- А зараз послухайте правила  для дітей, їх, напевно, не всі  чули і не всі знають. Тож  послухайте уважно і запам’ятайте.

     - Квіткам сумно, коли їх мало, а тому треба посадити нові.

     - Квіти хочуть пити – протирайте листочки.

     В народі існує таке прислів’я: “Зробив  діло – гуляй сміло!”

     Якщо  ми так гарно потрудились, то можемо і хоровод завести.

     Діти  виконують хоровод квітів. 

     Дуже  важливим є стан дитини, коли вона спостерігає  за змінами в рослині. Не відмахуйтесь від дитини, коли вона в захваті тягтиме вас до неї. Відкладіть свої найтерміновіші справи на п’ять хвилин, подивіться на першу бруньку чи новонароджений паросток, порадійте разом: це вагоміше виховання, аніж десяток бесід взагалі.

     Слід  частіше читати дітям вірші й  оповідання про природу, а потім  привертати увагу малят до того, як точно, образно описано у творі  все, що є довкола нас.

     Читаючи казки, пояснити, що в багатьох із них  рослини, тварини і інші природні об’єкти наділені людськими якостями: це тому, що в народі  споконвіку живе внутрішнє відчуття єдності з навколишнім світом.

     Давньою доброю традицією у нас є садіння  дерева з нагоди важливих родинних подій. Шкода, що тепер цей чудовий  звичай дещо забутий. Чи не варто його відродити? Адже це теж неабияк сприятиме формуванню поваги й любові до природи.

     В процесі ознайомлення дітей з  природою досить широке використання методів, які забезпечують наочне сприймання. Це забезпечують наочне сприймання. Це зумовлюється характером пізнавальної діяльності дітей: основною формою мислення дошкільників є наочно-образне. Але в процесі пізнання чуттєве і раціональне тісно взаємодіють. Тому важливе значення має використання словесних методів. Серед них – використання художньої літератури природничого характеру, бесіда, розповідь вихователя.

     Свого часу видатний німецький педагог, засновник  дитячих садків Ф.Фребель зазначив: “Хороший майстер розповідати –  неоцінний скарб для вихованців”. Видатні педагоги К.Д.Ушинський і  В.О.Сухомлинський вважали, що володіння мистецтвом розповідати має бути неодмінним професійним умінням кожного вихователя.

     Чим же цінна розповідь, що ознайомлює дошкільників з природою, спрямована на екологічне виховання?

     Насамперед  – оперативністю! Володіючи знаннями про різні явища, об’єкти природи, вихователь може задовольнити дитячу допитливість і відповідно сформувати ставлення у своїх підопічних до об’єктів природи.

     По-друге  – цінність розповіді в тому, що вихователь використовує її у найбільш оптимальних педагогічних ситуаціях, коли у самих дітей викникає інтерес до того чи іншого об’єкта природи. А це надзвичайно важливо з точки зору гуманізації процесу навчання.

     По-третє, позитивною стороною розповіді є  те, що найчастіше до неї вдаються при  наочному сприйманні об’єкта природи  чи його зображення на картинці. Це забезпечує тісний взаємозв’язок між наочністю і словом.

     І, нарешті, ще одна перевага: вихователь завжди може побудувати розповідь з  урахуванням віку дітей, їхнього  загального розвитку, простежуючи, як сприймають вони ті чи інші явища в природі.

     Розповідь вихователя, який є авторитетом для  дітей, глибоко западає у їхню пам'ять, душу. Тому розповідь про  природу повинна відповідати  вірогідним багатьом вимогам:

• вона обов’язково має формувати вірогідні знання про навколишній світ;
• у доступному для дитячого сприймання формі розкривати зв’язки і залежності у природі;
• і що дуже важливо – розповідь ця повинна бути образною, емоційною, цікавою. Тільки тоді вона формуватиме в дітей розумне, добре ставлення до природи.

