Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Ноября 2012 в 02:58, курсовая работа
На сьогоднішній день, актуальність цієї теми є дуже великою. Адже, серцево-судинна система відіграє важливу роль в життєдіяльності організму, постачає всім тканинам і органам поживні речовини, виносить продукти обміну. Тому при захворюваннях серця порушується функціональна діяльність усього організму, знижується працездатність, наступає передчасна старість. Серцево-судинні захворювання є основною причиною інвалідності і смертності людей у більшості країн світу.
ВСТУП………………………………………………………………………………5
1. Загальні відомості про серце людини………………….……………………7
2. Фактори, що впливають на виникнення хвороб серця……………………10
2.1. Здоровий спосіб життя……………………………………….............10
2.2. Правильне харчування………………………………………………..11
2.3. Забруднене довкілля – як фактор захворювання серця…….………13
2.3.1. Забруднення повітря…………………………………………..13
2.3.2. Вплив електромагнітних полів надвисокого діапазону на серцево-судинну систему…………………………….………..14
2.3.3. Вплив шуму і вібрацій………………………………..………15
2.4. 15 корисних порад для серця……………………………..………….16
3. Основні симптоми захворювання…………………………………..………18
4. Різновиди хвороб серця…………………………………..…………………20
4.1. Серцево-судинні захворювання………………………….…………….20
4.1.1. Ішемічна хвороба серця………………………..………………20
4.1.2. Стенокардія……………………………………………………..22
4.1.3. Інфаркт Міокарда………………………………..……………22
4.1.4. Гіпертонія………………………………………….……………23
4.1.5. Інсульт…………………………………………………………24
4.1.6. Кардіосклероз…………………………………………………25
4.2. Міокардит……………………………………..……………………….26
4.3. Ендокардит………………………………………………..…………......27
4.3.1. Підгострий бактеріальний ендокардит……………………….27
4.4. Аритмії серця…………………………………………………..………..28
4.5. Нейроциркуляторна дистонія…………………………………………29
ВИСНОВОК…………………………………………………….………...………..31 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………...32
ДОДАТКИ ...………………………………………………………………………..33
Основними
чинниками ризику хвороб серцево-судинної
системи називають
Нездоровий спосіб життя, стреси і безграмотне харчування призводять до того, що вже після 30-ти років кожен четвертий, а після 60-ти - кожна друга людина страждає від підвищеного тиску. Якщо ж його "вдало" поєднувати з курінням і ожирінням, то ризик заробити артеріальну гіпертонію, а як наслідок - інфаркт або інсульт, збільшується в сім разів. Тому думати про своє сердечку краще починати завчасно, коли кордон сакраментального "бальзаківського" віку ще далеко.
2.1. Здоровий спосіб життя
Здоровий спосіб життя і усвідомлення можливої небезпеки можуть запобігти багатьом проблемам. Здоровий спосіб життя, як правило, включає повноцінне харчування, заняття фізичними вправами та дотримання правил безпеки, що ввійшли у звичай.
Ключ до здоров'я та безпеки полягає в профілактиці. Завдяки здоровому способу життя можна запобігти багатьом захворюванням.
Якщо
ми подбаємо про своє здоров'я
вже зараз, в майбутньому ви
від цього лише виграєте. Звичайні
щоденні дії: приймання їжі,
заняття фізичними вправами, відпочинок,
робота і сон є основними
компонентами здорового
Здоровий
спосіб життя розпочинається із здорового
харчування. Правильна дієта являє
собою збалансоване харчування, яке
забезпечує функціонування, ріст, розвиток
і відновлення організму
Дослідження
показали, що фізичні вправи благотворно
впливають на серце, легені, кровоносні
судини та м'язову систему і
сприяють профілактиці
За останні кілька десятиліть небезпека паління стала загальновідомою. Паління є одним з факторів виникнення серцевих та легеневих захворювань, раку легень.
З віком серед чоловіків поширеність цієї шкідливої звички істотно зменшується від 52% у 18-24 роки до 31% у 55-64 роки переважно внаслідок погіршення стану здоров’я та виникнення захворювань. Серед жінок найбільша поширеність куріння (28%) у віковій групі 25-34 роки, а в подальшому частота його також знижується.
