Природно-заповідний фонд Українських Карпат

Внаслідок господарської діяльності людини сталися  істотні зміни тваринного світу. Головні наслідки діяльності людини:

1. Зникнення  деяких видів тварин (тур, кулан, сойчак, лев, степовий зубр, росомаха, заєць-беляк та ін.)

2. Зменшення  чисельності видів. До Червоної книги України занесено 382 види.

3. Надмірне  розмноження видів-шкідників і  видів, які пристосувалися до  життя поряд з людиною.

4. Акліматизація  нових для даної місцевості  видів і накліматизація видів,  які були раніше знищені. 

     Розділ 2 Основні об’єкти природно-заповідного фонду Карпат

    2.1 Об’єкти ПЗФ у Львівській області

    У Львівській області нараховується понад 400 об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі заповідник "Розточчя", національні парки Яворівський і "Сколівські Бескиди", 23 заказники, 240 пам'яток природи, 55 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.

    НПП "Сколівські Бескиди" створений у 1999 р. На площі 35 684 га. Межі парку в основному збігаються з межами природних ландшафтів і проходять вододільними хребтами та руслами річок. До парку повністю або частково ввійшли кілька раніше створених заповідних територій: лісовий заказник загальнодержавного значення "Сколівський", ландшафтні заказники загальнодержавного значення "Зелемінь" (частково) та місцевого значення "Майдан", заповідні урочища "Дубинське", "Сопіт", "Журавлине".

    У ґрунтовому покриві переважають  бурі гірсько-лісові, дуже щебенисті  ґрунти, сприятливі для росту досить численних видів, з яких лише судинних рослин налічується близько 600 видів (понад третина флористичного багатства Карпат).

    Різноманітність ландшафтів Сколівських Бескидів визначається особливостями тектонічної і  геологічної будови. У північній частині парку формуються ландшафти крайового низькогір'я, подекуди вкриті залишками ялицево-букових лісів. Численними допливами Стрию вони розчленовані на невеликі за площею низькогірні хребти. У місцях виходу твердих пісковиків поширені скельні утворення, які взяті під охорону як геологічні пам'ятки природи.

    Значну  частину парку займають середньогірні  ландшафти з смерековими та смереково-ялицево-буковими лісами.

    2.2 Об’єкти ПЗФ в Івано-Франківській області

    В Івано-Франківській області нараховується  147 об'єктів природно-заповідного фонду. Серед них: значні за площею гірсько-лісові резервати "Садки", "Джурджівський", "Княждвірський", "Скит Манявський", найбільший у реґіоні Карпатський НПП, НПП "Гуцульщина" та "Галицький", природний заповідник "Горгани". Охороною у заповідних об’єктах охоплені переважно похідні лісостани смереки і ялиці. Стиглі деревостани представлені невеликими ділянками ялицево-букових пралісів. Охороняються також лісові угруповання за участю Taxus baccata L., виду, занесеного до Червоної Книги України, еталонні ділянки смереково-букових насаджень, низькобонітетні соснові ліси на болоті, унікальне насадження модрини польської віком 120 років. Найпоширенішими є вологі буково-смерекові суяличини, вологі буково-ялицеві сурамені, вологі ялицеві судіброви.

    Галицький національний природний  парк створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових та унікальних лісових та лісостепових природних комплексів Передкарпаття. Його територія розподілена на функціональні зони: заповідну, площею 5105,0 га, регульованої рекреації - 4405,0 га, стаціонарної рекреації - 14,0 га і господарську - 5160,8 га.

    Територія парку розміщена вздовж річки  Дністер та пониззі його приток - річок Лімниці, Лукви, Гнилої Липи. До складу території парку включено лісові урочища, водно-болотні угіддя, ділянки з цінними угрупованнями лучно-степової рослинності, геологічні утворення.

    На  території мешкає близько 5 тис. видів тварин (з них 355 видів хребетних), і виявлено 700 видів вищих судинних рослин. В межах парку зареєстровано 45 видів рослин і 48 видів тварин, занесених до Червоної книги України.

