Автономна Республіка Крим

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту

Академія митної служби України

Кафедра

 

План

1. Загальні відомості.  Економіко-географічне положення

2. Природні ресурси Криму

2.1. Ландшафтні ресурси

2.2. Лікувально-мінеральні ресурси

2.3. Корисні копалини

2.4. Фауна Криму

2.5. Флора Криму

3. Населення

4. Промисловість

5. Сільське господарство

6. Транспорт

6.1.Автомобільні сполучення

6.2. Автомобільні шляхи

6.3. Повітряні сполучення

6.4. Залізничні сполучення

6.5. Морський зв’язок

7. Рекреацйний потенціал

8. Історико-культурний потенціал

9. Севастополь

10. Розташування ы ландшафт

11. Населення

12. Адміністративно-територіальний  поділ

13. Промисловість

14. Сільське господарство

15. Транспорт

16. Пам'ятки історії та культури

17. Проблеми розвитку АР Крим

18. Перспективи розвитку АР Крим

 

 

                   Загальні відомості. Економіко-географічне положення

Автономна Республіка Крим — адміністративна одиниця на півдні України, розташована на Кримському півострові. На заході і півдні омивається водами Чорного, на сході — Азовського морів, що належать до басейну Атлантичного океану. Площа території — 26 861 км². Протяжність: із заходу на схід — 360 км (інші дані — 325 км), з півночі на південь − 180 км (інші дані — 200 км). Півострів приблизно однаково віддалений від екватора і Північного полюсу. Його західний берег утворений Тарханкутським півостровом, східний — Керченським. На півночі Крим з'єднаний 7-кілометровим Перекопським перешийком із сусідньою Херсонською областю, на південному заході межує із містом державного значення Севастополь, морем на сході — із Краснодарським краєм Російської Федерації. Територією республіки проходить державний кордон України довжиною 821 км.

Природні ресурси Криму

Ландшафтні ресурси

В ландшафтній структурі півострова можна виділити (з півночі на південь) Кримську степову провінцію, Кримські гори, Область Південного берегу. У ландшафтному аспекті місцевість Західного, Південносхідного і Північносхідного курортнорекреаційних районів відрізняється від ПБК. Вона представляє собою низинну рівнину, яка пересічена річними долинами, яругами та балками. Місцями вдовж узбережжя тягнуться ланцюжки солених озер. Рослинність, окрім культурних насаджень, представлена кущами, степним різнотрав'ям або має напівпустельносолончаковий характер. Характер узбережної смуги на різних ділянках неоднаковий. Вона слабко порізана. На північному узбережжі Чорного моря і на Азовському узбережжі – велика кількість піскових кіс і утворених ними заток. Пологі ділянки з широкими (до 100 м) пляжами чергуються з обривистими, нерідко без пляжної смуги. Пляжі на всьому своєму протягу утворені кварцовими і кварцовокарбонатними пісками.                                       

Гірський Крим у тектонічному відношенні є північною частиною антиклінорію альпійського складчастого поясу. У гірському Криму виділяють три паралельних гірських пасма: Головне (найвище) та два передових куестових. Вони розташовані на північ від Головного і чітко простежуються у західній і середній частинах Гірського Криму. Західна частина Головного пасма є цілісною структурою з платоподібною поверхнею, а східна – розпадається на ряд більш-меннш ізольованих платоподібних масивів. Плоскі вершинні поверхні пасма складені переважно вапняками верхньої Юри.                                 

Ландшафтні ресурси - шість державних  заповідників, 33 заказника, з них 16 загальнодержавного призначення, 87 пам'ятників природи, 13 з них загальнодержавного призначення, 10 заповідних урочищ і ін.

Гора Аюдаг, смт Гурзуф

 

 

Гора Карадаг

Лікувально-мінеральні ресурси

Дуже високо оцінюється за світовими стандартами ринкова вартість мінерально-сировинних (бальнеогрязьових) ресурсів Криму, його пляжів і прибережних земельних ділянок.                      

В даний час у Криму відомо 26 родовищ лікувальних грязей та ропи, а також більш 100 джерел мінеральних  вод різного хімічного складу. 15 грязьових родовищ та 13 великих родовищ мінеральних вод віднесені до категорії лікувальних.                                                            

Рекреаційно-лікувальні ресурси регіону представлені помірноконтинентальним та середземноморським кліматом (Південний берег Криму), теплими морями, лікувальними грязями, мінеральними водами, велике рекреаційно-лікувальне значення мають соляні озера, в яких зосереджено приблизно 24 млн. м3 лікувальних, в основному сульфідних, грязей. Загальна кількість озер перевищує 50 які об’єднані в Євпаторійську, Таранкутську, Перекопську, Чонгаро-Арабатську та Керченську групи.                                                         Найбільше рекреаційне значення мають озера Сакське, Тобечинське, Старе, Донузлав. Ріки регіону невеликі, маловодні і для рекреаційно-лікувального використання непридатні.                           