     Розрізняють сюжетні та описові розповіді, та з більшим інтересом дошкільника сприймають сюжетну розповідь вихователя, в ході якої він формує у малечі знання і ставлення до живого світу.

     Після вихідного дня, коли діти одержали нові враження, вихователь спонукає їх розповісти про те, що їх найбільше вразило. Самому вихователю теж слід розпочати розповідь з якогось цікавого випадку, що трапився з ним під час прогулянки. Так, я розповіла дітям слідуючи: “У неділю я з друзями пішла на озеро купатися. Лежу на березі і раптом бачу, як на мою сумочку виповзла якась комаха. Придивилася – личинка метелика. Мабуть, настав час їй перетворитися на дорослу, а сумочка моя нагрілася на сонечку і привабила комаху. Я вирішила не сполохати личинку. Спостерігаю, що ж буде далі. Спочатку помітила, як шкірка її на спині луснула і через тріщинку метелик почав поступово виповзати. Мабуть, йому важко було це робити. Тому часом вона відпочивала. Поступово метелик розправляв крильця, перетворювався на красеня. Цілий день ми з друзями були на озері і, спостерігаючи за ним, помітили, що лише надвечір, коли крильця у метелика розправилися, затверділи, він знявся у свій перший політ. Я проводила його очима: нехай прикрашає нашу природу, ловить мошок і мух”.

     Активне святкування з природою народжує і зміцнює у дошкільника безцінну якість – доброту. І, як зазначав В.Сухомлинський, “треба розвивати в дитини дбайливе і турботливе ставлення до безпомічних істот, яких так легко образити, але захистивши яких відчуваєш себе добрим і сильним. Тож і потрібно навчити своїх вихованців не на словах, а насправді любити якусь маленьку живу істотку, вчити про неї турбуватися”. А це можна зробити завдяки куточку живої природи, де діти доглядають за тваринами, птахами, рослинами.

     Пропоную  момент заняття з дітьми старшої  групи  на тему “Ознайомлення з комахою”.

Тема: Ознайомлення з комахами весною

     (старша  група)

     Мета: Розширити знання дітей про ознаки весни та зміни, що настали в живій та неживій природі (в житті тварин, комах, птахів). Вчити помічати в природі ці зміни, оберігати корисних комах. Розвивати спостережливість. любов і бережливе ставлення до природи.

     Матеріал:

     Збірник “Мій краю рідний”

     О.Копиленко  “Прокинулись” ст. 70

     В.Сухомлинський  “Фіалка і бджілка”

     Картинки-ілюстрації: жук-сонечко, бджоли, мурашки.

Хід заняття:

      Діти сидять на килимку вільно, невимушено, вихователь сидить серед них. Дитина читає вірш “Жук” М.Демидова.

Жук літає жу-жу-жу!

Всіх  сьогодні розбужу.

Прокидайтеся  від сну

Зустрічати  йдем весну!

А травиця шепче  “Шу-у-у”

Я рости спішу, шу-шу”

      - Догадалися, діти, про що іде розмова?

      - Так, про весну, про комах.

      - Чи бували ви весною в парку,  в лісі, в саду?

      - Які зміни зараз сталися? Якою  стала погода, небо? Як гріє сонечко?  На яких деревах найбільше  помітно зміни? (У верби – котики, у берези – сережки).

      - Діти, давайте собі уявимо, що  ідемо стежкою в лісі. Пригріло  весняне сонечко, розтанув сніг, бруньки не деревах набубнявіли,  повітря свіже, тепле. 

      (Звучить  музика “Пори року” Чайковського, або голоси птахів в природі.)

Читання вірша І.Франка “Навесні”.

Надійшла  весна прекрасна,

Многоцвітна, тепла, ясна,

Ніби  дівчина в вінку.

Ожили луги, діброви,

Повно гомону, розмови

І пісень в чагарнику.

      - Правда, в лісі гарно? Ой, тут  весна для нас лист залишила! Раптом “ж-ж-ж”. Хто це, діти?