    Тут охороняються "червонокнижні": підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний, билинець комарниковий, цибуля ведмежа, рябчик великий, любка дволиста, лілія лісова та пальчатокорінники Фукса і травневий, лунарія оживаюча, венерині черевички і булатка великоквіткова, а також представники тваринного світу - борсук, сова довгохвоста, підорлик малий, лелека чорний та інші. З водно-болотних угідь найбільш цінними в науковому і природоохоронному відношенні є Бурштинське водосховище, річка Дністер та риборозплідні ставки. Ці водойми відіграють важливе значення для збереження видового багатства птахів. Типовими "червонокнижними" представниками тваринного світу: стерлядь, вирезуб, харіус європейський, чернь білоока, гоголь, крохаль довгоносий, скопа, кроншнеп великий, видра річкова, та ін. З рідкісних видів рослин тут зростають плавун щитолистий, сальвінія плаваюча і водяний горіх плаваючий, охороняються водні угруповання, занесені до Зеленої книги України: формація сальвінії плаваючої, глечиків жовтих, водяного горіха плаваючого, плавуна щитолистного.

    Карпатський національний природний  парк - перший і один з найбільших в Україні національних природних парків. На сьогодні площа парку становить 50495,0 га, з них у постійному користуванні парку знаходиться 38322,0 га. Найвища точка України - вершина гори Говерла (2061 м н.р.м.) знаходиться у межах парку.

    Карпатський національний природний парк був  створений з метою збереження типових для Чорногори та Горган гірських і долинно-річкових природних комплексів, цінних історичних, архітектурних та етнографічних пам'яток, для проведення наукових досліджень в галузі охорони довкілля, створення умов для відпочинку й оздоровлення населення, пропаганди природоохоронних знань і екологічного виховання.

    За  функціональним зонуванням території  заповідна зона складає 11401,4 га, зона регульованої рекреації – 25953,1 га, зона стаціонарної рекреації – 106,6 га, господарська зона – 13033,9 га.

    До  заповідної зони входять найцінніші пралісові, субальпійські та альпійські ділянки, на яких масово зростають ендемічні та реліктові види рослин, знаходяться верхів'я витоків приток Прута і Чорного Черемоша, а також інші унікальні ділянки, які відіграють вирішальну роль у стабілізації гідрологічної обстановки регіону.

    У межах парку виділяються бурі гірсько-лісові, гірсько-підзолисті, гірсько-лучні  і дернові типи ґрунтів. Ландшафтне різноманіття представлене низькогірськими  флешовими крутосхилими хребтами з  бурими гірсько-лісовими та дерново-буроземними щебенюватими ґрунтами; середньогірськими і високими давньольодовиковими флешовими крутосхилими хребтами з полонинами, на яких переважають бурі гірсько-лісові щебенюваті та гірсько-торф'яно-буроземні ґрунти, гірські галечникові, гравійно-піщані та суглинисті заплави.

    Головною  водною артерією території парку  є річка Прут. Тут розташований найбільший в Українських Карпатах водоспад Гук, висота якого перевищує 84 м.. Загалом озера субальпійського  поясу заболочуються внаслідок наростання сфагнових плавів від їх країв до середини, що становить неабиякий інтерес для вчених.

    В Карпатському національному парку  охороняються всі типи фітоценотичних комплексів лісового (крім поясу дубових  лісів), субальпійського та альпійського поясів, що є характерними для гірських систем Центральної Європи. Більша частина території вкрита буковими, смерековими, ялицевими, сіровільховими та мішаними лісами, зрідка зустрічаються клейковільхові, березові і соснові ліси. Найпоширенішими є буково-ялицево-смерекові та чисті смерекові ліси, в яких часто ростуть явір, ясен, в'яз гірський. Вище верхньої межі лісу сформувалося типове криволісся із сосни гірської, вільхи зеленої та ялівцю сибірського в комплексі з луками, чагарничниками, мозаїкою мохів та лишайників.

    На  території парку зростає 1260 видів  вищих спорових і судинних рослин, з яких 155 видів - мохоподібні. До Червоної книги України занесено 80 видів  рослин: рододендрон східнокарпатський, арніка гірська, родіола рожева, сон  білий, ліннея північна, баранець звичайний, плаун річковий, сосна кедрова, журавлина дрібноплода, значна кількість видів зозулинцевих, що трапляються на післялісових луках і верхових болотах, і ін. Три види рослин занесено до Європейського червоного списку: борщівник карпатський, медунка Філярського та первоцвіт полонинський. У парку зареєстровано зростання 29 ендемічних видів рослин, серед яких 12 загальнокарпатських (вечірниця біла, грушанка карпатська, молочай карпатський тощо) та 13 південнокарпатських (аконіт низький, волошка карпатська, фіалка відхилена тощо) ендемів. Найбільше ендеміків і реліктів зустрічається на Чорногорі. На території парку зберігаються також найбільші за площею в Українських Карпатах реліктові угруповання сосни звичайної, берези повислої та частково сосни кедрової, єдине місце зростання якої знаходиться на Чорногорі, в урочищі Кедрувате. Загалом до Зеленої книги України занесено 32 рослинних угруповання: 3 лісових, 4 чагарникових, 12 лучних та 9 болотних.