В регіоні відомо понад 100 джерел лікувальних  мінеральних вод (друге місце  по Україні після Карпат) різної мінералізації та хімічного складу. Переважають хлоридні кальцієво-натрієві, хлоридно-натрієві, гідрокарбонатно-хлоридні натрієві та інші води. Основні родовища зосереджені на північному схилі Кримських гір, поблизу Євпаторії, Феодосії, в Саках, в курортній місцевості Мелас. Води використовуються в санітарно-курортному лікуванні, а також здійснюється промисловий розлив мінеральних вод “Айвазовська”, “Євпаторійська”, “Кримська”, “Феодосійська” та “Ялтинська”.                                    

Тут функціонує понад 700 лікувально-оздоровчих закладів та закладів відпочинку, зокрема 128 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням на 48,5 тис. ліжок, 121 будинків і пансіонатів відпочинку на 34,9 тис. ліжок. Загальна чисельність організованих рекреантів за останні кілька років – 1,5 – 2,0 млн. чол. / рік.                                                                     

Існуюча структура курортно-рекреаційної мережі Кримського рекреаційного регіону  складається на 30% з лікувальних  закладів і на 70% із закладів відпочинку та туризму.   Ресурси Кримського рекреаційного регіону ефективні при лікуванні захворювань органів дихання (в т.ч. туберкульозу), серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату та функціональних порушень нервової системи. Кримський рекреаційний регіон поряд з Карпатами є одним з найбільших рекреаційних центрів країни.

Озеро Донузлав

Корисні копалини

 

У Криму відомо більш 200 родовищ корисних копалин. Загальнодержавне значення мають залізні руди (Керченський залізорудний басейн), солі Сиваша і приморських озер (Старе, Червоне та ін), природний газ (Чорноморські родовища, шельф Азова), флюсові вапняки (Балаклавське, Керченське родовища та ін), цементні мергелі (Бахчисарай), гончарні й відбілюючі глини (передгір'я). Для лікувальних і рекреаційних цілей використовуються лікувальні грязі і мінеральні джерела (Саки, Євпаторія, Феодосія та ін), піщані і галькові пляжі (західне і південне узбережжя, Приазов'я). У районі Карадага знаходяться родовища напівдорогоцінного каміння.

Фауна Криму

Фауна Криму — унікальний комплекс тваринних організмів з високим рівнем ізоляції від інших географічно суміжних фаун Кавказу, Балкан та материкової частини України. Характеризується високим рівнем ендемізму, поєднанням гірсько-лісових (найбільші зв'язки з Західним Кавказом) та рівнинно-степових (зв'язки з материковим Приазов'ям) фауністичних комплексів.                               

У фауні Криму виявлено низку  видів, поширення яких у Східній Європі обмежено тільки Кримом. Насамперед, це стосується низки південнобережних видів, як птахів, так і кажанів, комах тощо.                             

До Червоної книги України занесено 214 видів тварин, що живуть у Криму.

Дельфіни в  Чорному морі

Флора Криму

Флора Кримського півострова надзвичайно багата і нараховує більш 2700 видів вищих судинних рослин. Це приблизно 60 % усієї флори України, тому не дивно, що в Криму багато рідкісних рослин, які потребують охорони. Кількість таких рослин наближаеться до 600. У Червону книгу України (1996) занесено 203 види рослин і 10 видів грибів, що поширені у Криму.

Чебрець

 

 

Населення Криму

Кількість населення  АР Крим на 1 липня 2012 року становить 1 962 952 чоловік. Міське населення становить 1 231 267 чоловік (63%) , а сільське - 731 685 чоловік (37%).           

Крим являє собою яскравий приклад складної мультинаціональної і мультикультурної соціальної системи. Історично в Криму склалася складна етнічна структура населення. Найбільша частка населення Криму представлена ​​росіянами – 58%. Українці складають 24%, а часта кримських татар — 12%. Зміни в етнічній структурі Криму пов'язані з міграційним припливом кримських татар і відтоком представників інших етносів за межі республіки. Особливістю Криму є також крайня різноманітність національного складу населення. Тут зустрічаються представники багатьох народностей: росіяни, білоруси, азербайджанці, кримські татари, татари, німці, греки, вірмени, болгари, євреї, караїми, кримчаки, поляки, чехи, молдавани, та інші.

