Аналіз фективності електрозбереження

     Державний комітет з енергозбереження активно підтримує енергоефективні інноваційні ідеї з наступним їх впровадженням у суспільному виробництві України.

     За  останній час Комітетом підготовлено ряд аналітичних матеріалів у сфері енергозбереження з урахуванням усіх факторів що впливають на зниження витрат енергії, зокрема, було проаналізовано стан справ із забезпеченням теплом дитячих закладів України. Виявлено, що в більшості регіонів 30-40% міських загальноосвітніх шкіл і близько 60% сільських шкіл мають проблеми в частині забезпечення теплом та гарячим водопостачанням, що негативно впливає на соціальний захист дітей. Особливо це стосується шкіл, які розташовані у Закарпатській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Рівненській, Херсонській областях та у Автономній Республіці Крим. Такий стан справ забезпечення теплоенергією дитячих закладів викликає глибоке занепокоєння та потребує вжиття кардинальних заходів. З метою створення безпечних умов для життя і здорового розвитку дітей Комітетом розроблена Концепція загальнодержавної цільової програми "Тепло - дітям". Цілком очевидно, що з урахуванням основних засад концепції повинна бути терміново розроблена і реалізована загальнодержавна цільова програма "Тепло - дітям"  [30].

     З метою продовження фінансування проектів з енергозбереження в Україні  за рахунок ЄБРР Держкоменергозбереження проводить підготовку проекту "Фінансування УкрЕско (друга фаза)", що надасть можливість залучити 20 млн. доларів США кредиту ЄБРР. На даний час отримано офіційне рішення ЄБРР про підтвердження результатів переговорів. Готується розпорядження Президента про підписання Кредитної та Проектної угод щодо проекту "Фінансування УкрЕско (друга фаза)" між Урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку.

     Проте енергомісткість все ще залишається дуже значною порівняно з енергомісткістю промислово-розвинутих країн. Основними причинами такої ситуації на макроекономічному рівні є такі фактори [30]:

• "тінізація" економіки;
• недоліки тарифо- та ціноутворення;
• монополізація ринків товарів та послуг найбільш енергомістких галузей економіки, зокрема паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунального господарства;
• висока реальна ціна користування фінансово-кредитними ресурсами;
• зміна форми власності та конкретних власників засобів виробництва.

     Передумовою суттєвого впливу цих причин на рівень енергомісткості країни є відсутність адекватного впливу держави на ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів в Україні

     На  сьогодні питання підвищення енергоефективності використання паливно-енергетичних ресурсів в Україні значною мірою залежить і від такого специфічного фактора, як добросовісності власника. Фактичний стан енергоефективності на енергомістких підприємствах доводить, що власники таких підприємств різними способами, подекуди шляхом політичного тиску, домоглися перекладення тягаря забезпечення прибутковості своїх підприємств на інших споживачів енергоресурсів, зокрема через списання боргів за енергоресурси, встановлення пільгових тарифів (цін) на енергоресурси, отримання податкових та митних пільг, зловживання монопольним становищем тощо. Таким чином, економічна ефективність роботи цих підприємств досягається не завдяки запровадженню енергоефективного обладнання та технологій, а шляхом компенсації невиправдано великих енерговитрат за рахунок пільгових режимів господарювання.

     Підсумовуючи, можна констатувати, що існуючі нині численні загрози енергетичній безпеці України зумовлені низкою внутрішніх і зовнішніх чинників.

     До  найбільш впливових внутрішніх чинників належать:

     - відсутність платоспроможного попиту  на енергоресурси в обсязі, достатньому  для задоволення навіть мінімально критичної потреби суспільства;

     - надмірна енергомісткість валового внутрішнього продукту;

     - застарілість і високий рівень  спрацювання основної частини  енергетичних потужностей;

     - недостатній обсяг інвестицій  у розвиток галузей ПЕК;

     - недостатній рівень власного виробництва устаткування та матеріалів для ПЕК;

     - відсутність власного виробництва  ядерного пального (на базі наявних  покладів уранової руди) і забезпечення  повного ядерного циклу;

     - відсутність належного контролю  за своєкорисливими діями трейдерів, що фактично монополізували ринки постачання енергоресурсів;

     - недосконалість нормативно-правового  забезпечення функціонування та  розвитку галузей ПЕК в ринкових  умовах [42].

     Серед зовнішніх чинників найважливішими є:

     - високий рівень монополізації постачання імпортних паливно-енергетичних ресурсів;

     - залежність від імпорту значної  частини виробничого устаткування, матеріалів і послуг для галузей  ПЕК.

     У зв'язку з цим виникає потреба  прийняття на державному рівні стратегії, спрямованої на підвищення енергетичної безпеки України, яка включатиме заходи щодо вирішення проблем:

     - забезпечення платоспроможності  внутрішнього ринку;

     - удосконалення управління ПЕК;

     - зміцнення власної паливно-енергетичної  бази, організацію власного виробництва  паливних елементів для ядерної енергетики;

     - залучення внутрішніх та іноземних  інвестицій у розвиток галузей  ПЕК на основі впровадження  прогресивних технологій генерування,  промислового використання та  споживання енергії;

     - нормалізації ринкових взаємовідносин  між виробниками та споживачами паливно-енергетичних ресурсів в умовах реформування економіки;

     - удосконалення цінової та тарифної  політики в галузі паливно-енергетичних  ресурсів;

     - зменшення залежності національної  економіки від імпорту палива  на основі розвитку власного виробництва і диверсифікації джерел надходження енергоносіїв;

     - використання нетрадиційних джерел  отримання енергії;

     - підвищення екологічної безпеки  при виробництві, транспортуванні  та споживанні палива та енергії.

       З урахуванням і поліпшенням  більшості перерахованих вище  факторів та методів, що впливають  на зниження витрат енергії,  можна зробити гнучку та успішну  стратегію по енергозбереженню, що є передумовою економічного  успіху підприємництва в Україні.