    Різноманіття  ландшафтів території національного парку зумовлює і різноманіття тваринного світу. Його особливістю є велика частка комахоїдних, рукокрилих і гризунів, дещо менше тут хижаків та парнокопитних. Із дрібних ссавців поширені мала, звичайна та альпійська бурозубки, мала та велика кутори, хатня і жовтогорла миші, темна, Шермана і снігова полівки, з гризунів - білка звичайна з чорно-коричневим аж до чорного забарвленням хутра, сірий, лісовий та горішниковий вовчки, з парнокопитних - олень благородний, козуля, дикий кабан. Зрідка зустрічаються ведмідь бурий, рись, лісовий кіт. Різноманітною є орнітофауна парку. В його темнохвойних лісах навіть є представники тайгових птахів - снігур і горіхівка. У холодних гірських потоках водиться струмкова форель. Із земноводних в передгір'ях і горах трапляються гребінчастий, альпійський і карпатський тритони, гостроморда і трав'яна жаби, із плазунів - веретільниця, вуж, мідянка, гадюка звичайна, прудка і живородна ящірки.

    Загалом фауністичне різноманіття хордових парку представляють 48 видів ссавців, 110 - птахів, 11 - риб, 10 - земноводних, 6 - плазунів. До Червоної книги України занесено 44 види фауни, зокрема, карпатський та альпійський тритони, саламандра плямиста, мідянка, чорний лелека, беркут, польовий лунь, сапсан, глухар, борсук, видра, рись та ін., а до Європейського червоного переліку - 11 видів: вовка, бурого ведмедя, вуханя бурого, вовчка ліщинового, деркача, слимака виноградного та ін.

    Національний  природний парк "Гуцульщина" призначений для збереження, відтворення та раціонального використання генетичних ресурсів рослинного та тваринного світу, унікальних природних комплексів та етнокультурного середовища Покутсько-Буковинських Карпат.

    Одне  з найбільших багатств національного парку "Гуцульщина" – ліси. У його низинній частині переважають листяні ліси, переважно - дубові. Крім дубів, у нижньому деревному ярусі ростуть бук і граб, а у більш вологих місцезростаннях - ясен, береза, в'яз. В підліску звичайні ліщина, глід, крушина, бузина та інші види. Низькогірні пасма, що оточують передгір'я, вкриті буково-грабовими лісами з домішками ялиці, смереки, явора, берези. Вищі пасма вкриті смереково-буковими та смерековими лісами, а схили найвищих пасом - вторинними смерековими лісами.

    Загалом на території парку зростає понад 1000 видів вищих рослин, серед яких багато рідкісних, зникаючих та ендемічних. До Червоної книги України занесено 65 видів рослин, зокрема арніку гірську, баранця звичайного, шафрана Ейфеля, пізньоцвіта осіннього, 19 видів зозулинцевих.

    Тваринний світ парку також різноманітний. У лісах "Гуцульщини" водяться кабан дикий, олень благородний, козуля європейська, бурсук, куниця лісова, видра, кіт лісовий, ведмідь бурий, рись звичайна, бурозубка альпійська тощо, орнітофауна парку налічує близько 190 видів. Однак через нераціональне природокористування в минулі часи багато видів тварин стали рідкісними. Це, передусім, ведмідь бурий, олень карпатський, козуля європейська та інші види. З тварин парку до Червоної книги України занесено 16 видів хребетних та 4 види комах.

    Переважаючим  типом рослинності парку виступають лісові екосистеми, на них в горах припадає 60 %, а в передгір'ях близько 24 % території НПП. Основними лісоутворюючими породами в горах виступають бук, смерека (ялина), дуб, ялиця, граб. У низинній частині переважають листяні ліси, переважно дубові. Під горами Ґреґіт і Ігрець збереглися смерекові праліси, а на хребтах Сокільському і Каменистому - букові праліси з домішкою ялиці та явора. Загалом флора парку включає понад 950 видів судинних рослин, 10 % яких належать до ендемічних, рідкісних і зникаючих видів.

    Державний заповідник "Ґорґани" створений у 1996 р. У заповіднику під охороною знаходяться унікальні природні ландшафти та екосистеми Довбушанських Ґорґан – найнедоступніпіого, найвисокогірнішого й найбільш кам'янистого хребта Скибових Ґорґан.