Природні та соціально-економічні передумови розвитку й розміщення фермерського господарства в Україні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Проведене дослідження надає  підставу зробити висновок, що обрана тема є дійсно актуальною. Враховуючи той стан, в якому знаходиться  Україна фермерство є найефективнішою  формою ведення сільського господарства. І незважаючи на всі негаразди та труднощі, які стоять перед фермерськими  господарствами, можна  стверджувати, що  саме  за цією формою  господарств майбутнє аграрного комплексу України. На данний момент, не зважаючи на проблеми, які сьогодні зустрічаються в веденні сільського господарства в Україні, фермерство набирає стрімкої популярності серед населення, з кожним роком кількість фермерських господарств стрімко збільшується, поступово покращується їх матеріальний стан. Але не зважаючи на всі позитивні моменти необхідно негайно реформувати сільське господарство, оскільки маючи один з най потужніших в світі потенціалів Україна поступається в кількості та ефективності виробництва сільськогосподарської продукції.

 Для ефективного ведення  сільського господарства на сам  перед необхідно правові аспекти  функціонування фермерських господарств.  Земельні відносини в Україні регулюються чинними законодавчими актами, згідно з якими запроваджені три рівноправні форми власності: державна, колективна і приватна. Саме на приватній формі власності і грунтується діяльність фермерських господарств як самостійної юридичної одиниці. Розвиток фермерських господарств повинен стимулюватись вільною конкуренцією на ринку з державними і кооперативними підприємствами, бо його основними завданнями, як відомо, є: виробництво, переробка і збут сільськогосподарської продукції; розвиток підсобної діяльності для раціонального використання природних і трудових ресурсів, земельних угідь, поліпшення їх родючості; участь працею або коштами в соціальному розвитку села, де розташоване фермерське господарство.

У сільському господарстві земля є головним засобом виробництва. На відміну від інших засобів  виробництва, за умови правильного  використання земля постійно відновлює  свою родючість, якісно поліпшується. Проте її природна родючість неоднакова в різних природно-кліматичних умовах. Тому в землеробстві праця однакової кваліфікації і фондоозброєності дає різні результати залежно від природних умов, тобто продуктивність праці тут визначається передусім продуктивністю природних ресурсів. Вплив природних факторів на результати виробництва можна обмежити шляхом розвитку продуктивних сил. Йдеться про економічну родючість, підвищення якої досягається через раціональне використання землі, систематичне впровадження нових технологій, досягнень науки і техніки, поліпшення культури землеробства тощо.

Розробка економічно-організаційних заходів повинна скласти основу для подальшої розробки галузевих  програм у рослинництві, тваринництві, переробно-харчовій промисловості, біоенергетиці  тощо. У рослинництві як мінімум необхідно запровадити наступні програми: програма розвитку зернового господарства, програма розвитку олійно-жирового комплексу, програма овочівництва та програма виробництва плодів, ягід та винограду. Окремою галузевою програмою повинна бути програма зрошення, що дозволить відновити інтенсивне виробництво на меліорованих, в першу чергу, на зрошуваних землях нашої держави. У тваринництві повинно бути дві головні програми – програма розвитку молочного скотарства та програм розвитку свинарства. Важливим моментом реформ агропромислового комплексу є відпрацювання програми розвитку переробної і харчової промисловості, головною метою яких повинно стати забезпечення українського населення якісними продуктами харчування на рівні медично-обґрунтованих норм, а також експорту готової продукції, а не сільськогосподарської сировини. Окремою програмою повинна буди програма розвитку біоенергетики, тому що на сьогоднішній день значна частина сільгосппродукції, а саме зерно кукурудзи, насіння ріпаку та інших культур, експортується за кордон, де переробляються на біоетанол та біодизель на європейських заводах. З нашої точки зору, переробка біоенергетичної сировини як мінімум до стану напівфабрикатів повинна проводитися в нашій країні, що забезпечить створення доданої вартості, створення додаткових робочих місць і надходження податків до державного бюджету.

Протягом одного маркетингового року сільськогосптоваровиробники повинні вкладати у виробництво близько 200 мільйонів гривень обігових коштів. З урахуванням, що середній амортизаційний термін використання основних засобів виробництва коливається в аграрному комплексі від 8 до 12 років, а в середньому складає 10 років, амортизаційні відрахування основних засобів виробництва вартістю 250 млрд грн будуть складати близько 25 млрд грн на рік. Таким чином, загальні витрати сільгоспвиробників за виробництво продукції будуть складати близько 225 млрд грн на рік. В той же час вартість виробленої сільськогосподарської продукції протягом маркетингового року нами оцінюється в 340-350 млрд грн. Запропонований механізм інтенсифікації аграрного виробництва шляхом залучення необхідних коштів в аграрне виробництво дасть змогу мати досить високий рівень рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції, який коливатиметься в межах 50-55%, а з урахування державної підтримки 60-65%.

Саме такий підхід дасть  можливість перетворити аграрне  виробництво в провідну галузь економіки.

Хотілося б наголосити на необхідності системного, комплексного підходу до проведення реформ. Тільки виконання всіх економічно-організаційних заходів, може зробити реформу повною та такою, що виконає свою головну мету – перетворить Україну в провідну аграрну державу світу, забезпечить відповідний рівень аграрного виробництва і високі соціальні стандарти для сільських мешканців.