Територія заселена вкрай нерівномірно. При середній щільності населення 81,8 чол. на кв. км на території курортних південнобережних міськрад вона піднімається до 100 чол. на кв. км. Для Кримського півострова характерна специфічна структура розселення. Її основу складають кілька базових елементів. По-перше, це два великих центри - Сімферополь і Севастополь - і, по-друге, дві "курортні" групові форми розселення - південнобережна і Саксько-Євпаторійська. Порівняно рівномірна і досить однорідна мережа розселення спостерігається в степовій частині півострова. У двох центрах розселення Криму і населених пунктах, що тяжіють до них, в цілому проживає близько третини всього населення Криму. У західній курортній зоні, до складу якої входять міста Саки і Євпаторія, а також близькі населені пункти, сумарна кількість наявного населення складає приблизно 9% населення республіки.       

Найбільші міста: Алушта, Бахчисарай, Джанкой, Євпаторія, Керч, Сімферополь, Судак, Феодосія, Ялта (кримське місто Севастополь має окремий статус у складі України).

Населені пункти з  кількістю жителів понад 11,0 тисяч  за даними Держкомстату

Сімферополь 336,3 Армянськ 22,6 Керч 146,5 Білогірськ 18,2 Євпаторія 106,7 Судак 15,3 Ялта 78,0 Приморський 14,9 Феодосія 70,0 Гвардійське 12,6 Джанкой 36,9 Октябрське 11,5 Красноперекопськ 30,1 Гаспра 11,3 Алушта 28,9 Щолкіне 11,2 Бахчисарай 26,2 Гресівський 11,1 Саки 24,3 Чорноморське 11,0

Промисловість

Вся економіка Криму  обумовлена специфічними природними умовами  півострова. Одне з основних місць  в економіці Криму належить підприємствам, що випускають товари народного споживання. Вони спеціалізуються на виробництві  швейних, шкіряно-взуттєвих і трикотажних виробів, поставляють на ринок парфюмерно-косметичну, галантерейну продукцію і меблі.                        

У структурі виробництва товарів  народного споживання частка продовольчих товарів становить 60%. Підприємства харчової промисловості виробляють м'ясні продукти, ковбасні вироби, масло тваринне, молочні продукти, сири, олію, консерви, кондитерські вироби, крупи та борошно, лікеро-горілчані вироби, хліб та хлібобулочні вироби, мінеральні води і прохолодні напої, тютюнові вироби та інше. Серед її галузей загальноукраїнське значення мають виноробна (Массандра), рибообробна (Керч, Ялта), консервна (Сімферополь), ефіроолійна (Сімферополь, Бахчисарай, Алушта, Судак) і тютюново-ферментаційна (Ялта, Сімферополь, Феодосія) галузі.                                        

Легка промисловість Автономної Республіки Крим представлена 15 підприємствами, що випускають бавовняні тканини, панчішно-шкарпеткові, шкіргалантерейні, трикотажні, швейні вироби, шкіряне взуття, фурнітуру.        Значний внесок кримських металургів, машинобудівників і хіміків у виробництво споживчих товарів. У Керчі на металургійному комбінаті освоєний випуск сталевого емальованого посуду, машинобудівниками Сімферополя і Севастополя - засобів зв'язку, хіміками Красноперекопська і Сак - фарбників для тканин, перманганату калія і отбелівателей, в Сімферополі - миючих засобів.                                 

У Севастополі також знаходяться  найбільші судоремонтно-суднобудівельні  підприємства.                      

Профілюючим напрямом спеціалізації  кримської економіки виступають трудомістке машинобудування і  металообробка. Крим відомий як постачальник устаткування для харчової промисловості, телевізійної і радіоапаратури, пневматичних пристроїв, і сільськогосподарського устаткування, електрозварювання, танкерів, плавучих кранів і суден на підводних крилах.                                       

Загалом у регіоні на самостійному балансі перебуває 291 промислове підприємство, функціонує 1002 малих промислових  підприємства.  Промислове виробництво займає одне з найважливіших місць в економіці Автономної Республіки Крим. В наш час у галузях економіки Автономної Республіки Крим промисловість відіграє основну роль при тому, що в її галузях зайнято тільки 17% працюючих. Вартість промислових підприємств становить 23,1% вартості всіх основних фондів.