Атмосфера. Загрязнение атмосферы

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Апреля 2013 в 23:16, реферат

Описание работы

Атмосфе́ра (от. др.-греч. ἀτμός — пар и σφαῖρα — шар) — газовая оболочка (геосфера), окружающая планету Земля. Внутренняя её поверхность покрывает гидросферу и частично кору, внешняя граничит с околоземной частью космического пространства.Совокупность разделов физики и химии, изучающих атмосферу, принято называть физикой атмосферы. Атмосфера определяет погоду на поверхности Земли, изучением погоды занимается метеорология, а длительными вариациями климата — климатология.

Содержание

1. Атмосфера Земли
2.Физические свойства
3.Физиологические и другие свойства атмосферы
4.Состав атмосферы
5.История образования атмосферы
6.Источники загрязнения атмосферы
7. Химическое загрязнение атмосферы
8.Аэрозольное загрязнение атмосферы
9. Фотохимический туман (смог)
10. Озоновый слой Земли
11. Загрязнение атмосферы выбросами транспорта
1. Мероприятия по борьбе с выбросами автотранспорта
13. Методы оценки загрязнения атмосферного воздуха
14. Оценка загрязенности атмосферного воздуха г. Одесса
15.Концепція національної екологічної політики України на період до 2020 року
16. Про проведення загальнообласної акції "Посади своє дерево"
17.Заключение

Работа содержит 1 файл

Реферат .doc

— 501.50 Кб (Скачать)

-започаткування на національних каналах радіо і телебачення регулярних програм з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічно збалансованого розвитку, реалізації екологічної політики;

-створення мережі  інформаційних центрів відповідно  до вимог Оргуської конвенції  та підтримки їх діяльності;

-сприяння впровадженню системи безперервної екологічної освіти та освіти в інтересах екологічно збалансованого розвитку для всіх вікових та професійних категорій населення;

-розроблення інформаційної системи підтримки прийняття управлінських рішень, що стосуються стану навколишнього природного середовища та розв'язання нагальних проблем у цій сфері;

3)підвищення якості  повітря та запобігання змінам  клімату, що здійснюватиметься  шляхом:

-технічного переоснащення  виробничого комплексу на основі  впровадження інноваційних проектів, енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів;

-оптимізації структури  енергетичного сектору економіки  на основі використання енергетичних  джерел з низьким рівнем викидів вуглецю, у тому числі нарощування обсягів використання відновлюваних і нетрадиційних джерел енергії;

-реалізації проектів  спільного впровадження з дотриманням  вимог Кіотського протоколу до  Рамкової конвенції ООН про  зміну клімату, розроблення та впровадження системи торгівлі національним надлишком квот на викиди парникових газів;

4) підвищення якості  поверхневих і підземних вод,  що здійснюватиметься шляхом:

-підвищення якості води на засадах басейнового та інтегрованого управління водними ресурсами та задоволення потреб населення у високоякісній питній воді;

-значного підвищення ефективності виконання комплексних програм з упровадження нових технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві та на транспорті;

-підвищення ефективності  технологій очищення виробничих  стічних вод та утилізації  їх осадів, зменшення скидів у  водойми висококонцентрованих стічних  вод через систему централізованої  каналізації; 

-зниження рівня забруднення водних ресурсів унаслідок використання мінеральних добрив, синтетичних миючих засобів, нафтопродуктів та хімічних засобів захисту рослин;

-подолання кризового стану системи водопровідно-каналізаційного господарства та підвищення ефективності комунальних очисних споруд;

-забезпечення своєчасного проведення відповідних заходів під час аварій на об'єктах водної інфраструктури та перебоїв з водопостачанням;

-удосконалення контролю та спостереження за цілісністю розподільної мережі, зменшення втрат води у таких мережах;

5) забезпечення екологічної безпеки, усунення збільшення навантаження на навколишнє природне середовище, зумовленого економічним зростанням, що здійснюватиметься шляхом:

-переходу на інтегровані дозволи, що видаються за принципом "єдиного вікна", та удосконалення порядку видачі дозволів на викиди і скиди забруднюючих речовин, розміщення відходів;

-удосконалення системи управління відходами з урахуванням міжнародних стандартів та нормативів;

-забезпечення стимулювання виробників до застосування екологічно безпечних ресурсо- та енергозберігаючих технологій, підвищення ролі еколого-економічних інструментів та більш ефективного впровадження принципу "забруднювач та користувач платять повну ціну";

-дотримання вимог  екологічної безпеки під час  закриття або зміни форми власності промислових підприємств і об'єктів та під час передачі військових об'єктів у господарське користування. З цією метою забезпечуватиметься проведення екологічного аудиту та державної екологічної експертизи ситуацій, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також на території діючих об'єктів і комплексів;

-зменшення обсягів  викидів і скидів шкідливих  речовин, мінімізації утворення  відходів та комплексного використання  матеріально-сировинних ресурсів, у  тому числі за рахунок стимулювання  виробників до більш інтенсивного впровадження системи надання сервісних послуг замість реалізації готової продукції;

-забезпечення екологічно  безпечного зберігання та видалення  небезпечних відходів, максимально  можливої утилізації відходів  за рахунок прямого повторного чи альтернативного використання їх ресурсно-цінної складової та безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації;

-стимулювання виробників до запровадження системи екологічного менеджменту з метою зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище;

-забезпечення повного знешкодження (видалення) непридатних та заборонених хімічних засобів захисту рослин, що накопичилися на території України, у тому числі за рахунок проведення тендерних процедур щодо залучення іноземних компаній для знешкодження зазначених засобів чи вивезення їх за межі держави;

6) удосконалення системи  інтегрованого екологічного управління  шляхом введення екологічної  складової до програм розвитку  секторів економіки. 

Екологізація промисловості  передбачає:

-розроблення методології  визначення ступеня екологічного  ризику для навколишнього природного  середовища, обумовленого виробничою  діяльністю екологічно небезпечних  об'єктів; 

-упровадження новітніх наукових досягнень, енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів;

удосконалення еколого-економічного механізму з метою стимулювання впровадження екологічно безпечних  технологій та природоохоронних систем, широке застосування екологічного аудиту та сертифікації виробництва;

-налагодження ефективного екологічного контролю з метою управління техногенним навантаженням, раціональним використанням природних ресурсів і розміщенням продуктивних сил;

-упровадження екологічно  ефективних методів організації виробництва, принципів корпоративної соціальної відповідальності, більш чистого виробництва з метою зменшення обсягів викидів і скидів, мінімізації утворення відходів та комплексного використання матеріально-сировинних ресурсів, у тому числі вторинних;

-удосконалення системи обліку відходів та статистичної звітності щодо утворення, накопичення та утилізації відходів;

-розвиток державної системи моніторингу навколишнього природного середовища.

Екологізація транспорту передбачає:

-розвиток екологічно безпечних видів транспорту;

-упровадження інноваційних проектів, спрямованих на зменшення рівня шумового забруднення;

-оптимізацію дорожнього руху на території великих міст, подальший розвиток громадського електротранспорту;

-підтримку використання автотранспортних засобів, що відповідають європейським стандартам;

-підвищення вимог до забезпечення екологічної безпеки та надійності трубопровідного транспорту;

-гармонізацію планів  розвитку транспортної структури  з вимогами, принципами та пріоритетами розвитку екомережі, невиснажливого використання, відтворення та збереження біо- та ландшафтного різноманіття;

-стимулювання використання альтернативних видів палива.