Для виконання поставленого Президентом України В.Ф.Януковичем завдання щодо входження України  до 2020 року до двадцяти найбільш розвинених країн світу необхідно дійсно визнати аграрний сектор економіки одним з найважливіших пріоритетів і провести системну  реформу аграрних відносин у державі. Така реформа повинна базуватися на доктрині розвитку агропродовльчого сектору до 2020 року, яка б гарантувала забезпечення Продовольчої безпеки держави та становлення України як одного з світових лідерів виробництва продовольства і біоенергетичних ресурсів.

Аграрний потенціал України  дозволяє не тільки повністю забезпечити  продовольчу безпеку держави, але  й зробити її одним з найважливіших  гравців на світовому аграрному  ринку, ситуація на якому протягом останніх років різко змінилася. Збільшення споживання продовольства і, в першу чергу, зерна у країнах, що розвиваються, та переорієнтація виробництва з продовольчих цілей на біоенергетику у розвинутих країнах призводить до підвищеного попиту на сільськогосподарську продукцію. Така зовнішньоекономічна ситуація є вкрай сприятливою для аграрного сектору України. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Агроінком, №5-6 2008 ( http://www.iae.kiev.ua)

2. Антонець С.С., Писаренко  В.М., «КОЛИ УКРАЇНА ЗРОЗУМІЄ СВОЮ  ПЛАНЕТАРНУ МІСІЮ?», ВІСНИК Полтавської  державної аграрної академії, №  2, 2011.

3. Дітчук, І.Л. Фізична  географія України: підручник  для 8 класу загальноосвітніх  навчальних закладів,З.: 2008.  256с.

4. Закон України «Про  пріоритетність  розвитку  села  та агропромислового  комплексу   в  народному  господарстві». //В.В.Р. 1992 № 32, c.460.

5.Закон України "Про фермерське господарство",   ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 45, ст.363 ).

6. «Зарубіжний досвід  розвитку ринку землі», газета  «Малинські новини» №10 від 8.01. 2012.

7. Крамаренко І.С. «Переваги  лізингу в забезпеченні матеріально-  технічної бази в підприємствах  АПК.», Економіка аграрного сектора  .

8. Крупка М.І., Островерх П.І., Реверчук С.К., Основи економічної теорії , К.: 2002.- 344с.

9. Крупка Ю. М.,Аграрне  право України, Навчальний посібник  К.: 2006.- 160 c.  

10. Масляк П. О., Шищенко П. Г. Географія України, Пробний підручник для 8-9 класів середньої школи – К.: 1996. 432 с.

11.Л. Ю. Мельник, П.М. Макаренко, Л.Л. Мельник, «Розвиток фермерського землекористування» , ЕкономікаАПК.-2009.- №9.- С. 15 – 21.

12. Месель-Веселяк В.Я., «Напрями забезпечення конкурентоспроможності агарарного виробництва» , Економіка АПК.-2009. №10.- С. 7 – 14.

13. Пістун М. Д., Гуцал В. О., Географія агропромислових комплексів. —К.: 2002. 198 с.

14. Розвиток підприємництва  в АПК України, Л.: 1997. 244с.

15. Стельмащук А.М., Державне регулювання економіки, Навчальний посібник,Т.: 2000. 315 с.

16. Шаблій О., Соціально-економічна  географія України, Л.: 2000. 680с.

17.ЮрінкомК., Аграрне право України. Підручник, К.: 1996. 560с.

18.http://agroua.net/

19. http://minagro.gov.ua/

20. http://uk.wikipedia.org/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А

 Рух тракторів і сільськогосподарських машин у фермерських господарствах України протягом 2009 року

	Наявність на початок року	Надійшло протягом року			Вибуло протягом року			Наяв-ність на кінець року
		всього	у т.ч. купле-но	частка купле-них, %	всього	у т.ч. списа-но	частка списа-них, %
Трактори  (без тракторів на яких, змонтовані  машини)	31335	1735	1217	70,1	1980	446	1,4	31090
Трактори, на яких змонтовані  машини	952	81	47	58,0	94	27	2,8	939
Тракторні причепи	12163	589	275	46,7	767	166	1,4	11985
Сівалки всіх видів	15959	875	610	69,7	844	253	1,6	15990
Картоплесаджалки	697	54	30	55,6	54	16	2,3	697
Комбайни:
зернозбиральні	8702	637	441	69,2	677	178	2,0	8662
кукурудзозбиральні	389	21	8	38,1	39	11	2,8	371
кормозбиральні	575	42	15	35,7	66	20	3,5	551
льонозбиральні	44	–	–	–	6	2	4,5	38
картоплезбиральні	230	25	14	56,0	17	2	0,9	238
Бурякозбиральні машини (без гичкозбиральних)	926	17	10	58,8	90	22	2,4	853
Жатки валкові	2785	196	138	70,4	195	63	2,3	2786
Сінокосарки тракторні	1733	144	102	70,8	174	60	3,5	1703
Дощувальні машини та установки (без  поливних)	371	22	19	86,4	50	10	2,7	343
Доїльні установки та агрегати	494	41	23	56,1	51	30	6,1	484
Роздавачі кормів:
для великої рогатої худоби	156	12	7	58,3	25	10	6,4	143
для свиней	39	24	24	100,0	–	–	–	63
Транспортери для прибирання гною	1012	74	40	54,1	108	48	4,7	978