Повені та економічні збитки

 До числа першочергових  завдань в галузі вивчення  повеней слід також віднести: розробку методики обліку збитку, викликаного змінами в природному  середовищі: морфології долини, грунтовому  покриві, рослинність, тваринний  світ, якість води, а також методики  обліку збитку, що наноситься  здоров'ю людей в період і  після завершення повеней. 

 Необхідно дослідження  факторів, що ведуть до зростання  повеней, особливо катастрофічних, в XXI столітті: зміни клімату (збільшення  опадів, танення льодів і підвищення  рівня океану та ін), подальшого  зростання господарського освоєння  річкових долин у зв'язку із  збільшенням населення. Особливі  проблеми повинні вивчатися в  долинах тих річок, русла яких  огороджені дамбами, і дно яких  піднімається часом на багато  метри над заплавами та надзаплавних  терасами (Хуанхе, Янцзи та ін.)

 Необхідні подальші  уточнення концепції захисту  від повеней з урахуванням  широкого спектра екологічних,  соціальних, технічних, культурно-освітніх  та медичних заходів, що підлягають  здійсненню в паводконебезпечних  районах в періоди до, в процесі  і після закінчення повеней. 

 Робота, що проводиться  за грантом, приводить до наступних  висновків: 

1. Повені супроводжують  людському суспільству з найдавніших  часів і до наших днів.

2. У силу різних причин  повені відбуваються в басейнах  усіх річок Земної кулі, а також  на значних ділянках узбережжя  океанів і морів (нагінні повені, цунамі).

3. За історичний період  чітко простежується зростання  інтенсивності і руйнівної сили  повеней природного характеру. 

4. За останній час,  особливо в другій половині  ХХ століття, ростуть причини  повеней антропогенного характеру  і розміри заподіюваних ними  збитків. 

5. Незважаючи на те, що  за кількістю жертв і збитку, що заподіюється суспільству,  повені займають перше місце  серед стихійних лих, до цього  часу немає надійних довгострокових  прогнозів їх появи, достовірних  та загальноприйнятих методик  підрахунку заподіюваних ними  збитків і загальноприйнятої  концепції захисту. 

6. У перспективі, в  силу ряду природних та антропогенних  причин, збитки, заподіяні повенями, будуть рости, тому конче необхідно  посилення науково-дослідних, організаційних  та практичних робіт, спрямованих  на зменшення збитків від повеней. 

7. Запропонована нами  концепція захисту від повеней  може служити основою для подальших  детальних розробок в цьому  напрямку.

8. Особливе і невідкладне  увагу вчених, проектувальників  і державних діячів має бути  приділена тим районам, де дно  одамбованних річок вище навколишньої  місцевості, оскільки без найменшого  перебільшення можна говорити, що  населення цих районів живе  на вулкані. 

9. З огляду на глобальний  масштаб проблеми, її дослідження  та практичного вирішення має  бути приділена найсерйозніша  увага урядами всіх країн і  міжнародними організаціями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Таблиця 1

Види повеней  в залежності від причин виникнення та характеру прояву

Класифікація повеней  в залежності від масштабу їх поширення  та повторюваності представлена ​​в табл. 2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2

Класифікація  повеней в залежності від масштабу розповсюдження і повторюваності

Будинки, періодично потрапляють  у зону затоплення, втрачають капітальність: гниллю пошкоджується дерево, відвалюється штукатурка, випадають цеглини, піддаються корозії металеві конструкції, через  розмив грунту під фундаментом відбувається нерівномірне осідання будівель і, як наслідок, з'являються тріщини.

