МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ 

Кафедра економічної теорії 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з економічної теорії

Тема:

Дефіцитна економіка і деформація циклу 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Захищена на                                                     

„_____” __________________2010 р.

„______________________________”                              

Члени комісії____________________

Виконала:

ст.гр. ОА-21

Колеснікова М.В.

м. Полтава                       ____________________

                      ____________________

  

вул. Коцюбинського  58, к.14

Залікова книжка № _____

Науковий керівник:

д.е.н. проф. Жученко В.С.   

Полтава, 2010

 

ПЛАН 
 

ВСТУП 5

1. ПОНЯТТЯ ДЕФІЦИТНОЇ ЕКОНОМІКИ 7

1. Економічний зміст закону попиту та закону пропозиції……………………7
2. Сутність поняття дефіцитної економіки………………………….…………...12
3. Дефіцит товарів та послуг в адміністративно-командній економічній системі…………………………………………………………………………..16

2. ПРИЧИНИ І  МЕХАНІЗМ ЦИКЛІЧНИХ КОЛИВАНЬ 19

2.1 Причини циклічності  у розвитку економіки 19

2.2 Механізм циклічних коливань 26

3. ДЕФОРМАЦІЯ ЦИКЛУ І ФІНАНСОВО-СТРУКТУРНІ КРИЗИ                              В ЕКОНОМІЦІ 29

3.1 Фінансові кризи і особливості фінансової кризи кінця 90-х рр. 29

3.2 Структурні кризи и структурна перебудова в економіці 32

3.3 Деформація  циклу та антициклічні заходи економіної політики держави 36

ВИСНОВКИ 41

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 43

 

ВСТУП

 

     Одне  з найважливіших завдань економічної  теорії полягає в з’ясуванні причин циклічного розвитку економіки, розкритті фаз циклу і розробці процедури врахування циклічності у діяльності усіх суб’єктів економічної системи. Стосовно першої з названих проблем, треба зауважити, що практично ні один із провідних економістів ХІХ  и  ХХ сторіч не обійшов стороною проблему криз і циклів – Рікардо, Маркс, Мальтус, Сісмонді, Сей та інші. У контексті дефіцитної економіки детальнішого вивчення заслуговує таке поняття як деформація циклу.

     Взаємодія сукупного попиту та сукупної пропозиції впливає на обсяг і динаміку національного  виробництва, зайнятість населення, динаміку цін. Сукупний попит – представлені на ринку в грошовій формі потреби домогосподарств, фірм і держави в споживчих і інвестиційних товарах. Сукупна пропозиція – кількість матеріальних благ і послуг, які підприємства пропонують на ринку домогосподарствам, державі й один одному за відповідними цінами. Взаємодія попиту і пропозиції, їх координація здійснюються на основі цінового механізму і конкуренції. Дана взаємодія веде до формування рівноважної ціни, при якій величини попиту і пропозиції збалансовані. Перебої у механізмі координації попиту і пропозиції породжують надлишки та дефіцити товарів (послуг).

     Основна мета курсової роботи – дослідити особливості функціонування таких економічних аномалій, як дефіцитна економіка й деформація циклу.

     Об’єкт дослідження – дефіцитна економіка і деформація циклу.

     Предмет дослідження: функціонування законів попиту і пропозиції в умовах дефіцитної економіки, механізм деформації циклу як антициклічного заходу держави.

     Завдання  курсової роботи: розкрити суть законів  попиту і пропозиції, визначити їх роль у виникнені товарного дефіциту, окреслити особливості виникнення дефіциту у адміністративно-командній системі, виявити причини циклічності і механізм циклічних коливань в розвитку економіки, охарактеризувати фінансові та структурні кризи в економіці, розкрити значення деформації циклу в антициклічній політиці держави.

     Методи  дослідження: наукові абстракції, аналіз і синтез, індукція та дедукція, математичні методи і моделі, граничний аналіз, аналіз еластичності, моделювання.

