Сучасна монетарна політика Національного банку України

Формування  ефективної монетарної стратегії потребує також усунення суперечностей стосовно інтерпретації пріоритетної цілі Національного  банку Радою НБУ в щорічних "Основних засадах грошово-кредитної  політики" та статусу кількісних прогнозних змінних, які у них  наводяться. Складаючи план на майбутнє слід враховувати специфіку взаємозв'язку макроекономічних і монетарних пара­метрів, притаманну економіці на даному етапі  її розвитку, пам'ятати, що розвиток економіки  органічно пов'язаний із певним рівнем інфляції, поєднувати підтримання динамічного  розвитку і структурної перебудови економіки з підвищенням життєвого  рівня і добробуту населення.

Проводити заходи щодо забезпечення стабільності гривні як монетарної передумови і фактора  економічного зростання на інвестиційно-інноваційній основі з урахуванням можливих коливань зовнішньої та внутрішньої кон'юнктури  і змін в інституційному середовищі, тому що стабільність грошової одиниці  включає (як свої складові) внутрішню  і зовнішню стабільність, яка відображається у динаміці інфляції та обмін­ного курсу.

Головним  орієнтиром грошово-кредитної політики, що відображає рівень і тенденції  стабільності грошової одиниці, є індекс споживчих цін. Регулювання обмінного  курсу потрібно спрямовувати на підтримання  цінової і фінансової стабільності, а показники монетарної бази і  грошової маси використовувати як проміжний  орієнтир для вирішення поточних завдань монетарного забезпечення макроекономічної рівноваги, а також  досягати  довгострокових соціальних, структурних та інституційних цілей.

Протягом  найближчих років (2008-2009рр.) НБУ ще не може відмовитися від певного  контролю за обмінним курсом як важливим орієнтиром для населення та суб'єктів  господарювання, а також зважаючи на його значну роль у підтриманні  макроекономічної рівноваги і стабільності. Однак удосконалення системи  валютного регулювання повинно  здійснюватися в напрямі поступового  послаблення керованості валютного  ринку та його подальшої лібералізації  забезпечення більшої гнучкості  обмінного курсу, можливого розширення діапазону його середньорічних значень  із подальшою відмовою від встановлення такого діапазону.

Безумовно, для  згладжування сезонних коливань і шоків  необхідно використовувати інтервенції на міжбанківському валютному ринку. Водночас потрібно створювати умови для і розвитку інструментів хеджування валютних ризиків, забезпечити прогнозовану динаміку обмінного курсу залежно від стану платіжного балансу та уникнути його значних коливань. Як важливий індикатор курсової політики доцільно використовувати динаміку реального ефективного обмінного курсу гривні. В цьому контексті має бути визначена і роль валютних резервів як інструменту забезпечення виконання стратегічних завдань при збереженні їх достатнього (за міжнародними критеріями) рівня.

Формулювання  цілі підтримання стабільності грошової одиниці як умови фінансової рівноваги  та економічного зростання на інвестиційно-інноваційній основі віддзеркалює особливості макроекономічних умов 2007-2009 років. Завдання забезпечення фінансової рівноваги значно актуалізується в цей час у зв'язку з підвищенням  цін на енергоносії, погіршенням  стану поточного рахунку платіжного балансу, появою в Україні іноземних  банків та їх філій, зростанням приватних  запозичень іноземної валюти, високим  рівнем соціальних виплат із бюджету  за недостатнього розширення бази надходжень до нього та іншими ризиками.

Підтримка інвестиційно-інноваційного  зростання економіки має для  України стратегічне значення, адже не впоравшись із даним завданням, вона не зможе увійти до когорти сучасних цивілізованих країн. І це має  враховуватися у грошово-кредитній  політиці, наприклад, при вирішенні  питань рефінансування державного банку  другого рівня, який ставить собі за мету кредитування інноваційних проектів. Безумовно, для НБУ пріоритетом  є стабільність грошової одиниці, але  це завдання може бути вирішене різними  шляхами. І формула стабільності в середньостроковій стратегії  орієнтує на вибір тих шляхів, які  надають економічному зростанню  інвестиційно-інноваційного характеру. 

Таким чином  прийняття монетарної політики в  наступні роки потребуватиме формування окремого блоку монетарного аналізу  з метою управління перебудовою  емісійного і трансмісійного механізмів монетарної політики. Це і можна  назвати першою опорою прийняття  монетарних рішень у 2007-2009роках. Другою опорою буде аналіз широкого кола макроекономічних і фінансових показників з точки  зору їх впливу на цінову динаміку.

Проте не слід забувати, що реальним  підґрунтям  для  економічного зростання та стабілізації на грошово-кредитному сегменті ринку  є  не лише правильна грошово-кредитна політика, а й створення конкурентоспроможної економіки і пошук суб'єктами господарювання власних ніш як основи для підвищення попиту економки на гроші, тобто для розширення товарообороту.

 

 

 

Висновки

Монетарна політика – це комплекс взаємопов’язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь  визначених суспільних цілей, заходів  щодо регулювання грошового обороту, які здійснює держава через центральний  банк. Усі цілі монетарної політики можна поділити на : стратегічні, поточні  і тактичні. До основних цілей належать: високий рівень зайнятості, стабільний рівень цін, економічне зростання, стабільність відсоткових ставок, стабільність на фінансових ринках, стабільність на валютних ринках.