За даними
25-річного моніторування
Людина, яка ніколи не палила або припинила палити, захищає себе від багатьох потенційних захворювань. Існує багато програм, які сприяють відмовленню від цієї шкідливої звички.
Безумовно,
на розвиток серцево-судинних захворювань
впливає цілий комплекс чинників.
Це, крім перерахованого вище, і малорухливий
спосіб життя, і особливості організму:
надлишок білка в крові та порушення
правильної засвоюваності вуглеводів.
Але все ж серцево-судинні
Практично всі харчові продукти самі по собі володіють лікувальними властивостями, і в багатьох випадках правильний підбір продуктів дозволяє повністю відмовитися від ліків. І навпаки, нераціональне харчування може ускладнити перебіг хвороби, негативно вплинути на весь хід лікування, спровокувати рецидив. Крім того, дуже часто лікарські речовини, взаємодіючи з різними компонентами їжі, утворюють міцні з'єднання, які або погано всмоктуються, або зовсім не дозволяють лікам надавати свою дію на організм.
"Механізм"
серцево-судинних хвороб
Незалежний фактор розповсюдження артеріальної гіпертонії - натрій . Він перешкоджає висновку рідини, іншими словами - сприяє скупчування її в організмі. Кров розріджується, збільшуючись в обсязі, "ганяти" який серцю стає важко. Цим шкідливим натрієм багаті багато продуктів, але основний його джерело - харчова сіль.
Нездорова любов до солоненьке - біда всього людства. Разом з цивілізацією прийшли нові способи приготування їжі - маринади, консерви, соління. Люди вживаємо солі в три рази більше, ніж необхідно. Людина має споживати 5 г солі на день - це чайна ложка без верху. А люди з'їдають 12, а то й усі 20 г солі на день. Не дивно, що підвищується тиск.
Обмеження солі дуже важливо для "сердечників". Та й самі вони помічають, що навіть зайвий шматочок оселедця може призвести до погіршення стану. Тому дуже важливі для хворих продукти, багаті елементами, "які борються" з натрієм, - калієм і магнієм. Багато калію містять какао, мигдаль, арахіс, горох, картоплю, зелену цибулю, родзинки, персики, абрикоси, агрус, смородина, короп. Магнієм багаті: гречка, пшоно, пшеничні висівки, яблука, шипшина, капуста, томати, сухофрукти. Оскільки шкідлива не сама по собі сіль (як ви пам'ятаєте, вона лише сприяє утриманню в організмі зайвої води) - в арсеналі "сердечників" є різні сечогінні засоби, що виводять цю зайву воду.
Інше джерело" сердечних бід "- холестерин . Його дія на кров'яні судини подібно осідання вапна на водопровідних трубах. Ці "вапняні" відкладення поступово звужують трубочки судин. Прокачувати крізь них кров серця стає дедалі важче, воно працює в нездоровому, посиленому режимі.
Аналізуючи
динаміку забруднення навколишнього
середовища України було встановлено,
що протягом останнього десятиріччя, рівні
забрудненості кожного
Встановлено,
що в цілому антропогенні фактори
забруднення навколишнього
Враховуючи результати досліджень можна
стверджувати, що на динаміку захворюваності
ішемічною хворобою серця суттєво впливають
антропогенні фактори навколишнього середовища.
Дія цих чисельних факторів не ізольована,
їх поєднаний вплив приводить до взаємопотенціювання.[2]
2.3.1. Забруднення повітря
Забруднення повітря збільшує ризик виникнення серцевого нападу. Забруднене повітря викликає приблизно таку ж кількість серцевих нападів, як фізичне навантаження, алкоголь і кава, так як виступає в ролі індивідуального фактора ризику. Гнів, позитивні емоції, сексуальна активність, наркотики, респіраторні інфекції також можуть викликати серцеві напади різного ступеня.
Бельгійські вчені вивчили дані 36 окремих досліджень. Середній вік учасників дослідження, які використовували наркотики - від 44 років, а в дослідженнях дихальних інфекцій - до 72 років. Автори розраховували ризики виникнення серцевих нападів у населення щодо пускового механізму, тобто частку від загального числа серцевих нападів, викликаних тими чи іншими механізмами.
Забруднення
повітря збільшувало ризик
Хоча пасивне куріння не було включено у дослідження, автори відзначають, що його пусковий механізм, ймовірно, буде мати наслідки, аналогічні забруднення атмосферного повітря. Як додаткове докази цього факту надані дані про те, що заборона на куріння в громадських місцях знизив ймовірність виникнення серцевого нападу на 17%.
Автори відзначають, що істотне зниження забруднення повітря необхідно буде в більшості міст для задоволення стандартів ВООЗ з охорони здоров'я населення. Вони також говорять, що поліпшення повітря, яким ми дихаємо, - дуже актуальна мета для скорочення числа випадків серцевих захворювань серед населення в цілому [6].
Поряд із загальновизнаними факторами ризику є й низка несприятливих факторів, що істотно впливають на захворюваність серцевосудинної системи. Перш за все це наслідки розвитку науковотехнічного прогресу як на виробництві, так і в побуті. Одним із таких факторів є електричні й магнітні поля. До електричного і магнітного поля Землі додались електромагнітне поле (ЕМП) штучного походження, шум, вібрація, високі та низькі температури, іонізуюче випромінювання.
Цілеспрямоване
використання електромагнітної енергії
в різноманітних галузях
Електромагнітні хвилі різних частотних діапазонів набули широкого застосування в промисловості, науці, техніці, медицині, радіолокації, радіометеорології, радіонавігації, у космічних дослідженнях, ядерній фізиці й інших напрямках діяльності людини.
Під вплив надвисоких частот (НВЧ) електромагнітного випромінювання потрапляють робітники телерадіостанцій, персонал транкінгової мережі, авіадиспетчери, військові та моряки, які працюють на радарних установках, працівники метеорологічних радіолокаторів.
Патологія серцевосудинної системи, що діагностується у пацієнтів, які працюють в умовах впливу електромагнітних полів малої інтенсивності, представлена нейроциркуляторною дистонією, гіпертонічною хворобою, порушенням серцевого ритму, атеросклерозом та міокардіосклерозом. За даними досліджень, що були опубліковані раніше, відмічається невелике збільшення систолічного викиду та хвилинного об’єму крові, зниження периферичного судинного опору, відносно невелике підвищення тонусу артерій м’язового типу, нерізко виражені зміни ЕКГ (помірні порушення атріовентрикулярної та внутрішньошлуночкової провідності, нерізкі дифузні м’язові зміни, ознаки вінцевої недостатності)[2].
Відомий негативний вплив шуму на серцево-судинну систему, Частота захворювань цієї системи у людей, що живуть у зашумлених районах, у кілька разів вища, а ішемічна хвороба серця у них зустрічається у три рази частіше. Зростає також загальна захворюваність.
Найбільш чутливі до дії шуму особи старшого віку. Так, у віці до 27 років на шум реагують 46% людей, у віці 28-37 років - 57%, у віці 38-57 років - 62%, а у віці 58 років і старше - 72%.
Вібрація - це малі механічні коливання, що у пружних тілах під впливом змінних сил. Деякі види вібрації несприятливо впливають на нервову і серцево-судинну системи, вестибулярний апарат. Найбільш шкідливий вплив на організм людини надає вібрація, частота якої збігається з частотою власних коливань окремих органів, приблизні значення яких такі (Гц): шлунок - 2 ... 3; нирки - 6 ... 8; серце - 4 ... 6 ; кишечник-2 ... 4; очі - 40 ... 100 і т.д.
При тривалих і інтенсивних вібраціях в деяких випадках розвивається професійна патологія (до неї частіше призводить локальна вібрація): периферична, церебральна або церебрально-периферична вібраційна хвороба. В останньому випадку спостерігаються зміни серцевої діяльності, загальне збудження або, навпаки, гальмування, стомлення, поява болю, відчуття трясіння внутрішніх органів, нудота [5].
Застосуйте на практиці ці 15 порад - і ваше серце скаже вам "дякую!"