Автономна Республіка Крим

 

Нікитський ботанічний сад

Історико-культурний потенціал

На державний облік  узято (з урахуванням м. Севастополя) 1004 пам'ятки архітектури та містобудування (з них 216 — національного значення), 7227 пам'яток археології (з них — 21 національного значення), 3861 пам'ятка історії (з них — 13 національного значення), 520 пам'яток монументального мистецтва. До Списку історичних населених місць (міста і селища міського типу) включено 29 населених пунктів: Алупка, Алушта, Армянськ, Балаклава, Бахчисарай, Білогірськ, Гаспра, Гурзуф, Євпаторія, Інкерман, Керч, Коктебель, Кореїз, Лівадія, Масандра, Новий Світ, Ореанда, Партеніт, Саки, Севастополь, Сімеїз, Сімферополь, Старий Крим, Судак, Форос, Феодосія, Чорноморське, Щебетовка, Ялта.                                                                        

У Криму багато пам'яток архітектури зі змішаними стилями Близького Сходу, Візантії, Вірменії.

Музеї та заповідники  Криму:

• Кримський республіканський краєзнавчий музей
• Сімферопольський художній музей
• Лівадійський музей-палац
• Будинок-музей А. П. Чехова
• Кримськотатарський музей мистецтв
• Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник

Лівадійський музей-палац

На території сучасного Сімферополя  у ІІІ столітті до н. е. — IV столітті н. е. знаходилася столиця Скіфської держави — Неаполь Скіфський. Серед визначних пам'яток:

• Парк «Салгірка» (XVIII ст.)
• Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр
• Ляльковий театр і філармонія
• Кримський краєзнавчий музей
• Художній музей

Над Алупкою височіє одна з найпривабливіших гір Криму — Ай-Петрі. У місті розташований один з найкращих палаців і парків України — Воронцовський палац і парк 1830—1846 років.

Воронцовський палац

У Бахчисараї збереглися:

• Ханський палац (XVI-XVIII століть). У приміщенні палацу — Бахчисарайський історико-археологічний музей.
• Успенський печерний монастир (VII-ХІХ століть). У комплексі монастиря — вирубана у скелі Успенська церква VIII століття при дорозі Чуфут-Кале.
• Мечеть Тохтали-Джамі 1707 року.
• Фортеця і печерне місто Чуфут-Кале (Х-XVIII століть).

Ялта із сусідніми селищами і містами є найбільшим всесвітньо відомим курортом Криму. Туристів приваблюють:

• «Ластівчине гніздо» 1911—1912 років
• Вірменська церква 1909—1917 років
• Палац 1831—1836 років
• Полікурівський пагорб — місце поховання визначних діячів історії і культури
• Палацовий комплекс ХІХ-ХХ століть у Лівадії на схилі гори Могабі

«Ластівчине гніздо»

Феодосія заснована у VI столітті до н. е. Найцікавіші об'єкти туризму:

• Вірменська церква Святих Архангелів Михаїла і Гавриїла (1408 рік)
• Генуезька фортеця (XIV століття)
• Міська фортеця (XIV століття)
• Феодосійський краєзнавчий музей
• Музей Олександра Гріна
• Картинна галерея Айвазовського

Генуезька фортеця

Севастополь

Севастополь — портове місто в Україні. Місто розташоване на південному заході Кримського півострова, на узбережжі численних (понад 30) бухт Чорного моря, найголовніша та найбільша з яких — Севастопольська, де розташовані головна база для військово-морських флотів та крупні порти. Із заходу та півдня омивається водами Чорного моря. На території регіону беруть початок усі три пасма Кримських гір (Зовнішнє, Внутрішнє та Головне). Один із 27 адміністративних регіонів України.            

Загальна площа території  міста становить 1079 км², при цьому  акваторії внутрішніх морських бухт займають 216 км².

