Повені та економічні збитки

 Заходи щодо попередження  повеней та ліквідації їх наслідків  передбачаються в планах дій  щодо попередження та ліквідації  надзвичайних ситуацій, що розробляються  на всіх рівнях комісіями з  надзвичайних ситуацій.

 Організація взаємодії  сил ліквідації, наслідків повеней  і катастрофічного затоплення  територій є одним з найважливіших  факторів, що забезпечують успіх  проведення аварійно-рятувальних  та інших невідкладних робіт. 

 Взаємодія організується  перш за все в інтересах  рятувальних підрозділів, виконання  цих робіт у можливо короткі  терміни. 

 Досвід останніх років  з ліквідації катастрофічних  наслідків повеней підказує, що  з метою вдосконалення захисту  населення і територій від  повеней органам виконавчої влади  суб'єктів України, органам місцевого самоврядування можна рекомендувати:

 • прискорити формування  територіальних систем моніторингу,  лабораторного контролю та прогнозування  надзвичайних ситуацій;

 • вжити заходів  з розвитку систем оповіщення  населення, приділивши особливу  увагу сільським районам; 

 • вжити заходів  щодо створення і зміцнення  берегозахисних споруд, ремонту  гребель, поглибленню та очищення  русел річок; 

 • активізувати роботу  щодо створення пошуково-рятувальних  формувань, що фінансуються за  рахунок бюджетів суб'єктів країни

 • з урахуванням  зазначеного досвіду переробити  плани дій щодо попередження  та ліквідації надзвичайних ситуацій;

 • створити в повному  обсязі резерви фінансових і  матеріальних ресурсів для ліквідації  надзвичайних ситуацій;

 • розглянути питання  про необхідність (доцільність) перерозподілу  коштів бюджетів суб'єктів України у бік збільшення коштів на проведення невідкладних заходів, спрямованих на безпечне функціонування водогосподарських комплексів регіонів.

Характеристика надзвичайних ситуацій природного походження. Надзвичайні  ситуації техногеного походження та їх наслідки. Дії населення при  повенях, землетрусах, снігових заносах, ураганному вітрі

Стихійні лиха - це явища  природи, які виникають, як правило  раптово, вони носять надзвичайний характер і призводять до порушень нормального  життя, інколи до загибелі людей та знищення матеріальних цінностей. До них  відносяться: землетруси, повені, оповзні, урагани, снігові замети та ожеледь, масові лісові пожежі.

Кліматичні умови, рельєф місцевості з наявністю гірських річок робить можливими досить великі повені на території Івано-Франківської обл. 133 населених пункти, яких мешкає більш як 360 тисяч чоловік, знаходяться  в зоні можливого затоплення. Особливо часті повені в басейнах рік Дністер  і Прут. Головна причина повені у нас - затяжні дощі, таяння снігів у горах, які створюють підйом рівня води у ріках на 3-5 м, що веде до затоплення великих територій.

Під час такої повені підйом води відбувається досить повільно, що дозволяє своєчасно провести необхідні  роботи для захисту матеріальних цінностей, житла, людей і тварин. Крім того на території області розміщенні два великих водосховища - Бурштинське  та Рожнятівське, які у випадку  руйнування їх греблі, можуть затопити декілька населених пунктів, що розміщені  поблизу. В цих випадках підйом води може відбутись за короткий час, що значно ускладнить оповіщення населення  в зоні можливого затоплення і  проведення його евакуації.

Раптово виникають і землетруси, які являють собою підземні удари  і коливання земної поверхні, що викликаються природними причинами. Землетруси, як правило, охоплюють великі території. Інтенсивність землетрусів характеризується ступенем струсівна поверхні землі  і вимірюється 12-бальною шкалою. Сила поштовхів у 7 балів та більше відноситься до категорії сильних, руйнівних.

Поштовхи від 10 балів та більше носять катастрофічний характер, приносять величезні руйнування та людські жертви. Карпати відносяться  до сейсмоактивної зони. Епіцентр карпатських  землетрусів частіше буває в  гірському масиві Вранча в Румунії. Під час землетрусу силою 6 балів  люди відчувають страх, на будинках відколюються шматки штукатурки, речі падають з  полиць, тріскається та б'ється посуд  і скло. Слід пам'ятати, що на верхніх  поверхах багатоповерхових будинків землетрус  відчувається сильніше, ніж на нижніх.

