М.  П.

  Денисенко,  А.  П.  Гречан . –  К.:    Центр учбової літератури,

  2007. – 662  с.

      9. Ковтун О.  І. Стратегія підприємства: Підручник. / О.  І. Ковтун. –

  Львів:  «Новий Світ – 2000», 2009. – 680с.

     10.  Краснокутська Н.  В.  Інноваційний менеджмент: Навчальний

   посібник. / Н. В. Краснокутська.  – К.: КНЕУ, 2003. – 504 с.

     11. Мельник Л. Г., Карінцева О.  І.,  Ілляшенко С. М. та ін.. Економіка

   підприємства: Підручник  /Л. Г. Мельник, О.  І. Карінцева, 

   С. М. Ілляшенко / За заг. ред. Л.Г. Мельника. – Суми: ВТД

   «Університетська книга»,   2004. – 648 с.

     12. Базилевич  В. Д.  Економічна  теорія:  політекономія:  підручник  /

           Базидевич В. Д. – К. : Знання, 2006. – 631 с.

     13. Економіка підприємства: Підручник /За загальною редакцією Й.М.

           Петровича. – Львів: «Новий  Світ-2000», 2004. – 680 с.

      14. Гетьман О. О., Шаповал В. М. Економіка підприємства: Навч. посіб. –

           2-ге видання. - К.: Центр учбової  літератури, 2010. - 488 с.

     15. Грабовецький Б. Є.   Економічний аналіз: Навчальний посібник. — К.:

           Центр учбової літератури, 2009. —  256 с..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

Додаток А

Баланс Форма  №1 за 2011р. державне підприємство «СУходільський спирт завод»

Звіт про фінансові результати Форма №2 за 2011р. державне підприємство «Суходільський спирт завод»

Звіт про фінансові  результати Форма №2 за 2010р. державне підприємство «Суходільський спирт завод»

 

Додаток Б

Статут державного підприємства «Суходільський спирт  завод»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕЦЕНЗІЯ

на курсову роботу з економіки торгівлі

студента групи _______________________

П.І.П.________________________________

Основні недоліки і зауваження

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота заслуговує оцінки______________________________

 

 

 

Рецензент________________________________________