Екологізація енергетики передбачає:

-підвищення енергоефективності виробництва;

-розвиток альтернативної енергетики;

-мінімізацію негативного впливу атомної енергетики на довкілля;

-упровадження в енергетиці  сучасних технологій та інноваційних  проектів, що забезпечать зменшення  викидів забруднюючих речовин,  зниження рівня шумового та електромагнітного забруднення, збільшення обсягів теплової та електричної енергії, яка виробляється когенераційними установками;

7) удосконалення регіональної  екологічної політики, зменшення  негативного впливу процесів  урбанізації на навколишнє природне середовище, що передбачає:

-розв'язання нагальних екологічних проблем у промислово розвинутих регіонах;

-проведення класифікації регіонів за рівнями техногенно-екологічних навантажень, створення банків геоінформаційних даних та карт техногенно-екологічних навантажень;

-оптимізацію процесів швидкого розширення території міст;

-удосконалення планування територіальної структури міст, зменшення концентрації і навантаження промислових об'єктів на обмеженій території;

-припинення руйнування  навколишнього природного середовища великих міст, скорочення площі зелених насаджень міст і зелених зон, зниження рівня забруднення водойм, шумового та електромагнітного забруднення;

-підвищення ефективності функціонування системи водозабезпечення та водовідведення, модернізацію та реконструкцію очисних споруд населених пунктів, будівництво очисних споруд за новітніми технологіями;

-упровадження інструменту стратегічної екологічної оцінки регіональних планів і програм;

8) припинення втрат  біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи, що передбачає:

-збереження біорізноманіття, подальший розвиток системи його невиснажливого використання і відтворення;

-зниження рівня забруднення  Азовського і Чорного морів,  відновлення морських екосистем, охорону і збереження морського біо- та ландшафтного різноманіття;

-збереження у межах  територій та об'єктів природно-заповідного  фонду рідкісних та таких, що  перебувають під загрозою зникнення,  видів рослин і тварин, біотичних  угруповань та типів природних середовищ;

-створення і підтримку цілісної та репрезентативної в межах природних зон України системи територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

-створення спеціальних  центрів (розсадників, розплідників  тощо) із збереження та відтворення  у навколишньому природному середовищі видів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної книги України;

-вирішення питання щодо ефективного залучення державних установ, провідних наукових установ, бізнесу та громадськості до впровадження положень Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат і регіональних інструментів;

-створення та впровадження  диференційованої системи науково-обґрунтованої  вартісної оцінки об'єктів біорізноманіття  із застосуванням екосистемного  підходу; 

-розроблення схеми функціонального зонування прибережної смуги морів та визначення територій, придатних для різних видів господарської та природоохоронної діяльності, формування екомережі;

-припинення катастрофічного  зменшення запасів водних живих  ресурсів унаслідок їх надмірної експлуатації та погіршення стану навколишнього природного середовища;

-створення державної геоінформаційної системи об'єктів екомережі.

Завдання національної екологічної політики, спрямовані на екологічно збалансоване використання природних ресурсів, такі:

1) охорона водних ресурсів, екологізація водного господарства, що передбачає:

-перехід до сталого використання водних ресурсів шляхом запровадження інтегрованого управління водними ресурсами;

-упровадження системного підходу до менеджменту прісноводних ресурсів і відповідних басейнів річок, які базуються на принципі басейнового та інтегрованого управління;

-зміцнення органів басейнового управління, в тому числі міждержавних і регіональних;

-підвищення ефективності водокористування шляхом запровадження економічних стимулів на басейновому рівні та повного відшкодування витрат;

-розроблення ефективних стратегій для басейнового управління водними ресурсами з метою запобігання негативним наслідкам повеней та посухи;

-зменшення обсягів використання води для потреб виробництва і житлово-комунального господарства;

-урахування нагальних потреб муніципальних водних систем (зокрема, підключених до них промислових джерел) у програмах управління водними ресурсами в річкових басейнах;

-збільшення обсягу збирання та очищення зворотних вод;

-упровадження системи  відшкодування повної вартості  послуг з водопостачання і  раціонального використання водних  ресурсів (менеджмент попиту) з урахуванням  стимулювання до вжиття заходів  водозаощадження; 

2) охорона земельних ресурсів, екологізація сільського господарства, що передбачає:

Информация о работе Атмосфера. Загрязнение атмосферы