Проведенням монетарної політики займається центральний  банк. Центральний банк виконує ряд функцій: контролює та регулює пропозицію грошей в країні, випускає в обіг національну валюту, зберігає золотовалютні резерви країни, виступає міжбанківським розрахунковим центром, здійснює касове обслуговування уряду та виконує функцію «кредитора останньої надії». Діяльність центрального банку має вирішальний вплив на стабільність національної валюти, надійність банківських установ, дієвість платіжно-розрахункового механізму, активізацію ринкової кон'юнктури, вирівнювання платіжного балансу, що загалом визначає ефективність функціонування всієї економіки країни.

Функцію центрального банку в Україні виконує Національний банк України. Згідно Конституції України (стаття 100) основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці України – гривні. Грошово-кредитна політика може проводитися за допомогою адміністративних та ринкових інструментів регулювання.

Адміністративними є інструменти, що мають форму директив, інструкцій центрального банку й спрямовані на обмеження сфери діяльності кредитного інституту. Такі методи управління грошово-кредитним ринком були притаманні соціалістичній економіці, коли органи державного управління безпосередньо втручалися в економічні процеси.

Ринкові методи грошово-кредитної політики - це способи впливу центрального банку на грошово-кредитну сферу шляхом формування певних умов на грошовому ринку та ринку капіталів.До основних ринкових інструментів грошово-кредитної політики, за допомогою яких забезпечується проведення центральними банками монетарної політики в тій чи іншій країні, належать такі: здійснення операцій на відкритому ринку, встановлення мінімальних обов' язкових резервів для банків, процентна політика, здійснення операцій на валютному ринку, депозитні операції центрального банку та ін.

Майбутня  монетарна стратегія має сприяти  підвищенню рівня довіри до національної грошової одиниці, інститутів її забезпечення, створити умови для довгострокової стабільності. Важливою передумовою  її ефективної реалізації є незалежність Національного банку. НБУ у процесі  взаємодії з іншими органами монетарної влади, політичними силами і суспільством мусить знову і знову доводити спроможність приймати професійні рішення, що відповідають завданням підтримання  стабільності грошової одиниці незалежно  від впливу політичних сил, вчасно і кваліфіковано справлятися з дедалі складнішими і відповідальнішими завданнями, що є однією із запорук і передумов стабільного розвитку фінансової сфери та економіки. Також займатися  створенням достатньої наукової бази для вироблення і проведення монетарної політики, оволодіти всіма досягненнями у відповідній сфері світової науки і практики, здійснювати підготовку наукових кадрів, здатних провадити власні дослідження з урахуванням умов України, створювати центри, спроможні коорди­нувати в масштабах суспільства цю роботу, створити надійну систему комунікації Національного банку з громадськістю, підвищувати рівень монетарних знань журналістів, широких верств населення, змістовий рівень фахових і науково-популярних публікацій, формувати навички зваженого і відповідального підходу політиків до виголошення різного роду заяв стосовно монетарної сфери та інше.

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Закон України «Про Національний банк України» вiд 20.05.1999  № 679-XIV.

2. Аналітична економія: макроекономіка  і мікроекономіка: підручник : у  2 кн. / С.М. Панчишин, І.П. Островерх, В.Б. Буняк та ін. ; за ред. С.М, Панчишина, П.І. Островерха. – Кн. 1 : Вступ до аналітичної економії. Макроекономіка. -- К. : Знання, 2009. – 723 с. 

3. Стельмах В.С., Єпіфанов А.О., Гребеник Н.І., Міщенко В.І.  Грошово-кредитна політика в Україні / За ред. В.І. Міщенка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. – 421 с.

4. Макроекономіка: Підручник  / За ред. В.Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр.. – К.: Знання, 2005. – 851с.

5. Монетарна політика  Національного банку України:  сучасний стан та перспективи  змін / За ред. В.С. Стельмаха.  – К.: Центр наукових досліджень  Національного банку України,  УБС НБУ, 2009. – 404 с.

6.  Любунь О.С., Любунь В.С., Іванець І.В. Національний банк України: основні функції, грошово-кредитна політика, регулювання банківської діяльності: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 351с.

7. Адамик Б.П. Національний банк і грошово-кредитна політика : Навчальний посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 278с

8. Н. Гребеник Основні віхи у формуванні та проведенні грошово-кредитної (монетарної) політики в Україні. Стаття перша. Становлення монетарної політики в незалежній Україні / Вісник Національного банку України. – 2007. - №5. – с. 12-22.

9. Н. Гребеник Основні віхи у формуванні та проведенні грошово-кредитної (монетарної) політики в Україні. Стаття друга. Розвиток і оптимізація механізмів та інструментів монетарної політики / Вісник Національного банку України. – 2010. №2. – с. 10-16.

10. Основні засади грошово-кредитної  політики на 2010 рік.

11. http://bank.gov.ua/Publication/econom.htm

12. http://uk.wikipedia.org/wiki/Національний_банк_України/