2. Характеристики  наслідків повеней

 Основні характеристики  наслідків повеней наступні:

 • чисельність населення,  яке опинилося в зоні, схильній  до повеней (тут виділяються:  кількість жертв, кількість постраждалих, кількість населення, яке залишилося  без даху над головою, і т.п.);

 • кількість населених  пунктів, що потрапили в зону, охоплену повінню (тут виділяються  міста, селища міського типу, сільські  населені пункти, повністю затоплені,  частково затоплені, що потрапили  в зону підтоплення);

 • кількість об'єктів  різних галузей економіки, які  опинилися в зоні, повені;

 • протяжність залізних  і автомобільних доріг, ліній  електропередачі, ліній комунікацій  і зв'язку, що опинилися в зоні  затоплення;

 • кількість мостів  і тунелів, затоплених, зруйнованих  та пошкоджених внаслідок повені;

 • кількість житлових  будинків, затоплених, зруйнованих  та пошкоджених внаслідок повені;

 • площа сільськогосподарських  угідь, охоплених повінню; 

 • кількість загиблих  сільськогосподарських тварин та  ін 

 Узагальнені характеристики  наслідків: величини збитку, що  наноситься повінню. 

 Основними особливостями  обстановки, що виникає при повенях,  є: руйнівний характер надзвичайної  ситуації, швидке наростання параметрів  вражаючих чинників, обмежені терміни  виживання постраждалих, що опинилися  під їх впливом, складність  доступу до постраждалих, необхідність  застосування для цього спеціальних  плавучих засобів, а також складні  погодні умови ( проливні дощі, льодохід, сіли і т. п.).

 Основним вражаючим  чинником повеней є потік води.

 Головні характеристики потоку води наведено в табл. 3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Таблиця 3

Характеристика  основного уражує чинника повеней

При повені можливе виникнення вторинних вражаючих факторів: пожеж (внаслідок обривів і короткого  замикання електричних кабелів  і проводів); обвалення будівель, споруд (під впливом водного потоку і внаслідок розмиву підстави); захворювань людей і сільськогосподарських  тварин (внаслідок забруднення питної води і продуктів харчування) та ін.

3. Рятувальні роботи  при наслідках повені

 Головною метою аварійно-рятувальних  та інших невідкладних робіт  в умовах повеней є пошук,  надання допомоги та рятування  людей, що опинилися в зоні  затоплення, в можливо короткі  терміни, які забезпечують їх  виживання в умовах обстановки.

 Успіх проведення аварійно-рятувальних  та інших невідкладних робіт  при ліквідації наслідків повеней  досягається: 

 • проведенням планомірної,  завчасної підготовки органів  управління та підрозділів військ  цивільної оборони, пошуково-рятувальних  формувань і служб до ведення  аварійно-рятувальних робіт; швидким  реагуванням на виникнення стихійного  лиха, приведенням у готовність  і висуненням необхідних сил  і засобів, організацією ефективної  розвідки та розгортання системи  управління;

 • застосуванням ефективних  способів і технологій пошуку  і порятунку потерпілих, а також  способів захисту населення і  господарських об'єктів; 

 Рятувальні роботи  в умовах повені та катастрофічних  затоплень включають: 

 • пошук потерпілих;

 • забезпечення доступу  рятувальників до постраждалих  і порятунок постраждалих;

 • надання потерпілим  першої медичної допомоги;

 • евакуацію постраждалих  з небезпечної зони.

 Невідкладні аварійні  роботи при ліквідації наслідків  повеней включають: 

 • зміцнення (зведення) огороджувальних дамб і валів; 

 • спорудження водовідвідних  каналів; 

 • ліквідацію заторів  і зажорів; 

 • обладнання причалів  для рятувальних засобів; 

 • захист і відновлення  дорожніх споруд;

 • відновлення енергопостачання;

 • локалізацію джерел  вторинних вражаючих факторів.

 Основними способами  захисту людей від вражаючих  факторів повеней є евакуація  населення з затоплювались районів,  розміщення людей на не затоплюються  частинах, не зруйнованих споруд  і ділянках місцевості.

 Залежно від місця  розташування населеного пункту, часу до початку його затоплення, стану транспортних комунікацій  та інших факторів евакуація  може проводитися негайно до  отримання сигналу про можливе  затоплення цієї території або  тільки при безпосередній загрозі  затоплення, пішим порядком або  з використанням транспортних  засобів. Крім евакуації населення  також організовано може проводитися  вивіз сільськогосподарських тварин, матеріальних і культурних цінностей. 