Розташування та ландшафт

Місто Севастополь розташоване  в південно-західній частині Криму на Гераклейському півострові. Територія Севастопольської міськради межує з адміністративними одиницями Автономної республіки Крим — на північному сході з Бахчисарайським районом, а на південному сході — з територією Ялтинської міської ради; загальна довжина сухопутних кордонів становить 106 км. На заході і півдні територія, підпорядкована Севастопольській міськраді, обмежена береговою лінією Чорного моря, загальна протяжність якої становить 152 км. Крайніми точками є:

• на півночі — мис Лукулл,
• на півдні — мис Сарич,
• на заході — мис Херсонес,
• на сході — гора Тез-Баір на Ай-Петринській яйлі.

На території Севастопольського  регіону беруть початок усі три  основні пасма Кримських гір:

• Південне пасмо — Балаклавськими висотами,
• Внутрішнє пасмо гряда — Мекензієвими горами,
• Зовнішнє пасмо — височина Кара-Тау.

Основні типи ландшафтів:

• Сасик-Альмінський ковильно-степовий, рівнинно-балковий ландшафт (північна частина міста);
• Гераклейський зовнішньокуестовий, ксерофітно-фріганний (займає найбільшу площу);
• Балаклавський низькогірний, окраїно-грядовий, лісочагарниковий (район Балаклави);
• Байдарський підгірний, гірськоулоговинний, лісостеповій (найменший за площею, на крайньому південному сході Балаклавського району).

По території Севастополя  протікають річки Бельбек, Чорна та Кача, що займають в Криму відповідно перше, друге і четверте місце за повноводності.

Узбережжя в районі Севастополя  є унікальним для Криму завдяки  великій кількості (понад 30) зручних, добре захищених незамерзаючих  бухт. Звивисті береги найдовшої Севастопольської бухти більш ніж на вісім кілометрів йдуть углиб півострова. Скелясті миси є природними цитаделями. Севастопольська бухта вважається однією з декількох найзручніших бухт у світі.

Заповідні території  Севастополя:

• Бухта Козача — загальнозоологічний, гідрологічний заказник всеукраїнського значення.
• Мис Айя — ландшафтний заказник загальнодержавного значення.
• Мис Фіолент — ландшафтний заказник загальнодержавного значення.
• Прибережний аквальний комплекс мису Фіолент.
• Прибережний аквальний комплекс біля Херсонеського заповідника — гідрологічний пам'ятник місцевого значення.
• Сарич-Ласпінський прибережно-аквальний комплекс — гідрологічний пам'ятник природи.
• Скелі Ласпі — заповідне урочище.
• Ушакова балка — ботанічний пам'ятник природи місцевого значення.

Південна бухта

 

Балаклавська бухта

 

Вид на Севастополь  із Балаклавських висот

 

 

Населення

 

Постійне населення  всієї території, підпорядкованої Севастопольській міській раді становила 381 685 осіб, з них міське населення — 360,1 тисяч осіб, сільське населення — 21,4 тисячі особи.

 

 

Густота населення 315 осіб/км²

 

Мовний склад населення  Севастополя: більшість населення  Севастополя — 90,6 % вважають російську мову рідною, українську мову рідною вважає 6,8 %. Російська мова має статус регіональної в місті.

Севастополь є найсприятливішим містом України для проживання. Згідно Держкомстату України коефіцієнт приросту населення міста (внутрішня міграція) дорівнює 4,0 на 1000 осіб, тоді як ті ж  показники в Києві та Одесі рівні 3,6 і 0,9 відповідно.

Середня тривалість життя (2009): 69,7 років (у чоловіків 63,7 років; у жінок 75,2 роки)

Севастополь є містом з найнижчим рівнем дитячої смертності по Україні з коефіцієнтом 4,9 на 1000 осіб.

Севастополь — другий за рівнем зайнятості після Києва: на тлі збільшення загального числа зайнятого населення з 61,7 % до 62,9 % відзначається позитивна тенденція руху робочої сили: коефіцієнт заміщення звільнених працівників зріс до 104,5 %.