Велику небезпеку для  населення області складають  урагани, буревії, смерчі. Вітер, швидкість  якого складає 20.8 - 32. 6м/с вважається штормовим, більше як 32.6 м/с - ураганним. Ураганні та штурмові вітри взимку можуть піднімати в повітря величезну  кількість снігу і викликати  снігові буревії, які призводять до утворення заметів, зупинки транспорту, порушення систем водо-, газо- тепло- та електро постачання та зв'язку. Влітку при високій температурі повітря  іноді виникають смерчі - виходи швидко обертаючого повітря з  великою швидкістю.

Перепади тиску в середині і зовні смерча бувають дуже великими, тому смерчі мають величезну руйнівну силу - зривають дахи, руйнують будівлі, піднімають і переносять на великі відстані автомашини.

На усіх схилах, крутизна яких 20° і більше, в різні пори року можливі оповзні - зміщення мас  гірських порід по схилу вниз. Оповзні  можуть мати швидкість руху від декількох  десятків сантиметрів на рік до десятків кілометрів на годину. Вони можуть руйнувати  населені пункти, знищувати с/г угіддя, руйнувати комунікації, трубопроводи тунелі.

У весняно-літній період, особливо в період дощів, можливі водо-кам'яні  селеві потоки, які виникають в  басейнах невеликих гірських річок  та сухих болот. Небезпека селевих  потоків не тільки в їх руйнівній  силі, але і у раптовості їх виникнення. Останнє катастрофічне винесення  грезєкамяного матеріалу в Карпатах відмічалося в 1969-70 роках З того часу в горах у місцях вирубки  лісу, в руслах річок накопичилися велика кількість кам'яно-глиняного  матеріалу, що за відповідних умов може призвести до його виносу в долини рік.

Серйозну небезпеку населенню  області складають масові лісові пожежі, які до сухої погоди та вітрів можуть охопити значну територію. Вони призводять до загибелі лісу, заготовленої лісової продукції. Нерідко лісові пожежі виникають навесні і восени, коли в лісах багато сухого листя  і трави. Статистика показує, що 90% пожеж  в лісі виникають з вини людини і тільки 7-8% від блискавок.

Стихійні лиха можуть виникати як незалежно один від одного, так  і взаємопов'язано: одно з них  може викликати інше, призвести до надзвичайних обставин.

Надзвичайні ситуації техногенного походження дуже часто виникають  внаслідок аварій та катастроф, повністю пов'язаних з діяльністю людей.

Аварія - це вихід з ладу машин, механізмів, обладнання, комунікацій, споруд та їх систем внаслідок порушення  технології виробництва, правил експлуатації, заходів безпеки або в результаті стихійного лиха.

Катастрофа - раптове лихо, яке має трагічні наслідки: загибель людей, руйнування у великих масштабах, знищення матеріальних цінностей.

На території України  діє 5 АЕС: Хмельницька, Рівненська, Південно-українська, Запорізська, Чорнобильська. Великі аварії на атомних електростанціях та об'єктах, які використовують радіоактивні речовини і які при витіканні або  викиді їх можуть забруднювати великі території, призводять до небезпечних  або катастрофічних наслідків (аварія на Чорнобильській АЕС).

Радіоактивне забруднення  місцевості у небезпечних для  людей розмірах можливе не тільки в результаті аварії на АЕС, у народному  господарстві, медицині, геології широко застосовуються радіоактивні речовини, які в разі неправильного їх використання або зберігання можуть призвести  до забруднення місцевості. Значно більшу небезпеку для населення  можуть мати хімічно небезпечні об'єкти, які діють на її території.

Причинами аварій і катастроф  на таких об'єктах є: перевищення  нормативних запасів СДОР, порушення  правил транспортування і зберігання, невиконання вимог техніки безпеки  при використанні СДОР, у виробництві, вихід з ладу окремих агрегатів, механізмів трубопроводів.

Залізницею і автомобільними шляхами в області щоденно  перевозиться 120-150 тонн різноманітних  СДОР, в тому числі хлора і аміака, які у випадку аварії можуть бути джерелом небезпечного для населення  хімічного зараження. Залізницею перевозяться різноманітні вибухові речовини, легкозаймальні рідини і гази, інший небезпечний  вантаж, який у випадку аварії також  може складати велику небезпеку населенню.

Правила поведінки людей  в надзвичайних ситуаціях повинен  знати кожний. Впевнено прийняти виклик природи зможе лише той, хто знає, як діяти в тій чи іншій ситуації та обстановці, попередити, наскільки  це можливо, руйнівну дію стихії, врятувати  себе, надати допомогу іншим.