 Ефективність евакуації  як способу захисту населення  при повенях залежить головним  чином від своєчасного попередження  про небезпеку, ступінь підготовленості  населення і маршрутів. 

 З цією метою в  зонах можливих затоплень створюється  система оповіщення населення,  завчасно доводиться інформація  про місце розташування населених  пунктів щодо можливої ​​небезпечної  зони і маршрути евакуації,  з населенням і евакоорганамі  проводяться тренування з практичного  відпрацювання питань евакуації,  в тому числі самостійного  виходу людей на не затоплюються  територію .

 Крім безпосереднього  впливу водного потоку загрозу  для життя і здоров'я людей  являють аспірація (попадання  в дихальні шляхи) води, тривале  перебування в холодній воді, нервово-психічне перенапруження, а  також затоплення (руйнування) систем, що забезпечують життєдіяльність  населення, особливо - вихід з  ладу систем водопостачання і  каналізації. 

 При тривалому вимушеному  перебуванні людей у ​​воді  зі зниженою температурою наступає  гіпотермія (переохолодження) тіла. При потраплянні людини у воду  переохолодження можливо навіть  при відносно високій температурі (табл. 4).

 Розміщення людей на  не затоплюваних частинах, не  руйнуються споруд і ділянках  місцевості застосовується в  тих випадках, коли висока швидкість  водного потоку обумовлює її  швидкий прихід в населені  пункти і (або) населення не  може бути евакуйоване в безпечний  район. У цьому випадку проведення  таких захисних заходів, як  правило, вимагає в подальшому  здійснення рятувальних робіт  з евакуації людей з місць  тимчасового розміщення в небезпечній  зоні. При цьому слід мати на  увазі, що населення може використовувати  як місце тимчасового перебування  (укриття) і верхні частини  дерев. 

 Таблиця 4

Час безпечного перебування  людини у воді

Рішення на проведення аварійно-рятувальних  та інших невідкладних робіт під  час повені, приймається на основі даних розвідки, яка при повенях  організовується для виявлення  обстановки в районах лиха з метою  максимального зменшення збитку.

 Головними завданнями  розвідки при повенях є: 

 • визначення меж  затоплення;

 • контроль динаміки  розвитку повені;

 • встановлення місць  знаходження потребують допомоги  людей і сільськогосподарських  тварин;

 • виявлення матеріальних  цінностей, що підлягають вивезенню  із зони лиха;

 • вибір і розвідка  маршрутів евакуації людей, тварин  і матеріальних цінностей плавзасобами, обладнання причалів;

 • вибір і обладнання  майданчиків для приземлення  гелікоптерів в районі лиха.

 Для виконання аварійно-рятувальних  робіт призначаються підрозділи  військ цивільної оборони, пошуково-рятувальних  загонів (служб), посилені переправочно-десантними  засобами. Для виконання інших  невідкладних робіт, з урахуванням  їх характеру, призначаються інженерні,  інженерно-технічні, дорожні підрозділи  і формування.

 При пошуку і рятування  постраждалих, які перебувають у  воді і на затоплених територіях, повинні широко використовуватися  авіаційні технології із застосуванням  літаків і вертольотів. 

 Застосування тих чи  інших технологій ліквідації  заторів (зажорів) льоду і обвалів  залежить від масштабів повеней  та пов'язаних з ними наслідків.  Основним способом руйнування  крижаного покриву, ліквідації заторів (зазорів) льоду, а також обвалів гірських порід є вибуховим.  Роботи виконуються піротехнічними підрозділами, оснащеними плавзасобами і транспортом, обладнаними для доставки вибухових речовин і засобів підривання. При катастрофічних повенях, особливо на великих річках Півночі і Північного Сходу України, поточних з півдня на північ, практикується руйнування крижаного покриву, заторів і зазорів льоду з використанням бомбардувальної авіації.