Севастополь входить  до трійки найбільш відвідуваних регіонів України. У святкові дні населення  міста за рахунок приїжджих збільшується до 1 млн осіб.

Частина населення, яка  має повну вищу освіту, в Севастополі  дорівнює 32,5 %, що виводить його на третє місце в Україні після Києва (37,3 %) і Харкова (45,82 %).

За даними вибіркового  обстеження кількість домогосподарств  Севастополя склало 133,5 тис. У середньому домогосподарства складаються менше ніж з трьох осіб (2,48). Домогосподарства, в яких є діти у віці від 3 до 6 років, становлять 43,1 % від загальної кількості. У віці 7-13 років — 33,8 %. На домогосподарства з дітьми у віці до 3-х років припадає 18,0 %, 16-17 років — 11,7 %, 14-15 років — 10,1 %. За кількісним складом домогосподарства розподілилися наступним чином: домогосподарства, що складаються з двох осіб — 28,4 % від загальної кількості; з одного і трьох чоловік — 28,1 % і 24,2 % відповідно. Найменше домогосподарств, які складаються з чотирьох і більше осіб (19,3 % від загальної кількості).

Адміністративно-територіальний поділ

 

Територія, підпорядкована міськраді Севастополя розділена  на 4 адміністративні райони. До складу двох із них (Гагарінського і Ленінського) входять тільки міські квартали, а двом іншим (Балаклавському та Нахімовському) підпорядковані також навколишні місто, 28 сіл і понад 30 поселень без статусу населеного пункту (аграрного типу або спецпоселень).

• Гагарінський район (західна частина міста)
• Ленінський район (центральна частина міста)
• Нахімовський район (північна частина міста; Північна сторона і території на північ від річки Бельбек)
• Балаклавський район (південно-східна частина міста)
• Інкерманська міська рада (у складі Балаклавського району)

Промисловість

Севастополь — важливий промисловий центр: приладобудівний і ремонтно-механічний заводів, харчова (рибна, виноробна тощо), гірничо-добувна (видобуток флюсових і будівельних вапняків), будівельних матеріалів, легка і деревообробна промисловість, виробництво холодників.

Сьогодні в Севастополі  працюють 92 промислових підприємства. Найбільша питома вага в загальному обсязі промислового виробництва приходиться на підприємства машинобудування та обробки металу, харчової промисловості і переробки сільськогосподарських продуктів, будівництва, ремонту судів.

Підприємства рибодобувної і рибопереробної галузей Севастополя (ВАТ «Севастопольський рибоконсервний завод», ТОВ «Рибоконсервний комбінат «Новий») складають 60% рибного господарства України. Плавучі і берегові консервні заводи випускають щорічно мільйони тонн умовних банок консервів і тисячі тонн різноманітної копченої, в’яленої, маринованої продукції.     

        Сектор рибопереробки Севастополя включає три заводи, що роблять копчену рибу і рибні консерви з різними добавками. Сира риба і рибопродукти,  споживаються як в Україні, так і за кордоном, при цьому частка експорту складає близько 50%. Разом з тим, подальший розвиток галузі важко представити без значних інвестицій у відновлення рибного флоту і переробних потужностей. За останні роки український уряд вжив кілька заходів щодо реструктуризації підприємств, але, на жаль, залучити значні інвестиції в галузь так і не удалося.

У Севастополі базується  весь морський траспортно-рефрижераторний  флот України, що складає 4 % рефрижераторного флоту світу.

Судноремонтні можливості міста представлені шістьма заводами, що можуть робити ремонт судів усіх типів і класів. Севастопольські судноремонтники мають багатий досвід обслуговування судів різних країн світу. Місто володіє могутніми сухими доками. Однак весь цей потенціал використовується в недостатній мері. Необхідні інвестиції, щоб на основі нових технологій судноремонту і суднобудування вийти на більш якісний рівень розвитку. Наприклад, Севастополь цілком міг би прославитися яхтобудуванням.