 

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ДЕФІЦИТНОЇ ЕКОНОМІКИ 

1. Економічний зміст закону попиту та закону пропозиції

 

     Проста  модель  попиту  і  пропозиції,  на  думку  шведського економіста К. Еклунда, існує майже 200 років, а її більш розвинута форма протягом останніх 100 років є ядром політичної економії. Проста модель відображає поведінку покупця і продавця, співвідношення попиту і пропозиції та динаміку цін під час купівлі-продажу одиниці будь-якого товару.[1]

Згідно  визначення К. Маркса, попит — це представлена на ринку потреба в товарах, а пропозиція — продукт, який перебуває на ринку або може бути доставлений на нього. Американські економісти К. Макконел та С. Брю визначають попит як грошову величину загальної суми всіх товарів і послуг, що призначені для продажу за кожним з можливих рівнів цін. Пропозиція, на їхню думку, — це реальний обсяг вироблених товарів та послуг, на якііснує попит за будь-яким можливим рівнем цін.[17]

      Попит на товар залежить від багатьох факторів. Так, К. Еклунд, розглядаючи попит  покупців на сорочки, називає такі основні фактори: 1) величина їх доходу; 2) кількість сорочок, яку вони вважають за необхідне мати; 3) наявність у них відповідного одягу (джемпери, жилети та ін.), який можна використати замість сорочки); 4) ціни на ці товари (дешевші чи дорожчі вони за сорочки); 5) смак і мода; 6) ціни подібних сорочок.[16]

      Розглядаючи еластичність попиту залежно від  рівня цін, західні економісти сформулювали закон попиту.

      Закон попиту — закон, згідно з яким за незмінюваності всіх інших параметрів зниження ціни зумовлює відповідне зростання величини попиту, і навпаки.[11]

      Отже, між ціною і величиною попиту існує обернена залежність. Про дію  цього закону свідчить, по-перше, те, що низькі ціни посилюють у споживачів бажання купувати товари та успішна практика “розпродажу” товарів за зниженими цінами. По-друге, оскільки споживання підлягає дії принципу знижувальної граничної корисності (покупець товару отримує менше задоволення або корисності від кожної наступної одиниці продукції), то споживачі купують додаткові одиниці продукту лише за умови, що його ціна знижується. По-третє, підтвердженням цього є ефект доходу і ефект заміщення. Ефект доходу вказує на те, що за нижчої ціни товару споживач може купити його, не відмовляючи собі у придбанні інших альтернативних товарів. Ефект заміщення виражається в тому, що за нижчої ціни споживач хоче придбати дешевий товар замість аналогічних, які стали відносно дорожчими.

      Простежуючи ту саму обернену залежність між кількістю реалізованої продукції та ціною, П. Самуельсон сформулював закон поступового зниження попиту. Він пояснює його тим, що: 1) зниження цін на певний товар розширює коло покупців; 2) зниження ціни може спонукати кожного споживача цього товару здійснити додаткові покупки і навпаки; 3) зниження попиту при зростанні ціни пояснюється тим, що у цьому разі споживач намагається замінити його іншими товарами (наприклад, каву чаєм), а також тим, що людина стає біднішою і починає споживати деякі товари у менших кількостях.[6]

      Порівняння  двох варіантів обґрунтування однієї й тієї ж причинно-наслідкової залежності дає підставу стверджувати, що логічніше цей закон сформульовано як закон попиту. Це зумовлено тим, що закон зниження попиту, за П. Самуельсоном, відображає лише одну із сторін взаємозв'язку між попитом і підвищенням цін, а закон попиту виражає також залежність між попитом і зниженням цін. Загалом, сформульовані економічні закони відображають не глибинні, внутрішньо необхідні, суттєві зв'язки між окремими явищами і процесами, а поверхові, на рівні здорового глузду. З цього приводу американські економісти при обґрунтуванні закону попиту зауважували, що здоровий глузд і елементарне спостереження узгоджуються з кривою попиту, а швейцарський економіст К. Еклунд зазначав, що ця модель у простій формі описує деякі з діючих у господарстві сил.[15]

        Вдалий  опис  моделей  та  їх графічним зображенням у праці К. Еклунда (рис. 1.1, 1.2).