Дії під час  землетрусу. Сучасна наука має в своєму розпорядженні відомості про те, де може виникнути землетрус і якої приблизно сили поштовх очікується. При завчасному оповіщенні про загрозу землетрусу необхідно:

• вимкнути електроприлади, газ, загасити пічки;
• одягнути дітей, старих і хворих, одягнутись самим, взяти з собою необхідні речі, документи, запас продуктів, води та медикаментів і вийти на вулицю;
• відійти від будинків та споруд, великих дерев у напрямку площі, пустирю;
• суворо дотримуватись встановленого громадського порядку.

Якщо землетрус почався  несподівано, коли зібратися і вийти  із квартири неможливо, то необхідно  захистити себе від уламків штукатурки, скла, та інших падаючих предметів. Для цього необхідно стати  у дверному прорізі, кутку кімнати, заховатись під стіл, накрити голову руками, відвернутись від вікон. Як тільки стихнуть перші поштовхи землетрусу. То необхідно швидко вийти на вулицю.

При повені. Спеціальним розпорядженням комісії по боротьбі з повенню проводиться евакуація населення, якому загрожує небезпека. Населенню повідомляється місце розгортання збірних пунктів, строки прибуття на ці пункти, піші маршрути шляху руху та інші відомості згідно з обстановкою. У випадку раптових повеней попередження населення проводиться всіма можливими технічними засобами оповіщення. Якщо люди знаходяться на нижніх поверхах, а на вулиці йде підіймання води, то необхідно залишити квартиру і піднятись на верхні поверхи.

При урагані чи штормовому вітрі слід негайно приступити до проведення запобіжних робіт: закрити двері, вікна, люки, ворота у виробничі та тваринницькі приміщення. З дахів, балконів, лоджий забрати предмети, які при падінні можуть нанести людям травми. Всі зовнішні роботи припиняються, приймаються заходи до безаварійного функціонування підприємств.

Необхідно створити запас  води і продуктів харчування на 2-3 доби, запастись медикаментами і  перев'язочними засобами. Найбільш безпечним  місцем під час урагану є захисні  споруди ЦО.

Якщо ураган або смерч  застали вас на відкритій місцевості, то краще всього сховатись в канаві, ямі, яру, будь-якій виємці. Особливо слід бути обережними із обірваними електропроводами.

При сніжних заносах. Необхідно обмежити або повністю виключити переміщення людей по вулицях, особливо в сільській місцевості, створити вдома необхідні запаси води, продуктів харчування і палива.

4. Аналіз економічних  збитків внаслідок повеней

Державною санітарно-епідеміологічною службою областей продовжується  здійснення моніторингу за санітарною та епідемічною ситуацією, станом довкілля та об’єктів підвищеного епідризику, проведення оцінки і прогнозування  санітарно-епідемічної ситуації. Ускладнень санітарної та епідемічної ситуацій у зв’язку з несприятливими погодними  умовами на сьогодні немає.

Держсанепідслужбою проводяться  рейди-перевірки за організацією і  проведенням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями та громадянами профілактичних заходів по ліквідації наслідків  повені та дощових паводків.

Станом на 7 год. 31 липня  в шести областях західного регіону, а саме: в Івано-Франківській, Львівській, Вінницькій, Чернівецькій, Закарпатській  та Тернопільській, які постраждали  внаслідок стихійного лиха (дуже сильні дощі, що призвели до різкого підняття рівнів води у ріках Карпатського басейну) залишаються підтопленими 619 населених пунктів (відведено  воду від 148 населених пунктів), 32 тис. 354 житлові будинки (відведено воду від 12 тис. 348 будинків), а також залишаються  охоплені водою 28 тис. 326 га сільськогосподарських  угідь.

На виконання Указу  Президента України від 27.07.2008 № 678/2008 "Про невідкладні заходи щодо подолання наслідків стихійного лиха 23-27 липня 2008 року" продовжується  опрацювання реєстру потерпілого  населення, що потрапили в зону стихійного лиха.

Станом на 7 год. 31 липня  внаслідок ускладнення погодних умов (сильний дощ та пориви вітру  місцями до 20 м/с) протягом 23-26 липня  через спрацювання автоматики захисту  та пориви ліній електропередач в  п'яти областях залишаються знеструмленими 50 населених пунктів, а саме: в  Івано-Франківській – 32 населених пункти, в Чернівецькій – 11, у Вінницькій – 3, у Львівській – 3 та в Тернопільській – 1.