Цілий день вона літає,

І з квіток нектар збирає.

Буде  в місті й на селі

Мед солодкий на столі.    (бджілка)

      Бджола  дуже працьовита. Цілий день вона літає  з квітки на квітку, збираючи нектар з квітів. Несе його у вулик, там  багато збирається нектару, з нього  чудовий, цілющий, солодкий мед утворюється. Ви куштували мед? Чи бачили ви, діти, вулики? (Показ малюнка). Люди будують для бджіл будиночки-вулики. Там де багато вуликів – це називається пасіка. Бджоли – корисні комахи, їх оберігають. Коли людина дуже працьовита, про неї кажуть, що вона працьовита, як бджола.

      А ще є така прикмета весни: “Якщо  бджоли рано вилітають, то весна буде тепла”. “Бджоли раді квітам, а люди – бджолам”.

      А тут, дітки, є ще щось для нас. Читання  оповідання В.Сухомлинського “Фіалка  і бджілка”:

      Подружили бджілка і фіалка. Фіалка в полі дивилась на світ своїм радісним фіолетовим оком. А бджілка жила у вулику. Багато разів на день прилітала бджілка до фіалки – брала пилок і нектар. Раділа фіалка своїй подрузі.

      Та  ось прилетіла бджілка, дивиться, а фіалка закрила свою квітку, схилила журливо голівку.

      - Чому це ти, Фіалко, зажурилася, чому  квітку свою закрила? – питає  бджілка.

      - Ой лети, бджілко, додому, бо негода  наближається. Буде великий дощ.

      Прилетіла бджілка додому. І справді пішов  дощ. Отже фіалки на дощ закривають свої пелюстки і цим сповіщають про негоду”.

      Читання вірша “Ромашка” М.Познанської.

На  стрункій високій  ніжці

Біля  річки на лужку

У косинці-білосніжці

Стрів я квіточку таку.

Ясним оком жовтуватим

Посміхалася мені.

Я хотів її зірвати,

А бджола сказала: - Ні!

      - Діти, а чому бджола не дозволила  зірвати ромашку?

     У листі для нас ще щось є. (У конверті ілюстрація жука-сонечка). Як називається  цей жук? Хто хоче розповісти про  нього? Якого він кольору?

     Цей жук маленький і дуже гарний. Живе в парках, садах, лісах, на городі. Всюди, де є шкідник попелиці. Така мала комаха, а стільки користі приносить, рятуючи від шкідливої попелиці сади, квіти. Хоча вона і яскравого кольору, але птахи не їдять жука-сонечка. А знаєте чому? Бо цей жук, коли пташка розкриває дзьоба, щоб схопити його, випускає до рота пташки їдучу смердючу рідину. Довго буде недосвідчений птах пам’ятати, що жук-сонечко не тільки не їстівний для них, а ще може бути отруйним. Але для людей завжди приємний і корисний цей жучок. Він зимує під корінням дерев, опалим листям, а ранньою весною прокидається, щоб допомогти людям звільнити сади, городи від дрібних шкідників, жучків-попелиці. Жука-сонечку можна зустріти усюди: в полі, в лісі, на лузі. Нерідко він крізь вікно залітає в кімнату.

     Яку загадку знову весна загадала:

     - “Одного разу діти пішли на  екскурсію в парк. Там розцвіли  весняні квіти: мати-й-мачуха, підсніжники.  Набубнявіли бруньки дерев. Раптом  серед трави Михась побачив  яскравого червоного жука. Який  же гарний – подумав Михась. Він зловив жука і сховав його у кишеню. Тільки хотів вийти з парку, а кущик бузку його зачепив і щось сказав. Михайлик випустив жука”.

     - Що сказав Михайлику кущик?

     - Чому він відпустив жука?

     Виймається  із конверта ще один малюнок, де зображено  мурашник. Через стежинку снують мурашки, погляньте який будинок вони збудували собі. Як він називається?