Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Октября 2011 в 21:50, курсовая работа
Cучасні масштаб екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення атмосферного повітря у багатьох містах України досягло критичного рівня.
-
А зараз послухайте правила
для дітей, їх, напевно, не всі
чули і не всі знають. Тож
послухайте уважно і запам’
- Квіткам сумно, коли їх мало, а тому треба посадити нові.
- Квіти хочуть пити – протирайте листочки.
В народі існує таке прислів’я: “Зробив діло – гуляй сміло!”
Якщо ми так гарно потрудились, то можемо і хоровод завести.
Діти
виконують хоровод квітів.
Дуже важливим є стан дитини, коли вона спостерігає за змінами в рослині. Не відмахуйтесь від дитини, коли вона в захваті тягтиме вас до неї. Відкладіть свої найтерміновіші справи на п’ять хвилин, подивіться на першу бруньку чи новонароджений паросток, порадійте разом: це вагоміше виховання, аніж десяток бесід взагалі.
Слід частіше читати дітям вірші й оповідання про природу, а потім привертати увагу малят до того, як точно, образно описано у творі все, що є довкола нас.
Читаючи казки, пояснити, що в багатьох із них рослини, тварини і інші природні об’єкти наділені людськими якостями: це тому, що в народі споконвіку живе внутрішнє відчуття єдності з навколишнім світом.
Давньою доброю традицією у нас є садіння дерева з нагоди важливих родинних подій. Шкода, що тепер цей чудовий звичай дещо забутий. Чи не варто його відродити? Адже це теж неабияк сприятиме формуванню поваги й любові до природи.
В процесі ознайомлення дітей з природою досить широке використання методів, які забезпечують наочне сприймання. Це забезпечують наочне сприймання. Це зумовлюється характером пізнавальної діяльності дітей: основною формою мислення дошкільників є наочно-образне. Але в процесі пізнання чуттєве і раціональне тісно взаємодіють. Тому важливе значення має використання словесних методів. Серед них – використання художньої літератури природничого характеру, бесіда, розповідь вихователя.
Свого
часу видатний німецький педагог, засновник
дитячих садків Ф.Фребель зазначив:
“Хороший майстер розповідати –
неоцінний скарб для
Чим же цінна розповідь, що ознайомлює дошкільників з природою, спрямована на екологічне виховання?
Насамперед – оперативністю! Володіючи знаннями про різні явища, об’єкти природи, вихователь може задовольнити дитячу допитливість і відповідно сформувати ставлення у своїх підопічних до об’єктів природи.
По-друге – цінність розповіді в тому, що вихователь використовує її у найбільш оптимальних педагогічних ситуаціях, коли у самих дітей викникає інтерес до того чи іншого об’єкта природи. А це надзвичайно важливо з точки зору гуманізації процесу навчання.
По-третє, позитивною стороною розповіді є те, що найчастіше до неї вдаються при наочному сприйманні об’єкта природи чи його зображення на картинці. Це забезпечує тісний взаємозв’язок між наочністю і словом.
І, нарешті, ще одна перевага: вихователь завжди може побудувати розповідь з урахуванням віку дітей, їхнього загального розвитку, простежуючи, як сприймають вони ті чи інші явища в природі.
Розповідь вихователя, який є авторитетом для дітей, глибоко западає у їхню пам'ять, душу. Тому розповідь про природу повинна відповідати вірогідним багатьом вимогам:
Розрізняють сюжетні та описові розповіді, та з більшим інтересом дошкільника сприймають сюжетну розповідь вихователя, в ході якої він формує у малечі знання і ставлення до живого світу.
Після вихідного дня, коли діти одержали нові враження, вихователь спонукає їх розповісти про те, що їх найбільше вразило. Самому вихователю теж слід розпочати розповідь з якогось цікавого випадку, що трапився з ним під час прогулянки. Так, я розповіла дітям слідуючи: “У неділю я з друзями пішла на озеро купатися. Лежу на березі і раптом бачу, як на мою сумочку виповзла якась комаха. Придивилася – личинка метелика. Мабуть, настав час їй перетворитися на дорослу, а сумочка моя нагрілася на сонечку і привабила комаху. Я вирішила не сполохати личинку. Спостерігаю, що ж буде далі. Спочатку помітила, як шкірка її на спині луснула і через тріщинку метелик почав поступово виповзати. Мабуть, йому важко було це робити. Тому часом вона відпочивала. Поступово метелик розправляв крильця, перетворювався на красеня. Цілий день ми з друзями були на озері і, спостерігаючи за ним, помітили, що лише надвечір, коли крильця у метелика розправилися, затверділи, він знявся у свій перший політ. Я проводила його очима: нехай прикрашає нашу природу, ловить мошок і мух”.
Активне святкування з природою народжує і зміцнює у дошкільника безцінну якість – доброту. І, як зазначав В.Сухомлинський, “треба розвивати в дитини дбайливе і турботливе ставлення до безпомічних істот, яких так легко образити, але захистивши яких відчуваєш себе добрим і сильним. Тож і потрібно навчити своїх вихованців не на словах, а насправді любити якусь маленьку живу істотку, вчити про неї турбуватися”. А це можна зробити завдяки куточку живої природи, де діти доглядають за тваринами, птахами, рослинами.