                                                 

Ціна                Ціна

        
 

         Величина попиту    Величина пропозиції

                          Обсяг продукції                 Обсяг продукції              Рис. 1.1. Крива попиту   Рис.1.2. Крива пропозиції

                                                     

      На  вертикальній осі (рис. 1.1) зображено ціну сорочок (чим вище, тим дорожчі), а на горизонтальній осі — величину попиту (чим далі вправо, тим більший попит). Кожна точка на кривій попиту показує кількість сорочок, яку споживачі хочуть купити за відповідну ціну. З рухом по лінії донизу ціна знижується, а попит споживачів на сорочки зростає.

      Ситуацію  на ринку з боку пропозиції відображено  на рис. 1.2. Як і у випадку з попитом на сорочки, їх пропозиція теж зумовлена дією низки факторів, основними з яких є: 1) витрати виробництва; 2) мета фірми, від якої значною мірою залежатиме рівень цін (якщо фірма прагне завоювати нові ринки збуту, ціни  можуть бути нижчими); 3) наявність чи відсутність конкурентів на ринку та ін. Для простоти передбачається, що на певному короткому проміжку часу технологія виробництва, продуктивність праці не змінюються й існує досконала конкуренція (наявність багатьох продавців, кожен з яких окремо не може впливати на процес ціноутворення). Лінія пропозиції показує, що для збільшення кількості виготовлюваних сорочок ціна повинна зростати. Кожна точка на лінії з рухом донизу показує ту кількість сорочок, яку товаровиробники згодні виготовити за відповідну ціну.

      Закон пропозиції – загальний економічний закон, згідно з яким між змінами кількості товарів і послуг, які пропонуються на ринку, існує прямо пропорційна залежність (за умови, що інші параметри незмінні).

      Дія закону пропозиції означає, що зростання  ціни на товари і послуги зумовлює збільшення обсягу виробництва товарів і послуг, а зниження цін – скорочення. Від рівня цін на товари та послуги також залежать доходи підприємств – виробників та продавців. Тому із збільшенням цін зростає їх зацікавленість у виробництві більшої кількості товарів. Водночас зростання пропозиції товарів і послуг повинно відбуватися відповідно до обсягів платоспроможного попиту, із зниженням якого товаровиробникам необхідно домагатися зменшення суспільно необхідних витрат на виробництво одиниці продукції за рахунок зростання продуктивності праці, економії ресурсів тощо. [6]

      Перехід до складнішої моделі взаємозв'язку передбачає зіставлення інтересів виробників і споживачів відповідно до пропозиції й попиту та пошук місця їх оптимального поєднання. Графічно така ситуація зображена на рис. 1.3.

      Ціна

          Пропозиція

      

     Р1

                                   Попит

                            

                                                      Обсяг

                    К1              

      Рис. 1.3. Рівновага попиту і пропозиції.

      Обидві  лінії (попиту і пропозиції) перетинаються  в точці, яка відповідає значенню кількості сорочок (К1), та ціни Р₁. За такої кількості цих товарів і ціни на них виробники і споживачі можуть одночасно досягти поставленої мети. За такої ціни споживач оцінює для себе корисність нової сорочки рівновеликою витратам на неї. З боку виробника максимальний дохід (тобто сума, яку фірма може отримати від продажу додаткових сорочок) дорівнюватиме максимальним (граничним) витратам на їх виробництво. Така оптимальна ціна називається ціною рівноваги.[19]

 

1.2    Сутність поняття дефіцитної економіки 

     Спираючись  на визначення дефіцитної економіки, наведеному у Великому економічному словнику Борисова А.Б., дефіцитну економіку можна охарактеризувати як «економіку, в якій спостерігається хронічний дефіцит товарів у торговій мережі».[4]