Земельний кодекс України

розміру плати за  землю і  цінності  земель  у складі  природних

ресурсів,   контролю   за   використанням   і   охороною   земель,

економічного  та  екологічного  обґрунтування   бізнес-планів   та

проектів землеустрою.

  
 
 
Глава 35  
Економічне стимулювання раціонального  використання та охорони земель  

 

Стаття 205. Зміст економічного стимулювання раціонального

                 використання та охорони земель

 

     1. Економічне  стимулювання  раціонального  використання   та

охорони земель включає:

 

     а) надання   податкових   і  кредитних  пільг  громадянам  та

юридичним  особам,  які  здійснюють  за   власні   кошти   заходи,

передбачені   загальнодержавними   та   регіональними   програмами

використання і охорони земель;

 

     б) виділення  коштів   державного   або   місцевого   бюджету

громадянам  та юридичним особам для відновлення попереднього стану

земель, порушених не з їх вини;

 

     в) звільнення від плати за земельні ділянки, що перебувають у

стадії  сільськогосподарського  освоєння  або  поліпшення їх стану

згідно з державними та регіональними програмами;

 

     г) компенсацію з бюджетних коштів зниження  доходу  власників

землі   та   землекористувачів  внаслідок  тимчасової  консервації

деградованих та малопродуктивних земель,  що стали такими не з  їх

вини.

 

     Стаття 206. Плата за землю

 

     1. Використання землі в Україні є платним.  Об'єктом плати за

землю є земельна ділянка.

 

     2. Плата за землю справляється відповідно до закону.

  
 
Глава 36  
Відшкодування втрат сільськогосподарського  
                та лісогосподарського виробництва  

 

 

     Стаття 207. Умови відшкодування втрат сільськогосподарського

                 та лісогосподарського виробництва

 

     1. Втрати   сільськогосподарського    і    лісогосподарського

виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь,  лісових

земель  та  чагарників,  а також  втрати,  завдані  обмеженням  у

землекористуванні та погіршенням якості земель.

 

     2. Відшкодуванню   підлягають   втрати  сільськогосподарських

угідь  (ріллі,  багаторічних  насаджень,   перелогів,   сінокосів,

пасовищ),   лісових  земель  та  чагарників  як  основного засобу

виробництва  в сільському  і  лісовому   господарстві   внаслідок

вилучення    (викупу)    їх   для   потреб,   не   пов'язаних   із

сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

 

     3. Відшкодуванню підлягають також втрати,  завдані обмеженням

прав власників землі і землекористувачів,  у тому числі орендарів,

або  погіршенням  якості  угідь  внаслідок   негативного   впливу,

спричиненого   діяльністю   громадян,   юридичних   осіб,  органів

місцевого  самоврядування  або  держави,  а також  у зв'язку   з

виключенням   сільськогосподарських   угідь,   лісових   земель  і

чагарників  із   господарського   обігу   внаслідок   встановлення

охоронних, санітарних та інших захисних зон.

 

     4. Втрати    сільськогосподарського    і   лісогосподарського

виробництва  компенсуються  незалежно  від  відшкодування  збитків

власникам землі та землекористувачам.

 

     5. Втрати    сільськогосподарського   та   лісогосподарського

виробництва  визначаються   у   порядку,   визначеному   Кабінетом

Міністрів України.

 

  
Розділ VIII  
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА  
Глава 37  

 

 

                  Відповідальність за порушення

                     земельного законодавства

 

     Стаття 210. Недійсність угод щодо земельних ділянок

 

     Угоди,  укладені  із  порушенням встановленого законом порядку

купівлі-продажу,   ренти,  дарування,  застави,  обміну  земельних

ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

{  Стаття  210  із  змінами,  внесеними  згідно із Законом N 997-V

( 997-16 ) від 27.04.2007 }

 

Розділ IX  
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  

 

 

     1. Цей  Кодекс набирає чинності з 1 січня 2002 року.

 

     2. Визнати  таким,  що  втратив  чинність,  Земельний  кодекс

України ( 561-12 ) (Відомості Верховної Ради УРСР,  1991 р., N 10,

ст.  98; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 25, ст. 354;

1993 р.,  N 10,  ст.  79,  N 26,  ст. 276; 1999 р., N 18, ст. 138;

2000 р., N 39, ст. 333).

