Атмосфера. Загрязнение атмосферы

-започаткування на національних каналах радіо і телебачення регулярних програм з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічно збалансованого розвитку, реалізації екологічної політики;

-створення мережі  інформаційних центрів відповідно  до вимог Оргуської конвенції  та підтримки їх діяльності;

-сприяння впровадженню системи безперервної екологічної освіти та освіти в інтересах екологічно збалансованого розвитку для всіх вікових та професійних категорій населення;

-розроблення інформаційної системи підтримки прийняття управлінських рішень, що стосуються стану навколишнього природного середовища та розв'язання нагальних проблем у цій сфері;

3)підвищення якості  повітря та запобігання змінам  клімату, що здійснюватиметься  шляхом:

-технічного переоснащення  виробничого комплексу на основі  впровадження інноваційних проектів, енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів;

-оптимізації структури  енергетичного сектору економіки  на основі використання енергетичних  джерел з низьким рівнем викидів вуглецю, у тому числі нарощування обсягів використання відновлюваних і нетрадиційних джерел енергії;

-реалізації проектів  спільного впровадження з дотриманням  вимог Кіотського протоколу до  Рамкової конвенції ООН про  зміну клімату, розроблення та впровадження системи торгівлі національним надлишком квот на викиди парникових газів;

4) підвищення якості  поверхневих і підземних вод,  що здійснюватиметься шляхом:

-підвищення якості води на засадах басейнового та інтегрованого управління водними ресурсами та задоволення потреб населення у високоякісній питній воді;

-значного підвищення ефективності виконання комплексних програм з упровадження нових технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві та на транспорті;

-підвищення ефективності  технологій очищення виробничих  стічних вод та утилізації  їх осадів, зменшення скидів у  водойми висококонцентрованих стічних  вод через систему централізованої  каналізації; 

-зниження рівня забруднення водних ресурсів унаслідок використання мінеральних добрив, синтетичних миючих засобів, нафтопродуктів та хімічних засобів захисту рослин;

-подолання кризового стану системи водопровідно-каналізаційного господарства та підвищення ефективності комунальних очисних споруд;

-забезпечення своєчасного проведення відповідних заходів під час аварій на об'єктах водної інфраструктури та перебоїв з водопостачанням;

-удосконалення контролю та спостереження за цілісністю розподільної мережі, зменшення втрат води у таких мережах;

5) забезпечення екологічної безпеки, усунення збільшення навантаження на навколишнє природне середовище, зумовленого економічним зростанням, що здійснюватиметься шляхом:

-переходу на інтегровані дозволи, що видаються за принципом "єдиного вікна", та удосконалення порядку видачі дозволів на викиди і скиди забруднюючих речовин, розміщення відходів;

-удосконалення системи управління відходами з урахуванням міжнародних стандартів та нормативів;

-забезпечення стимулювання виробників до застосування екологічно безпечних ресурсо- та енергозберігаючих технологій, підвищення ролі еколого-економічних інструментів та більш ефективного впровадження принципу "забруднювач та користувач платять повну ціну";

-дотримання вимог  екологічної безпеки під час  закриття або зміни форми власності промислових підприємств і об'єктів та під час передачі військових об'єктів у господарське користування. З цією метою забезпечуватиметься проведення екологічного аудиту та державної екологічної експертизи ситуацій, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також на території діючих об'єктів і комплексів;

-зменшення обсягів  викидів і скидів шкідливих  речовин, мінімізації утворення  відходів та комплексного використання  матеріально-сировинних ресурсів, у  тому числі за рахунок стимулювання  виробників до більш інтенсивного впровадження системи надання сервісних послуг замість реалізації готової продукції;

-забезпечення екологічно  безпечного зберігання та видалення  небезпечних відходів, максимально  можливої утилізації відходів  за рахунок прямого повторного чи альтернативного використання їх ресурсно-цінної складової та безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації;

-стимулювання виробників до запровадження системи екологічного менеджменту з метою зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище;

-забезпечення повного знешкодження (видалення) непридатних та заборонених хімічних засобів захисту рослин, що накопичилися на території України, у тому числі за рахунок проведення тендерних процедур щодо залучення іноземних компаній для знешкодження зазначених засобів чи вивезення їх за межі держави;

6) удосконалення системи  інтегрованого екологічного управління  шляхом введення екологічної  складової до програм розвитку  секторів економіки. 

Екологізація промисловості  передбачає:

-розроблення методології  визначення ступеня екологічного  ризику для навколишнього природного  середовища, обумовленого виробничою  діяльністю екологічно небезпечних  об'єктів; 

-упровадження новітніх наукових досягнень, енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів;

удосконалення еколого-економічного механізму з метою стимулювання впровадження екологічно безпечних  технологій та природоохоронних систем, широке застосування екологічного аудиту та сертифікації виробництва;

-налагодження ефективного екологічного контролю з метою управління техногенним навантаженням, раціональним використанням природних ресурсів і розміщенням продуктивних сил;

-упровадження екологічно  ефективних методів організації виробництва, принципів корпоративної соціальної відповідальності, більш чистого виробництва з метою зменшення обсягів викидів і скидів, мінімізації утворення відходів та комплексного використання матеріально-сировинних ресурсів, у тому числі вторинних;

-удосконалення системи обліку відходів та статистичної звітності щодо утворення, накопичення та утилізації відходів;

-розвиток державної системи моніторингу навколишнього природного середовища.