Пропоную момент заняття з дітьми старшої групи на тему “Ознайомлення з комахою”.
(старша група)
Мета: Розширити знання дітей про ознаки весни та зміни, що настали в живій та неживій природі (в житті тварин, комах, птахів). Вчити помічати в природі ці зміни, оберігати корисних комах. Розвивати спостережливість. любов і бережливе ставлення до природи.
Матеріал:
Збірник “Мій краю рідний”
О.Копиленко “Прокинулись” ст. 70
В.Сухомлинський “Фіалка і бджілка”
Картинки-ілюстрації: жук-сонечко, бджоли, мурашки.
Хід заняття:
Діти сидять на килимку вільно, невимушено, вихователь сидить серед них. Дитина читає вірш “Жук” М.Демидова.
Жук літає жу-жу-жу!
Всіх сьогодні розбужу.
Прокидайтеся від сну
Зустрічати йдем весну!
А травиця шепче “Шу-у-у”
Я рости спішу, шу-шу”
- Догадалися, діти, про що іде розмова?
- Так, про весну, про комах.
- Чи бували ви весною в парку, в лісі, в саду?
- Які зміни зараз сталися? Якою стала погода, небо? Як гріє сонечко? На яких деревах найбільше помітно зміни? (У верби – котики, у берези – сережки).
-
Діти, давайте собі уявимо, що
ідемо стежкою в лісі. Пригріло
весняне сонечко, розтанув
(Звучить
музика “Пори року”
Читання вірша І.Франка “Навесні”.
Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Ніби дівчина в вінку.
Ожили луги, діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику.
- Правда, в лісі гарно? Ой, тут весна для нас лист залишила! Раптом “ж-ж-ж”. Хто це, діти?
Цілий день вона літає,
І з квіток нектар збирає.
Буде в місті й на селі
Мед солодкий на столі. (бджілка)
Бджола дуже працьовита. Цілий день вона літає з квітки на квітку, збираючи нектар з квітів. Несе його у вулик, там багато збирається нектару, з нього чудовий, цілющий, солодкий мед утворюється. Ви куштували мед? Чи бачили ви, діти, вулики? (Показ малюнка). Люди будують для бджіл будиночки-вулики. Там де багато вуликів – це називається пасіка. Бджоли – корисні комахи, їх оберігають. Коли людина дуже працьовита, про неї кажуть, що вона працьовита, як бджола.
А ще є така прикмета весни: “Якщо бджоли рано вилітають, то весна буде тепла”. “Бджоли раді квітам, а люди – бджолам”.
А тут, дітки, є ще щось для нас. Читання оповідання В.Сухомлинського “Фіалка і бджілка”:
Подружили бджілка і фіалка. Фіалка в полі дивилась на світ своїм радісним фіолетовим оком. А бджілка жила у вулику. Багато разів на день прилітала бджілка до фіалки – брала пилок і нектар. Раділа фіалка своїй подрузі.
Та ось прилетіла бджілка, дивиться, а фіалка закрила свою квітку, схилила журливо голівку.
- Чому це ти, Фіалко, зажурилася, чому квітку свою закрила? – питає бджілка.
- Ой лети, бджілко, додому, бо негода наближається. Буде великий дощ.
Прилетіла бджілка додому. І справді пішов дощ. Отже фіалки на дощ закривають свої пелюстки і цим сповіщають про негоду”.
Читання вірша “Ромашка” М.Познанської.
На стрункій високій ніжці
Біля річки на лужку
У косинці-білосніжці
Стрів я квіточку таку.
Ясним оком жовтуватим
Посміхалася мені.
Я хотів її зірвати,
А бджола сказала: - Ні!
- Діти, а чому бджола не дозволила зірвати ромашку?
У листі для нас ще щось є. (У конверті ілюстрація жука-сонечка). Як називається цей жук? Хто хоче розповісти про нього? Якого він кольору?
Цей жук маленький і дуже гарний. Живе в парках, садах, лісах, на городі. Всюди, де є шкідник попелиці. Така мала комаха, а стільки користі приносить, рятуючи від шкідливої попелиці сади, квіти. Хоча вона і яскравого кольору, але птахи не їдять жука-сонечка. А знаєте чому? Бо цей жук, коли пташка розкриває дзьоба, щоб схопити його, випускає до рота пташки їдучу смердючу рідину. Довго буде недосвідчений птах пам’ятати, що жук-сонечко не тільки не їстівний для них, а ще може бути отруйним. Але для людей завжди приємний і корисний цей жучок. Він зимує під корінням дерев, опалим листям, а ранньою весною прокидається, щоб допомогти людям звільнити сади, городи від дрібних шкідників, жучків-попелиці. Жука-сонечку можна зустріти усюди: в полі, в лісі, на лузі. Нерідко він крізь вікно залітає в кімнату.
Яку загадку знову весна загадала:
-
“Одного разу діти пішли на
екскурсію в парк. Там розцвіли
весняні квіти: мати-й-мачуха, підсніжники.
Набубнявіли бруньки дерев.
- Що сказав Михайлику кущик?
- Чому він відпустив жука?
Виймається із конверта ще один малюнок, де зображено мурашник. Через стежинку снують мурашки, погляньте який будинок вони збудували собі. Як він називається?