Екологічний аудит як механізм сталого розвитку економіки України

Зміст

 

 

ВСТУП

Промислове виробництво  і підприємництво в XXI столітті повинні  внести вирішальний вклад у стабільний розвиток, як окремих країн, так і  всього миррового співтовариства. Стабільний розвиток припускає можливості росту об'єктів промислового виробництва, підвищення життєвого рівня людей при одночасному збереженні і якісному поліпшенні середовища існування.

Особливе значення ці можливості здобувають для України  в умовах подолання тривалої соціально-економічної й екологічної кризи, зв'язаного зі зміною форм власності і влади в країні. Стабільний розвиток не можна звести тільки до рішення окремих економічних, соціальних або технологічних задач. Насамперед, тут необхідне формування і розвиток нової промислової екологічної культури і культури підприємництва, де охорона навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів розглядаються серед вищих пріоритетів. У промислово розвитих країнах очевидні результати в рішенні екологічних проблем, у першу чергу на виробничому рівні, зв'язаних останнім часом з розвитком таких недержавних підприємницьких видів діяльності, як екологічне аудитування і менеджмент.

В Україні правова  і нормативна база екологічного аудита тільки починає формуватися.

Екологічне аудитування  здатно зіграти виняткову роль у  дозволі екологічних проблем, особливо в умовах виходу України із соціально-економічної  кризи. Так, завдяки цьому видові діяльності у відносно короткий термін можна домогтися наступних результатів:

1. підвищити ефективність використання сировинних і енергетичних ресурсів, зменшуючи тим самим негативний вплив діючого виробництва на навколишнє середовище там, де це сьогодні можливо, головним чином за рахунок уже наявних методів і засобів, а також за рахунок методів і засобів, що не вимагають значних додаткових витрат;

2. обґрунтувати необхідність і можливість концентрації зусиль і засобів на найбільш пріоритетних і результативних у даний час напрямках екологічної діяльності, у тому числі зв'язаних із приватизацією інвестиціями в економіку країни;

3. зменшити економічні ризики і запобігти розвиток надзвичайних ситуацій.

Екологічне аудитування  може вплинути на формування і розвиток ринку різноманітних екологічних  послуг в Україні, включаючи послуги в області екологічного менеджменту, екологічної сертифікації і страхування, фінансово-екологічного аудита, екологічного консалтинга, утворення й освіти й ін. Саме тут творчий потенціал підприємництва здатний створити принципово нові можливості і шляхи подолання екологічної кризи в Україні.

Методи і засоби, використовувані  в практиці екологічного аудита, повинні постійно розвиватися й удосконалюватися, що вимагає постановки і проведення відповідних науково-методичних і науково-дослідних робіт. В Україні дослідження в області екологічного аудитування ведуться в ряді університетів і наукових центрів.

Об’єктом роботи є стійкий та екологічний розвиток України а предметом  - основні напрямки діяльності екологічного аудиту.

Метою курсової роботи є висвітлення основних засад проведення екологічного аудиту та його вплив на стійкий та екологічний розвиток України.

Реалізація даної мети зумовила необхідність вирішення наступних  завдань:

- визначити сутність та основні засади екологічного аудиту та еколого-аудиторської діяльності;

- розглянути вплив екологічного аудиту на стійкий та екологічний розвиток України;

- проаналізувати практичні аспекти проведення екологічних заходів в Україні.

При написанні курсової роботи були використані праці вітчизняних і закордонних вчених, підручники і навчальні посібники, нормативно-правова база, тощо.

 

1 ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ  СУТНОСТІ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО  АУДИТУ В УКРАЇНІ

1.1 Поняття, суть та методичні  принципи екологічного аудиту

Закон «Про охорону навколишнього  середовища» від 10 січня 2002 року визначає екологічний аудит як незалежну, комплексну, документовану оцінку дотримання суб'єктом господарської й іншої діяльності вимог, у тому числі нормативів і нормативних документів, в області охорони навколишнього середовища, вимог міжнародних стандартів і підготовку рекомендацій з поліпшення такої діяльності.

Екологічний аудит - експертиза й аналіз діяльності і звітності суб'єкта, що хазяює, уповноваженими на те юридичними (аудиторська організація) або фізичними (еколог-аудитор) особами з метою визначення їхньої відповідності діючому екологічному законодавству, екологічним нормативним актам, стандартам, сертифікатам, правилам, вимогам, постановам і розпорядженням державних і природоохоронних органів по забезпеченню екологічної безпеки, проведення консультацій і видача рекомендацій.

Метою екологічного аудиту є оцінка впливу і прогнозування  екологічних наслідків діяльності суб'єкта, що хазяює, на навколишнє середовище, установлення відповідності його діяльності вимогам діючого природоохоронного законодавства, екологічних нормативних актів, стандартів, правил, постанов і розпоряджень державних і природоохоронних органів, визначення основних напрямків забезпечення екологічної безпеки виробництва, підвищення ефективності природоохоронної діяльності.

Об’єктами екологічного аудиту можуть виступати:

• діючі підприємства, господарські об’єкти, організації, установи;
• екологічні ситуації, що склалися на визначених територіях;
• окремі ділянки (об’єкти) природних ресурсів, що пропонуються чи знаходяться в користуванні;
• окремі види діяльності фізичних і юридичних осіб незалежно від форми власності і підпорядкування, у тому числі режимні і важливі об’єкти збройних сил, а також озброєння, військова техніка, військові об’єкти і діяльність збройних сил, що негативно виливає чи може впливати на стан навколишнього середовища;
• інвестиційні і приватизаційні проекти, програми, пропозиції, кредитні угоди;
• сировина, продукти харчування, технологічні процеси, продукція;
• викиди в атмосферу, стічні води, відходи;
• засоби індивідуального і колективного захисту, техніка безпеки, екологічні паспорти підприємств.