Екологізація транспорту передбачає:

-розвиток екологічно безпечних видів транспорту;

-упровадження інноваційних проектів, спрямованих на зменшення рівня шумового забруднення;

-оптимізацію дорожнього руху на території великих міст, подальший розвиток громадського електротранспорту;

-підтримку використання автотранспортних засобів, що відповідають європейським стандартам;

-підвищення вимог до забезпечення екологічної безпеки та надійності трубопровідного транспорту;

-гармонізацію планів  розвитку транспортної структури  з вимогами, принципами та пріоритетами розвитку екомережі, невиснажливого використання, відтворення та збереження біо- та ландшафтного різноманіття;

-стимулювання використання альтернативних видів палива.

Екологізація енергетики передбачає:

-підвищення енергоефективності виробництва;

-розвиток альтернативної енергетики;

-мінімізацію негативного впливу атомної енергетики на довкілля;

-упровадження в енергетиці  сучасних технологій та інноваційних  проектів, що забезпечать зменшення  викидів забруднюючих речовин,  зниження рівня шумового та електромагнітного забруднення, збільшення обсягів теплової та електричної енергії, яка виробляється когенераційними установками;

7) удосконалення регіональної  екологічної політики, зменшення  негативного впливу процесів  урбанізації на навколишнє природне середовище, що передбачає:

-розв'язання нагальних екологічних проблем у промислово розвинутих регіонах;

-проведення класифікації регіонів за рівнями техногенно-екологічних навантажень, створення банків геоінформаційних даних та карт техногенно-екологічних навантажень;

-оптимізацію процесів швидкого розширення території міст;

-удосконалення планування територіальної структури міст, зменшення концентрації і навантаження промислових об'єктів на обмеженій території;

-припинення руйнування  навколишнього природного середовища великих міст, скорочення площі зелених насаджень міст і зелених зон, зниження рівня забруднення водойм, шумового та електромагнітного забруднення;

-підвищення ефективності функціонування системи водозабезпечення та водовідведення, модернізацію та реконструкцію очисних споруд населених пунктів, будівництво очисних споруд за новітніми технологіями;

-упровадження інструменту стратегічної екологічної оцінки регіональних планів і програм;

8) припинення втрат  біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи, що передбачає:

-збереження біорізноманіття, подальший розвиток системи його невиснажливого використання і відтворення;

-зниження рівня забруднення  Азовського і Чорного морів,  відновлення морських екосистем, охорону і збереження морського біо- та ландшафтного різноманіття;

-збереження у межах  територій та об'єктів природно-заповідного  фонду рідкісних та таких, що  перебувають під загрозою зникнення,  видів рослин і тварин, біотичних  угруповань та типів природних середовищ;

-створення і підтримку цілісної та репрезентативної в межах природних зон України системи територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

-створення спеціальних  центрів (розсадників, розплідників  тощо) із збереження та відтворення  у навколишньому природному середовищі видів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної книги України;

-вирішення питання щодо ефективного залучення державних установ, провідних наукових установ, бізнесу та громадськості до впровадження положень Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат і регіональних інструментів;

-створення та впровадження  диференційованої системи науково-обґрунтованої  вартісної оцінки об'єктів біорізноманіття  із застосуванням екосистемного  підходу; 

-розроблення схеми функціонального зонування прибережної смуги морів та визначення територій, придатних для різних видів господарської та природоохоронної діяльності, формування екомережі;

-припинення катастрофічного  зменшення запасів водних живих  ресурсів унаслідок їх надмірної експлуатації та погіршення стану навколишнього природного середовища;

-створення державної геоінформаційної системи об'єктів екомережі.

Завдання національної екологічної політики, спрямовані на екологічно збалансоване використання природних ресурсів, такі:

1) охорона водних ресурсів, екологізація водного господарства, що передбачає:

-перехід до сталого використання водних ресурсів шляхом запровадження інтегрованого управління водними ресурсами;

-упровадження системного підходу до менеджменту прісноводних ресурсів і відповідних басейнів річок, які базуються на принципі басейнового та інтегрованого управління;

-зміцнення органів басейнового управління, в тому числі міждержавних і регіональних;

-підвищення ефективності водокористування шляхом запровадження економічних стимулів на басейновому рівні та повного відшкодування витрат;

-розроблення ефективних стратегій для басейнового управління водними ресурсами з метою запобігання негативним наслідкам повеней та посухи;

-зменшення обсягів використання води для потреб виробництва і житлово-комунального господарства;

-урахування нагальних потреб муніципальних водних систем (зокрема, підключених до них промислових джерел) у програмах управління водними ресурсами в річкових басейнах;

-збільшення обсягу збирання та очищення зворотних вод;

-упровадження системи  відшкодування повної вартості  послуг з водопостачання і  раціонального використання водних  ресурсів (менеджмент попиту) з урахуванням  стимулювання до вжиття заходів  водозаощадження; 

2) охорона земельних ресурсів, екологізація сільського господарства, що передбачає: