Автономна Республіка Крим

Промисловість Автономної Республіки Крим має широкий спектр видів  економічної діяльності, причому  частка видобувної промисловості – 7,6% загального обсягу виробництва, обробної – 76,0%, виробництва та розподілу  електроенергії, тепла, газу та води – 15,8%. Головне місце належить таким видам економічної діяльності обробної промисловості, як харчова промисловість (32,1%), хімічна (20,6%) та машинобудування з металургією (17,3%), на які приходиться 70% загального обсягу виробництва.                         

Питома вага хімічної галузі становить 20,6% від загального обсягу промислового виробництва республіки. У Криму  розташовані найбільші хімічні  підприємства, які виступають монополістами  в Україні й у країнах СНД та виробляють унікальну конкурентноздатну на європейському та світовому ринках продукцію. Ключовими підприємствами галузі (93,7%) та північно-кримського регіону є ДАК "Титан" та ВАТ "Кримський содовий завод" -  єдиний в Україні виробник і експортер кальцинованої соди марок "А" і "Б". Поставляючи на вітчизняний ринок найважливіший продукт, підприємство вносить значний внесок у розвиток промисловості і економіки України. Якісні характеристики вироблюваної соди дозволяють здійснювати експортні постачання в країни Європи, Азії, Америки, Африки. Упродовж багатьох років завод стабільно співпрацює з відомими компаніями світового рівня. Окрім основного продукту підприємство випускає композицію "Сяйво", яка використовується у виробництві товарів побутової хімії, соду кальциновану в споживчій упаковці, вапно будівельне, сіль харчову. Для утримання вулично-дорожньої мережі в зимовий час завод пропонує реагент протиожеледевий на основі хлористого кальцію.          

Перспективами для хімічної промисловості  є впровадження енергозберігаючих  та екологічних технологій, збільшення обсягу виробництва соди кальцинованої, синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії, полімерних труб для газопроводів підземної прокладки, організація виробництва продуктів на основі йоду. Особлива увага приділяється використанню вторинних ресурсів, оскільки на території Автономної Республіки Крим (місто Красноперекопськ) розташовано ВАТ "Полівтор" – єдине підприємство на півдні України, яке володіє технологією з переробки відходів полімерів, що дозволяє організувати систему збору та утилізації вторинних полімерних матеріалів.                                         

Перспективним напрямком у розвитку скляної промисловості залишається забезпечення потреб кримської харчової промисловості склотарою, відновлення виробництва художнього скла та сувенірів зі скла. Планується комплексна робота з переходу виробників міцних алкогольних напоїв на використання продукції кримської скляної промисловості.           Машинобудівна галузь представлена 12 науковими установами та 67 підприємствами.

Розвиток сільського господарства Криму

Сільське господарство Криму спеціалізоване в зерново-тваринницькому напрямі, на виноградарстві, садівництві, овочівництві, а також на обробітку  ефіромаслічних культур (лаванди, троянди, шавлії). Об'єми валового виробництва  продукції тваринництва і рослинництва збалансовані. У структурі сільськогосподарських угідь, що займають 63% території Криму, переважає рілля (63,3% загальної площі сільгоспугідь). Далі слідують пасовища (22,9%), багаторічні насадження (8,7%) і сінокоси (0,1%).                                            

Для республіки характерна висока сільськогосподарська освоєнность  території. На частку сільгоспугідь  припадає близько 70% площі Криму. Переважає  рілля, велика частка багаторічних насаджень, причому їх площа різко збільшується за рахунок предгірної і гірської частин Криму. Проте в останні 10 років загальна площа сільгоспугідь зменшується. Причини криються у відведенні земель під будівництво, втратах від ерозії землі, засоленні грунтів. Основним джерелом водопостачання сільського господарства служить Северо-Кримській канал, по якому до Криму щорічно подається 2,2 куб. км дніпровської води. На початок 90-х років на півострові зрошувалося 380 тис. га сільгоспугідь, що складало близько 19% їх загальної площі, а проводили вони до 30% рослинницької продукції.                                                                                                              

За вартістю вироблюваної продукції і рентабельності серед  галузей сільського господарства виділяється  рослинництво. Що ведуть позиції тут займає зерноводство (46% посівних площ). У Криму зерно стало головною культурою лише з середини 19 століття, витіснивши вівчарство, коли на півострові були прокладені залізниці, а зерно перетворилося на один з головних експортних товарів півдня Росії. У республіці також обробляється кукурудза, яка використовується як кормова культура. З круп'яних культур в степовій частині Криму вирощують просо і мал.                            

Технічні культури в  Криму представлені в основному  різними олійними культурами, головна з яких - соняшник. Під ним зайнято близько 50% посівних площ республіки. З інших олійних культур в Криму вирощують сою і рапс. Проте найбільшу цінність представляють вироблювані в республіці ефіромаслічниє культури - троянда, шавлія, лаванда. Ці культури вирощуються і проходять первинну переробку на п'яти радгоспах-заводах. Під ефіромаслічнимі культурами в Криму зайнято близько 8 тис. га. Эфіромаслічниє підприємства Сімферополя, Бахчисараю, а також Судакського, Радянського і Белогорського районів дають понад половину трояндової і лавандової олій, що виробляються на території СНД.

Садівництво в Криму  представлене виробництвом і кісточкових (слив, черешень, вишень, персиків) культур, насіннячок (яблук, груш). Повсюдно в  республіці вирощується полуниця. Середньорічний збір фруктів і ягід в Криму складає близько 300 тис. тонн при врожайності близько 70 ц/га.                      

Старою галуззю в  Криму є виноградарство. Причому  Крим славний саме технічними сортами  винограду, які використовуються для виробництва високоякісних вин, коньяків і соків. Республіка є головним регіоном України по виробництву винограду. Вміст цукру в ягодах коливається від 15 до 25%. У окремих господарствах врожайність винограду досягає 80 ц/га (при середній - 50 ц/га). У рік республіка дає близько 300 тис. тонн винограду. Окрім основних галузей тваринництва (яке в цілому в Криму збитково) розвиваються і додаткові. Останнім часом всього більшого значення набуває рибальство. У степовій частині - розведення коропів і товстолобиків, в гірській частині - форель. Високоприбуткової і традиційною для степового Криму галуззю є шовківництво.

Соняшник – головна олійна культура Криму

Транспорт

Автономна Республіка Крим володіє розвиненою транспортною інфраструктурою.

Автомобільні сполучення

Вантажні та пасажирські автомобільні перевезення автопідприємствами республіки здійснюються в міському, приміському, міжміському та міжнародному напрямку.                                                                                       Автобусне сполучення організоване в усіх містах та районах Криму. Воно охоплює 800 населених пунктів або 93% від загальної кількості.

Автомобільні шляхи

Довжина автомобільних  шляхів республіки становить 6260,5 км, (усі з твердим покриттям) у тому числі:

• автошляхи загальнодержавного значення – 1183,5 км;
• автошляхи місцевого значення - 5077,0 км;
• автошляхи районного значення - 4257,8 км.

Крім того, на балансі  підприємств АР Крим знаходяться  автошляхи довжиною 6247,2 км. Показник щільності автодоріг загального користування в автономії дорівнює 240 км на 1000 кв.км території.                                        Міста, районні центри та центральні садиби сільськогосподарських підприємств, а також 993 сільських населених пункти зв'язані з автошляхами загального користування під'їздами з твердим типом покриття.

Повітряне сполучення

Державний міжнародний  аеропорт "Сімферополь" може приймати повітряні судна будь-якого класу  в будь-який час доби. За своєю  потужністю аеропорт може обслужити 14-15 тисяч літако-вилетів. Аеропорт зв'язаний із Сімферополем та курортними містами Криму тролейбусним та автобусним сполученням, а також маршрутними таксомоторними перевезеннями. Аеропорт має зал VIP, бізнес-зал, торгову мережу, готель. Крім цього, у Криму пасажирськими перевезеннями займається аеропорт "Керч", вантажними – аеропорт "Джанкой".

Аеропорт, м. Сімферополь

Залізничне сполучення

Експлуатаційна довжина  залізниць загального користування становить 645,3 км, з них електрифікованих – 262,1 км (40,6%), що обслуговуються тепловою тягою – 383,2 км (59,4).                         

Сімферополь має залізничне сполучення з великими вузловими станціями  України і Росії, у тому числі із містами Київ, Львів, Одеса, Харків, Донецьк, Москва, Санкт-Петербург та іншими.                                                                                     

На 40 залізничних станціях Криму  здійснюється вантажна робота. Три залізничні станції (Сімферополь, Євпаторія – курорт та Феодосія) займаються тільки пасажирськими перевезеннями. Основні залізничні вузли – Сімферополь, Севастополь, Джанкой, Красноперекопськ, Феодосія, Керч, Чонгар.

Морський зв’язок

Морськими воротами Криму є чотири морських торгівельних порти (без міста Севастополя) – Євпаторійський, Керченський, Феодосійський, Ялтинський морський торговельний порт та Державна судноплавна компанія «Керченська поромна переправа», що базується в порту «Крим».                     

Порти є сучасними високомеханізованими підприємствами по перевалці генеральних, навалювальних та наливних вантажів.                                          Маючи достатній причальний фронт, сучасну перевантажувальну техніку, засоби, що забезпечують безпеку мореплавання, вони можуть приймати вантажні судна вагою (дедвейтом) 10 тисяч тонн. Річна потужністьпереробки вантажів кримськими портами становить 10930 тисяч тонн.

Ялтинський морський торговельний порт приймає круїзні судна як під українським прапором, так і під прапорами інших країн.                         Керченська поромна переправа з'єднує через Керченську протоку морськими лініями Крим з Краснодарським краєм Російської Федерації, через яку за допомогою поромів перевозять пасажирів, легкові та вантажні автомобілі.

Рекреаційний  потенціал

Найбільшою освоєністю, розвитком і удосконаленням структури  рекреаційного господарства відзначається Кримський регіон, в межах якого рекреація є провідною галуззю спеціалізації. На нього припадає понад 35% санаторно-курортного фонду, 30% будинків відпочинку та пансіонатів і близько 18% турбаз України. 
         Розвиток рекреаційного господарства Криму стає одним із пріоритетних напрямів. Воно базується на використанні мінеральних вод (з потенційним дебітом 14 тис. м3/добу), лікувальних грязей (22,4 млн. м3), пляжів (протяжність 517 км), кліматичних і ландшафтних ресурсів, а також пам'яток історії і культури. 
          Всього в Криму нараховується близько 800 рекреаційних закладів (санаторіїв, пансіонатів, турготелів, дитячих таборів та ін.), з них 40% функціонують цілий рік. 
          У функціональній структурі рекреаційних закладів Криму виділяють оздоровчі заклади (будинки відпочинку, пансіонати, бази відпочинку, турбази та ін.), їх частка становить 72% всіх місць рекреаційної мережі. Частка закладів профілактичного лікування (санаторії та пансіонати з лікуванням) становить 30%. Санаторії розташовані переважно на Південному березі Криму (ПБК) та в Євпаторії. Але якщо ПБК спеціалізується на лікуванні дорослого населення, то курорт Євпаторія - дитячий. Частка місць у дитячих санаторіях м. Євпаторії становить 73% від загальної ємності санаторіїв на курорті, а на ПБК ця частка становить 12%. 
           Особливе місце в Криму займають санаторії та пансіонати з лікуванням. Найбільшим попитом у відпочиваючих користуються санаторії і пансіонати, що лікують неспецифічні захворювання органів дихання (ПБК, курорти приморської зони в теплу пору року); туберкульоз легень (ПБК); цереброваскулярні захворювання (ПБК); захворювання центральної нервової систем; захворювання периферійної нервової системи (мм. Євпаторія, Саки); захворювання опорно-рухового апарату (мм. Євпаторія, Саки); серцево-судинні захворювання (ПБК, м. Саки); гінекологічні захворювання (мм. Євпаторія, Саки); захворювання органів травлення (мм. Феодосія, Саки). 
Зараз в Криму виділяються наступні види і цикли рекреаційної діяльності: лікувальний (кліматолікувальний, таласотерапія); оздоровчий (купально-пляжний, оздоровчо-прогулянковий); спортивний (альпінізм, спелеотуризм, лижний туризм); науково-пізнавальний (екскурсійно-пізнавальний, природничо-пізнавальний, історичний туризм, етнографічний); конгресний, меморіальний. 
          Лікувальний цикл. Цикл кпіматолікування базується на кліматичних ресурсах досліджуваного району. Географічне положення ПБК, захищеність його від холодних вітрів і вплив незамерзаючого Чорного моря сприяють формуванню в регіоні особливого типу клімату. Рослинність, що вкриває схили Кримських гір, виділяє фітонцидні сполуки, які мають активний вплив на організм людини. Море насичує повітря солями та іонами. Всі фактори разом перетворюють узбережжя в гігантський природний інгаляторій. Перебуваючи, наприклад, у Ялті, навіть без спеціальних кліматопроцедур рекреант проходить курс аеро-, геліо- і таласотерапії. 
У теплий період року на перший план в оздоровленні на території регіону виходять сонячні ванни і морські купання. Значну роль відіграє аеротерапія у вигляді сну біля моря, прогулянок по березі моря, в лісопарковій зоні. 
           У холодний період повною мірою зберігає своє значення аеротерапія, оскільки кондиціонуюча дія моря на атмосферу здійснюється постійно. Схили Кримських гір покриті переважно хвойними лісами, а в парках багато хвойних та вічнозелених листяних рослин. Кліматичні умови ПБК в цей період забезпечують значне зниження навантаження на організм, перш за все - на органи дихання і відкриті ділянки тіла. Це позитивно впливає на хворих з легеневими та нейросудинними захворюваннями, в яких послаблені механізми термоадаптації. Таким чином, кліматотерапія на ПБК можлива цілорічно. 
           Велике значення на кліматичних курортах має геліотерапія, для якої придатні шість місяців - з квітня по вересень. 
           Фітолікувальний цикл у Криму базується на використанні фіторесурсів, до яких відносять масиви лісових і паркових насаджень, що насичують повітря киснем і фітонцидами. Фітотерапія включає також лікування захворювань з використанням ефірних олій (аромотерапія), аплікацій трояндовим, шавлієвим, лавандовим воском, ванн, ароматизованих лавандою, шавлією, і масажу з рослинними біододатками. 
Крім того, при серцево-судинній недостатності, туберкульозі легень, бронхітах велике значення має використання фрукто- та виноградолікування. 
            Таласотерапія - це вплив на людський організм усіх факторів моря. За хімічним складом морська вода подібна до сироватки крові людини, має таку ж кислотну реакцію, містить усі солі, що і кров людини, а хлористого калію, кальцію та натрію - майже в тих самих співвідношеннях. Морську воду використовують для полоскання при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, рекомендують пити при деяких захворюваннях шлунка та кишківника. 
            Оздоровчий цикл. Морська вода є цінним лікувальним фактором. Вона містить у собі майже всі елементи таблиці Менделєєва. Всі життєво важливі мікроелементи - мідь, цинк, марганець, йод, бром, фосфор - при купанні засвоюються безпосередньо через шкіру. Ходіння босоніж гальковими пляжами замінює точковий масаж шиатсу. 
Унікальний ефект будь-якого купання - гідромасаж - на морі досягає максимуму. Вода чинить тиск на тіло, при цьому всі м'язи перебувають в роботі, зростає їх еластичність. Морські купання широко використовуються для лікування захворювань серцево-судинної, нервової, дихальної систем людського організму у всіх оздоровницях Великої Ялти. 
Особливу роль у цьому циклі відіграють стежки відпочинку і здоров'я - Сонячна, Боткінська, Штангієвська, Курчатовська, Раєвського, Таракатинська. Також розроблені маршрути на гг. Атбаш, Ай-Петрі, Віляр-Бурун, Кемаль-Егерек, перевал Гурзуфське Сідло, Нікітський перевал. 
             Спортивний цикл. Спортивний туризм у Криму розвивається з кінця XIX століття. Набули розвитку такі види туризму, як пішохідний, спелеотуризм, кінний утризм, спортивний альпінізм, аквалангізм і підводне орієнтування, підводне полювання, спортивне орієнтування, планеризм, який вперше в нашій країні зародився в Криму. 
Спортивний, навчально-тренувальний та пізнавальний інтерес становлять печери Дружба, Каскадна, Каскадна-2, Уральська, Емпірична. 
Для розвитку лижного туризму є сприятливі умови в зимовий період року в горах. Стійкий сніговий покрив на Ай-Петрі тримається з середини грудня до квітня. Цей період - найкращий час для лижних прогулянок. Однак лижний спорт у Криму не отримав належного розвитку, оскільки у зв'язку з частими відлигами на безлісих ділянках сніг кілька разів протягом холодного періоду тане повністю або на 50-70%. 
              Науково-пізнавальний цикл. У ньому виділяють екскурсійний цикл, який ділиться на два типи - природно-пізнавальний і культурно-пізнавальний. На території Великої Ялти функціонують три бюро подорожей та екскурсій. Це Алупкінське, Ялтинське, Гурзуфське, які пропонують екскурсії до Масандрівського палацу, на "Поляну казок", в Алупкінський палацо-парковий ансамбль, Лівадію, Нікітінський ботанічний сад, поїздки в Місхор, Симеїз тощо. 
              Конгресний туризм. Велика Ялта здавна є місцем проведення наукових конференцій, семінарів, симпозіумів та нарад. Тут є унікальні наукові лабораторії, де проводяться досліди, що не мають аналогів в Україні. Тому багато спеціалістів прагнуть побувати там та взяти участь у дослідах. Конгреси проводяться в Інституті винограду і вина "Магач" - провідному науково-дослідному закладі виноробної галузі. Наукові контакти підтримуються з 15 зарубіжними країнами, йде обмін науковими працями з іншими закладами. Ряд винаходів інституту запатентовані в Іспанії, Югославії, Канаді, Болгарії. 
              Національний науковий центр - Державний Нікітінський ботанічний сад, що займається селекцією нових рослин, охороною природи та генофонду рідкісних видів, паркознавством, збереженням екологічних особливостей курортів Криму. 
              Природні та культурно-історичні ресурси Криму сприяють розвитку різноманітних видів циклів рекреаційних занять - оздоровчо-спортивного, лікувального, пізнавального. Разом з цим тут є умови для розвитку таких видів рекреаційних занять як: вітрильний спорт, дельтапланеризм, кінний спорт, фототуризм, фестивальний туризм. 
              Розвиток рекреаційної сфери Криму потребує вирішення багатьох проблем: рекреаційного перевантаження одних районів і недовантаження рекреаційних ресурсів інших; дефіциту трудових ресурсів у сезон пік; високої вартості рекреаційних послуг. Найбільшою проблемою, від вирішення якої залежить розвиток рекреаційної сфери Південного Криму в майбутньому, є адаптація рекреаційної галузі до ринкових умов.