Хвороби серця людини

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Національний  авіаційний університет

Інститут  екологічної безпеки

Кафедра екології

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни

«Екологія людини»

на тему:

«Хвороби серця людини»

 

 

 

 

Виконав:

студент 301 групи  ІнЕБ Безверха Д.А.

 

Перевірив:

доцент кафедри екології Падун А.О.

 

 

 

 

 

Київ 2012

НАЦІОНАЛЬНИЙ  АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра екології

 

ЗАВДАННЯ

для виконання курсової роботи з дисципліни

«Екологія людини»

студента  Безверхої Діани Анатоліївни

 

Тема курсової роботи: «Хвороби серця людини»

Термін виконання  курсової роботи: з _______ до _______

1. Вихідні дані роботи.
2. Етапи роботи:

- вивчення  теоретичної літератури з обраної  теми;

- вибір  методів та вибірки дослідження;

- аналіз  та обробка результатів дослідження;

- оформлення  курсової роботи.

3. Перелік обов’язкового графічного матеріалу:

- додатки 

 

4.  Завдання видав ____________/Падун А.О./
5. Завдання прийняв __________/Безверха Д.А./

 

 

 

Курсова робота захищена з оцінкою

 

Голова комісії

Члени комісії

 

 

РЕФЕРАТ

 

Тема: «Хвороби серця людини»,  32 сторінки,  4 додатка, 8 літературних джерел.

 

Об’єкт дослідження: серце людини

 

Мета роботи: розглянути різновиди хвороб серця, запобігання їх прояву, причини виникнення.

 

Метод дослідження: аналітичне опрацювання інформаційних джерел.

 

Зміст: Представлено загальні відомості про серце людини, характеристика хвороб серця, причини їх винекнення, основні симптоми захворювань.

 

Актуальність теми: На сьогоднішній день, актуальність цієї теми є дуже великою. Адже, серцево-судинна система відіграє важливу роль в життєдіяльності організму, постачає всім тканинам і органам поживні речовини, виносить продукти обміну. Тому при захворюваннях серця порушується функціональна діяльність усього організму, знижується працездатність, наступає передчасна старість. Серцево-судинні захворювання є основною причиною інвалідності і смертності людей у більшості країн світу.

 

Ключові слова: серце людини, серцево-судинні захворювання, міокардит, ендокардит, гіпертонія

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………5

1. Загальні відомості про серце людини………………….……………………7
2. Фактори, що впливають на виникнення хвороб серця……………………10
1. Здоровий спосіб життя……………………………………….............10
2. Правильне харчування………………………………………………..11
3. Забруднене довкілля – як фактор захворювання серця…….………13
1. Забруднення повітря…………………………………………..13
2. Вплив електромагнітних полів надвисокого діапазону на серцево-судинну систему…………………………….………..14
3. Вплив шуму і вібрацій………………………………..………15
4. 15 корисних порад для серця……………………………..………….16
3. Основні симптоми захворювання…………………………………..………18

4. Різновиди хвороб серця…………………………………..…………………20

4.1. Серцево-судинні захворювання………………………….…………….20

4.1.1. Ішемічна хвороба серця………………………..………………20

4.1.2. Стенокардія……………………………………………………..22

4.1.3. Інфаркт Міокарда………………………………..……………22

4.1.4. Гіпертонія………………………………………….……………23

4.1.5. Інсульт…………………………………………………………24

4.1.6. Кардіосклероз…………………………………………………25

4.2. Міокардит……………………………………..……………………….26

4.3. Ендокардит………………………………………………..…………......27

4.3.1. Підгострий бактеріальний ендокардит……………………….27

4.4. Аритмії серця…………………………………………………..………..28

4.5. Нейроциркуляторна дистонія…………………………………………29

ВИСНОВОК…………………………………………………….………...………..31 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………...32

ДОДАТКИ ...………………………………………………………………………..33

 

 

ВСТУП

Щорічно медична статистика надає тривожні дані про зростаючій кількості смертних випадків у зв'язку з хворобами  серця.

Адже  серед хвороб, на які страждають наші сучасники найбільш небезпечною  є захворювання серцево-судинної системи.

У другій половині ХХ століття основну небезпеку  для здоров'я населення і проблему для охорони здоров'я стали  представляти неінфекційні захворювання, в першу чергу хвороби серцево-судинної системи, які в даний час є  провідною причиною захворюваності, інвалідності та смертності дорослого  населення. Сталося «омолодження» цих захворювань. Вони стали поширюватися і серед населення країн, що розвиваються.

У більшості економічно розвинених країн захворювання серцево-судинної системи займають перше місце серед причин захворюваності інвалідності та смертності, хоча їх поширеність у різних регіонах значно коливається. У Європі щорічно вмирають від серцево-судинних захворювань приблизно 3 млн. чоловік, у США - 1 млн., це складає половину всіх смертей, в 2,5 рази більше, ніж від усіх злоякісних новоутворень разом узятих, причому у померлих від серцево-судинних захворювань складають люди у віці до 65 років. Щорічні економічні втрати в результаті смерті від серцево-судинних захворювань в США складають 56900 млн. доларів.

У 2007 році, це — провідна причина смерті в Сполучених Штатах, Англії, Канаді і Уельсі. Лише тільки у Сполучених Штатах вони вбивають одну особу кожні 34 секунди.

Щорічно вперше виявляється близько 2 млн. хворих з цією патологією, з них кожний другий — працездатного віку. Смертність від хвороб серця та системи кровообігу в Україні займає перше місце  і у 2-4 рази вища, ніж у країнах  ЄС та світу, причому в нашій країні вмирають від цих захворювань  не тільки частіше, але й раніше.

Захворювання  серця належать до найбільш складних і життєвозагрозливих в Україні. У 2004 році зареєстровано понад 10 млн хворих на гіпертонічну хворобу, 7,6 млн. хворих — на ішемічну хворобу серця і майже 3 млн. осіб — з цереброваскулярними захворюваннями.

Серцево-судинна  система забезпечує кровообіг організму, а значить живлення і дихання  всіх органів. Ось чому захворювання серця і серцево-судинної системи відображається на пониженні функціональної діяльності всього організму. Одночасно понижуються творчі здібності та працездатність людини.

Захворювання  серця людини обумовлені багатьма факторами: вродженими дефектами; інтоксикацією; запальними процесами; порушеннями обміну речовин; малорухомим способом життя тощо. У студентів головним фактором ризику є малорухомий спосіб життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Загальні відомості про серце людини

Серце - порожнистий м'язовий орган, розташований у грудній порожнині, позаду грудини. Велика частина серця (приблизно 2 / 3) знаходиться в лівій половині грудної клітини, менша (приблизно 1 / 3) - у правій. У дорослого чоловіка маса серця складає в середньому 332 р., у жінки - 254г. Серце перекачує близько 4-5 літрів крові в 1 хвилину (додаток 1).

Стінка  серця складається з трьох  шарів. Внутрішній шар - ендокард - вистилає порожнини серця зсередини, а його вирости утворюють клапани серця. Ендокард складається з сплощені гладких ендотеліальних клітин. Середній шар - міокард - утворений особливої ​​серцевої поперечно-смугастої м'язової тканиною. Зовнішній шар-епікардом - покриває зовнішню поверхню серця і найближчі до нього ділянки аорти, легеневого стовбура і порожнистих вен.

Передсердно-шлуночкові отвори закриваються клапанами, що мають  стулчасті будову. Клапан між лівим передсердям і шлуночком двостулковий, або мітральний, між правими - тристулковий. Краї стулок клапанів сухожильними нитками з'єднані з сосочковими м'язами. Близько отворів легеневого стовбура та аорти є півмісяцеві клапани. Кожен з них має вигляд трьох кишень, що відкриваються по напрямку струму крові в цих судинах. При зменшенні тиску в шлуночках серця вони заповнюються кров'ю, їх краї замикаються, закриваючи просвіти аорти та легеневого стовбура і перешкоджаючи зворотному проникненню крові в серце (додаток 3).

Вперше  клапани серця були описані медиками школи Гіппократ, а ще за 4 ст. до Христа, хоча їхні функції ще не розуміли. При розтині артерії зазвичай порожні, а кров збирається у венах. Древні анатоми вважали, що артерії заповенені повітрям і служать для циркуляції його в тілі. Ерасістрат зауважив, що при порізі живої людини артерії кровоточать. Він пояснив це тим, що повітря витісняється кров'ю через дрібні судини, постулювавши існування капілярів (додаток 2).

Гален уже знав, що в судинах тече кров й ідентифікував темну венозну кров і світлу артеріальну. На його думку ріст і енергія продукуються венозною кров'ю, що створюється в печінці, а артеріальна кров продукується в серці й містить пневму. Він вважав, що серце не перекачує кров, а всмоктує її підчас діастол, а рух крові забезпечує пульсація самих артерій.

Іноді серцеві  клапани, пошкоджені при деяких захворюваннях (ревматизм, атеросклероз), не можуть щільно закриватися, робота серця порушується, виникають вади серця.

Отже, головна  складова частина серця – м’яз, яка носить назву «міокарда». Саме її скорочення розганяють кров по всьому тілу і організму людини. Серце розділене перегородками на 4 камери: праве і ліве передсердя і аналогічні шлуночки. Вони заповнюються кров’ю по черзі.

 Кругообіг  формується так: венозна кров, яка віддала кисень тканинам  і органам, надходить по венах  в праве передсердя. Передсердя  легко розтягується, вміщуючи в  себе надходить кров у перервах  між скороченнями міокарда. Звідси  кров відправляється в правий  шлуночок, який енергійним скороченням  відправляє бідну киснем кров  в легеневу артерію. 

Проходячи через легені, кров збагачується киснем й повертається в серце – на цього разу в ліве передсердя. Звідти – в лівий шлуночок. Завдання лівого шлуночка – надати крові таке прискорення, щоб вона енергійно, швидко і ефективно оббігла велике коло кровообігу, забезпечивши киснем все тіло. Тому лівий шлуночок сильніше правого, адже на нього лягає сама енергетично ємна робота. Від лівого шлуночка відходить головний посудину в організмі людини – аорта. Вона галузиться на коронарні артерії – судини, живлять кров’ю саме серце [1].

Цікавий факт:

Група фізиків  з Бостонського університету на чолі з Йосеф Ашкеназі (Yosef Ashkenazy) детально дослідила закономірності серцевого  ритму. 
Широко використовувана електрокардіограма допомагає проаналізувати лише загальні характеристики серцебиття, однак не враховує ритмічний малюнок ударів серця – тобто точну послідовність його ударів і пауз.

Ашкеназі  і його колеги розробили комп’ютерний алгоритм, що дозволяє більш глибоко проникнути в сердечні таємниці. Розрахунки показали, що тимчасові проміжки між ударами серця рідко бувають однаковими. Тобто серцебиття більше скидається на віртуозну партію ударних, ніж на рівномірне цокання годинника.

На думку  вчених, здорове серце працює подібно  хорошому барабанщику. В цілому музикант тримає ритм, але час від часу навмисно допускає невеликі збої. Оскільки він вдаряє по барабану досить швидко, прискорення або запізнювання майже невиразні на слух, але надають партії особливу принадність. Так само і з серцем – воно постійно «імпровізує». Цікаво, що деяка хаотичність ритмічного малюнка характерна саме для здорового серця. У людей, що знаходяться в передінфарктному стані, ритм серцебиття стає механічно точним.

Висновки  про роботу серця Ашкеназі зробив, проаналізувавши магнітофонні записи «музики» серця. Потім він досліджував серцевий ритм 18 здорових і 12 хворих людей – в основному, страждають від тромбів в судинах серця – і остаточно переконався в правильності своїх розрахунків.

Ашкеназі  стверджує, що його робота дозволить  діагностувати не тільки вже розвинулися  серцеві захворювання, а й схильність до них. (Стаття опублікована в Physical Review Letters)