Суб’єкти екологічного аудиту:

1. замовники:
• фізичні і юридичні особи - щодо природних ресурсів, які надаються їм у користування;
• власники господарських об’єктів чи особи, що мають право доручати проведення екологічного аудиту;
• центральні і місцеві органи виконавчої влади;
• органи місцевого самоврядування

2) виконавці:

• аудиторські організації з питань екології;
• провідні аудитори з питань екології;
• аудитори з питань екології;
• аудиторські групи;
• фахівці центральних органів виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів, наділені спеціальними повноваженнями.

Екологічний аудит проводиться  в процесі приватизації об'єктів  державної власності, іншої зміни  форми власності, зміни конкретних власників об'єктів, а також для потреб екологічного страхування, в разі передачі об'єктів державної та комунальної власності в довгострокову оренду, в концесію, створення на основі таких об'єктів спільних підприємств, створення, функціонування і сертифікації систем екологічного управління, а також здійснення господарської та іншої діяльності.

Основними принципами екологічного аудиту є:

• незалежність;
• законність;
• наукова обґрунтованість;
• об'єктивність;
• неупередженість;
• достовірність;
• документованість;
• конфіденційність;
• персональна відповідальність аудитора [1].

1.2 Історія виникнення екологічного  аудиту

Вперше екологічний  аудит почав використовуватися при контролі великих промислових корпорацій на території Сполучених Штатів Америки. Розглядаючи фактор навколишнього середовища як той що потребує усе більшої уваги, і з огляду на ряд аварій, великі промислові корпорації поставили свої підприємства під внутрішній контроль з метою оцінки, чи не є вони джерелом негативного впливу на навколишнє середовище. Завданням екологічного аудиту було інформування правління корпорації й акціонерів про заходи щодо дотримання чинного природоохоронного законодавства і про ризик можливих аварій, з огляду впливу на навколишнє середовище.

У 1989 р. Міжнародна торговельна палата опублікувала документ, що поклав початок внутрішньому аудиту як процедурі самоконтролю й інструмента внутрішнього менеджменту[6].

Внутрішній екологічний аудит являє собою елемент системи заходів щодо охорони навколишнього середовища на підприємстві і містить у собі систематичні перевірки, доповнені аналізами, тестами і контролем впливу промислових процесів на навколишнє середовище. Екологічне аудирування визначалося в ньому як поглиблений постійний аналіз природоохоронної діяльності підприємств, причому підкреслювався його добровільний характер. Підхід, запропонований Міжнародною торгівельною палатою, отримав визнання у промисловців, оскільки дозволяв керівникам підприємств забезпечити контроль за станом охорони навколишнього середовища на підприємстві, а також контролювати роботу підприємства з огляду природоохоронних нормативів.

У 1993 році Комісія європейських співтовариств виступила з першим проектом обов’язкових правил екологічного аудиту. Відповідно до визначення Європейського стандарту, екологічний аудит є незалежним свідченням, в інтересах виробника і держави, рівня екологічної ефективності управління підприємством і використання технологічного устаткування з метою підвищення конкурентоздатності продукції[20].

1.3 Завдання і вигоди проведення екологічного аудиту

Основними завданнями екологічного аудиту є:

• збір достовірної інформації про екологічні аспекти виробничої діяльності об'єкта екологічного аудиту та формування на її основі висновку екологічного аудиту;
• визначення ступеня екологічного ризику і безпеки здійснюваної діяльності.
• встановлення відповідності об'єктів екологічного аудиту вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту;
• оцінка впливу діяльності об'єкта екологічного аудиту на стан навколишнього природного середовища;
• оцінка ефективності, повноти і обґрунтованості заходів, що вживаються для охорони навколишнього природного середовища на об'єкті екологічного аудиту;
• підготовка об’єктивних і обґрунтованих еколого-економічиих рекомендацій і заходів на замовлення суб’єктів підприємницької діяльності у відношенні навколишнього середовища і здоров’я населення[10].

Конкретні завдання екологічного аудиту в кожному окремому випадку визначаються замовником, виходячи з його потреб, відповідно до Закону України «Про екологічний аудит» та інших актів законодавства України, характеру діяльності об'єкта екологічного аудиту[12].

Основні причини, з яких проводиться екологічний аудит:

• страхування (витрати на ліквідацію наслідків забруднення навколишнього середовища);
• конкуренція на ринку (товари повинні бути екологічно чистими, це підвищує їхній попит на споживчому ринку, спеціальним екологічним знаком виділяються товари, що пройшли перевірку);
• придбання (витрати на придбання земельної ділянки чи підприємства можуть виявитися завищеними);
• експертиза стану навколишнього середовища і забруднення земельних ділянок об’єкта, що здобувається;
• законодавство (необхідність дозволів роботи з забруднюючими матеріалами) [14].

Вигоди проведення екологічного аудиту складаються із:

• зменшення витрат на видалення відходів за рахунок зменшення їхньої маси;
• зменшення витрат на сировину за рахунок більш ефективного її використання і зменшення маси відходів;
• зменшення витрат на виробництво шляхом використання більш прогресивних технологій і підчищення ефективності технологічного процесу;
• зменшення витрат на воду і електроенергію за рахунок більш раціонального їхнього використання;
• розширення ринків збуту товарів з «зеленою» міткою;
• підвищення репутації підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках[17].