 

     3. Закони  та  інші  нормативно-правові  акти,  прийняті   до

набрання чинності цим Кодексом,  діють у частині, що не суперечить

цьому Кодексу.

 

     4. Кабінету Міністрів України  у шестимісячний  строк після

опублікування цього Кодексу:

      а) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України та

Президенту України пропозиції про внесення  змін  до  законодавчих

актів, що випливають із цього Кодексу;

 

     б)  привести  свої  нормативно-правові акти у відповідність із

цим Кодексом;

 

     в)  розробити   нормативно-правові   акти,   передбачені   цим

Кодексом,  у  тому  числі  проекти  законів  про землеустрій,  про

державний  земельний  кадастр,  про оцінку  земель,  про охорону

земель,  про  розмежування  земель  права державної та комунальної

власності,   про   державний   земельний   (іпотечний)  банк,  про

визначення   правових   засад вилучення  земель  права приватної

власності тощо;

{ Підпункт "в" пункту 4 розділу IX із змінами, внесеними згідно із

Законом N 5494-VI ( 5494-17 ) від 20.11.2012 }

 

     г)  забезпечити  прийняття  центральними  органами  виконавчої

влади   України   нормативно-правових   актів,   передбачених  цим

Кодексом, а також перегляд і скасування нормативно-правових актів,

що суперечать цьому Кодексу;

 ґ) вжити заходів щодо забезпечення потреб вчителів,  лікарів,

інших працівників соціальної  сфери,  що  проживають  у сільській

місцевості,   а   також   громадян,   які   постраждали  внаслідок

Чорнобильської  катастрофи  та  евакуйовані  із  зони  відчуження,

переселені   із   зони   безумовного   (обов'язкового)   або  зони

гарантованого добровільного відселення, які проживають у сільській

місцевості,   у   земельних   ділянках   для   ведення  особистого

селянського господарства і садівництва  у межах норм  безплатної

приватизації,  а також  для городництва і сінокосіння за рахунок

земель запасу та резервного фонду;

 

     д) вирішити питання  в установленому  порядку про введення

посад  інженерів-землевпорядників у штати сільських,  селищних рад

та організацію державних відділів (управлінь) земельних ресурсів у

міських радах;

 

     е)  визначити  потреби наукових установ та навчальних закладів

у  земельних  ділянках   для   проведення   наукових   досліджень,

вирощування  елітного  насіннєвого  матеріалу,  потреб  племінного

поголів'я  худоби  у кормах,  здійснення  навчального  процесу  і

вирішити  питання  щодо  земель  наукових  установ  та  навчальних

закладів, які можуть бути передані для іншого використання;

 

     є) розробити  та  затвердити  методику  експертної   грошової

оцінки земель сільськогосподарського призначення.

 

     5. Верховній Раді Автономної Республіки Крим,  Раді міністрів

Автономної Республіки Крим привести свої нормативно-правові акти у

відповідність з цим Кодексом.

 

     6. Кабінету  Міністрів  України  створити Державний земельний

(іпотечний) банк з відповідною інфраструктурою.

{  Пункт  6  розділу  IX  із  змінами, внесеними згідно із Законом

N 1878-VI ( 1878-17 ) від 11.02.2010 }

 

  
 
Розділ X  
ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ  

 

 

     1. Рішення про надання в користування  земельних  ділянок,  а

також   про   вилучення   (викуп)  земель,  прийняті  відповідними

органами,  але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу,

підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

 

     Установити,   що  рішення  про передачу  громадянам  України

безоплатно   у приватну  власність  земельних  ділянок,  прийняті

органами  місцевого  самоврядування відповідно до Декрету Кабінету

Міністрів  України  від  26  грудня  1992  року  "Про приватизацію

земельних  ділянок"  (  15-92  ),  є підставою для виготовлення та

видачі  цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право

власності  на  земельну  ділянку  за  технічною документацією щодо

складання  документів,  що  посвідчують право на земельну ділянку.

{  Пункт  1  розділу  X доповнено абзацом другим згідно із Законом

N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }

 

     У разі прийняття відповідними органами рішення про погодження

місця  розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення

проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача

в   оренду   таких   земельних  ділянок  із  земель  державної  та

комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів

(аукціонів).  {  Пункт 1 розділу X доповнено абзацом третім згідно

із  Законом N  509-VI  (  509-17  ) від 16.09.2008 - діє протягом

двох  років  з дня набрання чинності, див. п.2 розділу  II  Закону

N  509-VI  ( 509-17 ) від 16.09.2008 (із змінами, внесеними згідно

із Законом N 2367-VI ( 2367-17 ) від 29.06.2010) }

 

     Надання  в оренду  земельних ділянок інвесторам на виконання

інвестиційних договорів,  укладених до 1 січня 2008 року, згідно з

рішеннями  органів  виконавчої   влади   або   органів   місцевого

самоврядування,  умовою яких було надання цими органами інвесторам

таких земельних ділянок, здійснюється без проведення аукціонів.

{  Пункт 1 розділу X доповнено абзацом четвертим згідно із Законом

N 1702-VI ( 1702-17 ) від 05.11.2009 }

 

2. Клопотання  і заяви щодо відведення земельних ділянок,  не

вирішені на момент введення  в дію  цього  Кодексу,  реалізуються

органами  виконавчої  влади  та  органами місцевого самоврядування

відповідно до їх компетенції у порядку та  з  додержанням  вимог

цього Кодексу.

 

3. У  випадках,  коли  земельні  ділянки  надані  в оренду до

введення в дію цього Кодексу органами, повноваження яких з надання

земельних ділянок з прийняттям цього Кодексу змінені,  продовження

строку оренди зазначених земельних ділянок здійснюється  органами,

що мають право надання вказаних земель за цим Кодексом.

 

     4. Матеріали   погодження  питань,  пов'язаних  з  вилученням

(викупом) земель, щодо яких на момент введення в дію цього Кодексу

не прийнято відповідних рішень,  підлягають розгляду відповідно до

цього Кодексу.

 

     5. Право  на  проведення  розвідувальних  робіт  на  земельних

ділянках за дозволами, одержаними до введення в дію цього Кодексу,

зберігається до закінчення строку, обумовленого дозволами.

 

     {  Положення  пункту 6 розділу X втрачають чинність, як такі,

що  не  відповідають  Конституції  України (є неконституційними) в

частині  зобов'язання  переоформити  право постійного користування

земельною  ділянкою  на  право власності  або  право  оренди  без

відповідного   законодавчого,   організаційного   та   фінансового

забезпечення  на підставі Рішення Конституційного Суду N 5-рп/2005

( v005p710-05 ) від 22.09.2005 }

     6.  Громадяни  та  юридичні  особи,  які  мають  у постійному

користуванні  земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати

їх  на  такому  праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у

встановленому  порядку право власності  або право оренди на них.

{  Абзац перший  пункту 6 розділу X із змінами, внесеними згідно із

Законом N 2059-IV ( 2059-15 ) від 06.10.2004 }

 

При переоформленні  права постійного користування земельними

ділянками,   наданими   для   ведення   селянських   (фермерських)

господарств,  у довгострокову  оренду  строк оренди визначається

селянським (фермерським) господарством відповідно до  закону.  При

цьому  розмір  орендної  плати за  земельні  ділянки  не  повинен

перевищувати розміру земельного податку.

 

     7. Громадяни та юридичні особи,  що одержали у власність,  у

тимчасове  користування,  в тому числі на умовах оренди,  земельні

ділянки  у   розмірах,   що   були   передбачені   раніше   діючим

законодавством, зберігають права на ці ділянки.

 

     8. Сільськогосподарські  підприємства,  які до введення у дію

цього Кодексу уклали з власниками земельних часток (паїв) договори

оренди,  можуть, за бажанням власників цих часток (паїв), замовити

землевпорядній   організації   виконання   землевпорядних   робіт,

необхідних  для виділення  земельних  часток  (паїв) у натурі (на

місцевості),  видачі  їх  власникам  державних  актів   на   право

власності   на   землю   та   оплатити   виконання   таких робіт.

Сільськогосподарське підприємство має переважне  право на  оренду

земельних ділянок у таких громадян на строк,  що був обумовлений у

договорі  оренди  земельної  частки  (паю),  або,  за  погодженням

сторін, на інший строк.

 

     Члени    колективних    сільськогосподарських    підприємств,

сільськогосподарських      кооперативів,     сільськогосподарських